Постанова

від 10.09.2009 по справі 2-а-5915/09/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія Справа №

2-а-5915/09/1170

Копія                                              

Справа № 2-а-5915/09/1170

Категорія

статобліку 2.11.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10"

вересня 2009 р.    

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 10

вересня 2009 року об 11-30 год. адміністративну справу №2-а-5915/09/1170

за позовом

: Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман»,

27100, м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, пров. АДРЕСА_1

до відповідача

: Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської

області, 27100, м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, вул.АДРЕСА_2

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю

:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

представників:

позивача - ОСОБА_1. - довіреність б/н від 12.05.2009 р.;

відповідача -ОСОБА_2. - довіреність №ІНФОРМАЦІЯ_1 від

22.06.2009 р.,

    Виробничо-торгівельне товариство з обмеженою

відповідальністю «Лиман» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції

у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про скасування податкових

повідомлень-рішень, винесених ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської

області, а саме - №0000662310/0 від 14.05.2008 р., яким позивачу визначено суму

податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85 837,54 грн.,

штрафних санкцій в сумі 42 918,77 грн., а всього 128 756,31 грн. та  №0000672310/0 від 14.05.2008 р., яким

позивачу, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

за липень 2004 року в сумі 70 833,00 грн, які винесено за наслідками перевірок

ВТ ТОВ «Лиман» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за

квітень 2004 року та правовідносин з ТОВ «Агромакс», за наслідками яких

складено акти №17/23-10/32874214 від 25.04.2008 року та №18/23-10/32874214 від

25.04.2008 року.

Позивач вважає, що правомірність формування податкового

кредиту з ПДВ за вказані в акті перевірки періоди, вже була перевірена

відповідачем, що знайшло своє відображення в актах, а тому винесення

оскаржуваних рішень є безпідставним, в тому числі, і зі огляду визначення

податкових зобов'язань після закінчення 1095 днів.

Державною податковою інспекцією у Новоукраїнському

районі Кіровоградської області Кіровоградської області позовні вимоги

заперечувались в зв'язку з тим, що, як зазначив відповідач, зустрічними

перевірками за третім ланцюгом не підтверджено податковий кредит, відображений

ВТ ТОВ «Лиман» у декларації з ПДВ за квітень та за липень 2004 року.

При цьому ДПІ у Новоукраїнському районі Кіровоградської

області зазначала, що підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок

на додану вартість» передбачено, що підставою виникнення у платника права на

податковий кредит з податку на додану вартість є обов'язкова наявність сплати

платником податку в звітному періоді відповідних сум податку до Державного

бюджету України, а право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній

надмірній сплаті ПДВ до Державного бюджету України, а тому відповідачем

донараховано позивачу ПДВ за квітень 2004 року в сумі 85 837,54 грн. та

зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2004 року в сумі 70 833,00

грн.

В судове засідання з'явився представник позивача, який

позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав з

підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому

засіданні 10.09.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.09.2009, про що

повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини

постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і

матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі

фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які

мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний

суд,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-торгівельним товариством з обмеженою

відповідальністю «Лиман» 19 травня 2004 року до ДПІ у Новоукраїнському районі

Кіровоградської області подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2004 року

(а.с.44-45), в рядку «17» якої задекларовано суму  податкового кредиту - 161 250,00 грн.

03 листопада 2004 року позивачем подано уточнюючий

розрахунок №13495 від 03.11.2004 р. до декларації за квітень 2004 року (а.с.46)

за квітень 2004 року, відповідно до змісту якого позивач врахував у складі

податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 221 734,00 грн., що

відображено в рядку 11, як залишок суми ПДВ, який підлягає відшкодуванню після

погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних періодів. В

результаті проведеного коригування сума податкового зобов'язання з ПДВ в квітні

2004 року склала 161 250,00 грн., а сума податкового кредиту - 382 984,00 грн.

Тобто залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових

зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів відповідно до

змісту декларації за квітень 2004 р. складає 221 734,00  грн.

19 серпня 2004 року до позивачем подано податкову

декларацію з ПДВ за липень 2004 року (а.с.47-48), в рядку «8» якої відображено

суму 70 833,00 грн. з від'ємним значенням як коригування ПДВ на основі

попередніх звітних періодів.

03 листопада 2004 року подано уточнюючий розрахунок від

03.11.2004 року №13498 до декларації за липень 2004 року (а.с.50) у графі 3

відображено 9 640,00 грн. як суму податкового кредиту, що не була врахована у

декларації звітного періоду. Таким чином, позивачем обчислено суму, що підлягає

відшкодуванню з бюджету в розмірі 80 527,00 грн . (70 833,00 грн. + 9

694,00 грн.).

З 29 грудня 2004 року по 21 січня 2005 року Державною

податковою інспекцією в Новоукраїнському районі проведено документальну

перевірку ВТ ТОВ «Лиман» з питання правильності обчислення сум податку на

додану вартість за березень, квітень, липень та вересень 2004 року, за

результатами якої було складено акт №5/23-10/32874214 від 21.01.2005 р.

(а.с.76-88).

Під час проведення перевірки встановлено, що від'ємне

значення в декларації з ПДВ за квітень 2004 року в сумі 221 734,00  грн. (з урахуванням уточнюючого розрахунку

від 03.11.2004 року) сформовано позивачем без порушень, опис господарських

операцій, первинних документів та назви контрагентів викладено в акті (а.с.81,

82). Також відповідачем встановлено завищення податкового кредиту за липень

2004 року в сумі 253,00 грн., а тому податковим органом зменшено від'ємне

значення з ПДВ за даний період до 80 274,00  грн. (а.с.12). Опис господарських операцій,

первинних документів та назви контрагентів викладено в акті (а.с.83). З огляду

на відсутність спору в частині форми складення податкових накладних,

беззаперечності доказів оплати позивачем отриманих товарів, дані обставини

перед судом сторонами не доказувались.

З 26 січня 2005 року по 09 лютого 2005 року відповідачем

було проведено позапланову документальну перевірку ВТ ТОВ «Лиман» дотримання

вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.03.2004 року по

01.10.2004 року, за результатами якої було складено акт №5/23-10/32874214 від

21.01.2005 р. (а.с.76-88) відповідно до змісту якого підтверджено відсутність

порушень вимог чинного законодавства з боку позивача при формуванні податкового

кредиту за квітень у сумі 221 734,00 грн. та за липень 2004 року у сумі 80

327,00 грн. (а.с.40).

З 21 квітня 2008 року по 23 квітня 2008 року

відповідачем проведено документальну перевірку ВТ ТОВ «Лиман» з питання

правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за квітень 2004 року, за

результатами якої було складено акт №17/23-10/32874214 від 25.04.2008 р.

(а.с.10-15).

Під час перевірки встановлено, що ВТ ТОВ «Лиман» мало

взаємовідносини ПІІ «Віталмар Агро» на підставі договору № SV - 030/04 від

14.03.2004 року, відповідно до змісту якого позивач придбав гречку 3-го класу,

що підтверджується податковими накладними, виданими ПІІ «Віталмар Агро» на

загальну суму 1 794 834,00 грн. в т.ч. ПДВ 298 999,20 грн., що підтверджується

податковою накладною №123 від 16.04.2004 р. (а.с.66) та податковою накладною

№123/1 від 16.04.2004 р. (а.с.14). Факти отримання позивачем товару, та

здійснення розрахунку в повному обсязі підтверджено позивачем банківською

випискою (а.с.75) та відповідачем в судовому засіданні.

Також, під час даної перевірки встановлено, що позивачем

на підставі договору поставки від 31 березня 2004 року №01 (а.с.28-29),

придбана у ПП «Емір-Сервіс» продукція деревини на суму 51 437,41 грн. в т.ч.

ПДВ - 8 572,34 грн., що підтверджується відповідними видатковими та податковими

накладними (а.с.53-65, 67-69). Оплату за продукцію здійснено на користь ПП

«Емір-Сервіс» в безготівковій формі на його розрахунковий рахунок в повному

обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с.75) та не

заперечувалось відповідачем.

Податок на додану вартість за вищевказаними операціями

включено до податкового кредиту за квітень 2004 року в сумі 307 571,54 грн.

(298 999,20 грн. + 8 572,34 грн.).

В акті перевірки №17/23-10/32874214 від 25.04.2008 р.

(а.с.10-15) податковим органом зазначено, що зустрічними перевірками на рівні

третього ланцюга постачальників не підтверджено податковий кредит, відображений

в декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року в сумі 307

571,54 грн., а тому податковий кредит за квітень складає 75 412,46 грн. (382

984,00 грн. - 307 571,54 грн.).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив що

постачальником третього ланцюга є продавець, який здійснював реалізацію товару

покупцеві, який, в свою чергу, продавав такий товар ПІІ «Віталмар Агро» та ПП

«Емір-Сервіс». Обґрунтованих пояснень щодо того чому саме податковий орган

дійшов висновків про таке непідтвердження відповідачем не надано.

