Постанова

від 20.02.2007 по справі 26/456-06-9867

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р.

Справа № 26/456-06-9867

Одеський

апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри

П.Ф.,

Ліпчанської Н.В.

При

секретарі                              

Федорові В.А.,

за

участю представників сторін:

від

позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_1,

від

відповідача -Халдай І.В.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю

Одеської міської ради

на рішення господарського суду

Одеської області від 14.11.2006р.          

по

справі № 26/456-06-9867

за позовом СПД ОСОБА_1

до Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

3-тя особа на стороні відповідача,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеська міська рада

про відтворення права на викуп

приміщення,

встановив:

В жовтні 2006р. підприємець ОСОБА_1

звернувся з позовом до  Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання оцінки

вартості нежитлового приміщення, що приватизується, проведену регіональним бюро

оцінок і експертиз 30.11.2004р. діючою, а вартість, визначену нею, остаточною,

та просив зобов'язати Представництво укласти правочин купівлі-продажу

приміщення по АДРЕСА_1 з СПД ОСОБА_1 і визнати угоду такою, на яку не

розповсюджується дія Закону України „Про тимчасову заборону приватизації

пам'ятників культури” № 2391-ІУ від 01.02.2005р. та Постанова ВРУ „Про

тимчасові обмеження у сфері приватизації” № 2349-ІУ від 13.01.2005р., а також

рішення Одеської міської ради № 3538-ІУ від 28.01.2005р. „Про тимчасове

призупинення приватизації (відчуження) суб'єктів комунальної власності

територіальної громади м. Одеси”.

Відповідач позов не визнав,

заперечень на позов не надав.

Рішенням господарського суду Одеської

області від 14.11.2006р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим

рішенням, його оскаржив відповідач і просить скасувати. Прийняти нове рішення,

яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим,

що справу розглянуто у порядку господарського судочинства замість

адміністративного; позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки

власником спірного приміщення є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської

міської ради, а тому належний відповідач у 

справі має бути міська рада; в порушення „Методики оцінки майна”, на

підставі якої акти оцінки складені для 

приватизації (корпоратизації), підписання договору купівлі-продажу, тощо

дійсні протягом шести місяців від дати їх затвердження, а з моменту оцінки

спірного приміщення пройшло більше двох років; суд прийняв рішення, яким

Представництво повинно вчинити дії, що суперечать прийнятому Закону „Про

тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини”, окрім того,

воно -Представництво, не має повноважень на укладення договору купівлі-продажу

зазначених приміщень.

Ухвалою від 16.01.2007р.

апеляційним господарським судом у якості третьої особи без самостійних вимог на

стороні відповідача залучена Одеська міська рада, яка належним чином сповіщена

про час та місце розгляду справи, однак яка не з'явилась у судові засідання,

свої пояснення не надала, а тому на підставі ст. 75 ГПК України апеляційна

скарга розглянута за наявними матеріалами справи і у відсутності представника

від Одеської міської ради.

Заслухавши доповідача, пояснення представників

сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення

на неї, відповідність прийнятого судом рішення матеріалам справи та чинному

законодавству, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно матеріалам справи між

СПД ОСОБА_1 та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради 21 червня 2005р. укладена та засвідчена приватним нотаріусом нова

редакція договору оренди нежитлового приміщення № НОМЕР_1

На підставі п. 1.1 договору

орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі

підвальні приміщення № 501, загальною площею 55,6 кв. м та нежилі приміщення

першого поверху № 500, загальною площею 61,7 кв. м, розташовані за адресою:

АДРЕСА_1Зазначені приміщення належать територіальній громаді м. Одеси в особі

Одеської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про

право власності (серія САА № НОМЕР_2), виданого виконавчим комітетом Одеської

міської ради 30.11.2004р. за рішенням виконавчого комітету Одеської міської

ради № НОМЕР_3 та зареєстрованого 14.12.2004р. Комунальним підприємством

„Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів

нерухомості” у книзі 39,  абз. 77, запис

№ НОМЕР_4.

Термін дії договору сторони

встановили на підставі п. 1.3 з 21.06.2005р. по 21.06.2010р.

За час оренди приміщення позивачем

були здійснені його поліпшення на суму 82 249грн., про що свідчить експертний

висновок Одеської обласної служби Української державної  інвестиційної експертизи № НОМЕР_5 по

інвесторській кошторисній документації на капітальний ремонт орендованого

приміщення, загальною площею 112,2 кв. м, розташованого за адресою:АДРЕСА_1

(а.с. 27-28).

Згідно аудиторського висновку,

здійсненого малим колективним підприємством „АУДИТ” в формі товариства з

обмеженою відповідальністю, (сертифікат серії А № НОМЕР_7 виданий АПУ

27.05.1998 р.), аудитори підтверджують понесені витрати приватного підприємця

ОСОБА_1 на поліпшення стану орендованого приміщення станом на 01.09.2004р. в

сумі 120 304 грн.(а.с.19-26) .

Згідно бухгалтерської довідки цього

ж підприємства, позивачем  вказану суму

120 304 грн. було сплачено згідно платіжних доручень  №№ НОМЕР_8 від 13.05.2004р., НОМЕР_9 від

15.05.2004р., НОМЕР_10 від 07.05.2004р., НОМЕР_11 від 11.06.2004р., НОМЕР_12

від 02.08.2004р., НОМЕР_13 від 15.06.2004р., НОМЕР_14 від 08.07.2004р.,

НОМЕР_15  від 01.05.2004р., НОМЕР_16 від

27.08.04р. та квитанціям  № НОМЕР_17 та №

НОМЕР_18

На підставі викладеного доведено,

що позивач, як орендар вказаного приміщення, здійснив його поліпшення.

Платіжним дорученням № 1315 від 7

грудня 2004 р. позивачем сплачено 1000 грн. до ТОВ „Регіональне Бюро Оцінок і

Експертиз” за належну оцінку нежилого, орендованого приміщення. Згідно виписки

з оцінки приміщення для викупу, здійсненого ТОВ „Регіональне Бюро Оцінок і

Експертиз” 30.11.2004р. ринкова вартість орендованого приміщення складає 231678

( двісті тридцять одна тисяча шестисот сімдесят вісім гривен.) без ПДВ -100%.

Згідно рішення Одеської міської

ради від 11.10.2004р. № 3164 -ІV „Про перелік об'єктів комунальної власності

територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в

2004р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради”, ( далі-Рішення №

3164), вказане приміщення включено до переліку об'єктів, що підлягають відчуженню

у 2004р. шляхом викупу орендарем, який здійснив поліпшення орендованого майна.

Отже місцевим судом на підставі

належних доказів встановлено, що позивач, будучи орендарем приміщення,  поліпшення якого він здійснив, витративши

значні матеріальні ресурси, на законних підставах одержав право на його викуп.

Проти цього не заперечує і відповідач.

13.01.2005р. Верховна Рада України

прийняла постанову „Про тимчасові обмеження у сфері приватизації”, N 2349-IV,

(далі-Постанова) якою рекомендувала Кабінету Міністрів України та іншим органам

виконавчої влади, державним органам приватизації, зокрема, зупинити виконання

відповідних рішень щодо приватизації (відчуження), прийнятих ними після

висловлення  1  грудня 

2004  року Верховною Радою України

недовіри Кабінету Міністрів України.

Одеська міська рада рішенням від

28.01.2005р. № 3538-ІV тимчасово призупинила виконання рішень з питань

приватизації (відчуження) Одеської міської ради, прийнятих після 1 грудня

2004р. (далі-Рішення № 3538)

01.02.2005р. прийнято Закон України

„Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”.

Цим законом заборонено приватизацію

пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку

пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Прикінцевими положеннями

зазначеного закону визначено, що він набирає чинності з дня його опублікування.

Закон опубліковано в газеті „Голос України” 23.02.2005р. Таким чином, даний

закон діяв не з 01.12.2004р., як зазначено у Постанові, не в інший час, а з 23.02.2005р.

При цьому, положення прийнятого Закону відповідають положенням ст. 58

Конституції України, на що обґрунтовано посилався в своєму рішенні місцевий

суд.

При таких обставинах, коли

достовірно встановлено, що рішення Одеської міської ради від 11.10.2004р. за №

3164-ІУ „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м.

Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2004р.”, яким дозволено

позивачу викупити у 2004р. орендоване ним приміщення, прийняте далеко до 1

грудня 2004р., а тим більш, до набрання Законом чинності -  23.02.2005р., суд, задовольняючи позов,

обґрунтовано виходив з того,  що  Представництво незаконно зупинило виконання

рішення Одеської міської ради щодо приватизації та відчуження спірного

приміщення.

З цих підстав позивач обґрунтовано

звернувся з позовом саме до Представництва, яке уповноважене Одеською міською

радою виконувати прийняті нею рішення.

Крім того, позивачем надана

довідка, що у АДРЕСА_1 де позивачем орендується частина приміщень, майже усі

квартири приватизовані, що також свідчить про безпідставне зупинення

Представництвом рішення міської ради про приватизацію об'єкту, який орендує

позивач.

Суд прийняв також обґрунтоване

рішення відносно вартості орендованого майна, оскільки воно оцінювалось по

ринковим цінам на час, коли мало бути викупленим орендарем. Те, що на даний час

приміщення не викуплено, не повинно впливати на встановлену його вартість,

оскільки викуп цього приміщення було зупинено незаконними діями відповідача, а

тому не залежав від намірів позивача. Крім того, позивач поніс певні затрати,

пов'язані і з оцінкою приміщення, і не повинен їх нести повторно(а.с.14-15). З

цих підстав судова колегія вважає безпідставним посилання відповідача на

порушення судом норм, встановлених Методикою щодо оцінки майна, де йдеться про

строки дії актів оцінки та висновків про вартість майна.

Безпідставне посилання відповідача

на те, що Представництво не має повноважень на укладення договору

купівлі-продажу спірних приміщень, оскільки 

такі повноваження делеговані відповідачу і саме за його наказом

зупинялось виконання рішення Одеської міської ради про надання дозволу позивачу

на приватизацію орендованого ним приміщення шляхом викупу.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач

послався і на те, що, як на його думку, розгляд даної справи не підвідомчий

господарським судам.

Однак судова колегія не

погоджується з таким висновком відповідача, оскільки  даний спір виник з договірних відносин і з

відносин про приватизацію майна. Пунктом першим ст.12 ГПК України  в редакції закону від 15 грудня 2006 року

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності

справ  з питань приватизації та з

корпоратизації”, який набрав чинності 29 грудня 2006 року, господарським судам

підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і

виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з

інших підстав. На підставі пункту третього Прикінцевих положень зазначеного

закону рішення, що не набрало законної сили, в апеляційній інстанції

розглядається господарським апеляційним судом.

Приймаючи до уваги, що місцевим

господарським судом прийнято  законне та

обґрунтоване рішення, викладені в ньому висновки відповідають зібраним судом

доказам у їх сукупності та вимогам чинного законодавства, підстави для

задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного та,

керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  ГПК

України, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду

Одеської області від 14.11.2006р. у справі № 26/456-06-9867 залишити без змін,

а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного

місяця.

Головуючий                                                                     

Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                               

П.Ф. Мацюра

                                                                                Н.В.

Ліпчанська