Постанова

від 06.07.2015 по справі 804/6868/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 р. Справа № 804/6868/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ», Відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ», Відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_4, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області та скасувати державну реєстрацію речового права оренди від 03.06.2014 року за № 5961608 за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» на земельну ділянку за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, власником якої є ОСОБА_4.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято рішення від 03.06.2014 року за № 5961608 про державну реєстрацію договору оренди від 22.05.2014 року земельної дільники за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ», оскільки, відповідно до договору оренди від 10.12.2010 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4, вказана земельна ділянка вже знаходилась в оренді позивача та строк дії договору оренди від 10.12.2010 року не закінчився, а саме, строк дії договору до 10.12.2020р.

В порушення вимог чинного законодавства державний реєстратор не перевірив інформацію щодо державної реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку, отже, дії Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області з реєстрації речового права оренди від 03.06.2014 року за № 5961608 є протиправними, а державна реєстрація такого права підлягає скасуванню.

Реєстраційна служба Софіївського районного управління юстиції надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначила, що оскільки, у відповідь на направлений запит до Державного земельного кадастру було отримано відповідь від 11.06.2014р., якою зазначено, що власником земельної ділянки, є саме ОСОБА_4 та відсутні будь-які обмеження щодо реєстрації, а також, після перевірки відомостей в Державному реєстрі прав про наявність відомостей, заява ТОВ «РЕАЛІТ» на проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та договір оренди земельної ділянки від 22.05.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «РЕАЛІТ» була розглянута та прийнято відповідне рішення. Вважає, що підстави для відмови в державній реєстрації прав передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були відсутні, отже, рішення відповідача є правомірним та таким, що прийнято в межах чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа та представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ», проти задоволення позовних вимог заперечували, в обґрунтування заперечень вказали, що державним реєстратором правомірно було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, оскільки, підстав для відмові у державній реєстрації права оренди на земельну ділянку не виявлено. Також вважають, що реєстраційна служба у даному випадку не є тим суб'єктом, який порушує права позивача та не є тим суб'єктом, до компетенції якого належить відновлення такого права, у зв'язку з чим позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Відділу Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області та ОСОБА_4 до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Правом на подання письмових пояснень або заперечень по справі, не скористались.

Заслухавши позивача та третьої особи, та представника третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_4, як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки від 10.12.2010 року. За умовами вказаного договору, орендодавець передає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10,280 га, яка знаходиться на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Договір укладено на 10 років та дійсний з 10.12.2010р. по 10.12.2020р.

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на землю за Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 092016.

З укладеного договору вбачається, що він був зареєстрований у Софіївському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2010 року за № 041013302154.

Також, згідно відповіді відділу Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області на запит ОСОБА_1 щодо надання витягу з Державного земельного кадастру (Державного реєстру земель) щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку загальною площею 10,2800 га, кадастровий номер якої 1225286600:03:004:0068, згідно Книги запису реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 041013302154 від 29.12.2010 року Софіївським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис про реєстрацію договору оренди між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4, строк дії договору 10 років.

22.05.2014 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» було укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору, орендодавець передає земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, загальною площею 10,280 га. Кадастровий номер земельної ділянки 1225286600:03:004:0068. Договір укладено терміном на 10 років та дійсний з 22.05.2014р. по 22.05.2024р.

Реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 03.06.2014 року проведено державну реєстрацію речового права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» на земельну ділянку за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, про що вчинено запис № 5961608.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Досліджуючи питання правомірності дій Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області щодо державної реєстрації речового права оренди від 03.06.2014 року за № 5961608 за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» на земельну ділянку за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, суд виходить з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також, іноземним державам.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також, порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

За приписами п.п. 3, 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073, чинного на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 року, державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Відповідно до п.4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003р. №174, чинного на час укладення договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 року, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Як вже зазначалось судом, до Книги запису реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди земельної ділянки від 10.12.2010 року був зареєстрований Софіївським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що останнім вчинено відповідний запис за № 041013302154 від 29.12.2010 року про реєстрацію договору оренди між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

На момент розгляду справи вказаний договор є чинним, а його реєстрація не скасована.

Згідно п.1 ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), державний реєстратор: встановлює, зокрема, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Відповідно до п.8-1 ч. 2 ст. 9 вищевказаного Закону передбачається, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів, тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2014 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» звернувся із заявою до Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Із заявою до реєстраційної служби було подано договір оренди землі від 22.05.2014 року та додані до нього документи: акт про передачу та прийом земельної ділянки без зазначення дати, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, схему розташування земельної ділянки та витяг з Державного реєстру речових прав від 11.06.2014 року.

За поясненнями Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції, викладеними в письмових запереченнях на адміністративний позов, у відповідності до п.8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідачем до Державного земельного кадастру було направлено запит, у відповідь на який повідомлено, що власником земельної ділянки, є саме ОСОБА_4 та відсутні будь-які обмеження щодо реєстрації.

За приписами Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції запит до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, зокрема, до Відділу Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області щодо отримання інформації (довідки, копії документів, тощо), необхідної для реєстрації прав на земельну ділянку за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, направлено не було.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 вищевказаного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За викладених обставин справи, суд доходить висновку, що в порушення вказаних вимог закону, Реєстраційна служба Софіївського районного управління юстиції при здійсненні державної реєстрації договору оренди землі від 22.05.2014 року не пересвідчилась щодо відсутності суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим обтяженням права на нерухоме майно та не було враховано вимоги пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим, було допущено повторну реєстрацію договору оренди на земельну ділянку, на яку раніше було зареєстровано обтяження права на нерухоме майно.

Отже, при здійсненні реєстрації Договору оренди землі від 22.05.2014 року Реєстраційною службою Софіївського районного управління юстиції були порушені вимоги чинного законодавства, внаслідок чого, були порушені права фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, як орендаря тієї самої ділянки, що була об'єктом реєстрації.

Також враховуючи, що інформація про користувача спірних земельних ділянок ФОП ОСОБА_1 на час реєстрації Договору оренди землі від 22.05.2014 року була внесена до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, суд доходить висновку, що відповідач незаконно здійснив запис про державну реєстрацію договору оренди землі від 22.05.2014 року, укладеного ОСОБА_4 з ТОВ «РЕАЛІТ».

Щодо посилання відповідача на те, що оскільки у позові йдеться про реєстрацію похідного права, яке виникло після 01 січня 2013 року та раніше заявником не реєструвалось, у державного реєстратора не виникло обов'язку звертатись до інших суб'єктів владних повноважень для отримання інформації щодо відповідних земельних ділянок, суд вважає безпідставними, оскільки, не визначення законодавцем способу та умови вчинення дій відповідного органу з перевірки певних обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, не звільняють такий орган від виконання покладеного на нього законом обов'язку.

Крім того, щодо посилань представника третьої особи на те, що позов заявлено не до належного відповідача, суд не погоджується з думкою представника третьої особи ТОВ «РЕАЛІТ» та вважає, що Реєстраційна служба Софіївського районного управління юстиції, є належним відповідачем, оскільки, є суб'єктом владних повноважень та виконує функції держави з проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, суд вбачає наявними підстави для визнання протиправними дії Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області а отже, і скасування державної реєстрації речового права оренди від 03.06.2014 року за № 5961608 за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» на земельну ділянку за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, власником якої є ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з чим, присудити з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративногосудочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ», Відділ Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області та скасувати державну реєстрацію речового права оренди від 03.06.2014 року за № 5961608 за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛІТ» на земельну ділянку за кадастровим номером 1225286600:03:004:0068, яка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, власником якої є ОСОБА_4.

Присудити з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 06.07.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_6