За результатами перевірки ДПІ в Новоукраїнському районі

прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662310/0 від 14.05.2008 р.

(а.с.8), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на

додану вартість в сумі 85 837,54 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 42

918,77 грн., всього - 128 756,31 грн.

З 21 квітня 2008 року по 23 квітня 2008 року

відповідачем проведено документальну перевірку ВТ ТОВ «Лиман» з питання

правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за липень 2004 року, за

результатами якої було складено акт №18/23-10/32874214 від 25.04.2008 р.

(а.с.16-21).

Під час перевірки встановлено, що ВТ ТОВ «Лиман» мало

договірні взаємовідносини з ТОВ«Агромакс» на підставі договору № 27 від

16.04.2004 року, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання передати

у власність ТОВ «Агромакс» гречку 3-го класу.

На підставі п.5.1. договору № 27 від 16.04.2004 року

позивач 20.04.2004 року отримав попередню оплату від ТОВ «Агромакс» в сумі 1

717 500,00 грн. в т.ч. ПДВ - 286 250,00 грн. та виписав податкову накладну № 1

від 20.04.2004 року, що вказано в акті перевірки (а.с.19) та підтверджено

сторонами в судовому засіданні. Податкове зобов'язання з податку на додану

вартість в сумі 286 250,00 грн. включено до податкової декларації за квітень

2009 року, що підтверджено обома сторонами в судовому засіданні.

На підставі додаткової угоди №2 від 23.04.2004 року до

договору №27 від 16.04.2009 р. позивачем відповідно до платіжних доручень №241

від 07.07.2004 р. (а.с.61) та №279 від 22.07.2009 р. (а.с.62) було повернуто

ТОВ «Агромакс» в сумі - 425 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 70 833,33 грн.

В зв'язку з цим позивачем складено розрахунки

коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 1 від

20.04.2004 року № 4 від 07.07.2004 року та № 5 від 22.07.2004 року, відповідно

до змісту яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість позивача

зменшилося на 70 833,33 грн.

Відповідач вважає, що сума податку на додану вартість в

розмірі 70 833,33 грн., що відкоригована в липні не сплачувалась до бюджету в

складі податкового зобов'язання в жодному з періодів, не приймала участі у

формуванні податкового кредиту, оскільки сума повернутої попередньої оплати не

є придбанням товару (робіт та послуг), отже не може розглядатися як така, що

підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому податковим повідомленням-рішенням

№0000672310/0 від 14.05.2008 р. (а.с.9) позивачу зменшено суму бюджетного

відшкодування за липень 2004 року з податку на додану вартість в сумі 70 833,00

грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок

на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит - це

сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного

періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону

України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР

податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених

(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням

товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат

виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають

амортизації.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не

дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті

податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а

при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським

документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт

(послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної

податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового

кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами,

платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених

законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену

зазначеними цим підпунктом документами.

В підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті

передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит

вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата

виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із

використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата

отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку

товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану

вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову

накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер

податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної

особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як

платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця

та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси

фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис

(номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну

назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та

відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що

підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що

у Законі «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для

формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця

належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного

суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував

податковий кредит в квітні 2004 року на підставі належно оформлених податкових

накладних виданих йому контрагентами: в судовому засіданні встановлено, що спір

щодо порядку складення та правильності оформлення податкових накладних, між

сторонами відсутній, що підтверджено ними в судовому засіданні, а також

матеріалами перевірки відповідача.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість по

зазначених податкових накладних включені контрагентами ВТ ТОВ «Лиман» до

податкових зобов'язань та відповідають даним їх податкових декларацій з ПДВ за

відповідні періоди та   повністю відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п.

7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».   

Також в судовому засіданні встановлено, що розрахунки ВТ

ТОВ «Лиман» з контрагентами проводились у безготівковій формі - шляхом

перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів. Товари

отримано належним чином, що підтверджує реальність господарських операцій. Дані

обставини встановлено під час проведення перевірки Державною податковою

інспекцією в Новоукраїнському районі та підтверджено її представником в

судовому засіданні.

При дослідженні акту перевірки №17/23-10/32874214 від

25.04.2008 р. (а.с.10-15) в судовому засіданні встановлено, що він не містить

конкретних обставин, з якими податковий орган пов'язує непідтвердження

податкового кредиту, не зазначено назв суб'єктів підприємницької діяльності,

які, на думку відповідача, не підтвердили податковий кредит, а також

відповідних документальних доказів. В судовому засіданні представник

відповідача не зміг суду пояснити конкретні обставини, які стали підставою для

висновків акту та прийняття рішення щодо визначення позивачу податкового

зобов'язання з ПДВ в сумі 85 837,54 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі

42 918,77 грн.

Суд вважає, що непідтвердження на рівні третього ланцюга

постачальників податкового кредиту, як підстава для зменшення задекларованої

позивачем суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового

повідомлення-рішення, знаходиться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5

ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші статті цього

Закону, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у

платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання

вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, який не мав

взаємовідносин із платником, що сформував цей податковий кредит, що узгоджується

з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі №

К-9921/07 від  02.10.2008 року

У відповідності до п.7.7.1. Закону України «Про податок

на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР сума податку, що підлягає

сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між

сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою

податкового кредиту такого звітного періоду. При від'ємному значенні суми,

розрахованої на підставі цього пункту, така сума враховується у зменшення суми

податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоду, а

при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного

податкового періоду, що свідчить про безпідставність висновків податкового

органу про обов'язок повністю сплачувати податкове зобов'язання звітного

періоду без урахування п.7.7.1. Закону, а тому посилання відповідача на

безпідставність коригування показників податкового зобов'язання в бік зменшення

в зв'язку з поверненням попередньої оплати є безпідставним.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок

на додану вартість» реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє

до дати її анулювання.

В судовому засіданні встановлено, що всі контрагенти ВТ

ТОВ «Лиман», та й сам позивач, в період виписки податкових накладних, були

зареєстровані платниками податку на додану вартість та були юридичними особами,

не обмеженими будь-яким чином щодо здійснення описаних вище господарських

операцій, а тому відповідно до вимог п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України

«Про податок на додану вартість» мали право на нарахування податку на додану

вартість та складання податкових накладних.

Якщо ж контрагенти постачальників позивача не виконали

свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність

та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою

для позбавлення платника податку в третій ланці ланцюга господарських операцій

права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав

усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі

документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується

з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006

року .

Окрім того, суд бере до уваги той факт, що при винесенні

оскаржуваних податкових повідомлень рішень ДПІ у Новоукраїнському районі не

дотрималася строків, визначених в п.15.1.1. Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, відповідно до змісту якого,

податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань

платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення

1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової

декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за

днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган

не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним

від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не

підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Правильність нарахування податкового кредиту та

податкових зобов'язань позивачем в квітні та липні 2004 року перевірено

відповідачем у січні 2005 року (а.с.76-88) та підтверджено в акті перевірки у

лютому 2005 року (а.с.34-43), уточнюючі розрахунки подано 03.11.2004 року, а

тому обрахунок 1095 днів повинен був рахуватись з 04.11.2004 року.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам та вимогам ст. 71 КАС України

відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних

доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не

довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000662310/0

від 14.05.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з

податку на додану вартість в сумі 85 837,54 грн., штрафних санкцій в сумі 42

918,77 грн., а всього 128 756,31 грн. та №0000672310/0 від 14.05.2008 р., яким

зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень

2004 року в сумі 70 833,00 грн.. а також висновків акта перевірки щодо

порушення позивачем вимог п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок

на додану вартість».   

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного

судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є

суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально

підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В зв'язку з цим суд

вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету

України в сумі в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення

№0000662310/0 від 14.05.2008 р., винесене Державною податковою інспекцією у

Новоукраїнському районі Кіровоградської області, яким Виробничо-торгівельному

товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман» визначено суму податкового

зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85 837,54 грн., штрафних

санкцій в сумі 42 918,77 грн., а всього 128 756,31 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення

№0000672310/0 від 14.05.2008 р., винесене ДПІ у Новоукраїнському районі

Кіровоградської області, яким Виробничо-торгівельному товариству з обмеженою

відповідальністю «Лиман», зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на

додану вартість за липень 2004 року в сумі 70 833,00 грн.

Присудити Виробничо-торгівельному товариству з обмеженою

відповідальністю «Лиман», код ЄДРПОУ 32874214 (27100, м. Новоукраїнка,

Кіровоградська обл., пров. АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок

№31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний

код ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір в сумі 3,40 грн.

    Постанова суду набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після

закінчення цього строку.

    Постанова суду може бути оскаржена до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський

окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.

160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 15 вересня

2009 року.

Суддя                    

(підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                     С.В. Могилан