ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2015 р. м. Київ К/800/64741/13
К/800/64795/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінкан»
до відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради
про визнання нечинним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
23.08.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «Кінкан» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання частково нечинним та часткове скасування рішення Одеської міської ради від 26.07.2012р. Свої вимоги позивач мотивував тим, що вказаним рішенням відповідач затвердив акти комісії з визначення розміру збитків власникам землі, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок. При цьому міськрада включила до переліку у додатках №1 та 2 до вказаного рішення і Товариство, зобов'язавши останнє відшкодувати на користь міської ради 657203,67гр. Вважаючи, що рішення прийнято відповідачем всупереч вимог чинного законодавства, позивач просив задовольнити позов та скасувати рішення відповідача в частині внесення Товариства до додатків до рішення від 26.07.2012р.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 3.12.2012р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013р., позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, виконком Одеської міськради та Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міськради звернулись з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржники зазначили, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеської міськради від 26.07.2012р. затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, згідно з переліком (додаток 1); зобов'язано суб'єктів господарювання (додаток 2) сплатити збитки, що визначені актами, у місячний термін після прийняв рішення та доручено юридичному департаменту міської ради звернутися до суду з позовами про відшкодування збитків у разі несплати суб'єктами господарювання визначених в актах збитків.
Згідно із додатками 1 та 2 відповідачем затверджено акт вищезгаданої комісії, з якого слідує, що внаслідок незаконного використання земельної ділянки Товариством спричинено збитків на суму 657203,67гр.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Товариство здійснювало самовільне зайняття земельної ділянки, розташованої в межах м. Одеса, проте розмір завданих збитків визначено із застосуванням не тієї методики, яка підлягала застосуванню, а до складу комісії, що визначала розмір збитків, не було включено представника Товариства.
Питання відшкодування збитків власникам землі внормовано положеннями статті 157 Земельного Кодексу України та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. N284 (далі Порядок №284).
Частиною 2 статті 157 Земельного Кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Матеріалами справи встановлено, що комісія з визначення розміру збитків була створена відповідним рішенням виконкому Одеської міськради. При цьому відповідачем надано докази того, що Товариству було запропоновано прийняти участь у роботі комісії та направити свого представника на її засідання, на якому буде розглядатися питання визначення завданих позивачем збитків.
Таким чином, при створенні комісії та під час її роботи не було допущено порушень Порядку №284, а відтак у відповідача не було перешкод для затвердження акту, складеного за результатами її роботи.
З огляду на це, колегія суддів доходить висновку про те, що при прийнятті рішення від 26.07.2012р. відповідач діяв у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах своїх повноважень, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.
Позивачем фактично оскаржується обґрунтованість визначення розміру збитків завданих Товариством внаслідок самовільного (в розумінні Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель) використання земельної ділянки.
Аналіз положень Земельного Кодексу України, Цивільного та Господарського Кодексів України, Порядку №284 свідчить про те, що таке відшкодування відбувається в судовому порядку на підставі відповідних позовів органів місцевого самоврядування.
Таким чином, чинним законодавством відповідачу надано право створювати комісії для визначення розміру збитків завданих самовільним використанням землі та затверджувати акти цих комісій, а обґрунтованість визначення розміру завданих збитків та наявність правових підстав для їх стягнення повинні перевірятися судами під час розгляду позову про стягнення вказаних збитків, а не під час розгляду адміністративного позову щодо наявності у органу місцевого самоврядування компетенції затвердити акт комісії з визначення розміру завданих збитків.
Наведене відповідає сталій практиці Верхового Суду України, викладеній в його постанові від 19.05.2015р. у справі №21-226а15, де зазначено :
«У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача…
При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною».
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова Приморського районного суду м. Одеси та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.
Керуючись статтями 222,223,229,230,232,254 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 3.12.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013р. скасувати.
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кінкан» відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2015 |
Оприлюднено | 13.07.2015 |
Номер документу | 46564184 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Логвиненко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні