Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/24083/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/24083/13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

до Приватного підприємства "Несін"

про стягнення грошових коштів

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Нечай О.В.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

від позивача: Петруньок І.В. - за довіреністю від 05.01.2015р.

від відповідача: Лопатюк Л.П. - за довіреністю від 18.09.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2013 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Несін" (надалі - відповідач) про стягнення 24 031,76 грн. заборгованості по сплаті за спожиті комунальні послуги, 2 381,89 грн. інфляційної складової боргу та 1 130,67 грн. три відсотки річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконань відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем комунальних послуг.

24.02.2015 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява б/н від 20.02.2015 року про зміну предмету і підстави позову, у якій останній просить стягнути з відповідача 24 031,76 грн. заборгованості по сплаті за спожиті комунальні послуги, 2 380,06 грн. інфляційної складової боргу та 1 130,67 грн. три відсотки річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті - змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. З огляду на викладене, вказана заява не підлягає прийняттю до розгляду.

Крім того, з урахуванням того, що пояснень стосовно заяви про зменшення позовних вимог б/н від 23.01.2014 року, яка була прийнята судом при першому розгляді справи, позивачем надано не було, суд розглядає позов виходячи із первісно заявлених вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року (суддя Куркотова Є.Б.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Несін" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва заборгованість у розмірі 24 031 (двадцять чотири тисячі тридцять одна) грн. 76 коп. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року (колегія суддів у складі: Руденко М.А - головуючий, Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Несін" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 у справі № 910/24083/13 - скасовано, в задоволені позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014р. по справі № 910/24083/13 касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі № 910/24083/13 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду першої інстанції.

Розпорядженням № 04-23/11 від 05.01.2015р., у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи № 910/24083/13 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи, відповідно до якого, справу №910/24083/13 передано на новий розгляд судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року суддею Цюкало Ю.В. справу № 910/24083/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 02.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015р., відповідно до ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.03.2015р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015р. суд ухвалив розгляд справи №910/24083/13 здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.03.2015р. для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Нечай О.В., суддя Селівон А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015р. вищезазначеним складом колегії суддів справу №910/24083/13 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.04.2015р.

В судове засідання, призначене на 20.04.2015р., з'явився представник позивача, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2015 року розгляд справи відкладено на 25.05.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Несін" є власником нежитлового приміщення загальною площею 81,2 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 9 та є споживачем комунальних послуг, а саме з опалення, постачання холодної та гарячої води, які надає Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва.

Як зазначає позивач, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва у спірний період (з 01.09.2008 по 01.01.2012) надавало відповідачу послуги з теплопостачання та водовідведення, проте відповідач за отримані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 24 031,76 грн. заборгованості по сплаті за спожиті комунальні послуги, 2 381,89 грн. інфляційної складової боргу та 1 130,67 грн. три відсотки річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 81,2 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 9 на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.1997р. та акту прийому-передачі проданого приміщення від 29.10.1997р. (копії договору та акту в матеріалах справи).

На підставі договору №1-ДР про забезпечення надання комунальних послуг від 01.09.2008р., укладеного між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Святошинського району м. Києва (балансоутримувач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (виконавець), сторони погодили, що позивач приймає на себе функції вчасного та якісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання та газопостачання для потреб споживачів до об'єктів житлового та нежитлового фонду, в тому числі на об'єкті за адресою вул. Перемоги, 9 (п. 327 Додатку №1 до договору) (належним чином завірена копія договору в справі).

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва надає відповідачу послуги з теплопостачання та водовідведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи табуляграмами ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Київводоканал".

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 року по справі № 910/7481/13, посилаючись на договір №339/12 від 01.01.12р. позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.01.2010р. по 01.12.2011р. у розмірі 24 031,76 грн. Вищезазначена вимога була залишена без задоволення, оскільки є необґрунтованою та не підтверджена матеріалами справи. В матеріалах справи відсутні докази будь-яких правовідносин позивача та відповідача за вказаний період.

З огляду на це, позовні вимоги в частині стягнення 24 031,76 грн. заборгованості за період 01.01.2010р. по 01.12.2011р. та 3% річних і інфляційних витрат на вказану суму підлягають залишенню без задоволення.

Надання комунальних послуг за період з 01.09.2008 року та 31.12.2009 року позивачем відповідачу підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт та розшифровками на суму 5 892,35 грн. з розрахунку 7 137,41 грн. (надані послуги) - 1 245,06 грн. (оплата).

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду України від 16.05.2011 р. №3-38гс11 спожиті комунальні послуги без укладання відповідних договорів з постачальниками таких послуг в будь-якому випадку в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають сплаті постачальникам чи відшкодуванню особі, що їх сплатила.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення вартості фактично спожитої теплової енергії та холодної води в розмірі 5 892,35 грн. підлягають задоволенню і стягненню з відповідача.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.02.2012р. №237 вбачається, в якій вимагав погасити заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 24 031,75 грн. за період користування нежитловим приміщенням станом на 01.01.2012р. (копія претензії в справі).

У відповідь на претензію позивача відповідачем було надано Гарантійний лист від 24.02.2012р., за змістом якого останній гарантував своєчасну оплату поточних платежів та поступове погашення боргу, а також просив реструктурувати борг по оплаті комунальних послуг, який виник станом на 01.02.2012р. (копія документу в справі).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по відшкодуванню витрат позивача по оплаті комунальних послуг, за користування нежитловим приміщення настав.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем щодо оплати за наданих послуг, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 451,92 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 94,26 грн. за невиконання зобов'язання з оплати наданих послуг.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача 5 892,35 грн. основного боргу, 451,92 грн. інфляційних втрат та 94,26 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Несін" (ідентифікаційний код 13671411, адреса: 03194, м. Київ, вул. Перемоги, 9), з будь-рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (ідентифікаційний код 03366552, адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, р/р 2600746998 в ПАТ «Український професійний банк») заборгованість у розмірі 5 892,35 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 35 копійок), 451,92 грн. (чотириста п'ятдесят одна гривня 92 копійки) інфляційних втрат, 94,26 грн. (дев'яносто чотири гривні 26 копійок) трьох процентів річних та 402,17 грн. (чотириста дві гривні 17 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.06.2015.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Нечай О.В.

Суддя Селівон А.М.