Рішення

від 25.06.2015 по справі 369/10024/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.06.2015

Справа № 369/10024/14-ц

Провадження № 2/369/534/15

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.

при секретарі Сокиран І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Акціонерного комерційного банку «Промінвестбанк», треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області про визнання недійсним кредитного договору, додаткових угод до кредитного договору, договору іпотеки та застосування реституції,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року позивач ПАТ «Альфа Банк» звернувся із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Альфа Банк» та ПАТ «Промінвест банк» було укладеного договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, ПАТ «Промінвест банк» передає (відступає), а ПАТ «Альфа Банк» приймає кредитний портфель та зобов'язується сплатити за ПАТ «Промінвест банк» грошову винагороду, на умовах визначених цим договором.

Внаслідок укладення вказаного договору відбулося заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 93н/288 від 22 березня 2007 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_1

Так, 22 березня 2007 року між ПАТ «Промінвест банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 93н/288, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 3 500 000 грн.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, у результаті чого станом на 26 серпня 2014 року він має прострочену заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом - 1 956 296,15 грн., за відсотками - 169 982,10 грн..

У зв'язку із систематичним порушенням боржником ОСОБА_1 своїх зобов'язань зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому було нараховано неустойку, яка станом на 26 серпня 2014 року становить 16 020,79 грн..

23 березня 2007 року між ПАТ «Промінвест банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 94п/290, відповідно до умов якого ОСОБА_2, як поручитель за виконання позичальником ОСОБА_1 обов'язків, які виникли на підставі договору.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідають перед банком за порушення обов'язків, як солідарні боржники.

Враховуючи викладене, позивач ПАТ «Альфа Банк» просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 142 299,04 грн. та понесені судові витрати.

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Альфа Банк», Акціонерного комерційного банку «Промінвест банк», Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ в Київській області, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, додаткових угод до кредитного договору, договору іпотеки та застосування реституції, посилаючись на те, що відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано недієздатним та було призначено ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_1

22 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Промінвест банк» був укладений кредитний договір № 93н/288, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 3 500 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути отримані кошти у строк, передбачений умовами договору та сплатити нараховані банком відсотки.

23 березня 2007 року між АКБ «Промінвест банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 94п/290, відповідно до умов якого ОСОБА_2, як поручитель зобов'язувалась виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором у разі невиконання, та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

30 липня 2007 року між АКБ «Промінвест банк» та ОСОБА_2 були укладені договором іпотеки за № 6972 та № 6974, відповідно до умов яких в забезпечення виконання зобов'язання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором № 93н/288 поручитель надав у іпотеку належні ому на праві власності: земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована в с. Музичі, вул. Набережна, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, та домоволодіння загальною площею 256,9 кв.м., житловою площею 102,5 кв.м., що знаходить за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1.

Між АКБ «Промінвест банк» та ОСОБА_1 неодноразово вносились зміни до кредитного договору, відповідно до умов яких змінювався графік погашення кредиту та інше.

Проте, на час укладання вищевказаних договорів ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки згідно акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 153ц, ОСОБА_1 був визнаним таким, що страждає на рекурентний депресивний розлад, поточний епізод тяжкий із психотичними симптомами на соматично несприятливому фоні та на фоні психоорганічного синдрому.

Оскільки на момент укладання спірного кредитного договору, додаткової угоди, іпотечних договорів та додаткових угод до них, ОСОБА_1 через проблеми із здоров'ям не усвідомлював значення значення свох дій та не міг керувати ними, у зв'язку з чим є підстави для визнання зазначених договорів недійсними на підставі вимог 225 ЦК України.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_3 просила визнати недійсним кредитний договір № 93н/288; визнати недійсними договори іпотеки, укладений між АКБ «Промінвест банк» та ОСОБА_2; зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського РУЮ зняти заборону, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1, та на жилий будинок, загальною площею 256,9 кв.м., жилою площею 102,5 кв.м., що розташований за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1.

В подальшому, в порядку вимог ст. 1 ЦПК позивач ОСОБА_3 подала заяву про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що у ході розгляду справи їй як опікуну ОСОБА_1 стало відомо, що у ВДВС Києво-Святошинського РУЮ знаходяться виконавчі провадження № 45830474 та 45830580 по примусовому виконанні виконавчих написів № 3715 та 3714, виданих 07 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5А, відповідно до яких для задоволення вимог ПАТ «Альфа Банк» у сумі 2 131 898,25 грн. було запропоновано звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 256,9 кв.м., жилою площею 102,5 кв.м., що розташований за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1, та на земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1.

Однак вказане майно, на підставі вимог ст. 22 КЗпШС УРСР, ст. 16 Закону України «Про власність», ст. 120 ЗК України являється сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Оскільки на час укладання спірних договорів, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх та керувати ними, тому на підставі вимог ст. 225 ЦК України, є підстави для визнання цих правочинів недійсними.

На підставі вимог ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсність основного правочину спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Враховуючи викладене, на підставі вимог ст. 548, 225 ЦК України є недійсними і договори іпотеки, укладені 30 липня 2007 року між АКБ «Промінвест банк» та ОСОБА_1.

ОСОБА_1 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними і під час підписання ним згоди 30 липня 2007 року на укладання його дружиною ОСОБА_2 вищевказаних іпотечних договорів.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_3 просила визнати недійсним кредитний договір № 93н/288; визнати недійсними договори іпотеки, укладений між АКБ «Промінвест банк» та ОСОБА_2; зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського РУЮ зняти заборону, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1, та на жилий будинок, загальною площею 256,9 кв.м., жилою площею 102,5 кв.м., що розташований за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1; визнати виконавчий напис, виданий 07 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 3715, відповідно до якого для задоволення вимог ПАТ «Альфа Банк» у сумі 2 131 898,25 грн. було запропоновано звернути стягнення на житловий будинок № 1, загальною площею 256,9 кв.м., жилою площею 102,5 кв.м., що розташований за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 20, таким, що не підлягає виконанню; визнати виконавчий напис, виданий 07 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 3715, відповідно до якого для задоволення вимог ПАТ «Альфа Банк» у сумі 2 131 898,25 грн. було запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 20, таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ПАТ «Альфа Банк» не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заяві, в якій представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) первісний позов підтримав та просив його задовольнити, та просив розглянути у відсутності представника позивача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 первісний позов не визнав та заперечував проти його задоволення, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання відповідача (третя особа за зустрічним позовом) ОСОБА_2 не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання представник Акціонерного комерційного банку «Промінвест банк» не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання треті особи приватний нотаріус ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання представник третьої особи ВДВС Києво-Святошинського РУЮ не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що у задоволенні первісного слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_7 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 березня 2007 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 93н/288, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 3 500 000 грн. на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до умов п. п. 2.2. - 2.5 кредитного договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 17 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 15 березня 2020 року. Погашення кредиту та процентів за ним здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку, який є невід'ємною частиною даного договору. Кредит надається позичальнику на придбання земельної ділянки.

ОСОБА_8 умов п. 3.8. кредитного договору за наявності заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, сторонами було встановлено наступну черговість погашення позичальником заборгованості за цим договором: нараховані та не сплачені в строк проценти; нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; прострочена заборгованість за кредитом; проценти відповідно до вимог ст. 625 України (п. 6.5. Договору); неустойка та збитки, що виплачуються понад неустойку.

Відповідно до умов п. 5.2 кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту та процентах перед банком відповідно до розробленого графіку погашення (додаток № 1 до договору) на позичковий рахунок № 22332550244286, відкритий банком у філії «Київське міське відділення Промінвестбанку». Своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, суми неустойки в порядку, передбаченому цим договором . у випадку прострочення позичальником сплати перелічених платежів останній зобов'язаний спрямовувати призначені для цього кошти на рахунки простроченої заборгованості відповідно за кредитом, процентами та неустойки, номери яких повідомляються банком позичальнику негайно після відкриття певного з них.

Відповідно до умов п. 6.1. кредитного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні суму неустойки та збитків, передбачених цим договором. При цьому збитки відшкодовуються винною стороною понад неустойку, передбачену даним договором.

ОСОБА_8 умов п. 7.1. кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і дії до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

В забезпечення кредитного договору № 93н/288, 23 березня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 94п/290, відповідно до умов п. 2.1. якого поручитель у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме: заборгованість в розмірі 3 500 000 грн., нараховані за користування кредитом проценти на момент погашення вказаної у підпункті 1 п. 2.1. цього договору суми кредиту; неустойки (штраф, пеня), збитки, завдані кредиторові.

Відповідно до умов. п. 2.2. договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, позичальник відповідає перед кредитором як солідарний боржник у тому ж обсязі, що й позичальник.

В подальшому банк та позичальник ОСОБА_1 вносили зміни та доповнення до кредитного договору № 93н/288, 23 березня 2007 року, щодо умов виконання погашення кредиту.

Банк виконав свої зобов'язання в повному обсязі та надав позичальнику кредит у розмірі 3 500 000 грн., однак ні позичальник, ні його поручитель взятих на себе зобов'язань за договором не виконують.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Альфа Банк» та ПАТ «Промінвест банк» було укладеного договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, ПАТ «Промінвест банк» передає (відступає), а ПАТ «Альфа Банк» приймає кредитний портфель та зобов'язується сплатити за ПАТ «Промінвест банк» грошову винагороду, на умовах визначених цим договором.

Внаслідок укладення вказаного договору відбулося заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 93н/288 від 22 березня 2007 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_1

Станом на 26 серпня 2014 року ОСОБА_1 нарахована заборгованість за кредитним договором № 93н/288, 23 березня 2007 року у розмірі 2 142 299,04 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 956 296, 15 грн., заборгованості по відсоткам - 169 982,10 грн., заборгованість по нарахованій пені - 16 020,79 грн..

30 липня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов п. 1.1 якого це договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 93н/288, 23 березня 2007 року та договору про внесення змін та доповнень 177дз/821 від 30 липня 2007 року до кредитного договору № 93н/288, 23 березня 2007 року, укладених між іпотеко держателем та позичальником ОСОБА_1, за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором , повернути іпотеко держателю в кінцевий термін 15 березня 2020 року кредит у розмірі 3 500 000 грн., проценти за користування ним у розмірі 17 % річних, комісійну винагороду за управління кредитом 17 500,60 грн. від суми кредиту одноразово, сплатити неустойку (штраф, пеню), а також відшкодувати іпотеко держателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до умов п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Набережна.

ОСОБА_8 вимог ст. ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_8 вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зустрічній позовній заяві позивач ОСОБА_7 просила визнати недійсними кредитний договір № 93н/288, 23 березня 2007 року та іпотечні договори від 30 липня 2007 року, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 225, ст.. 236 ЦК України, з тих підстав, оскільки на момент укладення спірного кредитного договору, додаткових угод до нього та іпотечних договорів, ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Так, судом встановлено, що згідно рішення Києво-Святошинського районного суду від 23 травня 2014 року громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Набережна, 1 визнано недієздатним. Призначено ОСОБА_3, що мешкає за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Набережна, 1 опікуном над ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_8 амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 36ц від 11 березня 2015 року Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз ОСОБА_1 страждав 22 березня 2007 року та 30 червня 2007 року, під час укладання спірних договорів, на рекурентний депресивний розлад, поточний епізод, тяжкий із психотичними симптомами (F33.3 за міжнародною класифікацією хвороб Х перегляду). Ступінь виразності психічних розладів у ОСОБА_1 був такий, що він не міг у той час розуміти значення своїх дій, надавати їй належну оцінку та керувати ними.

У відповідності до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнано судом дійсним. Якщо дійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин, який особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та/або не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

ОСОБА_8 вимог ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У п. 8 постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). ОСОБА_8 із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

За ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун. Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.

Положеннями п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 6 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, тощо). Для визначення такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до вимог статті 145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної

У зв'язку з вищевикладеним, слід зазначити, що укладені між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 кредитний договір та договори поруки є недійсними, оскільки на момент укладання спірних договорів відповідач ОСОБА_1 не міг усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, через психічний розлад, що підтверджено висновком амбулаторно судово-психіатричної експертизи № 36ц віл 11 лютого 2015 року.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості відмовити, а зустрічні позовні вимог ОСОБА_3Г задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_8 вимог ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим кодексом.

ОСОБА_8 положень п. 10 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначено, що виконавчий напис у розумінні цивільного кодексу є правочином, недійсність якого може бути встановлено судом, а тому він може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, судам необхідно перевіряти належність кредитору права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі або встановити наявність (відсутність) об'єктивних обставин, коли виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Оскільки основні договірні зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки визнані недійсними, тому виконавчий напис нотаріуса втратив чинність та не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. За змістом статті 216 ЦК ( 435-15 ) та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, банк виконав умови кредитного договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3 500 000 грн.

ОСОБА_1 в свою чергу як вбачається з наданих в судовому засіданні квитанцій було сплачено за кредитним договором № 93н/288 від 22 березня 2007 року 5 026 978 (п'ять мільйонів двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень.

Визнаючи кредитний договір та договори іпотеки недійсним, суд вважає за необхідне застосувати реституцію та зарахувати сплачені ОСОБА_1 кошти в розмірі 5 026 978 (п'ять мільйонів двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 93н/288 від 22 березня 2007 року.

Керуючись вимогами п. п. 8, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 6 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 215, 236, 548, 599, 611 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Акціонерного комерційного банку «Промінвест банк», треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області про визнання недійсним кредитного договору, додаткових угод до кредитного договору, договору іпотеки та застосування реституції - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 93н/288 від 22 березня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1.

Визнати недійсними договори іпотеки, укладені між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4, за № 6972 та № 6974, відповідно до умов яких в забезпечення виконання зобов'язання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором № 93н/288 поручитель надав у іпотеку належні йому на праві власності: земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована в с. Музичі, вул. Набережна, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, та домоволодіння загальною площею 256,9 кв.м., житловою площею 102,5 кв.м., що знаходить за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1.

Зобов'язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського РУЮ зняти заборону, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1, та на жилий будинок, загальною площею 256,9 кв.м., жилою площею 102,5 кв.м., що розташований за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 1;

Визнати виконавчий напис, виданий 07 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 3715, відповідно до якого для задоволення вимог ПАТ «Альфа Банк» у сумі 2 131 898,25 грн. було запропоновано звернути стягнення на житловий будинок № 1, загальною площею 256,9 кв.м., жилою площею 102,5 кв.м., що розташований за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 20, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис, виданий 07 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 3715, відповідно до якого для задоволення вимог ПАТ «Альфа Банк» у сумі 2 131 898,25 грн. було запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,2029 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0053, що розташована за адресою: с. Музичі, вул. Набережна, 20, таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: В. В. Нікушин