Постанова

від 08.07.2015 по справі 926/940/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 926/940/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПОСЛУГИ" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у справі№ 926/940/14 Господарського суду Чернівецької області за позовомЧернівецької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПОСЛУГИ" провизнання укладеним договору № 8873 оренди землі в редакції Чернівецької міської ради в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

В червні 2014 року Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопослуги", в якій просила визнати укладеним договір № 8873 оренди землі в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2014 (суддя Марущак І.В.) у даній справі в позові відмовлено. Підставою для прийняття такого рішення став висновок суду про те, що запропоновані сторонами редакції спірних пунктів договору не відповідають чинному законодавству, а суд не може вийти за межі позовних вимог та викласти їх в своїй редакції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 (головуючий Хабіб М.І., судді: Зварич О.В., Юрченко Я.О.) у даній справі вказане рішення суду скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. В частині спірних пунктів договору суд виклав їх у відповідності до чинного законодавства. При цьому, суд врахував чинність рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду, наявність прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладання договору оренди землі, недосягнення сторонами згоди щодо умов договору оренди землі, а також відповідність обраного позивачем способу захисту прав власника земельної ділянки вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОПОСЛУГИ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати в частині визнання укладеним договору щодо пунктів 11.1., 12.4. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Чернівецька міська рада не скористалась правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 22.08.2012 на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 2523 договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОПОСЛУГИ" (далі по тексту - ТОВ "АВТОПОСЛУГИ") придбало автомобільну газозаправну станцію, розташовану за адресою: м. Чернівці, вул. Московської Олімпіади, 34-А (а.с.67-68).

Право власності на автомобільну газозаправну станцію зареєстровано за відповідачем 14.09.2012, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 35496559 (а.с.82).

У зв'язку з придбанням у власність нерухомого майна, відповідач у жовтні 2012 року звернувся до міської ради із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки для обслуговування автомобільної газозаправної станції.

Рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2013 № 782 вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОПОСЛУГИ" дозвіл на зміну цільового призначення та складання проекту відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7310136600:32:004:0045) за адресою вул. Московської Олімпіади, 34-А, площею 0,2135 га в оренду терміном на 15 років для обслуговування автомобільної газозаправної станції, за рахунок земельної ділянки ТОВ "Автогазпром", наданої для виробничих потреб, без права будівництва. Визнано таким, що втратив чинність пункт 17.2 рішення IV скликання від 02.12.2004 № 594 "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення" в частині надання ТОВ "АВТОПОСЛУГИ" земельної ділянки за адресою вул. Московської Олімпіади,34-А, площею 0,5173 га в оренду до 29.10.2028 для обслуговування автомобільної газозаправної станції (пункт 13.1 рішення); Зобов'язано ТОВ "Автопослуги" сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою за адресою вул. Московської Олімпіади, 34-А з 22.08.2012 (пункт 13.3 рішення).

Рішенням 48 сесії VІ скликання Чернівецької міської ради від 27.03.2014 № 1166 (пункт 21) затверджено проект відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та вирішено надати ТОВ "АВТОПОСЛУГИ" земельну ділянку за адресою вул. Московської Олімпіади, 34-А, площею 0,2135 га (кадастровий номер 7310136600:32:004:0045), в оренду терміном на 15 років для обслуговування автомобільної газозаправної станції, за рахунок земельної ділянки ТОВ "Автогазпром", наданої для виробничих потреб. Фізичних та юридичних осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки, зобов'язано упродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти на розвиток інфраструктури м. Чернівців відповідно до умов договору (пункт 30 рішення).

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради надіслав відповідачу лист № 04/01-08/3-04/4/1777 від 08.05.2014 і для підписання два примірники проекту договору оренди землі № 8873 від 28.04.2014 з додатками.

13.05.2014 відповідач отримав проект договору та підписав його 30.05.2014 з протоколом розбіжностей щодо пунктів 4.2, 11.1, 12.4, 13.1 та 13.4.2 договору.

В своєму позові позивач послався на те, що відповідач без достатніх правових підстав ухиляється від укладання зазначеного договору на запропонованих ним умовах. Запропоновані ж відповідачем умови договору оренди землі, на думку позивача, не відповідають вимогам діючого законодавства.

Висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову є достатньо обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (частина перша статті 6, стаття 13 Закону).

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотні умови договору оренди землі визначені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", якими є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частиною другою цієї статті передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором купівлі-продажу відповідач придбав нерухоме майно та звернувся до позивача - міської ради про надання йому в оренду земельної ділянки. В свою чергу, позивач - Чернівецька міська рада прийняла рішення про надання відповідачу в оренду земельної ділянки та надіслала йому проект договору оренди землі, до якого включила, крім визначених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди, умову про сплату одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою за період до укладення договору оренди та відповідальність за його несплату. Відповідач не погодився із запропонованими позивачем умовами договору, зокрема щодо сплати одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою за період до укладення договору оренди та відповідальність за його несплату.

Відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

В силу частини першої статті 649 названого кодексу, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, у зв'язку з чим переддоговірний спір переданий на розгляд суду, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що днем укладення договору буде день набрання чинності рішенням суду.

Щодо сплати одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою в сумі 226 856, 34 грн., сплата якого передбачена пунктом 11.1 проекту договору в редакції позивача. Розрахунок цього внеску викладений в Додатку № 2 запропонованому позивачем, згідно з яким внесок розраховано за період 22.08.2012 по 27.04.2014, виходячи із нормативної грошової оцінки землі в сумі 2 248 945, 00 грн. та ставки орендної плати (коефіцієнт) 0.06.

Сплата одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою передбачена пунктами 4.9- 4.11 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання № 715 від 23.10.2008 (далі по тексту - Положення) (а.с.33-42).

Так, згідно з пунктом 4.9 Положення орендар сплачує одноразовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за фактичне користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення сесії про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу міста до дати укладення договору оренди землі.

Пунктом 4.10. Положення визначено, що при переході права власності на будівлю або споруду одноразовий внесок справляється з дня виникнення права власності на будівлю або споруду до дати укладання Договору оренди землі, але не більше ніж за 3 (три) попередні роки, якщо інше не передбачено рішенням міської ради.

Пунктом 4.11. передбачено, що нарахування суми одноразового внеску здійснюється відповідно до розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки. Розрахунок одноразового внеску на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста оформляється додатком № 2 до договору оренди землі, затвердженого рішенням міської ради від 23.10.2008 № 715. У разі сплати землекористувачем плати за землю за надану в оренду земельну ділянку в період нарахування одноразового внеску, розмір одноразового внеску може бути зменшено на суму сплаченої плати за землю за відповідний період.

Доказів скасування чи визнання недійсними вказаних пунктів Положення до матеріалів справи не надано.

Частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторони договору, має відповідати цьому акту.

В силу частини четвертої статті 334 названого кодексу, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам.

Право власності на автомобільну газозаправну станцію зареєстровано за відповідачем 14.09.2012, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 35496559.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що встановлення в договорі умови про сплату одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою в сумі 226 856, 34 грн., який нарахований за період з 22.08.2012 по 27.04.2014 (з дати укладення відповідачем договору купівлі-продажу нерухомого майна (22.08.2012) по дату реєстрації договору оренди землі в міській раді (27.04.2014), не відповідає нормам чинного законодавства та Положенню, оскільки станом на 22.08.2012 у відповідача не виникло права на нерухоме майно і станом 27.04.2014 договір оренди землі не був укладений. При цьому, пункт 3.3 Положення про оренду, в якому зазначено те, що договір є укладеним з моменту його реєстрації у міській раді, не підлягає застосуванню на підставі частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, оскільки існує переддоговірний спір і до його вирішення судом договір не є укладеним.

Враховуючи чинність вищезазначених Положення та рішення Чернівецької міської ради від 28.02.2013 № 782, якими встановлена обов'язковість сплати одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою до укладення договору оренди землі, на момент вирішення даного переддоговірного спору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що включення до договору умови про сплату одноразового внеску та відповідальності за його несплату є правомірним. При цьому, одноразовий внесок за фактичне користування земельною ділянкою, за висновком суду, має нараховуватися за період з 14.09.2012 по день набрання судовим рішенням, яким вирішено переддоговірний спір про визнання договору укладеним.

Враховуючи чинність рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду, наявність прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладання договору оренди землі, недосягнення сторонами згоди щодо умов договору оренди землі, а також відповідність вимогам чинного законодавства обраного позивачем способу захисту прав власника земельної ділянки, апеляційний суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову з викладенням спірних пунктів договору у редакції суду, яка відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія вважає, що апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства, оскільки за наслідками розгляду цим судом даного переддоговірного спору, такий спір залишився не вирішеним.

Посилання відповідача на норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" судами обох інстанцій обґрунтовано відхилені, оскільки цей Закон регулює містобудівну діяльність при здійсненні забудови територій, а стаття 40 цього Закону, регулює пайову участь замовників, які мають намір щодо забудови земельної ділянки, у розвитку інфраструктури населеного пункту, в той час як предметом договору оренди землі є земельна ділянка, що надається в оренду для обслуговування нежитлових приміщень, а не для забудови, і внесок, передбачений умовами договору, не є пайовою участю забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту. Сплата цього внеску є обов'язковою і передбачена Положенням про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання № 715 від 23.10.2008.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

З приводу посилання касатора на те, що законодавство не передбачає здійснення будь-яких внесків на розвиток інженерно-транспортної чи соціальної інфраструктури міста при укладенні договорів оренди землі, а також на неправильність формули розрахунку одноразового внеску, якою керувався суд апеляційної інстанції та яка застосована і прописана у визначеній судом редакції договору оренди землі, слід зазначити таке.

В пункті 4.11. Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (а.с.37) зазначено, що нарахування суми одноразового внеску здійснюється відповідно до порядку розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки. Розрахунок одноразового внеску на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста оформляється додатком № 2 до договору оренди землі, затвердженого рішенням міської ради від 23.10.2008 № 715, який надано до матеріалів справи (а.с.52). Відповідно до цього додатку, сума відповідного внеску визначається за формулою: розмір орендної плати за один день на кількість днів. Така формула викладена і у визначеній судом редакції пункту 11.1. договору оренди землі.

Статтею 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (пункт 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000).

До матеріалів справи не надано доказів скасування чи визнання недійсними пунктів 4.9., 4.10. 4.11. Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, які передбачають сплату одноразового внеску за фактичне користування земельною ділянкою.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність поданих відповідачем доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судом апеляційної інстанції, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у справі № 926/940/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова