Постанова

від 03.07.2015 по справі 816/1290/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1290/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Віктон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 квітня 2015 року Приватне підприємство "Віктон" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007362201/2980 від 17.12.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 28.08.2014 №2098/16-03-22-01-08/32860636 щодо порушення ним вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено ПДВ на суму 220219,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Крилвінкварц" у травні-серпні, листопаді 2011 року, ТОВ "Ріст" у вересні-жовтні 2011 року, ТОВ "МВ-Транс" у березні 2013 року, ТОВ "Inter Cars Ukraine" у березні 2013 року, ТОВ "Харківський завод ЖБК-5" у липні-серпні 2013 року, ТОВ "РКДЗ" у вересні 2013 року, ТОВ "Радіаліт" у квітні 2014 року та ТОВ "Гіансар Трейд" у травні 2014 року повністю підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Також позивач вважає, що рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області від 04.12.2014 №2626/10/16-31-10-04-12 про результати розгляду скарги ПП "Віктон" на податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом поза межами строків, визначених Податковим кодексом України, оскільки строк розгляду скарги було продовжено до 04.12.2014, а відтак останнім днем прийняття вказаного рішення мало бути 03.12.2014, а не 04.12.2014. Отже, виходячи з положень статті 56 Податкового кодексу України скарга підприємства на ППР вважається такою, що задоволена у повному обсязі. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007362201/2980 від 17.12.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №531 від 02.06.2015 (том 2 а.с. 187-190).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Віктон" (ідентифікаційний код 32860636) 19.03.2004 зареєстроване в якості юридичної особи, номер та дата запису про включення відомостей до ЄДР 15851200000005550 від 23.04.2007 (том 2 а.с. 69-73). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (том 2 а.с. 68) та є платником податку на додану вартість.

У період з 14.08.2014 по 20.08.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Віктон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Крилвінкварц" за період травень-серпень, листопад 2011 року, ТОВ "Сумитрансбудсервіс" за період липень-серпень 2011 року, ТОВ "Славутич-Руда-Україна" за період липень, вересень, жовтень 2011 року, Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України за період вересень-жовтень 2011 року, ТОВ "Ріст" за період вересень-жовтень 2011 року, ТОВ "Inter Cars Ukraine" за період березень, квітень, листопад 2013 року, ТОВ "МВ-Транс" за період березень, травень 2013 року, ТОВ "Нерудбудматеріали" за період квітень-червень 2013 року, ТОВ "Харківський завод ЖБК-5" за період липень, серпень, листопад 2013 року, січень 2014 року, ТОВ "РКДЗ" за період листопад 2013 року, січень 2014 року, ТОВ "Будпром-ЛТД" за період грудень 2013 року, ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" за період лютий, березень, травень 2014 року, ТОВ "Радаліт" за період квітень-травень 2014 року, ТОВ "Гіансар Трейд" за період травень 2014 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 28.08.2014 складено акт №2098/16-03-22-01-08/32860636, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у розмірі 220219,00 грн (том 1 а.с.10-50).

На підставі висновків даного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004282201/1755 від 16.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 240685,00 грн, в тому числі 192548,00 грн - за основним платежем та 48137,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 51-53).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, керуючись статтею 56 Податкового кодексу України, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Полтавській області (скарга від 29.09.2014 вих.№137 /том 1 а.с. 54-57/). Вказана скарга отримана контролюючим органом 06.10.2014, що підтверджується відбитком вхідного штампу (том 4 а.с. 116).

Відповідно до положень пунктів 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Керуючись вказаними нормами та дотримуючись 20-денного строку, рішенням від 14.10.2014 №2206/10/16-31-10-04-12 ГУ Міндоходів у Полтавській області повідомило ПП "Віктон" про продовження строку розгляду скарги останнього до 04.12.2014 включно (том 1 а.с. 59). Згідно наявного у матеріалах справи зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення вказане рішення направлено позивачу 14.10.2014 та отримане ПП "Віктон" 17.10.2014 (том 4 а.с. 113).

04.12.2014 ГУ Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення №2626/16-31-10-04-12 про результати розгляду скарги (том 1 а.с. 69-75), відповідно до якого скаргу ПП "Віктон" задоволено частково, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004282201/1755 від 16.09.2014 скасовано в частині нарахованого основного платежу в сумі 23334,00 грн та штрафної санкції в сумі 5833,50 грн, в іншій частині зазначене повідомлення-рішення залишене без змін.

Як свідчать матеріали справи, 04.12.2014 копія рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області від 04.12.2014 №2626/16-31-10-04-12 була направлена контролюючим органом на адресу ПП "Віктон" рекомендованим листом, проте з незалежних від контролюючого органу причин вказане поштове відправлення повернулося на адресу останнього з відміткою пошти від 09.01.2015 "за закінченням строку зберігання" (том 2 а.с. 192, том 4 а.с. 111 /в тому числі зі звороту/).

З огляду на викладене, за висновком суду, рішення про результати розгляду скарги від 04.12.2014 №2626/16-31-10-04-12 прийняте ГУ Міндоходів у Полтавській області з дотриманням строків, визначених статтею 56 Податкового кодексу України.

У подальшому, на підставі висновків акту перевірки від 28.08.2014 №2098/16-03-22-01-08/32860636, з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області від 04.12.2014 №2626/16-31-10-04-12, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007362201/2980 від 17.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 211717,50грн, в тому числі 169214,00 грн - за основним платежем та 42503,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 93).

В результаті оскарження податкового повідомлення-рішення №0007362201/2980 від 17.12.2014 в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Полтавській області та ДФС України скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення- без змін (том 1 а.с. 84-85, 90-91).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0007362201/2980 від 17.12.2014, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ПП "Віктон", суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи, в травні 2014 року ПП "Віктон" віднесено до податкового кредиту ПДВ у розмірі 7049,98 грн, в результаті господарських операцій з придбання у ТОВ "Гіансар Трейд" робіт по навантажуванню колісним екскаватором АТLAS1904 на загальну суму 42300,02 грн згідно договору про надання послуг №01/05/201 від 01.05.2014, з урахуванням додатку до нього (том 1 а.с. 152-155).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Гіансар Трейд" вказаних робіт, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії: рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, рапорту роботи колісного екскаватора від 12.05.2014 (том 1 а.с. 156-169, том 3 а.с. 129-135, 203).

Розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "Гіансар Трейд" за виконані в травні 2014 року роботи проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №21 від 02.07.2014 та №23 від 03.07.2014 (том 3 а.с. 128).

Судовим розглядом встановлено, що роботи по навантажуванню колісним екскаватором АТLAS1904 придбавалися позивачем у ТОВ "Гіансар Трейд" для використання його у власній господарській діяльності, а саме, для виконання своїх договірних зобов’язань перед ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", що підтверджується долученими до матеріалів справи договором підряду №УУПП-02/0005/13 від 19.06.2013 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) /том 3 а.с. 199-202/.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Гіансар Трейд" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено.

Зауважень щодо оформлення первинних документів за результатам господарських операцій між позивачем та ТОВ "Гіансар Трейд", а також правильності відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, акт перевірки не містить.

Єдиною підставою для висновку відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем ПДВ в розмірі 7049,98 грн до податкового кредиту є посилання на акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Гіансар Трейд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року" №2152/04-62-22-3 від 06.08.2014, у якому, з огляду на відсутність ТОВ "Гіансар Трейд" за податковою адресою, ненаданням до звірки будь-яких документів, бухгалтерських регістрів, відсутністю у останнього складських приміщень, необхідної кількості трудових ресурсів, не підтвердженням фактів отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу від постачальників до покупця, зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ "Гіансар Трейд" та його контрагентами (том 3 а.с. 1-16).

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження контролюючого органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення.

З огляду на викладене, посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гіансар Трейд" є безпідставними.

За викладених обставин суд доходить висновку, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, включено до складу податкового кредиту за травень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 7049,98 грн за результатами здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Гіансар Трейд".

Матеріалами справи також підтверджується, що в травні 2014 року ПП "Віктон" віднесено до податкового кредиту ПДВ у розмірі 18293,00 грн, в результаті господарських операцій з придбання в квітні 2014 року в ТОВ "Радаліт" товарно-матеріальних цінностей - щебеню гранітного фракції 5/25, щебеню гранітного фракції 25/60, гранвідсіву, піску річкового митого, каменю бутового (колотого) на загальну суму 109769,50 грн згідно договору купівлі-продажу №01/04/149 від 01.04.2014, з урахуванням специфікації до нього (том 3 а.с. 190-191).

З метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Радаліт" вказаних товарів, до матеріалів справи надані належним чином завірені копії: рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних (том 1 а.с. 97-98, 100-101, 104-105, 107-108, 110-111, 114-115, 117-118, 120-121, 124-125, 127-128, 130-131, 134-135, 138-139, 141-142, 145-146, 148-149, том 3 а.с. 141-156).

Включення до складу податкового кредиту травня 2014 року суми податку на додану вартість у розмірі 18293,00 грн здійснено ПП "Віктон" на підставі виписаних ТОВ "Радаліт" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

На підтвердження транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей свідчать наявні у справі товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 99, 102-103, 106, 109, 112-113, 116, 119, 122-123, 126, 129, 132-133, 136-137, 140, 143-144, 147, 150-151).

Як свідчать матеріали справи, придбані позивачем у ТОВ "Радаліт" товарно-матеріальні цінності у подальшому реалізовувалися на користь інших суб'єктів господарювання - ДП "ЗЗБВ" ТДВ "ОДЕБП", КП "Завод залізобетонних виробів №1", ТОВ "Локомотив-сервіс", ТОВ "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології", ПП "БФ "Каріатида", ТОВ "Енерготехнології", про що свідчать долучені представником позивача до матеріалів справи: договори купівлі-продажу/поставки, з урахуванням специфікацій до них; видаткові накладні; рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні; довіреності на отримання ТМЦ; банківські виписки (том 4 а.с. 82-110, 133-186).

Виключною підставою для висновку контролюючого органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 18293,00 грн є акт "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Радаліт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2014 по 30.04.2014" №949/04-62-22-1 від 22.07.2014, згідно висновків якого документальною перевіркою ТОВ "Радаліт" за квітень 2014 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунок, а саме, встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій зі своїми контрагентами (том 2 а.с. 230-243).

З цього приводу за доцільне зазначити, що викладені контролюючим органом в акті №949/04-62-22-1 від 22.07.2014 висновки не ґрунтуються на нормах права, оскільки вони зроблені без перевірки будь-яких первинних, бухгалтерських та інших документів ТОВ "Радаліт" у зв’язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням. Отже, в даному випадку, висновки вказаного акту розцінюються судом як суб'єктивні судження перевіряючих. Доказів відсутності ТОВ "Радаліт" в період здійснення господарської операції з позивачем за зареєстрованим місцезнаходженням відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність фінансово-господарських операцій з ТОВ "Радаліт" та як наслідок про правомірність включення суми податку на додану вартість в розмірі 18293,00 грн до складу податкового кредиту травня 2014 року.

Судовим розглядом також встановлено, що ПП "Віктон" віднесено до податкового кредиту вересня та жовтня 2011 року ПДВ у загальному розмірі 25491,93 грн в результаті господарських операцій з придбання у вересні-жовтні 2011 року в ТОВ "Ріст" товарно-матеріальних цінностей, а саме, щебеню фракції 5х25, згідно договору поставки товару №02/09/11 від 12.09.2011 (том 1 а.с. 170-171).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Ріст" щебеню фракції 5х25 у кількості 1783,90 куб.м., позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії: рахунків-фактур №РФ-311003 від 31.10.2011, №РФ-191002 від 19.10.2011, №РФ-9-13/13 від 14.09.2011, видаткових накладних №ВН-311002 від 31.10.2011, №ВН-191002 від 19.10.2011, №ВН-9-13/13 від 14.09.2011 та податкових накладних №26 від 31.10.2011, №19 від 19.10.2011, №5 від 14.09.2011 (том 1 а.с. 172-180).

