Постанова

від 28.05.2015 по справі 826/14639/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 травня 2015 року 12 год. 15 хв. № 826/14639/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Велс Сервіс") до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 06 червня 2014 року № 0008002213 та № 0008012213 (далі - оскаржувані рішення) , а також скасування податкової вимоги відповідача від 29 липня 2014 року № 14218-25 (далі - оскаржувана вимога) .

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У подальшому до суду через канцелярію від законного представника позивача надійшла письмова заява про збільшення позовних вимог, а саме, окрім первинних позовних вимог, також про скасування рішення відповідача від 18 серпня 2014 року № 809/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу (далі - оскаржуване рішення про опис майна) . Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2014 року провадження у справі зупинено, а ухвалою суду від 17 листопада 2014 року провадження у справі поновлено та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08 грудня 2014 року у справі призначено судово-економічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.

До суду 31 березня 2015 року через канцелярію надійшов висновок експерта про результати проведення судово-економічної експертизи від 20 березня 2015 року № 20/03-15, у зв'язку з чим ухвалою суду від 10 квітня 2015 року провадження у справі поновлено та її призначено до подальшого розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 29 квітня 2015 року судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Судом, згідно зі ст. 55 КАС України, здійснено заміну первинного відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) .

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Старксервіс" (далі - ТОВ "Старксервіс") за період із 01 січня 2012 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої 24 квітня 2014 року складено акт № 1004/26-59-22-13-15/38619548 (далі - акт перевірки) .

В акті перевірки зазначено, що позивачем: занижено ПДВ у розмірі 7479534,00 грн. податок на прибуток у розмірі 7105557,00 грн.

На підставі акту перевірки, 06 червня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0008002213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7479534,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1869884,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0008012213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7105557,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1776389,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, стосовно позовної вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Між позивачем, як замовником, та ТОВ "Старксервіс", як виконавцем, 31 жовтня 2013 року укладено договір про надання послуг № 3110-01 (далі - договір № 3110-01) , відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного у договорі строку власними силами та засобами надавати за плату послуги по передпродажній підготовці, товарів (надалі іменуються "послуги"), а саме: послуги по виготовленню захисної упаковки та упаковці товарів: послуги по виготовленню та наклеюванню на товар стікерів зі споживчою інформацією; послуги по комплектації побутової техніки; послуги по маркуванню побутової техніки; послуги по перевірці комплектації побутової техніки, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих послуг.

Виконавець зобов'язаний: за письмовим завданням замовника особисто надавати останньому визначені цим договором послуги в строк не пізніше 5 днів з дня отримання завдання; забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником в додатках до цього договору (або згідно із вимогами, яким такі послуги зазвичай повинні відповідати); при неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно повідомити про це замовника по факсу або по електронній пошті.

За надання передбачених договором послуг замовник сплачує виконавцю вартість послуг шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 90 (дев'яносто) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Вартість наданих послуг погоджується у додатках до договору.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється актом приймання-передачі надання послуг, який підписується повноваженими представниками сторін протягом 3-х робочих днів після фактичного надання послуг.

На підтвердження виконання умов договору № 3110-01 позивачем надано суду: акти здачі приймання робіт (надання послуг), додатки до акту здачі-приймання робіт, замовлення-специфікації, заявки, звіти, додатки до звіту, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних за період із листопада 2013 року по січень 2014 року.

Суд звертає увагу, що первинна документація зі сторони контрагента позивача підписана директором Мостовим Денисом Ігоровичем, який, відповідно до наказу по ТОВ "Старксервіс", приступив до своїх обов'язків із 04 грудня 2012 року.

Згідно бухгалтерської довідки від 01 грудня 2014 року № 0112/14-1 (за підписом директора ТОВ "Велс Сервіс"), взаємовідносини позивача із ТОВ "Старксервіс" відображені у регістрах бухгалтерського обліку за кореспондуючими рахунками: Д-т 93, К-т 634. Позивач за результатами господарських взаємовідносин із ТОВ "Старксервіс" у період із 29 листопада 2013 року по 21 січня 2014 року отримав робіт на загальну суму 44877202,94 грн., у тому числі ПДВ - 7479533,83 грн. Вартість отриманих від ТОВ "Старксервіс" робіт включена до складу валових витрат позивача, про що у регістрах бухгалтерського обліку позивача зроблено запис: Д-т 93 К-т 634:Д-т 79.1 К-т 93.

