Ухвала

від 16.06.2015 по справі 804/11461/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2015 рокусправа № 804/11461/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метінтертрейд" до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2014 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого позову просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000312210 від 24 липня 2014 року прийняте Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Метінтертрейд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 236,26 грн., з яких 189,00 грн. за основним платежем та 47,25 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення - рішення форми «Р» 30000322210 від 24 липня 2014 року прийняте Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Метінтертрейд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 70 289,10 грн. з яких 56 231,28 за основним платежем та 14 057,82 за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24 липня 2014 року № 0000312210 (форма «Р»). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24 липня 2014 року № 0000322210 (форма «Р»).

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 13.06.2014 по 27.06.2014 відповідно до положень статей 345, 346 Митного кодексу України, плану-графіку проведення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у II кварталі 2014 року документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.05.14 № 236, посадовою особою ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання ТОВ «Метінтертрейд» законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої складено акт № 04/14/38199561 від 11.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Метінтертрейд» законодавства України, а саме:

1. ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, в результаті чого занижено суму митної вартості товарів, як бази оподаткування податком на додану вартість, згідно наведених декларацій у таблицях № 1 та № 4 акту перевірки.

2. ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, в результаті чого занижено суму належних до сплати митних платежів, а саме: ввізного мита згідно митних декларацій №110100000/2013/230346;

3. ч. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезенні згідно наведених декларацій у таблицях № 3 та № 6 акту перевірки.

На підставі акту № 04/14/38199561 від 11.07.2014, ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 04/14/38199561 від 11.07.2014 було винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 24 липня 2014 року № 0000312210, яким ТОВ «Метінтертрейд» збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 236,25 грн., з яких за основним платежем - 189,00 грн., за штрафними санкціями - 47,25 грн.;

- від 24 липня 2014 року № 0000322210, яким ТОВ «Метінтертрейд» збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 70289,10 грн., з яких за основним платежем - 56231,28 грн., за штрафними санкціями - 14057,82 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно акту перевірки № 04/14/38199561 від 11.07.2014 при перевірці правильності визначення митної вартості, яка є базою для оподаткування ПДМ було виявлено, що в документах бухгалтерського обліку відсутня інформація про розподілення сум транспортних витрат від місця відвантаження до кордону України і від Кордону України до місця призначення, а саме згідно декларацій, які подавалися позивачем для митного оформлення. :

Також, з огляду на визначення у наданих митному органу документах вартості транспортних витрат у повному обсязі, останньому були надані документи, які підтверджують вартість перевезення товару до місця ввезення на митну територію України, зокрема були надані:

- довідки про вартість транспортування, видані ТОВ «Хелльманн Східна Європа Оузерсіз», для пред'явлення у митні органи України: вих. № 11032013/22 від 11.03.2013 року (до ВМД 207380 від 14.03.13), вих. № 11032013/22 від 11.03.2013 року (до ВМД- 207381 від 14.03.13) вих.№ 11032013/23 від 11.03.2013 року (до ВМД 208170 від 21.03.13), вих.№ 220413-05 від 22.04.2013 року (до ВМД 212361 від 24.04.13), вих.№ 220413-04 від 22.04.2013 року (до ВМД 212361 від 24.04.13);

- довідка про транспорті витрати, видана ТОВ «Сільвер Бюро» митним органам України вих.№ 111 від 12.06.2013 року (до ВМД 218319 від 14.06.13);

- довідки про транспорті витрати, видані ПП «ТРАНС-ПХМ» до митних органів: від 04.12.2013 (до ВМД 239041 від 09.12.13), від 04.12.13 (до ВМД 239051 від 09.12.13), від 15.10.2013 (до ВМД 233011 від 18.10.13)., від 23.10.2013 (ВМД 233740 від 24.10.13), від 22.11.2013 (ВМД-237597 від 27.11.13), від 27.11.2013 (ВМД 238233 від 02.12.13)., від 29.11.13 (до ВМД 238552 від 04.12.13); від 29.11.2013 (до ВМД 238542 від 04.12.13).

- довідка про транспорті витрати, видана ФОП ОСОБА_1 до митних органів України вих. № 3 від 07.06.2013 (до ВМД 217659 від 10.06.13);

- довідка про транспорті витрати, видана ТОВ «Карловарська вода» для пред'явлення у митні органи України вих.№ 1006 від 10.06.2013 (до ВМД 217654 від 10.06.13),

- довідка про транспортні витрати, видана ТОВ «АвтоТрансЛогістіка» у митні органи від 26.04.2013 (ВМД 213125 від 30.04.13);

- довідка про транспорті витрати, видана ФОП ОСОБА_2 від 18.03.2013 (ВМД-207911 від 19.03.13) та від 18.03.2013 (до ВМД 207858 від 19.03.13);

- довідка, видана ПП «Босна» для пред'явлення в митні органи вих. № 27 від 06.03.2013 року (ВМД 207018 від 12.03.13);

- довідка про транспортні витрати, видана ТОВ «ВВ Імекс» для пред'явлення в митні органи вих.№ 34 від 11.03.2013 року (до ВМД 207249 від 13.03.13) та від 19.09.2012 вих. №147 (до ВМД 234386 від 20.09.12);

- довідки про транспортно-експедиційні витрати, видані ФОП ОСОБА_3 для пред'явлення в митні органи: вих. № 58 від 17.10.2012 року (ВМД 237995 від 19.10.12), вих.№ 59 від 17.10.2012 року (ВМД 237993 від 19.10.12);

- довідки, видана ТОВ «Донбассевротранс» для пред'явлення в митні органи: № 228 від 02.11.2012 року (ВМД 240116 від 06.11.12), № 232 від 08.11.2012 року (ВМД 240814 від 12.11.12), № 238 від 16.11.2012 року (ВМД 241389 від 16.11.12);

- довідка, видана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 про витрати від 19.11.2012 (ВМД 242379 від 26.11.12);

- довідка про транспортні послуги, видана ТзОВ «Європа-Транс» вих. № 23-11-01 від 23.11.2012 (до ВМД 242637 від 27.11.12);

- довідка про транспортні витрати, видана ПВТФ «Корона» № 35 від 29.11.2012 (до ВМД 243498 від 04.12.12).

- рахунок № 206/09/2012 від 19.09.2012, складений ПП «ТРАНС-ПХМ» (до ВМД №234290 від 19.09.2012);

- довідка про транспортні витрати від 26.09.13, видана ПП «ТРАНС-ПХМ» для пред'явлення в митні органи (до ВМД 230346 від 26.09.13).

- довідка від 19.09.2012 без номера, видана ПП «ДОКА-ТРАНС» (до ВМД 234369 від 20.09.2012);

- довідка про транспортні послуги вих. № 25-09/01 від 26.04.2012, видана ТОВ «ЄВРОПА -ТРАНС» (до ВМД 235123 від 26.09.2012);

- довідка про транспортні послуги вих. № 1 від 01.10.2012, видана ТзОВ «Авторейс ЛТД» для пред'явлення в митні органи (до ВМД 235743 від 02.10.12);

- довідка про вартість транспортування вих. № 02 від 17.06.2013, видана для пред'явлення в митні органи ПП «ВІВО-ГРАНД» (до ВМД 218818 від 19.06.2013).

Факт надання позивачем митному органу зазначених вище документів на підтвердження вартості перевезення товару не заперечується та не спростовується відповідачем. Водночас в акті перевірки відсутні будь-які посилання відповідача на надання позивачем зазначених документів та відповідно не зазначено жодних підстав їх неприйняття.

З огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначені митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів тощо.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одну одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Таким чином, всі документи, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають наведеним вище вимогам закону, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, інформація в яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Законодавцем не передбачено вимог, за якими факт здійснення господарських операцій з перевезення вантажу, в т.ч. міжнародного перевезення, фіксується актом виконаних робіт, і що такий акт, а також платіжні доручення, є єдиними первинними документами обліку таких господарських операцій. Чинними нормами митного законодавства, в тому числі, Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", також не передбачено, що акт виконаних робіт, в якому здійснено розподіл витрат на транспортування до ввезення товару на митну територію України і після ввезення, є основним документом, на підставі якого визначаються витрати на транспортування та є підставою для обчислення таких витрат, в т.ч. витрат на транспортування після ввезення. Крім того, наведений в Наказі перелік документів є примірним, а сам Наказ носить рекомендаційний характер.

При цьому суд зауважує, що у випадку визначення митної вартості згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58, п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України перевізник зобов'язаний пред'явити митному органу документ, який підтверджує виокремлення із загальної ціни товару витрати на транспортування такого товару до і після ввезення на митну територію України.

Водночас акт виконаних робіт (наданих послуг), який фіксує факт здійснення господарської операції з перевезення вантажів, складається між сторонами договору за результатами господарської операції (виконання робіт, надання послуг) та прийняття таких робіт (послуг) замовником.

Відтак, суд вважає за необхідне зазначити, що сам акт виконаних робіт (наданих послуг) не є тим єдиним первинним документом, який підтверджує виокремлення із загальної ціни товару витрати на транспортування такого товару після ввезення на митну територію України.

Як вбачається зі змісту довідок, наданих перевізниками товару - контрагентами позивача, такі довідки містять інформацію щодо адресата довідки (відповідний митний орган), вартості перевезення до місця ввезення на митну територію України, маршруту перевезення, транспортного засобу, який виконує перевезення, дати складання довідки, підпису особи, яка має право на вчинення юридичної дії від імені підприємства-автоперевізника, та печатки такого підприємства.

Крім того, у вищевказаних довідках ціна за надання транспортних послуг до митного кордону України виділена, що дозволяє обчислити вартість перевезення товару від пункту навантаження, що знаходиться за межами території України, до митного кордону України та після цього.

Таким чином, довідки про транспортні витрати відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є первинними бухгалтерськими документами, які дають можливість ідентифікувати та виокремити витрати на транспортування товару як до митного кордону України, так і до пункту призначення, розташованого на території України.

Отже, надаючи оцінку правомірності визначення позивачем митної вартості товару згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58, п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України, податковий орган повинен був врахувати відомості, зазначені у довідках перевізника про транспортні витрати, чого однак не зробив.

Більше того пунктом 2.7 розділу ІІ "Правила заповнення ДМВ. Правила заповнення граф ДМВ посадовою особою митного органу" Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" передбачено, що якщо в митного органу відсутні зауваження щодо заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості, відсутні підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, то в основному аркуші ДМВ учиняється запис "митну вартість визнано".

У ході розгляду справи встановлено, що під час митного оформлення імпортованого позивачем товару в митного органу не було зауважень щодо правильності визначення митної вартості оцінюваного товару, а вищезазначені первинні бухгалтерські документи, в тому числі довідки про транспортні витрати, бралися до уваги без будь-яких застережень.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю "Метінтертрейд" правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства не включало до митної вартості оцінюваних товарів витрати на їх транспортування після ввезення на митну територію України, оскільки такі витрати документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим