Вирок

від 11.07.2013 по справі 1-887/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

дело № 1-887/11

производство № 1/208/25/13

ПРИГОВОР

Именем Украины

11.07.2013 г. г.Днепродзержинск

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А.,

при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Донченко А.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

адвокатів Стребіж А.О., Міняйло В.О.,

розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпродзержинська, громадянки України, освіта вища, працюючої провідним спеціалістом з продажу нерухомості Дніпропетровського РУ ПАТ КБ «Приватбанк», не одруженої, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ст. ст. 190 ч .2, 358 ч.2, 358 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_4 відповідно наказу № Э DZ-ПП - 2007-37 від 01.09.2006 року призначена на посаду керівника бізнесу іпотечного кредитування Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «Приватбанк», яка розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ проспект Леніна, 43 Дніпропетровської області та відповідно до зазначеного наказу зобов'язана видавати кредити, проводити роботу по взаємодії з ріелторами, контролювати ефективність роботи співробітників бізнесу іпотечного кредитування.

28.01.2008 року між Дніпродзержинською філією ПАТ КБ «Приватбанк» та гр. ОСОБА_1 укладений договір про іпотечний кредит № DZEOG 40000003042, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 121 200 гривень на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, строком погашення до 28.01.2038 року. Того ж дня між вище зазначеним банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DZEOG 50000003042, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 24 240 гривень на споживчі цілі. Також на вищевказану квартиру було внесено заборону відчуження і зареєстровано в реєстрі за № 572.

29.01.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (іпотекодержатель) та гр. ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № DZEOG 40000003042 відповідно до п. 2.3.2 якого ОСОБА_1 має право відчужувати предмет іпотеки за згодою банку за умови спрямування коштів, виручених від його реалізації на погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит. Згідно із п. 2.4 договору про іпотечний кредит № DZEOG 40000003042 від 28.01.2008 року Позичальник зобов'язується щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані Кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 1 552 грн. 72 коп. шляхом внесення готівки до каси Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у Кредитора.

Станом на березень 2010 року за вказаними кредитами з боку ОСОБА_1 утворилась заборгованість.

В березні 2010 року, більш точну дату досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна, 43, з метою отримання ТОВ «Ключове рішення» (код ЄДРПОУ 34410967) неправомірної вигоди у вигляді придбання квартири, звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією реалізації квартири. При цьому ОСОБА_4, повідомила ОСОБА_1 про те, що за умови продажу квартири ТОВ «Ключове рішення», отримані кошти підуть на погашення основного кредитного зобов'язання, з погашенням інших нарахованих зобов'язань у повному обсязі. Таким чином ОСОБА_4 шляхом обману запевнила ОСОБА_1 в необхідності продажу квартири, яка будучи ошуканою, дала свою згоду.

В травні 2010 року, більш точну дату досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна, 43, склала завідомо неправдивий офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, а саме лист на бланку № 006876 адресований приватному нотаріусу ОСОБА_5 з Дніпродзержинського філіалу ЗАТ КБ «Приватбанк», у якому зазначила завідомо неправдиві відомості про зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна за договором, у зв'язку з погашенням гр. ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору № DZEOG 40000003042, який ОСОБА_4 як виконавець підписала та подала на підпис керуючому Дніпродзержинською філією ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6, в той час як кредит фактично погашено не було. ОСОБА_6 будучи не повідомленим про злочинні наміри ОСОБА_4, підписав зазначений лист, який в подальшому остання надала нотаріусу ОСОБА_5, тобто використала завідомо підроблений документ.

26.05.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення» в особі гр. ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності № 161 від 25.01.2010 року, укладено договір купівлі - продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до п. 1.1 якого право власності на житло перейшло до підприємства з моменту підписання договору та сплати обговореної суми.

