Постанова

від 09.03.2010 по справі 2а-452/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року 10 год.45 хв. Справа № 2а-452/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Малиш Н.І.,

при секретарі Святенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000331720/2,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 04.04.2010р.;

ОСОБА_2, адвокатське посвідчення №186 від 23.09.1998р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №3517/10/10-010 від 14.05.2009р.;

ОСОБА_4, довіреність №673/10/10-010 від 03.02.2010 р.;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000331720/2 від 21.09.2009 р.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Конституцію України, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та КАС України.

Ухвалою суду від 26 січня 2009 р. було відкрито провадження у справі.

Позивач, в судовому засіданні, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених в позові. Зокрема зазначив, що ним було отримано податкове повідомлення-рішення №0000331720/2 від 21.09.2009 р. Дане рішення були прийнято на підставі акта про результати позапланової перевірки від 17.09.2009р. № 569/172/НОМЕР_2 з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. В п.3.2.2 акту зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення на 114050 грн. Це обґрунтовується тим, що податкові накладні виписані ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс» не можуть бути включені до податкового кредиту в зв'язку з тим, що зазначені підприємства були припиненні і їх установчі та фінансово-господарські документи визнанні недійсними від дати реєстрації. Однак, у позивача є в наявності всі, належним чином оформлені, податкові накладні від ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс», а також видаткові накладні, які підтверджують факт сплати за отриману продукцію (товар). Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо. В зв'язку з тим, що вина позивача в нарахуванні податкового кредиту відсутня, а сам податковий кредит нарахований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000331720/2 від 21.09.2009 р.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву. В судовому засіданні зазначив, що позаплановою документальною перевіркою виявлено, що СГД фізичною особою ОСОБА_1, завищено суму податкового кредиту в 2008р. на загальну суму 114050грн., до складу податкового кредиту включено суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних підприємствами - постачальниками, у яких свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано, але отримані податкові накладні були включені до податкових декларацій. Таким чином, за результатами позапланової перевірки встановлені порушення встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 ст.7, п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення приватним підприємцем податкового кредиту в квітні, травні, червні, липні, вересні, жовтні 2008р. сум податку на додану вартість, що призвело до зменшення суми ПДВ до сплати на 114050 грн. Дані порушення були відображені в акті від 17.09.2009р. №569/172/НОМЕР_2, на підставі якого і було прийнято оскаржуєме податкове повідомлення-рішення.

На підставі викладеного просить суд в задоволення позовних вимог відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме - звукозаписуючого пристрою «Камертон».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

17.09.2009р. фахівцями ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя була проведена позапланова перевірка позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки було складено акт від 17.09.2009р. № 569/172/НОМЕР_2. В п. 3.2.2 даного акту було зазначено: «(…) Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 20.03.2006р. по 31.12.2008р. встановлено його завищення на 114050 грн., у тому числі:

- квітень 2008р. - 16008 грн.

- травень 2008р. - 6780 грн.

- червень 2008р. - 36803 грн.

- липень 2008р. - 31540 грн.

- вересень 2008р. - 19639 грн.

- жовтень 2008р. - 3280 грн.».

Даний висновок мотивувався тим, що до складу податкового кредиту позивачем були включені суми ПДВ по податковим накладним, які були виписані ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс». При цьому ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя посилається на те, що постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.08.2007р. визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» (ЄДРПОУ 34315888). Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2007р. по справі 2-2295/07 визнано недійсними, з 01.06.2004р., установчі документи ТОВ «Явір-Плюс», припинено юридичну особу ТОВ «Явір-Плюс» та визнанні недійсними всі фінансово-господарські документи та документи первинної бухгалтерської звітності зазначеного підприємства.

На підставі з зазначеного акту було прийнято оскаржуєме податкове повідомлення - рішення №0000331720/2 від 21.09.2009 р. яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 171075 грн., з яких за основним платежем - 114050 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 57025 грн.

Однак, суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає а ні обов'язок (ст. 9), а ні право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договорними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податкіів зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

На дату видачі податкових накладних ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс» перебували на податковому обліку як платники ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкову накладну.

Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей надаваємих продавцем за умови необізнаності щодо недостовірності відомостей.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду (…).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5, цього ж Закону, зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.

На момент проведення перевірки у позивача були в наявності всі податкові накладні, квитанції та рахунки - фактури, які підтверджували обґрунтованість віднесення до податкового кредиту витрат по податку на додану вартість, зазначені факти не спростовуються перевіряючими (відповідно до акту перевірки).

Крім того, вимоги пп. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», стосуються податкових зобов'язань продавців, а ПП Дьяченко ОСОБА_5 в даному випадку є покупцем.

Тобто, указані в рішенні порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не можуть бути віднесені до порушень податкового законодавства ПП ОСОБА_1, оскільки зазначений підприємець не є продавцем, у якого виникає право нарахування податку на додану вартість і складання податкових накладних у момент виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до пп. 25.2.2 Наказу ДПА України № 79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 р. за № 208/4429 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» «рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 6-РЖ (додаток 12). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі».

Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Явір Плюс» за №534/33004709 затверджений начальником ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя 28.01.2009р., акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія Промтехконтинентальінвест» за №224/290 затверджений начальником ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 19.01.2009р. Тобто, на момент складання спірних податкових накладних (2007р.) контрагенти позивача мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

Оскільки контрагенти позивача на момент складання ними спірних податкових накладних мали свідоцтва платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами), тому визнання в судовому порядку недійсними установчих документів контрагентів позивача не є підставою для визнання недійсними виписаних цими контрагентами податкових накладних. Позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів товарів по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Законом України «Про систему оподаткування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000331720/2 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 21 вересня 2009р. №0000331720/2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її складання у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010 р.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Н.І.Малиш