Постанова

від 14.07.2015 по справі 826/11992/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2015 року                     № 826/11992/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Артпромо" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Мікс Артпромо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновки відповідача в акті перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення, винесене на його підставі, є протиправним та підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.01.2015 р. №0000852206; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікс Артпромо» (код ЄДРПОУ 38218751) сплачений судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з огляду на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновків про наступне.

На підставі направлення від 19.12.2014 р. №421/22-06, виданого ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 19.12.2014 р. по 25.12.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Мікс Артпромо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Кінос», код 37009035, ТОВ «ТД «Демос», код 38905352, ТОВ «Компанія Лакшері Стайл», код 38517554 за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №2/1/-26-50-22-06-38218751 від 05.01.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мікс Артпромо» п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 р. V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 029 301 грн. 00 коп., в т.ч. по періодах: за січень 2014 року на загальну суму 477 230 грн., за лютий 2014 року на загальну суму 229 083 грн., за березень 2014 року на загальну суму 516 067 грн., за квітень 2014 року на загальну суму 438 283 грн., за травень 2014 року на загальну суму 409 467 грн., за червень 2014 року на загальну суму 399 171 грн., за липень 2014 року на загальну суму 355 333 грн., за серпень 2014 року на загальну суму 204 667 грн.

На підставі акта перевірки №2/1-26-50-22-06-38218751 від 05.01.15р. та виявлених порушень, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852206 від 22.01.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3029301 грн. 00 коп. за основним платежем, 757325 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем оскаржено його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у м. Києві та до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням ДПА у м. Києві №5514/10/26-15-10-05-35 від 02.04.2015 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000852206 від 22.01.2015 року. Крім того, Рішенням ДПА України за № 11863/6/99-99-10-01- 04-25 від 08.06.2015 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу товариства без задоволення.

Незгода позивача з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 01.01.2014 р. по 31.08.2014 р. включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сформовані за рахунок ПП «Кінос» (податковий номер 37009035), ТОВ «ТД «Демос» (податковий номер 38905352), ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» (податковий номер 38517554) на загальну суму 3029301 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «ТД «Демос»» (податковий номер 38905352) укладено Договір про надання маркетингових послуг №02-14 від 02.01.2014 р., відповідно до умов якого ТОВ «ТД «Демос» (Виконавець) приймає на себе зобов'язання надавати ТОВ «Мікс Артпромо» (Замовнику) послуги в сфері рекламної діяльності, у тому числі, маркетингові послуги, послуги на участь у рекламних заходах тощо, узгоджені сторонами у відповідних Додатках до цього Договору (надалі-Послуги), які є невід'ємними частинами цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти надані належним чином Послуги і оплатити їх на умовах, встановлених Додатками до даного Договору.

На виконання зазначеного договору TOB «ТД «Демос» на адресу TOB «Мікс Артпромо» виписано податкові накладні на загальну суму 1228000 грн., у т.ч. ПДВ – 204666,7 гривень.

Сума ПДВ TOB «Мікс Артпромо» у розмірі 204666,7 грн. включена до податкового кредиту за січень 2014 р., відображені у реєстрах податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Між TOB «Мікс Артпромо» та ПП «Кінос» (код за ЄДРПОУ 37009035) укладено Договори №01/02-2014, №02/02-2014, №03/02-2014, №04/02-2014, №05/02-2014 від 01.02.2014 р., згідно умов яких, на виконання Договору на проведення маркетингових заходів №010913 від 01.09.2012 року, укладеного між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «Данон» (безпосередній Замовник); на виконання Договору на проведення маркетингових заходів №П-067-13 від 01.10.2013 року, укладеного між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ з іноземними інвестиціями «Нутриція» (безпосередній Замовник); ПП «Кінос» (Виконавець) приймає на себе зобов'язання надавати ТОВ «Мікс Артпромо» (Замовнику) послуги в сфері рекламної діяльності, у тому числі, маркетингові послуги, послуги на участь у рекламних заходах тощо, узгоджені сторонами у відповідних Додатках до цього Договору (надалі-Послуги), які є невід'ємними частинами цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти надані належним чином Послуги і оплатити їх на умовах, встановлених Додатками до даного Договору.

На виконання умов договорів ПП «Кінос» на адресу TOB «Мікс Артпромо» виписано податкові накладні на загальну 4233947,67 грн. у т.ч. ПДВ – 706313,5 гривень.

Сума податку на додану вартість TOB «Мікс Артпромо» у розмірі 706313,5 грн. включена до податкового кредиту відповідних періодів, відображена у реєстрах податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» укладено договори №1/04, №2/04, №3/04, №4/04, №5/04, №6/04, №7/04 від 01.04.2014 р., предметом яких на виконання Договору на проведення маркетингових заходів №П-009-14 від 27.03.2014 року, укладеного між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «Сандоз д.д.» (безпосередній Замовник); на виконання Договору на проведення маркетингових заходів №П-010-14 від 25.03.2014 року, укладеного між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «БІОТРЕЙД» (безпосередній Замовник); Договору на проведення маркетингових заходів №010913 від 01.09.2012 року, укладеного між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «Данон» (безпосередній Замовник); на виконання Договору на проведення маркетингових заходів №П-067-13 від 01.10.2013 року, укладеного між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ з іноземними інвестиціями «Нутриція» (безпосередній Замовник); ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» (Виконавець) приймає на себе зобов'язання надавати ТОВ «Мікс Артпромо» (Замовнику) послуги в сфері рекламної діяльності, у тому числі, маркетингові послуги, послуги на участь у рекламних заходах тощо, узгоджені сторонами у відповідних Додатках до цього Договору (надалі-Послуги), які є невід'ємними частинами цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти надані належним чином Послуги і оплатити їх на умовах, встановлених Додатками до даного Договору.

TOB «Компанія Лакшері Стайл» було виписано на адресу TOB «Мікс Артпромо» податкові накладні на загальну суму 12709923 грн., у т.ч. ПДВ – 2118320,52 гривень.

Сума податку на додану вартість TOB «Мікс Артпромо» у розмірі 2118320,52грн. включена до податкового кредиту відповідних періодів, відображена у реєстрах податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Водночас, як вбачається з акту перевірки №2/1-26-50-22-06-38218751 від 05.01.15 р. податковим органом зроблено висновки про недійсність господарських операцій, здійснених позивачем з ПП «Кінос» (податковий номер 37009035), ТОВ «ТД «Демос» (податковий номер 38905352), ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» (податковий номер 38517554).

Згідно п. 1.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №395 від 14.03.2013 р., акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на наведене, суд зазначає, що складання акту за результатами проведеної документальної виїзної перевірки є обов'язком податкового органу, однак в акті повинен бути чітко викладений зміст виявлених порушень з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, із зазначенням періоду (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операції, в результаті якої здійснено це порушення.

Зважаючи, що викладені податковим органом в акті перевірки №2/1-26-50-22-06-38218751 від 05.01.15р. обставини ґрунтується на припущеннях та висновках щодо недійсності господарських операцій, в той час як контролюючий орган повноваженнями щодо визнання їх недійсними не наділений, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо формування таких висновків є протиправними.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

При цьому, суд зазначає, що надані до суду податкові накладні мають всі обов'язкові реквізити, визначені у п.201.1. ст.201 ПК України.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. ( абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що для формування податкового кредиту та витрат, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Крім того, в обґрунтування законності спірного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на інформацію відносно контрагентів позивача, зокрема, відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

Однак, як встановлено судом, за наслідками дослідження наявних у справі доказів, існування відповідних обставин податковим органом не доведено; реальність виконання операцій з надання позивачеві послуг в рамках господарських правовідносин з ТОВ «ТД «Демос», ПП «Кінос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» підтверджується необхідними первинними документами.

Крім цього, позивачем до адміністративного позову надані копії договорів та всієї первинної документації (звіти, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні), що було укладено позивачем з ТОВ «Данон» та ТОВ з іноземними інвестиціями «Нутриція» - безпосередніми замовника маркетингових послуг. Договори з ТОВ «ТД «Демос», ПП «Кінос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» були укладені на умовах субпідряду для виконання позивачем зобов'язань перед своїми замовниками.

В акті перевірки від 05.01.15 р. №2/1-26-50-22-06-3821875 відповідач посилається на акт від 30.07.2014 р. №2109/26-55-22-07/37009035 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної перевірки Приватного підприємства «КІНОС» (податковий номер 37009035) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р.».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/11744/14 від 18.09.2014 р. (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р.) дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва щодо складання вищезазначеного акту від 30.07.2014 р. №2109/26-55-22-07/37009035 визнано протиправними та зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва вилучити з бази даних Податковий блок «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами складання звірки згідно вищезазначеного акту від 30.07.2014 р. №2109/26-55-22-07/37009035 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Таким чином, на момент складання акту документальної позапланової виїзної перевірки від 05.01.15 р. №2/1-26-50-22-06-38218751 щодо позивача, відповідач не мав права посилатися у ньому на документ, дії по складанню якого у встановленому законом порядку вже було визнано протиправними, та дані про нього мали бути вилучені з бази даних відповідача.

Також, суд звертає увагу й на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Отже, суд прийшов до висновку, що у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його акт, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє підлягає скасуванню як протиправне.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Артпромо" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 р. №0000852206.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Артпромо" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                           Є.В. Аблов