Згідно п. 2.1 вище зазначеного договору, продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 81 000 гривень шляхом перерахування коштів на транзитний рахунок № НОМЕР_2, відкритий ПАТ КБ «Приватбанк»

Тобто, ОСОБА_4, в період березень-травень місяць 2010 року, перебуваючи в приміщенні Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «Приватбанк», яка розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ проспект Леніна, 43 Дніпропетровської області, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб (ТОВ «Ключове рішення») у вигляді придбання квартири, шляхом обману, використовуючи завідомо неправдивий офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, заволоділа квартирою, що належала ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, тим самим завдала істотної шкоди гр. ОСОБА_1 на загальну суму 81 000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину не визнала, пояснила суду, що в КБ «Приватбанк» вона працює з 2006 року. На період 2008 року, працювала керівником бізнесу іпотечного кредитування Дніпродзержинської філії банку. Вона була функціональним керівником та безпосередньо не займалася видачею кредитів. З березня 2009 року в банку введено соціальну програму «Ключове рішення», відповідно до якої боржнику надавалася допомога у виплаті кредиту. Така допомога відбувалася шляхом продажу квартири ТОВ «Ключове рішення», спрямування коштів на погашення заборгованості, укладення боржником оренди цієї ж квартири з правом подальшого викупу, реструктуризації заборгованості перед банком.

Що стосується потерпілої ОСОБА_1, може пояснити, що остання звернулась до банку з проханням реструктуризації заборгованості по кредиту на придбання квартири. Було проведено оцінку квартири, яка як виявилось у 2010 році коштує значно дешевше ніж при її придбанні у 2008 році. Ціна квартири становила 81 000 гривень, потерпіла була згодна продати її за цю ціну. Вона узгодила з керівництвом всі питання. У службовій записці про узгодження було зазначено, які платежу ОСОБА_1 повинна сплачувати. 26.05.2010 року, як представник ТОВ «Ключове рішення» за дорученням, уклала зі ОСОБА_1 угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2. Кошти від продажу було перераховано на рахунок ОСОБА_1, які їй повідомила директор підприємства ОСОБА_7, яка теж одночасно є працівником «Приватбанк» Того ж дня, зі ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї квартири. Так як квартира була під забороною продажу, під час купівлі-продажу, вона надала нотаріусу ОСОБА_5 заяву від КБ «Приватбанк» про вилучення обтяження об'єкту нерухомого майна та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек. При укладенні угоди вона забула привезти лист банку з проханням зняти арешт з квартири у зв'язку з погашенням ОСОБА_1 кредиту, і привезла його наступного дня, тобто 27.05.2010 року. Цей документ не є офіційним, нічого не засвідчує, не надає ніяких переваг. Головними є надані заява та повідомлення.

У подальшому, кошти від продажу квартири, через транзитний рахунок ОСОБА_1 повинні були розподілитись відповідно до умов кредитування, де у першу чергу погашаються відсотки, штрафні санкції, пеня, і тільки потім тіло кредиту. Безумовно, грошей не вистачило і ОСОБА_1 залишилась боржником перед банком.

Вона ніколи не казала ОСОБА_1, що та не буде сплачувати відсотки за користування кредитом, пені та штрафні санкції. Просить її виправдати.

Хоча підсудна ОСОБА_4 і не визнала своєї провини, її вина у скоєнні інкримінованих їй злочинів у повному обсязі підтверджується наступним доказами, які були предметом дослідження у судовому засіданні:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_1 яка пояснила суду, що у січні 2008 року вона вирішила придбати у кредит двокімнатну квартиру АДРЕСА_2. Це було виважене рішення її родини, так як разом вони могли дозволити собі сплату по кредиту близько 1 800 гривень на місяць, протягом 30 років. Придбанням квартири, оформленням іпотечного кредиту займалась ріелтор, вона же тільки підписала документи. Забезпеченням кредиту була сама квартира та поручителі. З пів- року вона сплачувала відповідні кошти, заборгованості не мала. Потім в червні 2008 року, у зв'язку з кризою, «Приватбанк» у односторонньому порядку вирішив підняти відсоткову ставку по кредиту з 15% до 29%. Відповідно, приблизно до 3 400 гривень, виріс щомісячний платіж. Такі кошти вона та її родинна щомісяця сплачувати не могли, внаслідок чого почали накопичуватися відсотки, пені. Її кредитна заробітна картка «Приватбанк» була заблокована та з неї списувались кошти на погашення кредиту. Через деякий час почалися дзвінки колекторів, які начебто викупили борг в установі банку, з вимогами погасити його, погрозами. В березні 2010 року вона з матір'ю пішли розібратись у ситуації до керуючої «Черемушкінського» відділення «Приватбанку» ОСОБА_8. Та пояснила, що квартиру заберуть через суд, але є вихід у реалізації квартири через банківську програму «ключове рішення», та запропонувала їм звернутись до ОСОБА_4 у центральному офісу на проспекті Леніна. Вона зустрілась зі ОСОБА_4 і та пояснила їй, що з ситуації що склалась є вихід у продажу квартири ТОВ «Ключове рішення», при цьому банком буде застосована відповідна програма згідно якої нараховані відсотки, пені і санкції будуть списані, сума продажу піде на погашення тіла кредиту, вона зможе орендувати цю ж квартиру. Потім має бути укладений новий договір з банком. Орендна плата та щомісячний платіж до банку знов повинен був становити близько 1 800 гривень, які зі слів ОСОБА_4 будуть зараховуватись банком у якості погашення кредиту з метою подальшого викупу квартири. Різниця між вартістю квартири у 2008 році та у 2010 році становила близько 40 000 гривень і на цю суму збільшувалась сума тіла кредиту, але це безумовно був для неї вихід. Потім зі ОСОБА_4 також спілкувалась її мати і та знов пояснила ті ж обставини застосування цього «ключового рішення» Вона дала свою згоду і 26.05.2010 року разом зі ОСОБА_4, як представником ТОВ «Ключове рішення», поїхала до нотаріуса де підписала угоду купівлі-продажу своєї квартири. Гроші були зараховані на рахунки банку. Залишок боргу перед банком вона не знала.

25.06.2010 року банком їй надано довідку про те, що її щомісячний платіж становить 3 600 гривень, тобто дорожче ніж раніше. Окрім цього вона ще повинна була сплачувати оренду ТОВ «Ключове рішення» Коли вона пішла до установи банку дізнатись про залишок її боргу та для підписання нового договору який зазначала ОСОБА_4, виявилось що борг разом з відсотками та санкціями становить 143 000 гривень, а кошти з продажу квартири пішли на сплату нарахованих відсотків, пені, штрафних санкцій. Обурена, вона звернулась з відповідною заявою до прокуратури.

На теперішній час вона не має до ОСОБА_4 ніяких претензій. У випадку доведеності її вини, просить її суворо не карати.

- поясненнями свідка ОСОБА_9 яка у повному обсязі підтвердила пояснення своєї потерпілої доньки, щодо обставин придбання квартири, роз'яснень ОСОБА_4 про умови застосування «ключового рішення», продажу квартири та подальшого невиконання роз'яснених умов.

- поясненнями свідка ОСОБА_6 який пояснив суду, що у 2010 році він працював керуючим Дніпродзержинським філіалом «Приватбанк» Йому відомо, що є така банківська програма «ключове рішення», яка застосовується банком після кризі з метою реструктуризації боргів проблемних клієнтів. Співробітники банку працювали з «проблемними» клієнтами, і якщо ті були згодні, застосовували цю програму, контролювали всі подальші проводки та рахунки. Так як при наданні іпотечного кредиту на придбання квартири, сама квартира знаходилась в залогу у банку, ними готувався лист про повне погашення боргу. Він пам'ятає ситуацію з боржником ОСОБА_1. Працівник банку ОСОБА_4, яка займалась цим кредитом, казала йому, що цей кредит «проблемний» Він підписував лист банку про повне погашення ОСОБА_1 кредиту наданий йому ОСОБА_4, але сплату кредиту не перевіряв.

- поясненнями свідка ОСОБА_7 яка пояснила суду, що у 2010 році вона працювала головним спеціалістом «Приватбанку» у Дніпропетровську та по сумісництву директором ТОВ «Ключове рішення» Зазначене підприємство це банківський соціальний проект в умовах економічної кризи. Боржник для поліпшення своєї платежеспроможності продавав ТОВ «Ключове рішення» свою нерухомість, внаслідок чого зменшувалось тіло кредиту. Боржник звільнявся від кредиту до поліпшення свого фінансового стану. Окрім цього, квартира орендувалось боржником, і у подальшому нерухомість можливо було викупити. Їй невідомо чи списувались за умовами договору нараховані відсотки, пені та штрафні санкції. Кошти перераховувались на транзитний рахунок банку. Про програму «ключове рішення» клієнтам розповідали працівники банку. У разі згоди клієнта, працівником банку, а у даному випадку ОСОБА_4, готується службова записка для узгодження з керівництвом банку. Працівники банку які займаються такими операціями, отримують від банка відповідні відсотки.

- поясненнями свідка ОСОБА_5 яка пояснила суду, що на період 2010 року вона працювала у м. Дніпродзержинську приватним нотаріусом. У своїй роботі керувалась «Інструкцією про порядок вчиненя нотаріальних дій нотаріусами України» Тісно співпрацювала з «Приватбанком» По ТОВ «Ключове рішення» може пояснити, що це були звичайні угоди купівлі-продажу нерухомості. Якщо квартира знаходилась на іпотеці і була заборона на її відчуження, представник банку надавав лист банку про повне погашення заборгованості. Без цього листа реєстрація угоди купівлі-продажу була не можлива. Окрім цього, представником банку надавалась заява про вилучення обтяження об'єкту нерухомості та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек, але лист банку був головним документом. По наданим їй для огляду документам може пояснити, що вона дійсно посвідчила 26.05.2010 року угоду про купівлю-продажу квартири між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення» На момент укладення угоди, ОСОБА_4 їй був наданий лист про повне погашення ОСОБА_1 кредиту, згадані вище заяву та повідомлення. Вхідна дата цього листа до нотаріуса помилково зазначена її секретарем лише 27.05.2010 року у зв'язку з великою кількістю документів та навантаженням.

Окрім пояснень зазначених осіб, вина ОСОБА_4 також підтверджується наступними письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні:

- іпотечним договором № DZEOG40000003042 від 29.01.2008 року згідно якого ЗАТ КБ «Приватбанк» як іпотекодержатель з метою забезпечення належного виконання прийняв в іпотеку, а ОСОБА_1 як іпотекодавець з іншого боку передала в іпотеку квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Право іпотеки припиняється виконанням зобов'язання. До припинення іпотечного договору на зазначене нерухоме майно накладена заборона на відчуження (т.1 а.с. 11-13, 87-89)

- договором про іпотечний кредит № DZEOG40000003042 від 28.01.2008 року згідно якого ЗАТ КБ «Приватбанк» як кредитор надав ОСОБА_1 як позичальнику грошову суму у розмірі 121 200 гривень на придбання квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яким також передбачені відсотки за користування кредитом, нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання (т.1 а.с. 14-17, 54-57)

- кредитним договором № DZEOG50000003042 згідно якого ЗАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 як позичальнику кредитні кошти у розмірі 24 200 гривень на споживчі цілі, яким також передбачені відсотки за користування кредитом, нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання (т.1 а.с. 18-20, 82-84)

- договором купівлі-продажу квартири від 26.05.2010 року згідно якого ОСОБА_1 як продавець з одної сторони продала, а ТОВ «Ключове рішення» з іншої сторони як покупець придбало квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за 81 000 гривень. Відповідно до п.1.4 під забороною відчуження, згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 26.05.2010 року, квартира не перебуває (т.1 а.с. 24)

- копією листа без дати, виконавцем якого зазначено ОСОБА_4, за підписом директора Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «Приватбанк» приватному нотаріусу ОСОБА_5 про зняття заборони відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2, та вилучити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, у зв'язку з погашенням громадянином України ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № DZEOG40000003042 від 29.01.2008 року (т.1 а.с. 28, т.3 а.с. 191)

- витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна а саме квартири АДРЕСА_2 (реєстрація вилучення) виданого 22.03.2011 року відповідно до якого підставою вилучення запису є лист ПАТ КБ «Приватбанк» б/н 26.05.2010 року (т.1 а.с. 95)

- журналом реєстрації вхідної кореспонденції приватного нотаріуса ОСОБА_5 де зареєстровано лист ПАО КБ «Приватбанк» на зняття заборони ОСОБА_1 (т.1 а.с. 106-107)

- реєстром № 2 для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_5 на 2010 рік відповідно до якого 26.05.2010 року зареєстровано посвідчення угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Ключове рішення» (т.1 а.с. 108-109)

- речовим доказом по справі - оригіналом вищезазначеного листа з вихідною датою 27.05.2010 року (т.1 а.с. 97-99)

- заявою ОСОБА_1 зареєстрованої в Дніпродзержинській філії ПАО КБ «Приватбанк» 01.04.2010 року відповідно до якої потерпіла просила керівництво установи банку у зв'язку з важким матеріальним становищем провести реструктуризацію кредитного договору за програмою «Ключове рішення», з умовами договору по якому ознайомлена (т.3 а.с. 161)

- службовою запискою від 22.04.2010 року відповідно до якого узгоджено рішення по позичальнику ОСОБА_1, за двома кредитними договорами, де загальна сума заборгованості складає 181 243.24 гривні, про викуп у ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 за 81 000 гривні, з передачею її далі ОСОБА_1 в оренду за 500 гривень на місяць, зі сторнуванням нарахованих штрафів, пені та відсотків. За дорученням від ТОВ «Ключове рішення» виступає ОСОБА_4 (т.3 а.с. 163-165)

- довідкою ПАО КБ «Приватбанк» від 26.07.2012 року згідно якої кошти від продажу ОСОБА_1 квартири ТОВ «Ключове рішення» у сумі 81 000 гривень розподілені по шести рахункам які передбачають сплату простроченої заборгованості, прострочених відсотків, пені на прострочені відсотки (т.3 а.с. 160)

- довідками ПАО КБ «Приватбанк» від 10.09.2010 року про заборгованість ОСОБА_1 по кредитним договорам від 28.01.2008 року на суми 130 121.64 гривні та 23 131.19 гривень (т.1 а.с.29-30)

- листом ПАО КБ «Приватбанк» від 24.09.2010 року згідно якого в банку відсутні посадові інструкції працівників, договір взаємовідносин з ТОВ «Ключове рішення» не укладався (т.1 а.с. 41)

- наказом ПАО «КБ «Приватбанк» про переведення ОСОБА_4 на посаду керівника напрямку іпотечного кредитування Дніпродзержинського філіалу банку з 01.09.2006 року (т.3 а.с.87-88)

- наказом ПАО КБ «Приватбанк» про переміщення від 15.04.2010 року відповідно до якого ОСОБА_4 переведена в Дніпропетровське РУ банку ведучим спеціалістом по обслуговуванню та видачі кредитів (т.3 а.с. 145-146)

На підставі викладеного суд вважає, що у судовому засіданні вина ОСОБА_4 встановлена та доведена а її умисні дії вірно кваліфіковано за ст. 190 ч.2 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало істотної шкоди потерпілому, за ч.2 ст. 358 КК України як складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Пояснення ОСОБА_4, що вона роз'яснюючи ОСОБА_1 умови договору по програмі «ключового рішення» не пояснювала про списання нарахованих відсотків, пені та штрафних санкцій, спростовується поясненнями у судовому засіданні потерпілої та її матері, зазначеною вище службовою запискою про узгодження сторнування згаданих донарахувань (т.3 а.с. 163-165) Діючи відповідно до пояснень підсудної, потерпіла ОСОБА_1 укладаючи з ТОВ «Ключове рішення» угоду купівлі-продажу квартири, була переконана у тому, що вона розпоряджується майном у своїх інтересах і не на шкоду ним.

Відповідно до листа банку, посадові інструкції в установі відсутні (т.1 а.с. 41) Згідно пояснень у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працівник банку отримавши згоду «проблемного» клієнта на застосування програми «ключове рішення», у подальшому контролював проведення відповідних розрахунків, отримуючи за це відповідні відсотки.

Зазначення підсудною про те, що при укладенні угоди купівлі-продажу квартири вона забула привезти лист банку з проханням зняти арешт з квартири у зв'язку з погашенням ОСОБА_1 кредиту, і привезла його наступного дня, тобто 27.05.2010 року, те, що цей документ не є офіційним, нічого не засвідчує, не надає ніяких переваг, спростовується поясненнями свідка ОСОБА_5, дослідженими матеріалами справи.

Так, згідно п. 253 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 20/5 від 03.03.2004 року, яка діяла на той час нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою банку про погашення кредиту. Про зняття заборони щодо відчуження нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна.

З наведеного вбачається, що зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна за заявою банку можливе тільки на підставі документу про погашення кредиту, що є єдиною законною підставою для вчинення такої дії, що підтверджується витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.1 а.с. 95) відповідно до якого підставою вилучення запису, є лист ПАТ КБ «Приватбанк» б/н 26.05.2010 року. Обставини щодо реєстрації цього листа у вхідній кореспонденції нотаріальної контори тільки 27.05.2010 року, пояснені нотаріусом, на думку суду повністю заслуговують на увагу. Копії цього документу які знаходились в справі та надані нотаріусом, на відміну від оригіналу цього документу вилученого в установі банку, не містять вихідної дати цієї установи.

Заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек, згідно яких як зазначає ОСОБА_4 знімалась заборона щодо відчуження квартири, є не підставами для вчинення такої дії, а інструментом внесення прийнятого рішення у відповідні Державні реєстри.

Надані ОСОБА_4 зразки зазначеного повідомлення та заяви (т.3 а.с. 189-190), на відміну від листа банку про погашення кредиту, не містять підстав про зняття заборони щодо відчуження ОСОБА_1 майна на користь ТОВ «Ключове рішення» з яким у установи банку не має ніяких правовідносин.

Таким чином, суд вважає що саме лист банку про погашення ОСОБА_1 кредиту був тим офіційним документом який дозволив нотаріусу вчинити відповідні нотаріальні дії щодо майна яке знаходилось в іпотеці.

Судом уточнюється смисл пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, з метою чого роз'яснюється про те, що з отриманих від продажу квартири коштів, як це розуміла ОСОБА_1, будуть погашатися основні кредитні зобов'язання, а у повному обсязі будуть погашені (списані) нараховані кредитні зобов'язання.

Судом уточнюється, що лист банку про погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитом виконано на бланку № 006876, який не є саме номером документу.

З обвинувачення пред'явленного ОСОБА_4 в остаточній редакції судом виключається обвинувачення останньої про перерахування коштів від продажу коштів на транзитний рахунок № НОМЕР_2 а не на рахунок № НОМЕР_1 зазначений в договорі про іпотечний кредит, так як рахунок на який були перераховані кошти відкритий на ОСОБА_1 як «проблемного» клієнта, є транзитним, і питання полягає не в тому через який рахунок проходили кошти, а на які рахунки та на які цілі ці кошти були розподілені.

З обвинувачення судом також виключається передбачуване формулювання щодо офіційного документу «або надають певні права чи звільняють від обов'язків», так як судом встановлено, що лист банку про погашення ОСОБА_1 боргу по кредиту засвідчило певний факт, без якого не можливо було укладання договору купівлі-продажу квартири, тобто мало юридичні наслідки.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо призначення ОСОБА_4 міри покарання, суд враховуючи характер скоєних нею злочинів, наслідки що настали, враховуючи особистість підсудної, яка вину не визнала, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, враховуючи принцип індивідуалізації покарання та прохання потерпілої суворо не карати ОСОБА_4, суд вважає що подальше перевиховання та виправлення підсудної можливо шляхом призначення їй покарання у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.4 КК України та призначити їй покарання:

- за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді штрафу 1 700 гривень;

- за ст. 358 ч.2 КК України у вигляді штрафу 3 400 гривень;

- за ст. 358 ч.4 КК України у вигляді штрафу 850 гривень.

Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу розміром 3 400 гривень.

Речові докази - лист Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «Приватбанк» зберігати у матеріалах справі.

Міру запобіжного заходу щодо засудженої до набрання вироку законної чинності, залишити підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Судья Савранский Т.А.