Ухвала

від 13.07.2015 по справі 911/1597/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"13" липня 2015 р. Справа №911/1597/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Тарасенко К.В.

перевіривши матеріали

апеляційної скарги Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 25.06.2015 р.

у справі №911/1597/15 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка"

до 1) Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

2) Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі

про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2015 р. у справі №911/1597/15 позов задоволено повністю. Визнано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" на земельну ділянку в межах села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області під господарськими дворами площею 83,8518 га, на якій розташовані господарські будівлі та споруди, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка". Стягнуто з Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 02.07.2015 р. відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Київської області від 25.06.2015 р. у справі №911/1597/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Вказана апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, що набрав чинності 01.11.2011 р., судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної та касаційної скарг на судові рішення; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги відповідачем-1 не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник вказує, що відповідно до п.15 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідач-1 звільнений від сплати судового збору.

Колегія суддів не погоджується з даним твердженням скаржника, оскільки відповідно до п.15 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, проте у даній справі Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області є відповідачем, предметом даного спору є визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" права власності на земельну ділянку.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку на Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області не поширюються пільги щодо сплати судового збору, передбачені п.15 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.

Отже, невиконання скаржником вимог закону щодо подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі тягне за собою повернення поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Згідно з ч.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 25.06.2015 р. у справі №911/1597/15 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

2. Матеріали справи №911/1597/15 повернути до господарського суду Київської області.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді С.А. Гончаров

К.В. Тарасенко