Постанова

від 06.02.2007 по справі 26/343-06-6527

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/343-06-6527

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 лютого 2007 р.                                                                                   № 26/343-06-6527  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддяМуравйов О. В.

суддіПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувшикасаційну скаргуЗаводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року

по справі№ 26/343-06-6527 Господарського суду Одеської області

за позовомЗаводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ"

простягнення 8007,60 грн.

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ"

до Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш"

про усунення перешкод у користуванні власністю

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом:

Белих О.В. –дов. від 09.01.2007 року

від відповідача запервісним позовом:

не з'явився

Ухвалою від 10.01.2007 року колегії суддів Вищого господарського суду України касаційна скарга Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" була прийнята до провадження новоутвореною колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий –Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., а розгляд справи був призначений на 06.02.2007 року.

У зв'язку з виходом судді Фролової Г. М. з лікарняного, справа № 26/343-06-6527 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України, у складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 06.02.2007 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 10.01.2007 року про прийняття касаційної скарги до розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача за первісним позовом не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України.

Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.

За згодою позивача за первісним позовом в судовому засіданні 06.02.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач Завод "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 8007,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2006 року працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" були демонтовані огорожа та ворота, що знаходились на території позивача і обліковувались на його балансі. Для виготовлення та монтажу нової металевої огорожі та воріт позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго-5" договір № 15-06, сплативши підряднику вартість виконаних робіт в сумі 8007,06 грн. на підставі рахунку № 16-06/1 від 20.03.2006 року. Тому на підставі ст. ст. 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України позивач звернувся до господарського суду з вимогою про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, завданої працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ".

В процесі розгляду справи відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом про зобов'язання Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" не перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" у проході, проїзді на територію, яка є власністю останнього на підставі державного акту на право власності на землю, виданого 03.12.2002 року та зареєстрованого в книзі запису державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р-53-18.

Зустрічний позов обґрунтований ст. 48 Закону України "Про власність", ст. 391 Цивільного кодексу України, з посиланням на порушення Заводом "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" (далі - Завод) законних прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" як власника земельної ділянки площею 0,395 га, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Позивач за зустрічним позовом, зокрема, стверджував, що Заводом блокується прохід, проїзд на вищевказану територію, що заважає здійсненню господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 року (суддя Никифорчук М.І.), позов Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" на користь Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" матеріальної шкоди в сумі 8007,60 грн., держмита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року (головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.), апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" задоволена: рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 року по справі № 26/343-06-6527 скасоване, прийняте нове рішення, яким Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" в задоволенні позову відмовлено повністю, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" задоволений повністю: зобов'язано Завод "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" не  перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" у проході, проїзді на територію, яка є власністю останнього на підставі державного акту на право власності на землю, виданого 03.12.2002 року та зареєстрованого в книзі запису державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р-53-18, стягнуто з Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" судові витрати по сплаті державного мита в сумі 178,50 грн., в т. ч. 93,50 грн. за апеляційне провадження.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням апеляційної інстанції, Завод "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзив на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що, в силу положень статті 1112 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача за первісним позовом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вже було зазначено вище, Завод "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" матеріальної шкоди в розмірі 8077,70 грн., спричиненої внаслідок демонтажу відповідачем огорожі та воріт, розташованих на території позивача за первісним позовом, що зумовило укладення останнім договору № 16-06 від 15.03.2006 року на виготовлення та монтаж металевої огорожі і воріт вартістю 8007, 70 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог та в якості доказів як факту спричинення матеріальної шкоди, так і обставин її спричинення працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ", позивач за первісним позовом надав акт по факту демонтажу огорожі та воріт від 10.05.2006 pоку, довідку № 42/01-110 від 20.06.2006 року про знаходження огорожі на балансі Заводу; договір № 16-06 від 15.03.2006 pоку, укладений між Заводом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго-5" на виготовлення та монтаж металевої огорожі і воріт; рахунок № 16-06/1 від 20.03.2006 pоку, локальний кошторис 2-1-1 на виготовлення і монтаж огорожі та воріт Заводу "Електронмаш"; підсумкові відомості ресурсів; договірну ціну на виготовлення та монтаж огорожі і воріт Заводу; акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 року.

До того ж, в процесі розгляду справи в апеляційній інстанції, позивач за первісним позовом на виконання вимог апеляційного господарського суду надав до матеріалів справи протокол огляду місця події від 22.04.2006 року та наказ № 174 від квітня 1993 року "Про створення комісії по інвентаризації майна заводу обчислювальних машин ВО "Електронмаш" для приватизації", інвентаризаційний опис № 51 основних засобів ВО "Електронмаш" за 1993 рік.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позивачем за первісним позовом заявлених вимог, з огляду на таке.

Так, стаття 1166 ЦК України, на приписи якої послався позивач за первісним позовом в обґрунтування позову, визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Склад цивільного правопорушення з заподіяння шкоди, з чим погоджується касаційна інстанція, включає протиправну поведінку особи, наявність шкоди, вину особи, яка її заподіяла, та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.

Відсутність будь-якого з цих елементів, про що вірно зазначено в тексті оскаржуваної постанови, виключає застосування деліктної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди по відношенню до особи, якій адресована відповідна вимога.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено апеляційним господарським судом, лист голови правління ВАТ "Електронмаш" від 04.05.2005 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" свідчить, що з метою впорядкування пропускного режиму товариству дозволено перенести транспортну прохідну на в'їзд до корпусу № 2; запропоновано за свій рахунок замість демонтованих для переносу воріт виготовити та влаштувати на цьому місці розпашні ворота, а також приміщення охорони на місці перенесених воріт.

До того ж, угодою від 04.05.2006 pоку, представники сторін за даною господарською справою домовились про сумісне використання в'їзду, КПП та дороги, що веде до території Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з апеляційною інстанцією в тому, що твердження позивача за первісним позовом про наявність шкоди, неправомірну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" та вину її працівників спростовуються фактичними обставинами справи і є недоведеними, оскільки акт по факту демонтажу огорожі та воріт від 10.05.2006 pоку, довідку № 42/01-110 від 20.06.2006 року про знаходження огорожі на балансі Заводу; договір № 16-06 від 15.03.2006 pоку, укладений між Заводом та ТОВ "Теплоенерго-5" на виготовлення та монтаж металевої огорожі і воріт; рахунок № 16-06/1 від 20.03.2006 pоку, локальний кошторис 2-1-1 на виготовлення і монтаж огорожі та воріт Заводу "Електронмаш"; підсумкові відомості ресурсів; договірну ціну на виготовлення та монтаж огорожі і воріт Заводу; акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 року, не доводять, про що вірно зазначено в тексті оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, наявність складових елементів для застосування відповідальності у вигляді відшкодування матеріальної шкоди Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ".

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ч. 1); розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2).

Позивачем за первісним позовом не надано доказів понесення витрат, пов'язаних з відновленням паркану та воріт, хоча відповідно до п.п. 2, 5 договору № 16-06 від 15.03.2006 року, на який посилається позивач, строк оплати на час розгляду справи наступив.

Також позивач не довів, що понесені ним витрати пов'язані з відновленням прав позивача за первісним позовом. Навпаки, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач за первісним позовом демонтував ворота, які перешкоджали проїзду до ділянки, яка належить відповідачу ТОВ “ЛОТ” на праві власності. Позивач за первісним позовом не довів, що він мав право встановлювати нові ворота та паркан на ділянці, яка на праві власності належить іншій особі –відповідачу за первісним позовом. Отже, висновок апеляційного господарського суду про відсутність винних протиправних дій відповідача за первісним позовом є вірним.

Отже, касаційна інстанція вважає, що Заводом не доведено заявлених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" спричиненої її працівниками шкоди в розмірі 8007,70 грн., з урахуванням чого, апеляційним господарським судом цілком обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні.

Відносно заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" зустрічного позову про зобов'язання Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство ВАТ "Електронмаш" не перешкоджати ТОВ "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" у проході, проїзді на територію, яка є власністю останнього на підставі державного акту на право власності на землю, виданого 03.12.2002 року та зареєстрованого в книзі запису державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р-53-18, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як встановлено апеляційною інстанцією, згідно державного акта на право власності на землю від 03.12.2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" є власником земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,395 га (3949 кв. м) на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації цеху будівельних матеріалів та складських приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Частина 2 ст. 152 ЗК України встановлює, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вже було зазначено вище, угодою від 04.05.2006 pоку, укладеною між ВАТ "Електронмаш" та ТОВ "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ", було визначено умови сумісного використання транспортного в'їзду, КПП та дороги, що веде до території ТОВ "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ".

За умови наявності даної угоди та недоведених позовних вимог Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство ВАТ "Електронмаш" про стягнення з ТОВ "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" спричиненої матеріальної шкоди з посиланням на демонтаж огорожі та воріт працівниками ТОВ "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитись з апеляційною інстанцією про наявність в діях Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" про зобов'язання Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" не перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "ЛОТ" у проході, проїзді на територію, яка є власністю останнього на підставі державного акту на право власності на землю, виданого 03.12.2002 року та зареєстрованого в книзі запису державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р-53-18, цілком обґрунтовано, на думку Вищого господарського суду України, визнані Одеським апеляційним господарським судом такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується інших доводів, викладених Заводом "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" в касаційній скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи. Тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.

На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року в даному випадку немає, а тому касаційна скарга Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Заводу "Електронмаш" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року по справі № 26/343-06-6527 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

СуддіА. Г. Полянський

Г. М. Фролова