Постанова

від 20.02.2007 по справі 20-2/120

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-2/120

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 лютого 2007 р.                                                                                   № 20-2/120  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Кочерової Н.А.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Приватного підприємства “Севагротранссервіс”

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2006 року

у справі№ 20-2/120

господарського судуміста Севастополя

за позовомВАТ “Акціонерний банк “Столичний”

доПриватного підприємства “Севагротранссервіс”

простягнення 599 821 грн. 76 коп.

за участю представників сторін

від позивача –

від відповідача –

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства “Севагротранссервіс” про стягнення заборгованості за договором № 0212-01-69 на відкриття кредитної лінії від 03.12.2002 за уточненими позовними вимогами 468 000 грн. основного боргу, 86 471 грн. 01 коп. відсотків за користування кредитом, 43 850 грн. 95 коп. пені за прострочення сплати суми основного боргу, 8102 грн. 22 коп. пені за прострочення сплати відсотків за кредитом.

В обгрунтування позовних вимог ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” посилається на порушення ПП “Севагротранссервіс” умов договору на відкриття кредитної лінії та ст.ст. 526, 610-612, 1054 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.07.2006 у справі №20-2/120 (суддя Шевчук Н.Г.) позов задоволено в повному обсязі.

          Севастопольським апеляційним господарським судом постановою від 06.12.2006 у справі № 20-2/120 (колегія суддів: головуючий –Прокопанич Г.К., судді –Гонтар В.І., Плут В.М.) рішення господарського суду міста Севастополя від 06.07.2006 залишено без змін.

          У касаційній скарзі ПП “Севагротранссервіс” просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 у справі № 20-2/120 та прийняти нове рішення, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” про стягнення 612606,42 грн. відмовити.

          В обгрунтування доводів касаційної скарги ПП “Севагротранссервіс” посилається на невірне застосування апеляційним господарським судом норм ст.ст. 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 546, 549 ЦК України з огляду на те, що сторони в договорі № 0212-01-69 на відкриття кредитної лінії від 03.12.2002 чітко не визначили розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом, а також строк дії договору та нарахування пені.

          Крім того, ПП “Севагротранссервіс” посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст.79 ГПК України, оскільки суд не задовольнив заяву ПП “Севагротранссервіс” про зупинення провадження у справі, а також ст.22 ГПК України, оскільки оскаржувана постанова була винесена за відсутності представника ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” у судовому засіданні.

          Вищим господарським судом України ухвалою  від 19.01.2007  у справі  №20-2/120 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 19.02.2007  у справі № 20-2/120  призначено наступну колегію суддів:  Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), Кочерова Н.О., Плюшко І.А.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального та матеріального права місцевим та апеляційним господарськими судами, судова колегія Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищим господарським судом України не встановлено порушень процесуального законодавства Севастопольським апеляційним господарським судом, на які посилається ПП “Севагротранссервіс” у касаційній скарзі.

Як свідчать матеріали справи № 20-2/120, її розгляд господарським судом апеляційної інстанції неодноразово відкладався, ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” подано письмовий відзив на апеляційну скаргу ПП “Севагротранссервіс”, а його представник приймав участь у минулих засіданнях апеляційного господарського суду при розгляді справи, відсутність представника ВАТ “Акціонерний банк “Столичний”  в судовому засіданні 06.12.2006 не вплинуло на суть оскаржуваної постанови та не свідчить про порушення апеляційним господарським судом норм ГПК України.

Стосовно зупинення провадження у справі № 20-2/120, то господарський суд апеляційної інстанції вже зупиняв провадження до вирішення пов'язаної з нею справи, після чого провадження у справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, підстави для повторного зупинення провадження у справі за ст. 79 ГПК України суд не встановив.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За встановленими обставинами та дослідженими матеріалами справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій між ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” (банк) та ПП “Севагротранссервіс” (позичальник) був укладений договір № 0212-01-69 на відкриття кредитної лінії від 03.12.2002, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію в межах наявних вільних грошових коштів на час подання заяви, які в сумі не перевищують 1 000 000 грн., а позичальник – виконати свої зобов'язання по поверненню отриманих кредитів та відсотків за їх користування в строк до 02.12.2005.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що терміни, суми та процентні ставки по кредитах обумовлюються у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.

Судами встановлено, що 03.12.2002, 04.12.2002, 05.12.2002, 31.12.2002, 01.01.2003, 13.08.2003, 16.09.2003, 24.09.2003, 25.09.2003, 30.09.2003, 01.10.2003, 07.10.2003, 05.11.2003 між ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” та ПП “Севагротранссервіс” були укладені додаткові угоди до договору № 0212-01-69 на відкриття кредитної лінії від 03.12.2002, якими сторони обумовили строки повернення, суми кредиту та процентні ставки по кредитах.

Пунктом 3.2 договору на відкриття кредитної лінії передбачено, що договір вважається виконаним позичальником після повернення банку всіх належних сум.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” надав ПП “Севагротранссервіс” кредит на загальну суму 1 627 500 грн., але ПП “Севагротранссервіс” виконав зобов'язання за договором лише частково, повернувши ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” 1 159 500 грн.

Суди встановили, що неналежне виконання ПП “Севагротранссервіс” зобов'язань за договором призвело до виникнення заборгованості по кредиту у розмірі 468 000 грн., відсотки за користування яким складають 86 471 грн. 01 коп.

Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231, ст. 343 ГК України, ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є пеня.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6 на відкриття кредитної лінії договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення позичальником кредиту чи відсотків за його користування, останній сплачує банку пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи прострочення ПП “Севагротранссервіс” платежу за договором, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна сума пені за прострочення платежу за основним боргом, а також прострочення сплати відсотків за кредитом складає 51 953 грн. 17 коп.

Пунктом 1.1 договору на відкриття кредитної лінії та додатковими угодами до нього сторони передбачили, що позичальник виконує свої зобов'язання по поверненню отриманих кредитів та відсотків за їх користування в строк до 02.12.2005.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що до вищезазначеної дати зобов'язання по поверненню отриманих кредитів та відсотків за їх користування ПП “Севагротранссервіс” виконано не було.

Вищий господарський суд України не встановив наведених у касаційній скарзі порушень судами норм процесуального та матеріального права у справі №20-2/120.

Враховуючи встановлені попередніми інстанціями обставини у даній справі, неналежне виконання ПП “Севагротранссервіс” зобов'язань за договором та порушення його умов, колегія суддів Вищого господарського суду України робить висновок, що апеляційний господарський суд правомірно залишив в силі рішення господарського суду першої інстанції про стягнення з ПП “Севагротранссервіс” заборгованості за договором № 0212-01-69 на відкриття кредитної лінії від 03.12.2002, а також відсотків за користування кредитом, та пені за прострочення сплати суми основного боргу і сплати відсотків за кредитом, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

                    Касаційну скаргу Приватного підприємства “Севагротранссервіс” залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 у справі № 20-2/120 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                             С. Самусенко

Судді:                                                                                Н. Кочерова

                                                                                                    І. Плюшко