Постанова

від 25.06.2015 по справі 805/760/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 р. Справа № 805/760/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - ОСОБА_1 - за довір.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн»

до відповідача ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання незаконним наказу та дій, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколайн» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС про визнання незаконними дій щодо внесення змін (коригування) до всіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронної бази даних АІС «Податковий блок» та до облікової картки платника податків в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року, зобов'язання відновити у всіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронній базі даних АІС «Податковий блок» та в обліковій картці платника податків в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року відповідно до поданих декларацій з ПДВ за вказаний період.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, при здійсненні перевірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - покупцями, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на помилковість висновку податкового органу про порушення ТОВ «Еколайн» вимог Податкового кодексу України, оскільки при здійсненні перевірки відповідач керувався лише даними бази даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», деклараціями з ПДВ за січень 2014 року - лютий 2014 року з додатками, документи бухгалтерського та податкового обліку податковим органом не досліджувались та не використовувались.

Вказує на те, що згідно вимог ст. 54 та ст. 58 Податкового кодексу України відповідні рішення про нарахування сум податків або зменшення суми бюджетного відшкодування відповідачем не виносились.

Враховуючи наведене, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

11.06.2015 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати незаконним наказ Костянтиніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 28.05.2014 року № 376 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколайн» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Мет - Ком» за січень - лютий 2014 року; визнати неправомірними дії Костянтиніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколайн» на підставі наказу від 28.05.2014 року № 376, за результатами якої складений акт від 03.06.2014 року № 193/05-14-22-01-13-32857602; визнати незаконними дії щодо внесення змін (коригування) до всіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронної бази даних АІС «Податковий блок» та до облікової картки платника податків в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року; зобов'язати відновити у всіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронній базі даних АІС «Податковий блок» та в обліковій картці платника податків в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року відповідно до поданих декларацій з ПДВ за вказаний період.

Доводи заяви в частині оскарження наказу та дій щодо проведення перевірки обґрунтовані тим, що, як вважає позивач, запити відповідача стосовно надання документів для проведення перевірки не містили законних підстав та, крім того, копія наказу вручена посадовій особі позивача в день проведення перевірки.

Ухвалою від 28.04.2015 року замінений відповідач у справі - ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС на належного відповідача - ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що здійснюючи перевірку позивача, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Вказує на те, що господарські операції ТОВ «Еколайн» з контрагентами ТОВ «МЕТ-КОМ» та ТОВ «Мегатекс» не спрямовані на настання реальних подій, оскільки відсутній факт отримання товарів, не містять розумних економічних або інших причин, містять ознаки здійснення надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Щодо доводів про неправомірність наказу на проведення перевірки та дій щодо її проведення, наполягає на тому, що перевірка здійснена відповідно до норм Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання наданим йому правом не допускати посадових осіб податкового органу до перевірки не скористався, тому вважає такі доводи необґрунтованими.

Враховуючи наведене, просив в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.

ТОВ «Еколайн» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 32857602), місцезнаходження юридичної особи: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Калініна, 1а, перебуває на обліку як платник податків у Костянинівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

04.04.2014 року та 15.04.2014 року ОСОБА_2 ОДПІ направила на адресу ТОВ «Еколайн» запити про надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Мет - Ком» за січень - лютий 2014 року.

Листавми від 14.04.2014 року та 29.04.2014 року ТОВ «Еколайн» повідомило ОСОБА_2 ОДПІ про відсутність законних підстав для направлення зазначених запитів та повідомило, що у випадку звернення з вимогами, які грунтуються на нормах чиного законодавства, відповідні документи будуть надані.

28.05.2014 року ОСОБА_2 ОДПІ здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Еколайн» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Мет - Ком» за січень - лютий 2014 року, за результатами якої складений акт від 03.06.2014 року № 193/15-14-22-01-13-32857602 (т. 1 - а.с. 31 - 55).

Перевірка здійснена на підставі наказу ОСОБА_2 ОДПІ від 28.05.2014 року № 376 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколайн» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Мет - Ком» за січень - лютий 2014 року, який вручений посадовій особі суб'єкта господарювання 28.05.2014 року та направлень на перевірку від 28.05.2014 року № 536.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Еколайн» вимог чинного законодавства, а саме:

- п. 1.2 ст. 1, п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 ст. 2, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого неможливо підтвердити реальність здійснення операцій по придбанню товарів у ТОВ «МЕТ - КОМ» у січні - лютому 2014 року та встановлена відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України - ТОВ «Мегатекс» на суму 2583979 грн.

Як зазначено в акті перевірки, 12.03.2012 року ТОВ «Еколайн» уклало з ТОВ «МЕТ - КОМ» договір поставки № 0342, предметом якого є поставка товару згідно специфікації.

Відповідно до специфікації від 01.12.2013 року № 12 найменуваня товару - згар свинцю 1139,797 тн на загальну суму 19900855,62 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3316809,27 грн., перелік видаткових на податкових накладних наведений у додатку до акту № 2, розрахунки за отриманий товар підтверджені платіжними дорученнями від 21.01.2014 року № 1774, від 27.01.2014 року № 1798, від 29.01.2014 року № 1800, від 30.01.2014 року № 1801, від 03.02.2014 року № 18202, від 06.02.2014 року № 1835, від 12.02.2014 року № 1860, від 13.02.2014 року № 1865, від 14.02.2014 року № 1871, від 18.02.2014 року № 1874, від 19.02.2014 року № 1877, від 20.02.2014 року № 1887, від 21.2.2014 року № 1890.

Висновок про порушення ТОВ «Еколайн» вимог чинного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТ - КОМ» зроблений податковим органом на підставі акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 26.03.2014 року № 181/05-66-15-01/37718880 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕТ - КОМ» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень - лютий 2014 року, згідно якого зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням (т. 4 - а.с. 153 - 157).

08.09.2011 року ТОВ «Еколайн» (постачальник) уклало з ТОВ «Мегатекс» (покупець) договір поставки сировини № 299/3/тим/сн, предметом якого є приймання по вазі НЕТТО брухт кольорових металів за ціною, найменуванням та асортиментом, визначеним в специфікаціях, за кількістю, визначеною в накладних.

Відповідно до видаткових накладних та приймально - здавальним актам за січень 2014 року ТОВ «Еколан» відвантажило ТОВ «Мегатекс» згар свинцю 1111,597 тн на загальну суму 19880962,79 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3313493,81 грн.

Перелік видаткових та податкових накладних наведений у додатку до акту № 2.

Розрахунки за відвантажений товар підтверджені платіжними дорученнями від 16.01.2014 року № 13166, від 20.01.2014 рок № 13253, від 21.01.2014 року № 13302, від 21.01.2014 року № 13301, від 21.01.2014 року № 13300, від 27.01.2014 року № 13468, від 29.01.2014 року № 13578, від 30.01.2014 року № 13646, від 03.02.2014 року № 13730, від 06.02.2014 року № 13906, від 12.02.2014 року № 14062, від 13.02.2014 року № 14118, від 14.02.2014 року № 14197, від 17.02.2014 року № 14269, від 18.02.2014 року № 14357.

Як вважає податковий орган, господарські операції ТОВ «Еколайн» з ТОВ «Мегатекс» не спрямовані на настання реальних подій, оскільки відсутній факт отримання товару від ТОВ «МЕТ - КОМ».

За наслідками перевірки податковим органом внесені зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо показників податкової звітності ТОВ «Еколайн» за період січень - лютий 2014 року.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає дії щодо корегування показників податкової звітності такими, що вчинені з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно абз. 4 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як зазначалось раніше, перевірка позивача здійснена у зв'язку з отриманням інформації, відображеної в акті перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 26.03.2014 року № 181/05-66-15-01/37718880 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕТ - КОМ» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень - лютий 2014 року, згідно якого зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням та відмовою позивача надати необхідні документи на запит податкового органу.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідний наказ вручений посадовій особі позивача, про що міститься його відмітка.

Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи наказ про проведення перевірки, відповідач діяв на підставі норм Податкового кодексу України, тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності наказу та дій щодо проведення перевірки.

Щодо коригування показників податкової звітності, суд враховує наступне.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.4 цієї ж статті, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідач податкове повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України, не приймав, проте вніс до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по податку на додану вартість, врахувавши при цьому висновки акту про неможливість провести зустрічну звірку.

Таким чином, суд вважає, що здійснюючи коригування показників податкової звітності без прийняття податкового повідомлення - рішення, податковий орган реалізував владні управлінські функції щодо контролю у сфері податкових взаємовідносин стосовно платника податків.

Суд вважає, також, що дії суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки довідки звірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення податкового органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених таким актом перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, оскільки податковий орган не прийняв податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, чим порушив порядок нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Тому у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Як зазначалось раніше, статтею Кодексу адміністративного судочинства України визначене, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є правовідносини, у сфері, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає доведеною обставину щодо порушення діями, які оскржуються, прав, свобод та інтересів позивача, оскільки наявна загроза руйнування установлених господарських відносин з підприємствами-контрагентами, що може завдати шкоду діловій репутації позивача, що підтверджене листами контрагентів позивача, приєднаними до матеріалів справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірність внесення до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині визнання неправомірними таких дій та зобов'язання поновити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн» до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним наказу Костянтиніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 28.05.2014 року № 376 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколайн» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Мет - Ком» за січень - лютий 2014 року; визнання неправомірними дій Костянтиніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еколайн» на підставі наказу від 28.05.2014 року № 376, за результатами якої складений акт від 03.06.2014 року № 193/05-14-22-01-13-32857602; визнання незаконними дій щодо внесення змін (коригування) до всіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронної бази даних АІС «Податковий блок» та до облікової картки платника податків в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року, зобов'язання відновити у всіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронній базі даних АІС «Податковий блок» та в обліковій картці платника податків в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року відповідно до поданих декларацій з ПДВ за вказаний період - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо внесення змін (коригування) до всіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронної бази даних АІС «Податковий блок» та до облікової картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн» в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року

Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити у всіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», електронній базі даних АІС «Податковий блок» та в обліковій картці платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн» в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту за період січень - лютий 2014 року відповідно до поданих декларацій з ПДВ за вказаний період.

В задоволені іншої частини адміністративного позову - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 73 грн. 08 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.