Згідно картки рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", яка підписана директором ТОВ "Велс Сервіс", станом на 01 липня 2014 року позивач має кредиторську заборгованість перед ТОВ "Старксервіс" за договором № 3110-01 у розмірі 44877202,94 грн.

Суд зазначає, що у матеріалах справи наявна уся первинна документація, яка підтверджує укладання договору № 3110-01 та отримання позивачем послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи відповідачем не надано доказів, що контрагента позивача ліквідовано або припинено його підприємницьку діяльність на момент укладання та виконання договору № 3110-01.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку-покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п.п. 201.4., 201.8 ст. 201, п. 184.1 ст. 184 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як з'ясовано судом, на момент оформлення податкових накладних ТОВ "Старксервіс" зареєстровано як платник ПДВ.

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять обов'язкові реквізити.

Отже, отримавши від ТОВ "Старксервіс" податкові накладні, позивач мав усі підстави на включення сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних, до складу податкового кредиту за період із 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року у загальному розмірі 7479534,12 грн.

Відповідно до п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6-138.9, пп. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті. При цьому, пп. є) пп. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Зокрема, відповідно до ст.ст. 9, 11 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься висновок експерта від 20 березня 2015 року № 20/03-15, у якому зазначено, зокрема, що згідно наданих на дослідження первинних бухгалтерських документів, якими оформлені господарські операції за період із 01 жовтня 2013 року по 31 січня 2014 року, за результатами господарських операцій позивача із ТОВ "Старксервіс" позивачем включено до складу витрат у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік витрати у розмірі 26978331,31 грн., а не 37397670,00 грн., як зазначено в акті перевірки.

Витрати, понесені позивачем, згідно первинних бухгалтерських документів, якими оформлені господарські операції за січень 2014 року у розмірі 10419337,80 грн., за результатами господарських операцій позивача із ТОВ "Старксервіс" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у рядку 06. декларації не відображені.

Крім того, згідно бухгалтерської довідки від 01 грудня 2014 року № 2 за підписом директора ТОВ "Велс Сервіс", загальна сума витрат, сформованих позивачем за результатами господарських взаємовідносин із ТОВ "Старксервіс" у листопаді, грудні 2013 року та січні 2014 року, склала всього 37397669,11 грн., у тому числі по звітних періодах: у листопаді-грудні 2013 року - 26978331,31 грн., у січні 2014 року - 10419337,80 грн.

При формуванні показників рядку 06.2 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік позивачем враховано суму витрат у розмірі 26978331,31 грн., сформовану за результатами господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Старксервіс" за листопад-грудень 2013 року.

Сума витрат позивача у розмірі 10419337,80 грн. сформована за результатами господарських взаємовідносин із ТОВ "Старксервіс" за січень 2014 року, при формуванні показників податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік не враховувалась і включена до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року, оскільки у ньому зазначено про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, а також про ОСОБА_3 як особу, яка пов'язана з діяльністю ТОВ "Старксервіс". Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04 грудня 2012 року, директором ТОВ "Старксервіс" є Мостовий Денис Ігорович, а не особи, які зазначені у вироку суду.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про скасування оскаржуваних вимоги та рішення про опис майна суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом з'ясовано, що оскаржувана вимога сформована на підставі оскаржуваних рішень, а оскаржуване рішення про опис майна прийняте на підставі оскаржуваних рішень та вимоги.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи наявність у суду підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, за переконанням суду, оскаржувані вимога та рішення про опис майна також підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, як згідно з нормами постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0008002213 та №0008012213 від 06 червня 2014 року, прийняті державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №14218-25 від 29 липня 2014 року, складену державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від №809/26-59-25-01-14 від 18 серпня 2014 року, прийняте державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" (код ЄДРПОУ 38619548) здійснений ним судовий збір у розмірі 1464,00 грн. (Одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні 00 копійок) із Держаного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин