Постанова

від 27.02.2007 по справі 40/519

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/519

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

27 лютого 2007 р.                                                                                   № 40/519  

           Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача - Кудряшов О.Ю.,

відповідача - Литвинов Б.Б., Гук О.М., Почекаєва О.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні    касаційну скаргу

Київської міської клінічної лікарні №1

на постановувід 22.02.2006 Київського апеляційного господарського суду  

у справі№40/519

за  позовом ЗАТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"

доКиївської міської клінічної лікарні №1

про  зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди від 31.01.2002 №795/8 та зарахувати переплачені суми орендної плати в рахунок майбутніх платежів

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13 по 27 лютого 2007 року                   

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 08.11.2005 (суддя Смирнова Л.Г.) в позові відмовлено з посиланням на відсутність порушення відповідачем прав позивача, як орендаря, та на необхідність прийняття Київською міською радою рішення для продовження договору оренди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду   від 22.02.2006 (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) рішення скасовано, позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Київська міська клінічна лікарня №1 в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на постійне порушення орендарем положень п.3.1 договору оренди та вимог ч.2 ст.18 Закону України "Про оренду  державного та комунального майна" щодо утримання орендованого майна в належному стані. Окрім того, скаржник вважає, що він має право укладати договори оренди, а також продовжувати їх дію на наступний строк з усіма орендарями лише в тому випадку, коли на це є згода власника комунального майна (територіальної громади міста Києва в особі Київради), яка має бути закріплена в рішенні. Тобто на укладення або на продовження дії договорів оренди Відповідачем, обов'язково повинно бути рішення Київради - власника комунального майна, а Відповідач відповідно до п. 1.1. Статуту заснований саме на комунальній власності територіальної громади міста Києва, і відповідно до п.1.5 Статуту, користується лише правом оперативного управління щодо закріпленого майна.

Право розпоряджатися комунальним майном на власний розсуд  власником комунального майна - Київрадою Відповідачу не надано.

Відповідач також вказує на те, що Київським апеляційним господарським судом 16.02.2006р.  винесено ухвалу про відкладення слухання справи на 22.03.2006р. на 12 год. 20 хв. Але вже  22.02.2006р.  Київським апеляційним господарським судом, не  повідомляючи Відповідача про день та час слухання справи, винесено вказану вище незаконну постанову.          

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і заслухавши пояснення присутніх  у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а  оскаржувана  постанова  - скасуванню з передачею справи до Київського апеляційного господарського суду   для здійснення за участю відповідача апеляційного перегляду рішення від 08.11.2005 з наступних підстав.

Скасовуючи первісне рішення про відмову в позові та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

На  підставі Рішення Київради №175/1152 від 30.01.2001 та додатку №5 між сторонами по справі був укладений договір оренди №795/8 від 31.01.2002 нежитлового приміщення, розташованого за адресою:  м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, корпус 3

(9-поверховий будинок) строком на 5 років, а саме до 30.01.2006р. За умовами згаданого договору відповідач повинен передати нежилий 9-ти поверховий будинок загальною площею 6685 м 2 протягом 3-х днів з моменту підписання договору.

04.02.2002р.  сторонами  на відповідну площу був складений акт приймання-передачі об'єкта, але відповідач зобов'язання за договором  виконав не в повному обсязі, оскільки фактично передав позивачу в користування площу в розмірі 4334 кв.м. В приміщеннях загальною площею 2351м2, які також повинні бути передані за договором позивачу, відповідач розмістив свої підрозділи та інші організації і установи. Даний факт підтверджується висновком комісії (а.с.46-49, 66), створеної відповідно до наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 12.11.03 №358 щодо перевірки використання приміщень лікувального корпусу №3 Київської міської лікарні №1. У зв'язку з цим Позивач вимушений був укладати додаткові договори оренди з іншими установами (лікарнею №6, поліклінікою Дарницького району, Трамвайним депо ім. Т. Шевченка, дитячою поліклінікою №1 (а.с.50-61).

Позивач сплачував суму по договору оренди за площу 6685 кв.м. , тоді як використовував лише її частину. Щодо нібито зіпсованого майна (ліфти тощо), то відповідач має право звернутися до суду про стягнення цих витрат після закінчення договору оренди на підставі п.3 спірного договору.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право за інших рівних умов на продовження договору оренди на новий термін. Це право позивача передбачено також п.11.3 договору оренди, укладеного сторонами 31.01.2002р.

Апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів звернення до Київради та прийняття останньою рішення про передачу орендованого майна у користування, оскільки строк дії договору на момент винесення рішення місцевим судом не закінчився,  тобто права позивача не було порушено. Плата позивачем вносилася згідно розрахунків до договору за всю площу (6685м2), а неодноразові звернення (а.с. 42-45) щодо подвійної оплати за спірну площу в зв'язку з розміщенням інших установ та організацій та пропозиції про проведення звірки взаєморозрахунків і заліку зайво сплачених платежів на майбутнє залишилися орендодавцем без уваги та відповіді. Крім того, в зв'язку з неотриманням об'єкта в площі, передбаченій договором, позивач був змушений орендувати необхідні для нього приміщення у інших організацій та установ, отже, права позивача були порушені,  незважаючи на дію договору оренди.

Проте, колегія  не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.

Київським апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права шляхом неповідомлення відповідача про дату та час судового засідання, яке в дійсності відбулося 22 лютого 2005 року об 12 год. 20 хв., оскільки пункт 1 резолютивної частини ухвали Київського апеляційного господарського суду   від 16.02.2006 (а.с.114) чітко вказує на відкладення розгляду справи на 22 березня 2006 року об 12 год. 20 хв. Доказів виправлення описки   в частині дати засідання суду апеляційної інстанції в порядку ст.89 ГПК України матеріали справи не містять.

Відповідно до п.2 ч.2  ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Вказане процесуальне порушення є підставою для передачі  справи для здійснення апеляційного перегляду рішення від 08.11.2005р. за участю відповідача до суду апеляційної інстанції, яким допущено це порушення.

Що стосується позовних вимог про зарахування переплачених орендарем сум по договору оренди в рахунок майбутніх платежів по орендній платі та комунальним послугам, то резолютивна частина постанови в частині задоволення цих позовних  вимог не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.84 ГПК України, оскільки не зазначає суми коштів, що підлягають зарахуванню відповідно по орендній платі та комунальним послугам. Окрім того, вказуючи про задоволення позову в повному обсязі без зазначення конкретних сум переплати, які мають зараховуватися в рахунок майбутніх платежів по договору оренди, апеляційна інстанція не врахувала, що зміст позовної заяви від 08.08.2005 №02/709 (а.с.4) свідчить про пред'явлення позивачем вимог зарахувати в рахунок майбутніх платежів, окрім сум переплати по договору, також і суми орендної плати за оренду позивачем приміщень у третіх осіб, які мають правову природу збитків та повинні розглядатися з врахуванням ст.ст.22, 766 ЦК України та ст.225 ГК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду  від 22.02.2006 у справі №40/519 скасувати з передачею справи до Київського апеляційного господарського суду   для здійснення за участю відповідача апеляційного перегляду рішення господарського суду м.Києва від 08.11.2005.

Головуючий, суддя                                                                                                      В.Овечкін

Судді:                                                                                                                     Є. Чернов

                                                                                                                                В. Цвігун