Постанова

від 27.02.2007 по справі 18/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/52

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "27" лютого 2007 р.                                                  Справа № 18/52

За позовом Державної податкової інспекції в м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До Приватного підприємства „Фірма „Анна –Марія”

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1

про   стягнення 1457 грн. 09 коп. за рахунок активів

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Ступак С.О. - держподатінспектор, дов. № 30819/10/10-010 від 28.12.2006р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією в м. Чернігові (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до Приватного підприємства „Фірма „Анна –Марія” (надалі - Відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу в сумі 1457,09 грн., з них:

по податку на додану вартість –870,88 грн.;

по податку на прибуток –219,09 грн.;

по єдиному податку з юридичних осіб –367,12 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився.

Ухвала господарського суду від 31 січня 2007р. разом з позовною заявою та доданими до неї документами та судові повістки про виклик представника направлялись відповідачу на фактичну адресу: м. Чернігів, вул. Горького, 76, кв. 13, однак були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Одночасно судова повістка про виклик представника направлялась відповідачу на юридичну адресу: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1, однак була повернута до суду у зв'язку з неповним зазначенням адреси.

Також, судова повістка про виклик представника направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві Позивачем, як адреса керівника: с. Бірківка Менського району Чернігівської області, однак була повернута до суду з відміткою поштового відділення про те, що за вказаною адресою адресат не проживає.

На запит господарського суду від 31.01.2007р. № 18/52/326 державний реєстратор виконавчого комітету Чернігівської міської ради повідомив, що Приватне підприємство „Фірма „Анна –Марія” зареєстроване за адресою: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1.

Інформація про зміну місцезнаходження або ліквідацію товариства до міськвиконкому не надходила.

За таких обставин, неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Фірма „Анна –Марія” зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 189-р від 03.07.1995р.

Відповідача взято на облік ДПІ в м. Чернігові, як платника податків, 10.07.1995р.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ (надалі –Закон № 1251), платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 Закону № 1251 встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно з пунктом 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98 (далі –Указ № 727/98), за результатами господарської    діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого  підприємництва –юридичні особи подають до органу державної податкової  служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними  єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на  сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкти малого  підприємництва  несуть  відповідальність за правильність  обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (п. 5 Указу № 727/98).

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 ст. 5 Закону України “Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим  органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за   винятком випадків здійснення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу платником податків.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів,   наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за  підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник  податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом   граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -  у  розмірі  десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів  відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні. Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

У відповідності з п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ).

Вищвказані приписи чинного законодавства відповідачем не виконані.

На момент розгляду справи за відповідачем рахується податкова заборгованість:

по податку на додану вартість в сумі 870,88 грн. (в т.ч. пеня – 59,67 грн.), що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість  від 16.12.2005р., від 13.01.2006р., від 16.02.2006р., від 20.03.2006р., від 20.04.2006р., від 20.06.2006р., від 20.07.2006р., від 18.08.2006р., від 20.09.2006р., від 13.11.2006р., від 14.12.2006р., копіями податкових повідомлень –рішень від 17.01.2005р. № 0000911520/0, від 21.01.2005р. № 0000021521/0, від 07.11.2005р. № 0013911521/0, від 07.12.2005р. № 0015371521/0, від 12.01.2006р. № 0000191520/0 (отримане відповідачем 17.01.2006р., що підтверджується підписом директора підприємства на корінці даного податкового повідомлення-рішення), від 30.11.2006р. № 0009861520/0, а також копією облікової картки платника податків.

по податку на прибуток в сумі 219,09 грн., що підтверджується копіями податкових повідомлень –рішень від 03.11.2006р. № 0024861511/0, від 14.12.2006р. № 0006791510/0, а також копією облікової картки платника податків;

по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 367,12 грн. (в т.ч. пеня –33,02 грн.), що підтверджується копією розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва –юридичною особою за 9 місяців 2004р. від 18.10.2004р., копіями податкових повідомлень –рішень від 23.06.2004р. № 0008851530, від 06.08.2004р. № 0013071530/0, від 21.10.2005р. № 0013601511/0 (отримане відповідачем 13.12.2005р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 174563), а також копією облікової картки платника податків.

Відповідно до п. 6.1 Закону № 2181-III у разі  коли  сума  податкового  зобов'язання  розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4  цього  Закону,  такий контролюючий    орган   надсилає   платнику   податків   податкове повідомлення,   в   якому   зазначаються   підстава   для   такого нарахування,  посилання на норму податкового закону, відповідно до якої  був  зроблений   розрахунок   або   перерахунок   податкових зобов'язань,   сума  податку  чи  збору  (обов'язкового  платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки,  передбачені законом  для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

З урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства, вказані податкові повідомлення –рішення направлялись відповідачу на адресу: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1, однак були повернуті до податкового органу з відміткою поштового відділення про те, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

08.07.2004р., 25.08.2004р., 05.03.2005р., 28.03.2005р., 28.11.2005р., 26.12.2005р., 24.11.2006р., 08.12.2006р., 11.01.2007р., позивачем складені акти встановлення факту повернення податкових повідомлень-рішень № 0008851530/0 від 23.06.2004р., № 0013071530/0 від 06.08.2004р., № 0000911520/0 від 17.01.2005р., № 0000021521/0 від 21.01.2005р., № 001391152/0 від 07.11.2005р., № 0015371521/0 від 07.12.2005р., № 0024861511/0 від 03.11.2006р., № 0009861520/0 від 30.11.2006р., № 0006791510/0 від 14.12.2006р., у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою.

Дані податкові повідомлення –рішення були розміщені на дошці податкових оголошень.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, 19.07.2004р. позивачем була сформована перша податкова вимога № 1/1549 на суму 170,00 грн.

02.09.2004р. позивачем була сформована друга податкова вимога № 2/2116 на суму 334,03 грн.  

Вказані податкові вимоги не були отримані відповідачем у зв'язку з його відсутністю за юридичною адресою, про що позивачем 30.07.2004р. та 29.09.2004р. складені відповідні акти, та розміщені на дошці податкових оголошень.

Відповідно до п. п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, податкова вимога  вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ заступником начальника ДПІ в м. Чернігові було прийняте рішення № 68 від 07.02.2005р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг, зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 6, 7, 16, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства „Фірма „Анна –Марія”, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1 (р/р 26008301126000 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 22817055) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет, код 22825965, рахунок 31113029600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 14010100) 870 грн. 88 коп. податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства „Фірма „Анна –Марія”, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1 (р/р 26008301126000 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 22817055) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет, код 22825965, рахунок 31111009600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 11021000) 219 грн. 09 коп. податкової заборгованості з податку на прибуток.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства „Фірма „Анна –Марія”, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1 (р/р 26008301126000 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 22817055) в доход місцевого бюджету (Одержувач: Місцевий бюджет, код 22825965, рахунок 34214378600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 16050100) 367 грн. 12 коп. податкової заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                                        Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко