Ухвала

від 07.07.2015 по справі 820/10115/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/34058/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014

у справі № 820/10115/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2013 № 0000830221 та № 0000840221 Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000840221 в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 382 123,25 грн., з яких: 341 760 грн. основного платежу та 40 363,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Паритет-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, складено акт № 1630/22.1-04/31642413 від 19.03.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 198.3 , п. 198.1 ст. 198 , п. п. 201. 1, 201. 6 ст. 201 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 397 740 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 397 740 грн.; п. 1.32 ст. 1 , п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого ТОВ «Паритет-Агро» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 78 654 грн.; п. 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України , в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 102 555 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 19.04.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000830221 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 226 511,25 грн., в т.ч.: 181 209 грн. основного платежу та 45 302,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000840221 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 452 098,25 грн., в т.ч.: 397 740 грн. основного платежу та 54 358,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Паритет-Агро» (покупець) та ТОВ «Крокус-Агро» (продавець) були укладені договори № 28/10-П від 28.10.2010, № 16/11-П від 16.11.2010, № П-06/12 К від 06.12.2010, № 07/12-П від 07.12.2010, № 10/12-П від 10.12.2010, № 28/12-П від 28.12.2010 на поставку соняшника, ячменю.

Факт виконання вказаних договорів судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, реєстрами накладних на отримане зерно. Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій та готівковій формі, а сума ПДВ у загальному розмірі 184 625 грн., згідно отриманих податкових накладних, була включена позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2010 року у розмірі 79 194 грн. та у січні 2011 року у розмірі 105 431 грн.

Стосовно включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у січні та лютому 2011 року з придбання товарів у СТОВ «Дмитровка» та ТОВ «ПКФ «Орбіта» по податковим накладним, не підтвердженими оригіналами податкових накладних, на загальну суму 74 880,34 грн., матеріалами справи встановлено наступне.

В перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з СТОВ «Дмитровка» та ТОВ «ПКФ «Орбіта» по договорам на поставку сільськогосподарської продукції.

ТОВ «ПКФ «Орбіта» була виписана позивачу податкова накладна № 2 від 28.02.2011 на суму 329 282,02 грн., в т.ч. ПДВ - 54 880,34 грн.

СТОВ «Дмитровка» була виписана позивачу податкова накладна № 03 від 05.01.2011 на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ - 20 000 грн.

06.02.2012 між ТОВ «Паритет-Агро» (покупець) та ТОВ «Компанія «Флора України» (продавець) було укладено договір № 060212-01 на поставку олії соняшникової нерафінованої вимороженої 1-го сорту.

Факт виконання вказаного договору судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем грошовими коштами у безготівковій формі на розрахунковий рахунок контрагента, а сума ПДВ у загальному розмірі 80 088 грн., згідно отриманих податкових накладних, була включена позивачем до складу податкового кредиту у березні 2012 року.

Також, 25.05.2012 між ТОВ «Паритет-Агро» (замовник) та ПП «Енергобуд» (виконавець) 25.05.2012 був укладений договір будівельного підряду № 25 на виконання ремонту фасаду за адресою: вул. Плеханівська, 41/43, м. Харків.

Факт виконання умов договору підтверджується: рахунком-фактурою, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, дефектним актом, договірною ціною, відомістю ресурсів, локальним кошторисом, розрахунком, податковою накладною, платіжним дорученням. Сума податку на додану вартість у загальному розмірі 2 167 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2012 року.

Позивачем була здійснена оплата за товар в повному обсязі, а суми ПДВ згідно отриманих податкових накладних були включені ним до складу податкового кредиту у січні 2011 року у розмірі 20 000 грн. та у лютому 2011 року у розмірі 54 880 грн.

Враховуючи оскарження відповідачем судових рішень в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду судом касаційної інстанції, передбачені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1, 2 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні положення містить і Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «Крокус-Агро», ТОВ «ПКФ «Орбіта», СТОВ «Дмитровка», ТОВ «Компанія «Флора України», ПП «Енергобуд»), що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними є правомірним формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Враховуючи вказані обставини, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний І.В. Приходько