Ухвала

від 19.12.2011 по справі 22-ц-4129/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-4129/11 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я.

Категорія справи: 52 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого -судді Цяцяка Р.П.,

суддів Зверхановської Л.Д. і ОСОБА_2,

при секретарі Колодці М.І.

та за участю ОСОБА_3 і ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 до Великомостівської міської лікарні та ОСОБА_4, головного лікаря згаданої лікарні, частково задоволено: поновлено позивачці строк на звернення до суду та відмовлено їй у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі на посаді медреєстратора у Великомостівській міській лікарні, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з квітня по липень 2009 року в сумі 3 000 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 4 000 грн. та зобов'язання відповідачів змінити формулювання причин її звільнення з роботи зі „звільнена за власним бажаннямВ» на „звільнена у зв'язку з хворобою та набуттям статусу інваліда другої групиВ» . Стягнуто з відповідачки в дохід держави 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Дане рішення оскаржила відповідачка ОСОБА_3

Апелянт просить рішення суду скасувати, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вважає, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було дано оцінку її психічному стану на час написання нею 14.04.2009 року заяви про звільнення з роботи за власним бажанням, оскільки рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2010 року її було обмежено у цивільній дієздатності, що є підтвердженням її обмеженої здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок психічних розладів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони відповідача ОСОБА_4 - головного лікаря лікарні-відповідача , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з рішення Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2010 року, апелянта ОСОБА_3 дійсно було обмежено у цивільній дієздатності: з тих підстав, що та страждає на стійке психічне захворювання (а.с. 85).

В той же час, в ході розгляду даної справи судом першої інстанції було проведено амбулаторну судово-психіатричну експертизу позивачки, згідно висновків якої від 11.02.2011 року „в зв'язку з недостатністю в матеріалах справи об'єктивних даних про психічний стан ОСОБА_3 на період підписання заяви про звільнення 14.04.09, дати категоричну відповідь про те, чи могла вона в той період часу розуміти значення своїх дій та керувати ними не виявляється можливимВ» (а.с. 303-306).

Доводам позивачки, які наведені у її позовній заяві, про написання нею 14.04.2009 року заяви про звільнення її з роботи за власним бажанням під тиском головного лікаря Великомостівської міської лікарні, відповідача ОСОБА_4, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні дано вичерпний та детальний аналіз, який в апеляційній скарзі і не оспорюється.

За вище наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити та залишити рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: