Постанова

від 05.02.2007 по справі 30/250-06-7604

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/250-06-7604

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 лютого 2007 р.                                                                                   № 30/250-06-7604  

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги Одеської обласної спілки споживчих товариств, м. Одеси

нарішення господарського суду Одеської області від 23.10.2006р.

у справі№ 30/250-06-7604

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Ексіт-од”, м. Одеса

доОдеської обласної спілки споживчих товариств

провизнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явилися;

від відповідача –Дущак Д.С., Паровенко О.О., Федоренко О.В., Сорока В.Г.

УСТАНОВИВ:

          01.09.2004р. між Одеською обласною спілкою споживчих товариств (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ексіт-од” (орендар) укладено два одинакові договори здачі в операційну оренду основних засобів, відповідно до умов яких орендодавець передавав, а орендар приймав у операційну оренду, по одному з договорів кабінети загальною площею 512,9кв.м, а по іншому –підвальні приміщення загальною площею 293,0кв.м. за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська,18. Цього ж дня складено та підписано акти приймання –передачі. Строк дії договору  - 31.08.2005р.

          У серпні 2006р. ТОВ “Ексіт-од” звернулися до господарського суду з  позовними вимогами, які неодноразово змінювались під час розгляду справи, про стягнення 2 472 594,71грн. мотивуючи тим, що ним здійснено невід'ємне поліпшення (реконструкцію) орендованих приміщень.

          23.10.2006р. рішенням господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) позов задоволено, присуджено до стягнення з Одеської обласної спілки споживчих товариств на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексіт-од” вартість поліпшень у сумі 2 472 594,71грн. При цьому, суд виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки в  укладених договорах передбачено проведення добудов, реконструкцій та поліпшень орендованих приміщень без додаткової згоди орендодавця.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Одеська обласна спілка споживчих товариств звернулися до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просили його скасувати через неповно встановлені фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, не з'ясовано: - причини виникнення розбіжностей змісту договорів, які надані позивачем та відповідачем; - законність договорів оренди, у зв'язку з недодержанням вимог ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України про нотаріальне посвідчення договору; - можливої фальсифікації договору підряду, кошторису, платіжних документів, тощо...  ; - фактичні витрати, пов'язані з проведенням ремонтних робіт.

Заслухавши представників відповідача та проаналізувавши мотиви викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному об'ємі, суд виходив з того, що позивач мав право, без погодження із відповідачем, здійснювати реконструкцію орендованих приміщень, а також, визнав доведеними об'єми понесених витрат для цього. Проте, такі висновки зроблено усупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу через неповне з'ясування фактичних обставин справи, а саме.

При наявності принципово важливих розбіжностей у змісті договорів оренди наданих сторонами, судом не вжито, вичерпних, передбачених законом заходів установлення достовірності одного з них. Не дано, усупереч вимогам ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України,  належної правової оцінки тій обставині, що сторони уклали договір оренди нерухомого майна строком на один рік у простій письмовій формі. Залишено поза увагою ту обставину, що договір підряду, кошторис, акти виконаних робіт і платіжні документи, які містяться у матеріалах справи, підписані однією датою. Крім того, за умови невизнання відповідачем об'єму витрачених на реконструкцію коштів, судом без достатніх обґрунтувань повністю задоволено позовні вимоги.

Зважаючи на вимоги ч. 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської обласної спілки споживчих товариств задоволити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2006р. у справі №30/250-06-7604 скасувати, а справу направити господарському суду Одеської області для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань

СуддяЛ.В. Ковтонюк

СуддяВ.В. Чабан