Постанова

від 15.07.2015 по справі 914/4560/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа № 914/4560/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення та постанову Господарського суду Львівської області від 16.03.2015 року Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року у справі № 914/4560/14 Господарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "АМІРА Т.Ч.Ч.К" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 85461,52 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Приватне підприємство "АМІРА Т.Ч.Ч.К" (надалі - ПП "АМІРА Т.Ч.Ч.К", позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4, відповідач) про стягнення збитків у вигляді суми попередньої оплати у розмірі 80042,06 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Під час судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість 85461,52 грн, в тому числі 78360,00 грн суми попередньої оплати, 6425,52 грн інфляційних збитків, 676,26 грн 3 % річних.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на невиконання в установлені строки відповідачем робіт з виготовлення металевої огорожі вартістю 108360,00 грн, що попередньо були оплачені на суму 78360,00 грн, відмову у задоволенні його претензії - вимоги від 12.11.2014 року про повернення авансу.

Відповідач позовних вимог не визнав і просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він не прострочив строки виконання роботи, оскільки сторонами не були погоджені строки виконання роботи, і позивач не пред'являв вимоги про її виконання та не відмовлявся від договору підряду. ФОП ОСОБА_4 стверджував, що саме позивач порушив зобов'язання, оскільки роботи з виготовлення металевої огорожі на суму 78360,00 грн були виконані, проте замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи. Крім того, відповідач зауважив, що норми права, на підставі яких заявлений позов, зокрема: ст.ст. 205, 526, 527, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), не передбачають права вимоги замовника на повернення попередньої оплати, сплаченої підрядникові, та нарахування на цю суму інфляційних та 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2015 року у справі № 914/4560/14 (суддя Юркевич М.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року (головуючий суддя Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А. та Кузь В.Л.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 78360,00 грн заборгованості, 553,89 грн 3% річних, 6425,52 грн інфляційних втрат; в частині стягнення 122,37 грн 3 % річних відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм ст. 509, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ст.ст. 837, 849, 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ч. 1 ст. 4 7 , ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

За приписами ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 208 ЦК України до правочинів, які належить вчинити у письмовій формі віднесено правочини між юридичними особами.

Можливість вчинення усних правочинів є у тому випадку, коли вони повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ст. 206 ЦК України).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, та вбачається з матеріалів справи, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 24 від 03.09.2014 року на оплату робіт з виготовлення металевої огорожі вартістю 108360,00 грн, 04.09.2014 року позивач платіжним дорученням № 26 виплатив аванс в розмірі 78360,00 грн.

Сторони не погодили строк виконання робіт.

19.11.2014 року ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К." на адресу відповідача надіслало претензію-вимогу, в якій вимагало відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України передати виготовлену продукцію або повернути перерахований платіж в сумі 78360,00 грн у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

ФОП ОСОБА_4 у встановлений замовником (позивачем) строк не передав результат роботи, суму авансу не повернув. І лише 20.02.2015 року, тобто після порушення провадження у справі, надіслав повідомлення про виконання ним свого обов'язку і готовність до передання результату виконаної робити.

Задовольняючи позов і стягуючи з ФОП ОСОБА_4 на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 615, ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 642 ЦК України та ч. 6 ст. 193 ГК України 78360,00 грн - суму перерахованих позивачем на рахунок коштів за виготовлення металевої огорожі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач своєчасно (у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги) не передав позивачу (замовникові) результати виконаної робити, тому позивач обґрунтовано відмовився від прийняття виконання і вимагає повернення суми попередньої оплати.

Такий висновок судів відповідає вимогам закону й обставинам справи. Доводи касаційної скарги про те, що позивач не пред'являв вимоги щодо виконання робіт у встановлені строки і не відмовлявся від договору, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки претензія-вимога від 12.11.2014 року, що була надіслана відповідачу 19.11.2014 року, містила вимогу як про передачу результатів роботи, що може розцінюватися як вимога про встановлення строків виконання робіт (ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч. 2 ст. 846 ЦК України), так і вимогу про повернення суми попередньої оплати у випадку невиконання робіт у семиденний строк, що може розцінюватися як заява кредитора про односторонню відмову від зобов'язання внаслідок прострочення боржника (ст. 615, ч. 2 ст. 849 ЦК України). Посилання заявника касаційної скарги на те, що ним роботи були виконані, проте позивач ухиляється від їх прийняття, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки згідно з приписами ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання.

Водночас застосування судами ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму попередньої оплати, є помилковим. Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від зобов'язання внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною (ст. 615 ЦК України), оскільки в такому випадку відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, а тому зобов'язання відповідача не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.

За таких обставин погодитися з ухваленими рішеннями судів в частині стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних не можна, тому вони підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно із п. 11 ч. 2 ст. 111 11 ГПК України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , п.п. 1 та 2 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 , ст. 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року у справі № 914/4560/14 в частині стягнення 553,89 грн - 3% річних та 8425,52 грн - інфляційних втрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 року у справі № 914/4560/14 в частині стягнення 78360,00 грн заборгованості залишити без змін та поновити їх виконання в цій частині.

Визначити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (81440, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "АМІРА Т.Ч.Ч.К." (81434, Львівська область, Самбірський район, с. Михайлевичі, вул. Нова, 18, код ЄДРПОУ 34166836) 1675,18 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємства "АМІРА Т.Ч.Ч.К." (81434, Львівська область, Самбірський район, с. Михайлевичі, вул. Нова, 18, код ЄДРПОУ 34166836) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (81440, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 74,60 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, 74,60 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Львівської області видати накази.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. Суддя Стратієнко Л.В.