У Х В А Л А
10 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Судді-доповідачаКоротких О.А., Суддів:Кривенди О.В., Панталієнка П.В., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор-УТР» (далі - Товариство) до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
2 липня 2015 року ДПІ подало до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС.
У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки позивачем в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання послуг, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплату у ціні придбаних послуг ПДВ, ДПІ фактично не встановлено порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК, заниження ПДВ, а доводи викладені в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не підтверджені жодними доказами у справі, а тому суди обґрунтовано задовольнили позов Товариства.
Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16 жовтня 2013 року (№ К/800/42565/13), погодившись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову виходив із того, що оскільки позивачем не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, зокрема, не доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, а також не надано доказів щодо наявності на даний час товару у позивача або реалізації його іншим контрагентом, а тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що надані позивачем первинні документи не підтверджують реального здійснення господарських операцій.
Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор-УТР» до державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: О.В. Кривенда П.В. Панталієнко
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2015 |
Оприлюднено | 15.07.2015 |
Номер документу | 46702088 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Коротких О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні