Постанова

від 07.04.2009 по справі 40/06-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2009

р.                                                          

Справа № 40/06-08 

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді

Лакізи В.В.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_2, довіреність № 48 від 03 березня

2008 року

ОСОБА_3, довіреність б/№ від 03 квітня 2008 року

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача - не з'явився

відповідача -Чайчук О.О., довіреність № 22 від 12 лютого

2008 року

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні  відповідача - не

з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору, на стороні  відповідача

(вх.№3009Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 15

жовтня 2008 року у справі  

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1, м. Харків

третя особа,  яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з

обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробнича компанія Ромашка”, м. Харків

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Харківській області,

м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача -Харківське державне авіаційне виробниче підприємство Завод по

технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки “ТОРА”, м. Харків

про визнання дій неправомірними та визнання договору оренди

розірваним,

та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Харківській області, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача -Харківське державне авіаційне виробниче підприємство Завод по

технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки “ТОРА”, м. Харків

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.

Харків

про стягнення 295260,04 гривень 

встановила:

       Рішенням

господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2008 року (суддя Хотенець

П.В.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково.                                 

       Визнано дії

відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Харківській області  неправомірними та

такими, що порушують правовий господарський порядок. Визнано договір оренди №

2723-Н від 27 червня 2006 року, який укладений між Регіональним відділенням

Фонду державного майна України по Харківській області та Суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1,  розірваним з 01 квітня 2007 року. У

задоволенні решти позовних вимог за 

первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви

відмовлено.

       Третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з рішенням

суду не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення

господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2008 року скасувати та

прийняти нове рішення, яким провадження за первісним позовом припинити,

мотивуючи порушенням судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення

норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги

посилається на те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, а тому

позовна вимога про визнання його дій неправомірними підлягає розгляду в порядку

адміністративного судочинства.  Крім

того, на момент пред'явлення позову про розірвання договору оренди № 2723-Н від

27 червня 2006 року строк дії цього договору сплив, а тому вважає, що  позовна вимога про розірвання  договору є вимогою про визнання юридичного

факту, а справи про визнання юридичного факту непідсудні  господарському суду.     

       Позивач за первісним

позовом -СПДФО ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила,

що вважає апеляційну скаргу 

безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись,

зокрема, на те, що відносини, які пов'язані з 

договором оренди, регулюються нормами господарського процесуального

законодавства.  Договором оренди № 2723-Н

від 27 червня 2006 року передбачені умови його розірвання в односторонньому

порядку.  Відповідач не здійснив

відповідних заходів по прийому об'єкту оренди за вказаним договором, у зв'язку

з чим його дії вважає неправомірними та такими, що порушують господарський

порядок.

       Відповідач за

первісним позовом -Регіональне відділення Фонду державного майна України в

Харківській області, надав відзив на апеляційну скаргу . Вважає апеляційну

скаргу такою, що підлягає задоволенню. В обґрунтування відзиву посилається,

зокрема, на наявність рішення  суду по

іншій  господарській справі про визнання

договору оренди № 2723-Н від 27.06.2006 р. розірваним із 01.04.2007 року та

зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській

області провести перерахунок орендної плати за договором із врахуванням

вказаного строку -01.04.2007 року . Оскільки було наявним таке рішення суду, то

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській області

вважало недоцільним здійснювати дії щодо розірвання  спірного  

договору за зверненням СПДФО ОСОБА_1 від 02.04.2007 р. про припинення

дії договору від 01.04.2007 року.

       Третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача, відзиви на апеляційну скаргу не

надали. Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу

України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду

рішення місцевого господарського суду.

        Третій особі, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, згідно з

поштовими реквізитами, наявними в матеріалах справи, направлена ухвала  суду з повідомленням  про час та місце розгляду справи.   

       Поштова

кореспонденція не була вручена, у зв'язку з тим, що підприємство вибуло з вказаного

місцезнаходження. До повноважень господарських судів не віднесено установлення

фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших

процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським

судом за наявною в матеріалах справи адресою.

       Враховуючи, що треті

особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину

неявки не повідомили, судова колегія вважає  

можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними матеріалами

справи, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу

України.

       Перевіривши повноту

встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну

оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101

Господарського процесуального кодексу України, вислухавши   позивача та відповідача, колегія суддів

встановила наступне.

        Позивач звернувся до

господарського суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та

визнання договору оренди № 2723-Н від 27 червня 2006 року розірваним з 01

квітня 2007 року;  а також просив

суд  зобов'язати відповідача провести

перерахунок орендної плати станом на 01.04.2007 рік та надати позивачу

відстрочку на сплату перерахованої суми на шість місяців.

         Відповідач

звернувся з зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача до Державного

бюджету України заборгованість з орендної плати в сумі 195260,04 грн., де

108041,75 грн. заборгованість з орендної плати з січня 2007 року по березень

2008 року включно, 187218, 29 грн. пеня, 

нарахована за період з 24.01.2007 р. по 07.04.2008 р. за несвоєчасне

внесення до Державного бюджету орендних платежів.

