Постанова

від 28.02.2007 по справі 3/240-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/240-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 лютого 2007 р.                                                                                   № 3/240-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

ГоловуючийМихайлюк М.В.

СуддівВладимиренко С.В.Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Малого колективного підприємства “Чародійка”

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року

у справі№ 3/240-06 господарського суду Херсонської області

за позовомМіського комунального підприємства “Цюрупинськтеплокомуненерго”

до

Малого колективного підприємства “Чародійка”

про1245,97 грн.

за участю представників сторін:

позивачане з'явились,

відповідача не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.10.2006 р.  у справі № 3/240-06 (суддя: Янковська І.Є.) уточнені позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 708,19 грн. боргу, 87,44 грн. втрат від інфляції, 38,20 грн. –3% річних та судові витрати. Припинено провадження у справі в частині стягнення 298 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006 р. (судді: Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.) рішення господарського суду Херсонської області від 20.10.2006 р. змінено. Резолютивну частину викладено в іншій редакції: позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 802,34 грн. боргу, 76,66 грн. втрат від інфляції, 29,85 грн. –3% річних та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що винесену при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і припинити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановив апеляційний господарський суд, 29.04.2005 року сторони уклали договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с. 10), згідно з яким позивач надав відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості за спожиту теплову енергію, що утворилась станом на 01.05.2005 року у сумі 1349,50 грн.

Сторони погодились, що сплата боргу буде проводитись відповідачем у такі строки: до 20.05.2006 р. –168 грн., до 20.06.2006 р. –168 грн., до 20.07.2006 р. –168 грн., до 20.08.2006 р. –168 грн., до 20.09.2006 р. –168 грн., до 20.10.2006 р. –168 грн., до 20.11.2006 р. – 168 грн., до 20.12.2006 р. –173,50 грн. (п. 2.1 договору про реструктуризацію заборгованості).

Відповідач порушував умови договору про реструктуризацію заборгованості, оскільки невчасно погашав заборгованість.

Крім того, правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 20.10.2005 р. (далі –Договір про надання послуг), згідно з умовами якого позивач зобов'язався надавати вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а відповідач –своєчасно оплачувати надані послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбаченим договором про надання послуг.

Згідно п.п. 1 п. 3 Договору про надання послуг опалювальна площа складає 58,3 м2. Пунктом 6 Договору про надання послуг передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами споживання на момент укладення договору становить 239,61 грн., у тому числі за централізоване опалення –4,11 грн./м2.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 9 Договору про надання послуг).

Як з'ясував апеляційний господарський суд, позивач на виконання умов Договору про надання послуг здійснював централізоване опалення приміщення відповідача. Однак, послуги з централізованого опалення, які позивач надавав відповідачу у лютому 2006 року були неналежної якості, що підтверджується актами від 15.02.2006 року, від 17.02.2006 року, від 20.02.2006 року, від 21.02.2006 року, підписаними комісією у складі інспекторів-контролерів та уповноваженого представника відповідача.

Водночас, позивач самостійно зробив перерахунок суми, що підлягає сплаті за лютий 2006 року з 239,61 грн. до 188,31 грн. Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, перераховані (зменшені) також суми оплат за листопад та грудень 2005 року, а також за січень, березень та квітень 2006 року (а.с. 60). Відповідні рахунки позивач надіслав відповідачу.  

Відповідач свої зобов'язання за Договором про надання послуг виконав неналежним чином внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 802,34 грн., що підтверджується також двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 04.10.2006 року (а.с. 63).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Тарифи на опалення з 01.08.2001 р. затверджені рішенням виконкому Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області №319 від 21.11.2001 р. та змінені з 01.03.2006 р. - рішенням виконкому Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області №47 від 22.02.2006 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 802, 34 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок наданий позивачем, обґрунтовано частково задовольнив вимоги в частині стягнення 76,66 грн. втрат від інфляції та 29,85 грн. - 3 % річних.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, твердження відповідача про безпідставне включення в рахунок оплати площі коридору не приймається до уваги, оскільки розмір опалюваної площі встановлено у Договорі про надання послуг, а зміни до цього договору у встановленому порядку не вносились.

Окрім того, апеляційним судом правомірно відхилено доводи скаржника про те, що заборгованість погашено чеками Ощадбанку України. Так, супровідним листом позивача № 473 від 07.11.2005 року чеки були повернуті позивачем відповідачу з посиланням на неможливість проведення заліку відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України № 664 від 29.07.2005 року (а.с. 70).

Скаржник також посилався на порушення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року та Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення. Однак, апеляційний суд правомірно зазначив, що позивач самостійно зробив перерахунок за неякісно надані послуги у спірний період. До того ж, середньооблікова температура у приміщенні у лютому 2006 року не була нижча 12 градусів. Водночас, положення на які посилається скаржник стосуються житлових приміщень.

Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним. Водночас, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені  ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу або додатково перевіряти їх (ст. 1117 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006 р. у справі № 3/240-06 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006 р. у справі № 3/240-06 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                  М. Михайлюк

С у д д і                                                                                      С. Владимиренко

                                                                                            Н. Дунаєвська