Постанова

від 22.04.2009 по справі 20-9/068-5/462-6/121

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 22 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 20-9/068-5/462-6/121 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

Н. Дунаєвської І. Воліка

(доповідача), Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційні скарги

1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2,

на постанову

від 20.01.2009

Севастопольського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 20-9/068-5/462-6/121

за позовом

ОСОБА_3

до

1)           1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "СОМИТ", 2)           2) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Інвест-Капітал", 3)           3) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Севастопольський 

4)              

депозитарій",  5)           4) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інтерброк", 6)           5)

ОСОБА_1, 7)           6) ОСОБА_4,

8)           7) ОСОБА_5, 8) ОСОБА_6

про

визнання недійсним договорів

В судове засідання прибули

представники сторін:

позивача

ОСОБА_7 (дов. від 23.02.2007 №

730);

відповідача-1не

з'явились;

відповідача-2не

з'явились;

відповідача-3не

з'явились;

відповідача-4не

з'явились;

відповідача-5Ткаченко

І.В. (дов. від 27.11.2008 № 2638);

відповідача-6не

з'явились;

відповідача-7не

з'явились;

відповідача-8не

з'явились;

скаржникане

з'явились;

В судовому засіданні 15.04.2008

оголошувалась перерва до 22.04.2008 відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року ОСОБА_3звернувся

до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю "СОМИТ" (далі - ТОВ "СОМИТ"), Товариства з

обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал" (далі -ТОВ

"Інвест-Капітал"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання недійсним

договору комісії цінних паперів           

№ К-7 від 04.03.2004, укладеного між ТОВ "СОМИТ" та ТОВ

"Інвест-Капітал".

18.09.2008 позивач, в порядку ст.

22 ГПК України, доповнив позовні вимоги та просить визнати недійсним договір

комісії № К-7, укладений 04.03.2004 між             ТОВ "СОМИТ" та ТОВ

"Інвест-Капітал" про продаж 1360 простих іменних акцій ВАТ Завод

"Южреммаш"; визнати недійсним договір № К-7/1 купівлі-продажу цінних

паперів, укладений 04.03.2004 між ТОВ "Інвест-Капітал" та ОСОБА_1 про

продаж 680 акцій ВАТ Завод "Южреммаш" на суму 3740,00 грн.; визнати

недійсним договір № К-7/2 купівлі-продажу цінних паперів, укладений 04.03.2004

між ТОВ "Інвест-Капітал" та ОСОБА_4 про продаж 680 акцій ВАТ Завод

"Южреммаш" на суму 3740,00 грн.; визнати недійсним договір № Б-48/1

купівлі-продажу цінних паперів, укладений 20.09.2007 між ОСОБА_1, повіреним ТОВ

"Інтерброк" та ОСОБА_5в частині продажу 680 акцій ВАТ Завод

"Южреммаш" на суму 6800,00 грн.; визнати недійсним договір № Б-56/2

купівлі-продажу цінних паперів, укладений 21.09.2007 між ОСОБА_4, ТОВ

"Севастопольський депозитарій" та ОСОБА_6в частині продажу 680 акцій

ВАТ Завод "Южреммаш" на суму 2380,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на порушенням його корпоративних прав, оскільки він є одним

із засновників ТОВ "СОМИТ", його доля у статутному фонді товариства

складає 20 %. Також, засновниками товариства є ОСОБА_8, ОСОБА_9ОСОБА_10,

ОСОБА_11., які мають рівні долі у статутному капіталі товариства - по 20 %.

Рішенням загальних зборів засновників статутний фонд ТОВ "СОМИТ"

формується не грошовими коштами, а шляхом внесення у статутний фонд простих

іменних акцій Відкритого акціонерного товариства Завод "Южреммаш".

Засновниками ТОВ "СОМИТ" було внесено у статутний фонд товариства

1220 акцій, а також придбано у третіх осіб 140 акцій ВАТ Завод

"Южреммаш". Таким чином, на момент вчинення оскаржуваних правочинів

ТОВ "СОМИТ" було власником 1360 акцій.

Позивач зазначає, що на підставі

оскаржуваних договорів всі 1360 акцій, які склали статутний фонд товариства,

були відчужені від імені ТОВ "СОМИТ" генеральним директором

товариства на користь відповідачів та вибули із власності товариства проти волі

позивача, чим порушені його права учасника товариства, встановлені ст. 116

Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські

товариства", а саме: право приймати участь в управлінні справами товариства,

право на відчуження долі у статутному капіталі товариства та інші, встановлені

чинним законодавством права, тобто, позивач був незаконно позбавлений долі у

статутному фонді товариства - акцій ВАТ Завод "Южреммаш".