Згідно наданих представником ПП "Віктон" пояснень, товар (щебінь) був придбаний шляхом передачі обсягів по складу ТОВ "Ріст", яке являлося виробником, а саме, проводило дроблення щебеню в дрібну фракцію. Відповідно до акту приймання-передачі товару №1 від 14.09.2011 ТОВ "Ріст" передало, а ПП "Віктон" прийняло щебінь фракції 5х25 у кількості 1800,00 куб.м. Згідно цього акту перевезення щебеня продовжувалося до жовтня 2011 року (том 3 а.с. 34). Представник позивача пояснив суду, що окрім спірних господарських операцій з постачання щебеню за договором поставки товару №02/09/11 від 12.09.2011, між підприємством та ТОВ "Ріст" мали місце фінансово-господарські відносини в рамках виконання умов договору поставки товару (щебеню) №92 від 14.10.2011. Як наслідок, саме на підставі договорів №02/09/11 від 12.09.2011 та №92 від 14.10.2011 силами та за рахунок ПП "Віктон" відбувалося транспортування щебеню фракції 5х25 від продавця ТОВ "Ріст" відразу на користь покупця позивача - ТОВ "Кременчукмонолітбуд".

З метою підтвердження вказаних обставин представник позивача представив до матеріалів журнали проводок, видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ та товарно-транспортні накладні (том 3 а.с. 157-181, том 4 а.с. 3-12).

В обґрунтування нереальності фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ріст" контролюючий орган посилається на висновки акту від 13.11.2012 №113/1500/23806740 позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ріст" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень-листопад 2011 року, згідно з якими у ТОВ "Ріст" відсутні достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі та інші приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності, допитаний громадянин ОСОБА_4, який згідно документів являється керівником та головним бухгалтером ТОВ "Ріст", вказав, що немає відношення до господарської діяльності вказаного товариства, зареєстрував його за винагороду, саме ж товариство відсутнє за місцезнаходженням (том 2 а.с. 244-247).

Проте, такі посилання судом оцінюються критично, оскільки викладені контролюючим органом в акті від 13.11.2012 №113/1500/23806740 висновки зроблені без перевірки будь-яких первинних, бухгалтерських та інших документів ТОВ "Ріст", є суб'єктивним судженням первіряючих. Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ "Ріст" при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПП "Віктон" чи ТОВ "Ріст".

Доводи відповідача з приводу неправомірного включення позивачем суми ПДВ у загальному розмірі 25491,93 грн до складу податкового кредиту відповідного періоду по взаємовідносинах з ТОВ "Ріст" в результаті проведення співставлення та виявлення відхилення між сумою податкового кредиту ПП "Віктон" та сумою податкового зобов'язання ТОВ "Ріст" судом відхиляються, оскільки ставлячи право сумлінного платника податків у залежність від того, яким чином його контрагент звітується перед відповідним органом державної податкової служби по своїм зобов'язанням з бюджетом, контролюючий орган перекладає на платника податків власні повноваження (взагалі повноваження органу доходів і зборів) щодо контролю за повнотою та своєчасністю виконання обов'язку по сплаті податків та зборів, що є виключно його компетенцією. При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. Податковий кодекс України не ставить в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

За викладених обставин суд доходить висновку, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, включено до складу податкового кредиту вересня та жовтня 2011 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 25491,93 грн за результатами здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ріст".

В ході розгляду справи також встановлено, що ПП "Віктон" віднесено до податкового кредиту в серпні, листопаді 2011 року ПДВ у загальному розмірі 106896,00,00 грн в результаті господарських операцій з придбання у травні-серпні та листопаді 2011 року у ТОВ "Крилвінкварц" товарів (автозапчастин, щебеню та гранвідсіву) згідно договору поставки товару №3 від 01.05.2011 (том 1 а.с. 181).

Для підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем до справи долучені: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (том 1 а.с. 186-208, 221-223, 234-239, 241-243).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Крилвінкварц" для документального оформлення господарської операції з придбання ПП "Віктон" будівельних матеріалів та автозапчастин, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

Розрахунки з ТОВ "Крилвінкварц" за придбані товари проводилися позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (том 3 а.с. 38-47, 204-225).

Транспортування ТМЦ підтверджується наявними у справі товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (том 1 а.с. 209-220, 224-233, 240, 244-250, 1-23).

Як пояснив представник ПП "Віктон", придбані у ТОВ "Крилвінкварц" будівельні матеріали були реалізовані на користь його контрагентів-покупців - ТОВ "Гермес", КП "Завод залізобетонних виробів №1", ТОВ "Крембетонсервіс-2", ТОВ "Белгродкорм-Полтавщина", ТОВ "Кременчукмонолітбуд". Щодо придбаних запасних частин, то частину з них товариство використало для ремонту власних транспортних засобів, а решту реалізувало на користь ДП "УПП-УЗ Крюківське кар'єроуправління", ТОВ "Локомотив-сервіс", ДП "УПП-УЗ Редутське кар'єроуправління".

На підтвердження своїх пояснень представник позивача долучив до матеріалів справи: подорожні листи та товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування ТМЦ на користь контрагентів-покупців; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що підтверджують наявність ТЗ, для ремонту яких використовувалися запасні частини; договір оренди нежитлового приміщення №1 від 01.04.2011, акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2011, договір купівлі-продажу будинку від 18.08.2006, витяг з Державного реєстру правочинів від 21.08.2006, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2006, технічний паспорт на частину будівель та споруд, які підтверджують наявність у ПП "Віктон" складських приміщень; договір купівлі-продажу від 12.08.2011, укладений між ПП "Віктон" та ТОВ "Гермес" на реалізацію щебеню; договори купівлі-продажу продукції від 01.05.2011 №22 та надання транспортних послуг від 1.05.2011, укладені між ПП "Віктон" та ТОВ "ЗЖБВ №1" на реалізацію та транспортування щебеню; договір купівлі-продажу №23 від 01.05.2011, укладений між ПП "Віктон" та ТОВ "Крембетонсервіс-2" на реалізацію щебеню; договір поставки щебеню №119 від 03.05.2011, укладений між ПП "Віктон" та ТОВ "Белгродкорм-Полтавщина"; договір купівлі-продажу №20 від 01.04.2011, укладений між ПП "Віктон" та ТОВ "Кременчукмонолітбуд" на поставку щебеню; рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, банківські виписки, що підтверджують реалізацію позивачем на користь контрагентів-покупців щебеню; договір №ДГ-66 від 20.04.2011, укладений між ПП "Віктон" та ТОВ "Локомотив-сервіс" на поставку запчастин; договір №11/070В-1 від 25.05.2011, укладений між ПП "Віктон" та ДП "УПП-УЗ Крюківське кар'єроуправління" на поставку запчастин; видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреність на отримання ТМЦ, накладні, товарно-транспортні накладні, що підтверджують реалізацію позивачем на користь контрагентів-покупців запасних частин (том 2 а.с. 24-60, 48-122, 194-198, том 4 а.с. 18-25, 27-81).

Перевіряючий в обґрунтування безтоварності фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "Крилвінкварц" в акті перевірки посилається на висновки акту від 12.01.2012 №1/1600/35825746 "Про проведення перевірки ТОВ "Крилвінкварц" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за період з травня по жовтень 2011 року", згідно з якими у ТОВ "Крилвінкварц" відсутні достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі та інші приміщення, транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності, первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по контрагентах, товариством не надані (том 2 а.с. 225-229).

Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем не надано доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ "Крилвінкварц" при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПП "Віктон" чи ТОВ "Крилвінкварц". Не надано також доказів нарахування за висновками акту перевірки від 12.01.2012 №1/1600/35825746 грошових зобов'язань ТОВ "Крилвінкварц", за наслідками визнання безтоварними операцій з постачання товарів контрагентам-покупцям, в тому числі ПП "Віктон". Крім того, суд враховує, що за висновком акту перевірки ТОВ "Крилвінкварц" дані, зазначені в розділах "Податкові зобов'язання" та "Податковий кредит" податкових декларацій з ПДВ за березень-червень 2010 року про обсяги придбання та постачання є недійсними. Однак, взаємовідносини ТОВ "Крилвінкварц" та ПП "Віктон" відбувались в травні, червні, липні, серпні та листопаді 2011 року .

Доводи відповідача з приводу неправомірного включення позивачем суми ПДВ у загальному розмірі 106896,00 грн до складу податкового кредиту серпня, листопада 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Крилвінкварц" в результаті проведення співставлення та виявлення відхилення між сумою податкового кредиту ПП "Віктон" та сумою податкового зобов'язання ТОВ "Крилвінкварц" судом відхиляються як безпідставні, оскільки у разі невиконання контрагентом свого зобов’язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету, негативні наслідки та відповідальність за порушення податкового законодавства мають місце саме для вказаної особи, а не для його добросовісного контрагента-покупця.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ПП "Віктон" та ТОВ "Крилвінкварц" з придбання у травні-серпні та листопаді 2011 року будівельних матеріалів та запасних частин. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту відповідних періодів суму податку на додану вартість в загальному розмірі 106896,00 грн.

Як слідує зі змісту акту перевірки ПП "Віктон" від 28.08.2014 №2098/16-03-22-01-08/32860636, допущення підприємством порушення податкового законодавства у вигляді завищення ПДВ на суму 3333,00 грн відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до ІС "Податковий блок" виявлено, що ТОВ "РКДЗ" по взаємовідносинах з ПП "Віктон" відкоригував податкову накладну №58 від 08.11.2013 відповідно до розрахунку коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту №9087967849 від 18.01.2014, згідно якого повернуто ПП "Віктон" передоплату по вказаній податковій накладній в зв'язку з невиконанням робіт на суму 20000,00 грн, в тому числі ПДВ 3333,33 грн. В свою чергу, ПП "Віктон" не здійснено самостійного виявлення помилок, а саме, коригування суми взаємовідносин з ТОВ "РКДЗ", а відтак порушено п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ від придбання послуг дроблення на суму ПДВ 3333,00 грн у листопаді 2013 року.

В ході розгляду справи вказані твердження не знайшли свого підтвердження, що підтверджується наступним.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Судовим розглядом встановлено, що 01.09.2013 між ПП "Віктон" та ТОВ "РКДЗ" укладено договір №01.9.13/49Д виконання робіт дроблення гранітної негабаритної продукції (том 2 а.с. 109-113).

В рамках виконання умов вказаного договору ТОВ "РКДЗ" було виписано на користь ПП "Віктон" податкову накладну №58 від 08.11.2013.

У подальшому, згідно розрахунку №97 від 17.12.2013 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №58 від 08.11.2013, ТОВ "РКДЗ" було повернуто ПП "Віктон" передоплату по вказаній податковій накладній в зв'язку з невиконанням робіт на суму 20000,00 грн, в тому числі ПДВ 3333,33 грн (том 3 а.с. 136).

Як свідчать долучені позивачем до матеріалів справи витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року (том 4 а.с. 13-15, 128), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №97 від 17.12.2013 від ТОВ "РКДЗ" на адресу ПП "Віктон" надійшов лише 16.10.2014.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю у ПП "Віктон" на момент проведення перевірки вказаного розрахунку коригувань коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №58 від 08.11.2013 підприємство не мало можливості здійснити необхідні коригування. Лише після надходження цього документу 16.10.2014 від ТОВ "РКДЗ" на суму ПДВ в розмірі "-3333,33 грн" було зменшено податковий кредит позивача в жовтні 2014 року, про що свідчать розрахунок коригувань сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та квитанція №2 про його прийняття контролюючим органом засобами електронного зв'язку (том 3 а.с. 137-138).

Відтак, суд доходить висновку про відсутність з боку позивача допущення порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, вказаного у акті перевірки від 28.08.2014 №2098/16-03-22-01-08/32860636.

Також, в акті перевірки вказано про завищення ПП "Віктон" суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Inter Cars Ukraine", ТОВ "МВ-Транс" та ТОВ "Харківський завод ЖБК-5" у загальному розмірі 8150,00 грн, в тому числі в травні 2013 року на суму 667,00 грн та листопаді 2013 року на суму 7483,00 грн. Так, в ході перевірки встановлені факти задвоєння ПП "Віктон" сум ПДВ, а саме:

1) по взаємовідносинах з ТОВ "Inter Cars Ukraine", що відбувалися у березні 2013 року на суму ПДВ 686,52 грн, оскільки вказана сума включена до складу податкового кредиту березня 2013 року та повторно включена до складу податкового кредиту листопада 2013 року відповідно до додатку №5 до декларації з ПДВ №9087442853 від 16.01.2014;

2) по взаємовідносинах з ТОВ "МВ-Транс", що відбувалися у березні 2013 року на суму ПДВ 666,67 грн, оскільки вказана сума була включена до складу податкового кредиту березня 2013 року та повторно включена до складу податкового кредиту травня 2013 року відповідно до додатку №5 до декларації з ПДВ №9036929404 від 20.06.2013;

3) по взаємовідносинах з ТОВ "Харківський завод ЖБК-5", що відбувалися у липні 2013 року на суму ПДВ 5531,00 грн та серпні 2013 року на суму ПДВ 1265,00 грн, оскільки вказані суми були включені до складу податкового кредиту липня та серпня 2013 року відповідно та повторно включені до складу податкового кредиту листопада 2013 року відповідно до додатку №5 до декларації з ПДВ №9087442853 від 16.01.2014.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Inter Cars Ukraine", ТОВ "МВ-Транс" та ТОВ "Харківський завод ЖБК-5" підтверджуються наявними у матеріалах справи договорами, рахунками, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками (том 2 а.с. 75-79, 129-174).

Відповідачем не заперечується фактичне виконання господарських зобов'язань між позивачем та ТОВ "Inter Cars Ukraine", ТОВ "МВ-Транс" та ТОВ "Харківський завод ЖБК-5".

На підтвердження встановленого задвоєння сум ПДВ представником Кременчуцької ОДПІ представлені суду розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларацій з ПДВ за листопад 2013 року, березень 2013 року, травень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року та витяги з реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за вказані періоди та витяг з реєстру за квітень 2013 року (том 3 а.с. 23-31, том 4 а.с. 191).

Дослідивши вказані документи судом встановлено, що ПП "Віктон" дійсно по взаємовідносинах з ТОВ "МВ-Транс", що відбувалися у березні 2013 року на суму ПДВ 666,67 грн двічі включено вказану суму до складу податкового кредиту як березня 2013 року, так і травня 2013 року; по взаємовідносинах з ТОВ "Харківський завод ЖБК-5", що відбувалися у липні 2013 року на суму ПДВ 5531,00 грн та серпні 2013 року на суму ПДВ 1265,00 грн двічі включив вказані суми до складу податкового кредиту як липня та серпня 2013 року, так і листопада 2013 року; по взаємовідносинах з ТОВ "Inter Cars Ukraine", що відбувалися у березні 2013 року на суму ПДВ 686,52 грн двічі включено вказану суму до складу податкового кредиту березня 2013 року в сумі 246,02 грн та квітні 2013 року в сумі 440,5 грн та повторно в листопаді 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував подвійного включення до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 8150,00 грн.

Таким чином, висновок Кременчуцької ОДПІ про неправомірність включення ПП "Віктон" до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 8150,00 грн є правомірним та як наслідок обґрунтовано здійснено нарахування грошового зобов'язання з ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням за основним платежем на суму 8150,00 грн.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що керуючись положеннями підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідачем також правомірно застосовано до позивача податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2014 №0007362201/2980 штрафні (фінансові) санкції в сумі 2037,50 грн.

Натомість, оскільки у ході судового розгляду справи доведено реальність фінансово-господарських операцій між ПП "Віктон" та його контрагентами ТОВ "Крилвінкварц", ТОВ "Ріст", ТОВ "Радаліт", ТОВ "Гіансар Трейд" з придбання у останніх товарно-матеріальних цінностей та послуг екскаватора, а також встановлено проведення коригування ПП "Віктон" суми ПДВ 3333,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "РКДЗ", суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 161064,00 грн, та як наслідок про помилковість висновків контролюючого органу щодо безпідставного включення ним до податкового кредиту відповідної суми ПДВ.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПП "Віктон" порушень п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті яких, за висновком Кременчуцької ОДПІ, позивачу нараховано грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 161064,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПП "Віктон" в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17.12.2014 №0007362201/2980 щодо визначення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) в загальному розмірі 201330,00 грн, в тому числі 161064,00 грн - основного платежу, 40266,00 грн - штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17.12.2014 №0007362201/2980 прийняте контролюючим органом обґрунтовано та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру визначена 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем заявлено майнову вимогу - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 №0007362201/2980.

До позовної заяви додано квитанцію від 21.04.2015 №23 про сплату судового збору в розмірі 423,01 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог в розмірі 95% від заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність повернення ПП "Віктон" з Державного бюджету України суми надміру сплаченого судового збору в розмірі 179,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0007362201/2980 від 17 грудня 2014 року в частині визначення Приватному підприємству "Віктон" грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) в загальному розмірі 201330,00 грн, в тому числі 161064,00 грн - основного платежу, 40266,00 грн - штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Віктон" (ідентифікаційний код 32860636) судовий збір в сумі 179,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 липня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава