Постанова

від 19.03.2009 по справі 5020-2/335-9/127-13/110

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 19 березня 2009 р.                                                                                   

№ 5020-2/335-9/127-13/110 

Вищий

господарський суд України у складі колегії 

суддів:

Головуючого     

Кочерової Н.О.

суддів

Мамонтової О.М. Черкащенка М.М.

розглянувши

касаційну  скаргу

приватного підприємства

"Кримнефтесервіс"

на постанову

від 21.01.2009 року

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі

№ 5020-2/335-9/127-13/110

господарського суду міста Севастополя

за позовом

приватного підприємства

"Автолан"

до

приватного підприємства

"Кримнефтесервіс"

про

стягнення  2094,00 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не

з'явилися

від відповідача: Авдеев

О.І. дов. № 1Ю від 09.01.2009 року

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2007 року приватне

підприємство "Автолан" звернулося до господарського суду з позовом до

приватного підприємства "Кримнефтесервіс" про стягнення 2094,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог

зазначало, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача

його автомобілю було завдано пошкодження, а йому -шкоди в сумі 3984,0 грн., яка

складається з відновлювального ремонту в сумі 2189,0 грн. та втрати товарної

вартості автомобіля в сумі 1795,0 грн. Враховуючи, що сума відновлювального

ремонту сплачена страховою компанією, приватне підприємство "Автолан"

просило стягнути з відповідача 1795,0 грн. втрати товарної вартості автомобіля

та судові витрати.

Справа слухалася судами

неодноразово.

Рішенням господарського суду міста

Севастополя від 29.10.2008 року (суддя Д.О.Сімоходська) позов задоволено

частково.

Стягнуто з приватного підприємства

"Кримнефтесервіс" величину втрати товарної вартості автомобіля в сумі

1795,0 грн. та 220 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року (судді: Ю.М.Гоголь

-головуючий, В.А.Лисенко, І.В.Черткова) рішення місцевого господарського суду

залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що в

діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення у вигляді

завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, що дає правові підстави для

притягнення його до цивільної відповідальності.

В касаційній скарзі приватне

підприємство "Кримнефтесервіс" просить рішення місцевого

господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та

прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому скаржник посилається на неправильне застосування судами норм

матеріального права.

Заслухавши пояснення представника

відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх

юридичну оцінку, Вищий господарський суд України  вважає, що 

касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.1119

Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за

результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої

інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без

задоволення.

Касаційна скарга залишається без

задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або

постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог

матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій

встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2006 року на площі

Повсталих у місті Севастополі трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок

якої автомобілю DAEWOO LANOS TF69Y державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія

ОСОБА_1, який належить позивачу, були нанесені пошкодження.

Протиправна поведінка заподіювача

шкоди встановлена постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя

від 14.02.2006 року у справі № 3-584/2006, згідно якої винним у вчиненні

адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна

пригода, визнаний водій автомобіля "ГАЗ-330214" державний № НОМЕР_2

ОСОБА_2, який перебував у трудових стосунках з відповідачем та знаходився при

виконанні своїх службових обов'язків.

Наявність шкоди, заподіяної

позивачу, підтверджено Звітом про оцінку матеріальної шкоди, заподіяної

власнику транспортного засобу № 4161/1 від 24.02.2006 року, відповідно до якого

розмір матеріальної шкоди визначений у розмірі 3984,0 грн., що включає вартість

відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y державний номер НОМЕР_1

у розмірі 2189,0 грн. та величину втрати товарної вартості автомобіля у розмірі

1795,0 грн.

При цьому, вартість

відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y державний номер НОМЕР_1

у розмірі 2189,0 грн. оплачена страховою компанією.

Відповідно до ч.1 ст.1172

Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду,

завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових)

обов'язків.

Згідно ч.2 ст. 1187 Цивільного

кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується

особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове

право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом,

іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену

небезпеку.

Частиною 1 ст.1192 цього ж Кодексу

передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може

зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати

річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або

відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Пунктом 1.6. Методики товарознавчої

експертизи та оцінки дорожніх 

транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України

та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 визначено,

що  величина втрати товарної вартості

дорожнього транспортного засобу - це умовна величина зниження ринкової вартості

дорожнього транспортного засобу, відновленого за нормативними вимогами після

пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого

дорожньо-транспортного засобу.

Відповідно до п.п.8.5.1., 8.5.2.

вказаної Методики величина втрати товарної вартості характеризує фізичний знос,

який виникає у разі пошкодження дорожньо-транспортного засобу і відповідного

ремонту внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а

також внаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових

частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту запасних

частин, які перебували в ужитку чи в ремонті. Величина втрати товарної вартості

нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення

пошкоджених складових частин усіх типів дорожньо-транспортних засобів.

Як зазначено в п.1 ст.1166

Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана, зокрема майну фізичної або

юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів касаційної інстанції

погоджується з висновками господарських судів попередніх судових інстанцій про

те, що заявлена позивачем до стягнення сума, що являється величиною втрати

товарної вартості автомобіля, є деліктною (позадоговірною) відповідальністю

відповідача за завдану майнову шкоду, а сплата вартості відновлювального

ремонту автомобіля страховою компанією не виключає обов'язку винної особи

відшкодувати завдану нею шкоду в повному обсязі, в тому числі і відшкодувати

збитки, пов'язані з втратою товарної вартості пошкодженого автомобіля.

Враховуючи, що наявність всіх

елементів цивільного правопорушення підтверджена фактичними обставинами справи,

господарські суди правомірно задовольнили позов в частині стягнення з

приватного підприємства "Кримнефтесервіс" величини втрати товарної

вартості автомобіля у в сумі 1795,0 грн.

Наведене свідчить про те, що

виносячи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд в порядку ст.43

Господарського процесуального кодексу України об'єктивно дослідив наявні

матеріали і дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно залишив

без змін рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника на

неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого

підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного

судового акту колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги не

спростовують правильних висновків господарських судів, а тому не заслуговують

на увагу.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111  Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного

підприємства "Кримнефтесервіс" залишити  без задоволення, а  постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 21.01.2009 року у справі №

5020-2/335-9/127-13/110 без змін.

Головуючий суддя                                                                         

Н. Кочерова

Судді                                                                                                       

О. Мамонтова

                                                                                                        М.

Черкащенко