         Як вбачається із

матеріалів справи, 27 червня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного

майна України по Харківській області 

(орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою

ОСОБА_1 (орендар)  укладено договір

оренди  № 2723-Н, відповідно до якого

орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування  окреме індивідуально визначене майно -

нежитлові приміщення  двоповерхової

будівлі їдальні (інв. №12324, літ. "И-2") на другому поверсі №№ 16,

17, 18, 19, 20 - 72,7 кв.м.; на другому поверсі № № 2-15  -299,6 кв.м.; на другому поверсі №1 - 298,3 кв.м.,  на першому поверсі №№ 1-9, №№ 24-29, №№ 31-54

- 461,5 кв.м. на першому поверсі №№ 21, 22 - 43,5 кв.м.; на першому поверсі №№

10-20, 23, 28, 30-147,9 кв.м., на технічному поверсі №№ 1,2,3- 45,4 кв.м.,

загальною площею 1368,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Ромашкіна,

5, що знаходиться на балансі 

Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Завод по

технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки «ТОРА»( надалі -

балансоутримувач).

        Пунктом 10.3

спірного договору передбачено, що цей договір укладено строком на 11 місяців,

що діє з 27 червня 2006 року по 26 травня 2007 року.

        Позивач просить  визнати 

договір  № 2723-Н від 27 червня

2006 року розірваним з 01 квітня 2007 р.

        Позовні вимоги в цій

частині не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

        В силу частини  2 статті 16 ЦК України способами захисту

цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання

правочину недійсним, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Вказана

норма не передбачає захисту прав та інтересів шляхом визнання договору таким,

що припинив дію з певного моменту.

        Відповідно до ст.

598 Цивільного Кодексу  України

зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах,

встановлених договором або законом. Загальні підстави для зміни або розірвання

договору передбачені ст. ст. 651, 652 ЦК України.

        В силу  частини 

3 статті 653 Цивільного Кодексу України якщо договір змінюється або

розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з

моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вказаною нормою чітко визначено момент припинення зобов'язань у разі розірвання

договору у судовому порядку.

       З викладеного

вбачається відсутність у господарського суду підстав для вирішення спору про

розірвання  договору визнавати його

припиненим з певного моменту до набрання чинності судовим рішенням у справі,

оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання

договору.

       Строк дії договору

сторони обумовили  з 27 червня 2006 року

по 26 травня 2007 року.   

        В задоволенні

позовних вимог про розірвання договору суд відмовляє також з урахуванням

обставини припинення спірного договору на момент прийняття рішення у справі зі

спливом строку, що унеможливлює його розірвання з моменту набрання чинності

судовим рішенням.

       Слід зазначити, що

відповідно до п. 10.3 спірного договору 

договір може бути розірваний в односторонньому порядку у випадках:

порушення орендарем зобов'язань в частині несплати орендних платежів упродовж

3-х місяців; повної відмови від договору, у разі невикористання об'єкту.

       Рішенням господарського суду Харківської

області від 19 березня 2007 року  по

іншій господарській  справі  № 37/65-07 за позовом прокурора Дзержинського

району Харківської області  в інтересах

держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Харківській області , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору -Харківське державне авіаційне підприємство Завод по

технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки  «ТОРА», до СПДФО ОСОБА_1  в розірванні  

договору оренди державного майна № 2723-Н від 27 червня 2006 року   відмовлено   

(т.1 а.с. 18-19).

       Посилання позивача на

його звернення до відповідача з листом, який був отриманий  відповідачем 2 квітня 2007 року,  з проханням 

розірвати договір з 1 квітня 2007 року, як на підставу про визнання дій

відповідача неправомірними, є необґрунтованим, оскільки  ні діючим законодавством, ні умовами договору

не передбачено розірвання договору з часу, який сплив на час звернення з заявою

до орендодавця.  

       Таким чином, позовні

вимоги про визнання дії Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Харківській області   неправомірними

та  такими, що порушують правовий

господарський порядок, а також про 

визнання договору оренди  № 2723-Н

від 27 червня 2006 року  розірваним з 01

квітня 2007 року є такими, що не підлягають задоволенню.

        Згідно умов спірного

договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної

плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 зі

змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 9249,41 грн.

         В пункті 3.3.

сторони визначили, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до

10  числа місяця наступного за звітним,

відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені

фінансовими органами  - у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем -у розмірі 30%.

         Зустрічні позовні

вимоги  Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Харківській області про стягнення з СПДФО

ОСОБА_1  орендної плати та пені

підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 

         Питання щодо сплати

орендної плати по спірному договору було предметом розгляду іншої господарської

справи, про яку уже зазначено вище в цій постанові.

         Так, 

рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2007

року у господарській справі  № 37/65-07

за позовом прокурора Дзержинського району Харківської області  в інтересах держави України в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській

області  стягнуто з СПДФО ОСОБА_1

заборгованість з орендної плати за спірним договором № 2723-Н від 27 червня

2006 року   станом на 24 січня 2007 року

(т.1 а.с. 18-19).

         Договір оренди №

2723-Н від 27 червня 2006 року припинив свою дію 26 травня 2007 року у зв'язку

з закінченням строку його дії.

        Враховуючи, що СПДФО

ОСОБА_1 не надала доказів щодо сплати орендних платежів за період з 25 січня

2007 року по 26 травня 2007 року, то підлягає стягненню сума заборгованості з

орендної плати за вказаний період.

         Як вбачається із

довідки розрахунку заборгованості з орендної плати, СПДФО ОСОБА_1 орендну плату

не сплачувала в зазначений період. Розмір орендної плати складав:  в січні 2007 року  - 

7064,64 грн.; в лютому 2007 року -7107,02 грн. в березні 2007 року

-7121,24 грн., в квітні 2007 року -7121,24 грн., в травні 2007 року -6008, 49

грн.

        Враховуючи період,

за який виникла заборгованість, та щомісячний розмір орендної плати, сума

заборгованості, яка підлягає стягненню, 

становить   28725 грн. 33

коп.   

        Відповідно до статті

526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідно до

частини  1 статті  530 Цивільного Кодексу України якщо у

зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

         В пункті 3.5

спірного договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не

в повному обсязі , стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного

законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за

кожний день прострочення, включаючи день оплати.

        Слід

зазначити, що згідно з частиною  2 статті

9 Цивільного Кодексу  України особливості

регулювання майнових відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені

Законом.

       Відповідно до ст. 1

Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період, за який сплачується пеня.

       Частиною 2 статті 343

Господарського кодексу України передбачено, що 

платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за

прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не

може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що

діяла у період, за який сплачується пеня.

        Враховуючи приписи

зазначених правових норм, а також умови спірного договору, згідно яких  орендна плата повинна перераховуватися

орендарем щомісячно, до 10  числа місяця

наступного за звітним, пеня за період з 11 лютого 2007 року по 10 червня 2007

р. складає 867 грн. 49 коп.

        Таким чином, позовні

вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме в

частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 28725 грн. 33 коп.

та 867 грн. 49 коп. пені.

        Відповідно до ст.

115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови

господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій

території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про

виконавче провадження».

        Статтею 33 Закону

України «Про виконавче провадження»передбачена відстрочка або розстрочка

виконання рішення, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення.

        Відповідно до ст.

121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що

ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони,

державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю

ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ,  розглядає це питання.

        Таким чином,

вирішення питання про надання відстрочки виконання рішення можливе у разі

набрання судовим рішенням законної сили та наявності виконавчого документа, по

якому відкрито  виконавче провадження. У

зв'язку з зазначеним, підстави для надання СПДФО ОСОБА_1  відстрочки виконання рішення на час прийняття

судового рішення по цій справі 

відсутні. 

         Відповідно до  

статті 49 Господарського процесуального кодексу України  державне мито покладається  у спорах, що виникають при виконані договорів

та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

         Враховуючи, що позовні

вимоги за зустрічним позовом  задоволені

частково, з СПДФО ОСОБА_1  підлягає

стягненню державне мито  відповідно до

Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 13 від 21 січня 1993

року (з наступними змінами та доповненнями) 

у розмірі 1 відсотка від розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі

викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду

Харківської області від 15 жовтня 2008 року у справі № 40/06-08 прийняте при

неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим   підлягає скасуванню; апеляційна скарга

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача, підлягає частковому задоволенню.  

      Керуючись статтями 49,

99, 101, 102, п. 2 ч.1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України,  колегія

суддів

Постановила:

   Апеляційну скаргу

задовольнити частково.

   Рішення господарського

суду Харківської області від 15 жовтня 2008 року у справі № 40/06-08 скасувати

та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1  відмовити.

   Зустрічний позов

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

задовольнити частково.

    Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1  (м. Харків, АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1,

дата народження : ІНФОРМАЦІЯ_1 р. м. Харків) на користь Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Харківській області (р/р

37185502900001, банк ГУДКУ у харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ

23148337), отримувач коштів - Державний бюджет України (р/р

31317317600003 ВДК у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ ВДК 24134567,

код бюджетної класифікації 22080300; Управління державного казначейства в

Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 28725

гривень 33 копійки, пені 867 гривень 82 копійки.

    Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1  (м. Харків, АДРЕСА_1 , ідент.

код НОМЕР_1, дата народження : ІНФОРМАЦІЯ_1 р. м. Харків) на користь Державного

бюджету України (одержувач коштів -Управління Державного казначейства у м.

Харкові, ЄДРПОУ одержувача -24134490, Банк одержувача коштів -Головне управління

Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011)  державне мито у сумі   295 гривень 93 копійки.

       Доручити

господарському суду Харківської області видати наказ.

Головуючий суддя                                       Бондаренко В.П.

                            Суддя                                       

Камишева Л.М.

                            Суддя                                        Лакіза

В.В.

Повний текст постанови підписаний 3 квітня 2009 року.