Також позивач зазначає, що договір

комісії № К-7 від 04.03.2004 укладений незаконно та з порушенням діючого

законодавства, оскільки генеральний директор ОСОБА_10 не мав повноважень щодо

одноособового розпорядження майном товариства. Крім того, позивач вважає, що

договір комісії № К-7 від 04.03.2004 укладено з порушенням статті 4 Закону

України "Про власність" від 07.02.1991 № 697-ХІІ (діяв на момент

укладання договору) та статті 319 Цивільного кодексу України, оскільки на

момент укладення вказаного договору комісії ТОВ "СОМИТ" вже не було

власником 1360 акцій ВАТ Завод "Южреммаш".

Рішенням господарського суду міста

Севастополя від 17.12.2008 у справі        

№ 20-9/068-5/462-6/121 (суддя -Лазарев С.Г.) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір комісії №

К-7, укладений 04.03.2004 між             ТОВ "СОМИТ " та ТОВ

"Інвест-Капітал" на продаж 1360 простих іменних акцій ВАТ Завод

"Южреммаш".

Визнано недійсним договір № К-7/1

купівлі-продажу цінних паперів, укладений 04.03.2004 між ТОВ

"Інвест-Капітал" та ОСОБА_1 про продаж 680 акцій ВАТ Завод "Южреммаш"

на суму 3740,00 грн.

Визнано недійсним договір № Б-48/1

купівлі-продажу цінних паперів, укладений 20.09.2007 між ОСОБА_1, ТОВ

"Інтерброк" та ОСОБА_5в частині продажу 680 акцій ВАТ Завод

"Южреммаш" на суму 6800,00 грн.

ОСОБА_5 повернути у власність ОСОБА_1

акції ВАТ Заводу "Южреммаш", які знаходяться на рахунку у цінних

паперах № 200027 у номінального утримувача-зберігувача ТОВ

"Севастопольський депозитарій".

ОСОБА_1 повернути ОСОБА_5  грошові кошти у сумі 6800,00 грн.

ОСОБА_1 повернути у власність ТОВ

" СОМИТ" 680 акцій ВАТ Завод "Южреммаш".

ТОВ "СОМИТ" повернути

ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3740,00 грн.

ТОВ "Севастопольський

депозитарій" провести переоформлення права власності на 680 акцій ВАТ

Завод "Южреммаш" на ім'я ТОВ "СОМИТ" шляхом здійснення безумовної

операції-переказу 680 акцій ВАТ Завод "Южреммаш" з рахунку в цінних

паперах № 200027 ОСОБА_5 на рахунок в цінних паперах ТОВ "СОМИТ".

Визнано недійсним договір № К-7/2

купівлі-продажу цінних паперів, укладений 04.03.2004 між ТОВ

"Інвест-Капітал" таОСОБА_4 про продаж 680 акцій ВАТ Завод

"Южреммаш" на суму 3740,00 грн.

Визнано недійсним договір № Б-56/2

купівлі-продажу цінних паперів, укладений 21.09.2007 міжОСОБА_4, ТОВ

"Севастопольський депозитарій" таОСОБА_6 в частині продажу 680

акцій    ВАТ Завод "Южреммаш"

на суму 2380,00 грн.

ОСОБА_6 повернути у власність

ОСОБА_4 680 акцій ВАТ Заводу "Южреммаш", які знаходяться на рахунку у

цінних паперах № 200028 у номінального утримувача-зберігувача ТОВ

"Севастопольський депозитарій".

ОСОБА_4 повернути ОСОБА_6 грошові

кошти у сумі 2380,00 грн.

ОСОБА_4 повернути у власність ТОВ

"СОМИТ" 680 акцій ВАТ Завод "Южреммаш".

ТОВ "СОМИТ" повернути

ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 3740,00 грн.

ТОВ "Севастопольський

депозитарій" провести переоформлення права власності на 680 акцій ВАТ

Завод "Южреммаш" на ім'я ТОВ "СОМИТ" шляхом здійснення

безумовної операції-переказу 680 акцій ВАТ Завод "Южреммаш" з рахунку

в цінних паперах № 200028 ОСОБА_6на рахунок в цінних паперах                    ТОВ "СОМИТ".

Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 20.01.2009 (колегія суддів: Гонтар В.І.

-головуючий, судді -Лисенко В.А.,         

Плут В.М.) рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2008

у справі № 20-9/068-5/462-6/121 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою

апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулось до Вищого господарського суду України

з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 20.01.2009 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник

посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані

норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до

прийняття незаконного та необґрунтованого судового акту.

Також, ОСОБА_2. звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в порядку ст. 107 ГПК

України, оскільки вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя від

17.12.2008 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від

20.01.2009 у справі      № 20-9/068-5/462-6/121

прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права і

безпосередньо впливають на його права та обов'язки, в зв'язку з чим просить

рішення та постанову скасувати, та провадження по справі припинити, оскільки

спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Перевіряючи юридичну оцінку

встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, доводи касаційних

скарг, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та

процесуального права, заслухавши суддю -доповідача, представників сторін та

перевіривши матеріали справи колегія суддів Вищого господарського суду України

дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню,  виходячи з наступного.

Згідно з Роз'ясненнями Пленуму

Верховного Суду України, викладеними у п. п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 № 11

"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі

вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив

справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює

подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у

судовому засіданні.

Рішення місцевого суду та постанова

суду апеляційної інстанції  відповідають

зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановили господарські суди

попередніх інстанцій, 04.03.2004 між ТОВ "СОМИТ" (комітент) та ТОВ

"Інвес-Капітал" (комісіонер) укладено договір комісії № К-7, за

умовами якого комісіонер зобов'язався від свого імені, в інтересах та за

рахунок комітента продати цінні папери третім особам -1360 простих іменних

акцій ВАТ Завод "Южреммаш" номінальною вартістю 3,50 грн. за акцію.

Для виконання зобов'язань по договору ТОВ "Інвест-Капітал" були

передані 1360 акцій. Від імені ТОВ "СОМИТ" договір комісії від

04.03.2004 був укладений генеральним директором ТОВ "СОМИТ"ОСОБА_10(т.

1 а.с. 113).

04.03.2004 між ОСОБА_1 (покупець)

та ТОВ "Інвест-Капітал" (продавець) укладено договір № К-7/1

купівлі-продажу цінних паперів на суму 3740,00 грн., відповідно до якого до

ОСОБА_1. перейшло право власності на 680 простих іменних акцій ВАТ Заводу "Южреммаш"

(т. 3 а.с. 34).

Також, 04.03.2004 між ОСОБА_4

(покупець) та ТОВ "Інвест-Капітал" (продавець) було укладено договір

№ К-7/2 купівлі-продажу цінних паперів на суму 3740,00 грн., відповідно до

якого до ОСОБА_4перейшло право власності на 680 простих іменних акцій ВАТ

Заводу "Южреммаш"                 

(т. 3 а.с. 35).

20.09.2007 між ОСОБА_1 (продавець),

ТОВ "Інтерброк" (повірений ОСОБА_1.) і ОСОБА_5(покупець) укладений

договір № Б-48/1 купівлі-продажу цінних паперів на суму 7100,00 грн.,

відповідно до якого до ОСОБА_5перейшло право власності на 710 простих іменних

акцій ВАТ Завод "Южреммаш" (т. 3 а.с. 40-42).

21.09.2007 між ОСОБА_4 (продавець),

ТОВ "Севастопольський депозитарій" (повірений ОСОБА_4) та

ОСОБА_6(покупець) укладений договір № Б-56/2 купівлі-продажу цінних паперів на

суму 4130,00 грн., відповідно до якого до ОСОБА_6перейшло право власності на

1180 простих іменних цінних акцій ВАТ Завод "Южреммаш" (т.3 а.с.

36-38).

Відповідно до частини першої ст.

215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (надалі - ЦК України),

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 203 ЦК

України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності.

Як встановлено судами та вбачається

з матеріалів справи, договір комісії    

№ К-7 від 04.03.2004 підписаний генеральним директором ТОВ

"СОМИТ" ОСОБА_10

Частиною другою ст. 145 ЦК України,

ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 №

1576-ХІІ встановлено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

Відповідно до пункту 6 розділу 5

статуту ТОВ "СОМИТ", затвердженого рішенням загальних зборів

засновників від 17.07.1999 передбачено, що у товаристві створюється виконавчий

орган: колегіальний (дирекція). До складу дирекції входять: генеральний

директор, заступник генерального директора, головний бухгалтер. Дирекція діє

від імені товариства без довіреності в межах, передбачених Законом України

"Про господарські товариства" та статутними документами, тобто,

дирекція, як колегіальний орган діє у складі трьох осіб від імені товариства та

не наділяє генерального директора правом одноособово приймати рішення щодо

відчуження майна, яке входить до статутного фонду товариства (т.1 а.с. 99

-107).

За приписами ст. ст. 98, 145 ЦК

України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства",

законодавство відносить до компетенції засновників товариства вирішення питання

відносно виконавчого органу товариства та його повноважень, порядок ухвалення

ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства.

Відповідно до п. 40 Постанови

Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду

судами корпоративних спорів", у разі якщо у статуті товариства

передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, то голова

правління не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством

цивільних прав і обов'язків він на підставі частини другої статті 99 та статті

161 ЦК України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання

правління чи загальних зборів акціонерів.

За таких обставин, господарські

суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що укладаючи договір

комісії № К-7 від 04.03.2004 генеральний директор ТОВ "СОМИТ"

ОСОБА_10 діяв за відсутності відповідних повноважень, в порушення положень

статуту та діючого законодавства, оскільки пи

тання про продаж 1360 акцій ВАТ

Завод "Южреммаш", які входять до статутного фонду ТОВ

"СОМИТ", на розгляд засідання дипекції або загальних зборів не

виносились.

Згідно з частиною першою статті 241

ЦК України, правочин вчинений представником з перевищенням повноважень,

створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він

представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Проте,

судами встановлено, що схвалення договору комісії № К-7 від 04.03.2004 ні

дирекцією, ні загальними зборами товариства не відбулось, тому вказаний договір

є недійсним.

Відповідно до частини першої статті

215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -

третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті

216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що

пов'язані з його недійсністю. Згідно з частиною другою статті 203 ЦК України

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності.

З урахуванням викладеного, суди

дійшли правомірного висновку, що всі наступні договори по відчуженню 1360 акцій

ЗАТ Завод "Южреммаш", які укладені на основі недійсного договору комісії

від 04.03.2004, а саме: договір купівлі-продажу акцій №К-7/1 від 04.03.2004,

укладений між ОСОБА_1 та               

ТОВ "Інвест-Капітал"; договір купівлі-продажу цінних паперів №

К-7/2 від 04.03.2004 укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Інвест-Капітал";

договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-48/1 від 20.09.2007, укладений між

ОСОБА_1 та ОСОБА_5; договір № Б-56/2 від 21.09.2007 купівлі-продажу цінних

паперів, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6., також є недійсним.

Зважаючи на положення ст. 216 ЦК

України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути

другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій в повному обсязі

дослідили обставини, які є підставою для визнання спірних договорів недійсними,

відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, всебічно,

повно та об'єктивно встановили обставин, з якими закон пов'язує недійсність

правочинів та настання відповідних наслідків, а отже законно та обґрунтовано

прийшли до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, аналіз встановлених

попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, дає касаційній

інстанції можливість встановити, що рішення місцевого господарського суду та

постанова апеляційної інстанції прийняті відповідно до норм матеріального права

та з дотриманням норм процесуального права.

Судом касаційної інстанції не

приймається посилання касаційних скарг на те, що даний спір не відноситься до

корпоративних спорів, оскільки позивач оскаржує право власності виходячи з

наступного.

Згідно з визначенням, закріпленим в

ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої

визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають

правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,

отримання певної  частки  прибутку 

(дивіден-

дів) даної організації та активів у

разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності,

передбачені законом та статутними документами. Ак

цією, у визначенні ст. 6 Закону

України "Про цінні папери та фондовий ринок", визнається іменний

цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що

стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини

прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання

частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на

управління акціонерним товариством, а також немайнові права.

Відповідно до абзацу другого пункту

13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №

04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ

господарським судам" справи, що виникають з корпоративних відносин, - це

спори між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю,

управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних

позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління

господарського товариства, припинення незаконних дій (бездіяльності) його

посадових чи службових осіб, визнання недійсними установчих документів

товариства або угод про відчуження майна, корпоративних прав тощо. А

отже, даний спір підвідомчий господарському суду.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_2, то

за приписом  ст. 107 ГПК України

касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до

участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав в

обов'язків.

Проте, відповідно до вимог Закону

України "Про цінні папери та фондовий ринок" - змістом акцій є

посвідчені ними корпоративні права. Однак, відповідно до ст. 177 ЦК України

цінні папери є речами, а от

же правовідносини сторін, що

пов'язані з обігом цінних паперів, є за своєю правовою природою майновими.

В зв'язку з цим, спори про визнання

права власності на акції, укладення, розірвання, зміну, виконання, а також

визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та спори щодо інших

правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права на

придбання акцій, не є такими, що виникають з корпоративних відносин і залежно

від суб'єктного складу сторін підлягають розгляду господарськими або загальними

судами.

Відповідно до ст. 21 ГПК України

сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути

підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

За наведеного, колегія суддів

дійшла висновку, що оскаржувані судові акти не порушують права та законні

інтереси ОСОБА_2, оскільки за захистом свого порушеного права він може

звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, тому касаційна скарга не

підлягає задоволенню.

Враховуючи межі перегляду справи в

касаційній інстанції, відповідно до    ч.

2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанцій не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не

були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ними,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не

приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді

першої інстанції.

Таким чином, інші доводи касаційної

скарги зводяться до намагань переоцінки доказів та обставин справи, що

суперечить положенням ст. 1117 Господарського процесуального кодексу

України, тому ці доводи не приймаються до уваги.

За таких обставин, підстав для

скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119-11111 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського

апеляційного господарського суду від 20.01.2009 у справі № 20-9/068-5/462-6/121

залишити без змін.

         Головуючий, суддя                                               

Н. Дунаєвська                                             

          Судді :                                                                     

І. Волік

Н. Мележик