Рішення

від 16.03.2009 по справі 5/685-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.09

          Справа № 5/685-08.

За

позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк

"ПриватБанк"

                    в особі  Сумської філії, м.Суми

до

відповідачів: 1. Приватного підприємця ОСОБА_1,     м.Суми

                                       2.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат", м.Суми

   про стягнення  54 231 грн. 27 коп.

          Суддя Гудим В.Д.

Представники

сторін:

Від

позивача -       предст. Гакаль Р.В.

Від

1-го відповідача -   ПП ОСОБА_1

Від

2-го відповідача - Павленко О.І., Довіреність б/н від 12.03.2009р.

В

судовому засіданні було оголошено перерву 

з 10.03.2009р. до 16.03.2009р.

Суть

спору: Позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути в солідарному

порядку з відповідачів заборгованість в сумі 54 231 грн. 27 коп., в тому числі

50 596 грн. 31 коп. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 23 від

24.10.2007 року, 66 грн. 06 коп. заборгованості з прострочених відсотків, 33

грн. 90 коп. пені, 3535 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 5.8 кредитного

договору № 23 від 24.10.2007 року.

В

судове засідання 16.02.2009р. представник позивача подав  заяву про уточнення позовних вимог в

якій  зазначає, що на момент розгляду

справи в сумі, в зв'язку з частковим погашенням боргу по кредиту,

заборгованість відповідачів зменшилась і, станом на 13.02.2009р.,  сума боргу ПП ОСОБА_1 перед СФ

"Приватбанк" складає 46 920 грн. 50 коп., з яких заборгованість по

тілу кредиту становить 42990 грн. 34 коп., заборгованість по простроченим

відсоткам - 366 грн. 51 коп., пеня - 29 грн. 01 коп. та 3 535 грн. 00 коп.

штрафу у відповідності до п.5.8. кредитного Договору №23 від 24.01.2007

року.   Таким чином, позивач просить

зменшити ціну позову до 46920 грн. 50 коп. та стягнути дану заборгованість  в солідарному порядку з Приватного підприємця

ОСОБА_1 та ТОВ "Синдикат"  на

користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Сумської філії .

1-й

Відповідач подав до суду відзив в якому зазначає, що з розрахункового рахунку

ПП ОСОБА_1  позивачем -  СФ "ПриватБанк" станом на 1 березня

2009 року стягнуто кредиту в сумі 53 202 грн. 04 коп., пені в сумі 1508 грн. 47

коп., процентів  в сумі 8 717 грн. 16

коп. Крім цього, ПП ОСОБА_1 зазначає, що СФ "ПриватБанк" , в рахунок

погашення заборгованості  по

кредиту,  отримав товар (верхній одяг)

згідно накладних №№1, 2, 3, 4 від 15 грудня 2008 року на суму 51322 грн. 00

коп. (копії додаються) Таким чином, відповідач вважає, що  станом на 15 грудня 2008 року, зобов'язання

перед СФ "ПриватБанк" ним виконані в повному обсязі.      Крім цього,    Відповідач - ПП ОСОБА_1  просить суд врахувати, що разом з  Договором № 23 від 24.10.2007 року з СФ

"ПриватБанк"  було укладено

Договір застави товару в обороті від 24.10.2007р., копію якого він надав в судове

засідання 16.03.2009р. Також, відповідачем - ПП ОСОБА_1додано до суду додаткові

пояснення згідно яких, 1-й відповідач зазначає, що в зв'язку з закінченням

23.10.2008р. терміну дії Кредитного Договору №23 від 24.10.2007р., за ПП

ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом перед СФ "Приват-Банк" в

сумі 95 734 грн. 45 коп. Позивач скористався своїм правом, передбаченим  Договором застави від 24.10.2007р. щодо

звернення стягнення на предмет застави і одержав товар на всю суму

заборгованості. Як доказ  факту стягнення

в рахунок боргу, 1-й відповідач надав Акти передачі товару позивачу - СФ

"Приват Банк" на всю суму заборгованості та його  подальшого продажу. При цьому, 1-й відповідач

зазначив, що  позивачем реалізовувався

переданий ним товар і  отримані від реалізації

товару кошти перераховувались  ПП ОСОБА_1

банку  на відповідний рахунок для

повернення кредиту який було отримано за 

Договором № 23 від 24.10.2007 року.

2-й

відповідач  відзив на позовну заяву не

подав, але в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги  не визнає, оскільки  за Договором застави позивачу було передано

товар в рахунок погашення заборгованості по кредиту. 

Розглянувши

матеріали справи, господарський суд встановив:

Як

вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного Договору №23 від

24.10.2007р. позивач - ЗАТ КБ "Приват Банк" в особі Сумської філії

надав 1 відповідачу - Приватному підприємцю ОСОБА_1 кредитні грошові кошти в

сумі 100 000 грн. 00 коп. на поповнення обігових  коштів, зі строком повернення кредиту до

23.10.2008р. та сплатою  відсотків за

використання коштів в сумі 21,1% річних.

В

забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним Договором , з

2-м відповідачем - ТОВ "Синдикат" 

було укладено Договір поруки №1 від 24.10.2007р., відповідно до умов

якого 2-й відповідач зобов'язався (поручився) відповідати перед позивачем

за  виконання обов'язків  1-го відповідача в повному обсязі (суми

основного боргу, відсотків за користування кредитом, пені та  інших передбачених вищезазначеним кредитним

договором санкцій).

Відповідно

до п.4 вищезазначеного  Договору поруки

передбачено, що  у разі невиконання

Боржником своїх зобов'язань по кредитному Договору №23 від 24.10.2007р., 1-й

відповідач та 2-й відповідач (Поручитель) відповідають перед  Банком , як солідарні боржники.

В

обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 1-й

відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних

коштів, в зв'язку  з чим станом на

11.12.2008р. за ним  виникла

заборгованість перед СФ "Приват Банк" в сумі  54231 грн. 27 коп. , з яких: 50 596 грн. 31

коп. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 23 від 24.10.2007 року,

66 грн. 06 коп. заборгованості з прострочених відсотків, 33 грн. 90 коп. пені,

3535 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 5.8 кредитного договору № 23 від

24.10.2007 року.  Однак, після порушення

справи , 1-м відповідачем було частково проведено розрахунок за вищевказаним

кредитним договором і з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних

вимог,  станом на 13.02.2009р. загальна

заборгованість 1-го відповідача перед позивачем становить 46 920 грн. 50 коп.,

з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 42990 грн. 34 коп.,

заборгованість по простроченим відсоткам - 366 грн. 51 коп., пеня - 29 грн. 01

коп. та 3 535 грн. 00 коп. штрафу у відповідності до п.5.8. кредитного Договору

№23 від 24.01.2007 року.

Враховуючи

вищевикладене,  позивач просить

задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та

стягнути заборгованість в сумі 46 920 грн. 50 коп. з відповідачів в солідарному

порядку.

Заслухавши

пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні докази які

маються в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача з урахуванням  заяви про уточнення позовних вимог, підлягають

задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

У

відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526

Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України

одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його

умов не допускається.

Відповідно

до ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини

банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими

актами Національного банку  України та

угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно

до умов кредитного Договору №23 від 24.10.2007р.  1-й відповідач був зобов'язаний  повернути кредит в строки встановлені

Договором, а саме - до 23 жовтня 2008 року (п.А.3. Договору).

1-й

відповідач - ПП ОСОБА_1 не подав до суду доказів належного виконання  умов кредитного Договору щодо повернення

кредитних коштів у встановлений Договором строк, тому вимоги позивача щодо

стягнення з відповідача основної суми заборгованості по тілу кредиту за

Договором  №23 від 24.10.2007р. в

сумі  42 990 грн. 34 коп. є правомірними,

обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання

відповідача ПП ОСОБА_1 на те, що  ним

було  передано товар Банку  в рахунок погашення заборгованості  по кредитному Договору не   можуть бути прийняті судом до уваги виходячи

з наступного:

Відповідно

до п.15.8.1 Договору застави товару в обороті від 24.10.2007р. Заставодержатель

(Банк) має  право звернути стягнення на

Предмет застави у випадку, якщо в момент 

настання термінів виконання Постачальником якого-небудь із зобов'язань,

передбачених кредитним Договором, вони не будуть виконані.  При цьому, способи та порядок звернення

стягнення на предмет застави передбачено 

п.21, 22, 23 та 24 зазначеного Договору застави. При цьому, пунктом 21

зазначеного Договору передбачено, що  у

відповідних випадках (зокрема і у випадку передбаченому п.15.8.1. Договору

застави), звернення стягнення на Предмет застави може здійснюватись на підставі

виконавчого напису нотаріуса. Крім цього,пунктом 22 Договору застави визначено,

що Заставодержатель  має право на власний

розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення  стягнення на Предмет застави: 1. передача

Предмету застави у власність Заставодержателю в рахунок виконання  забезпечених Предметом застави зобов'язань.,

2. продаж Заставодержателем Предмету застави шляхом укладання Договору

купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.

Відповідно

до с. 33 ГПК України, кожна  сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх

вимог та заперечень.  

Відповідно

до  ст.34 ГПК України, обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути 

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування.

1-й

Відповідач  ПП ОСОБА_1 не подав до суду

доказів того, що  товар (верхній одяг),

який було відпущено СФ "Приват Банк" згідно накладних №№ 1, 2, 3, 4

від 15 грудня 2008 року на сумі 51 322 грн. 00 коп., було передано позивачу

саме в  порядку звернення стягнення на

предмет застави згідно Договору  застави

від 24.10.2007р., оскільки  у зазначених накладних

відсутні будь-які посилання на вищезазначений Договір застави. Отже матеріалами

справи не підтверджується передача Предмету застави у власність

Заставодержателю в рахунок виконання 

забезпечених Предметом застави зобов'язань, відсутні також і докази

проведення продажу Заставодержателем Предмету застави шляхом укладання Договору

купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах, як це

визначено п.22. Договору застави від 24.10.2007р.  Крім цього, як вбачається з  копій списків проданого майна, які додані ПП

ОСОБА_1 до справи, як  доказ своєї

позиції щодо неправомірності позовних вимог, 

після продажу переданого банку майна, грошові кошти від реалізації

приймав саме  ПП ОСОБА_1    

Щодо

позовних вимог відносно стягнення з відповідачів  в солідарному порядку заборгованості по

простроченим відсоткам в сумі 366 грн. 51 коп. слід зазначити, що  п.А.8. кредитного Договору №23 від

24.10.2007р. передбачено нарахування відсотків за користування кредитом.

Погашення  відсотків  1-й відповідач зобов'язувався здійснювати до

20 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання зазначеного

Договору. Згідно п.А.7. кредитного договору, в разі порушення позичальником

(Відповідач - 1) зобов'язань  по

погашенню кредиту та процентів, останній сплачує Банку відсотки в розмірі 47%

річних від суми залишку несплаченої 

заборгованості.   

Відповідач

не подав до суду доказів своєчасного перерахування відсотків  за користування кредитом, тому вимоги

позивача з урахуванням заяви про уточнення 

позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 366 грн. 51 коп. боргу по

простроченим відсоткам, є правомірними і підлягають задоволенню.

Крім

цього, з відповідачів в солідарному порядку підлягають до стягнення 29 грн. 01

коп. пені та 3 535 грн. 00 коп. штрафу (з урахуванням заяви позивача про

уточнення позовних вимог), нарахування яких передбачено  умовами вищезазначеного кредитного Договору

(п.5.1. та 5.8.).

В

зв'язку з тим, що 1-м відповідачем 

частково було проведено розрахунок після 

порушення провадження у справі, в частині стягнення  коштів 

в розмірі   7 317 грн. 77

коп.,    провадження у справі підлягає

припиненню відповідно до  п.1-1 ст.80 ГПК

України.

У

відповідності до ст.49 ГПК України, з 1-го відповідача на користь позивача

підлягають до стягнення витрати по сплаті державного мита в сумі 542 грн. 31

коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

118 грн. 00 коп.

Керуючись

ст.ст. 49,  п.1-1 ст.80, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, -

СУД  ВИРІШИВ:

1.          Стягнути в солідарному порядку з

Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рах.НОМЕР_1 в СФ "Приват

Банк", МФО 337546, код НОМЕР_2) та 

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат"    (м.Суми, вул.Дзержинського, 1,

рах.26008055013022 в СФ "Приват Банк", МФО 337546, код 23293022) на

користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приват

Банк" в особі Сумської філії (40030, м.Суми, вул.Горького, 26, п/р

35197833801819 в СФ "ПриватБанк", код 23633156)   заборгованість по тілу кредиту в сумі  42 990 грн. 34 коп., заборгованість по

простроченим відсоткам - 366 грн. 51 коп., пеню в розмірі  29 грн. 01 коп. та 3 535 грн. 00 коп. штрафу.

2.          Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рах.НОМЕР_1 в СФ "Приват Банк", МФО 337546, код

НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк

"Приват Банк" в особі Сумської філії (40030, м.Суми, вул.Горького,

26, п/р 35197833801819 в СФ "ПриватБанк", код 23633156) витрати по

сплаті державного мита в сумі 542 грн. 31 коп. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

3.          В іншій частині позовних вимог,

провадження у справі - ПРИПИНИТИ .

4.          Видати накази після набрання рішенням

законної сили.

Суддя                                                                                     

В.Д.Гудим

Повний

текст рішення підписано 23.03.2009р.