Постанова

від 09.07.2015 по справі 811/4080/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2015 рокусправа № 811/4080/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року

по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства ОСОБА_2 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 господарство ОСОБА_2 (далі по тексту - ФГ ОСОБА_2 ) 23.12.2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача Державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_1 (далі - Держреєстратор РС Кіровоградського РУЮ ), в якому просила суд визнання протиправним та скасувати прийняте відповідачем рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №8791192 від 07.12.2013 року, зобов'язати відповідача вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку (кадастровий номер 3522582400:02:000:9013), що розташована на території Гаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за Договором про зміни та доповнення до договору оренди землі від 11.12. 2008 року, зареєстрованого 25.12. 2008 року за №040837200038, укладеним між Кіровоградською районної державною адміністрацією( далі Кіровоградською РДА) та ФГ ОСОБА_2

Відповідач Держреєстратор РС Кіровоградського РУЮ заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року адміністративний позов задоволено, визнане протиправним та скасоване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №8791192 від 07.12.2013 року, прийняте Держреєстратором РС Кіровоградського РУЮ ОСОБА_1, на відповідача покладено обов'язок вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку (кадастровий номер 3522582400:02:000:9013), розташованої на території Гаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за договором про зміни та доповнення до договору оренди землі від 11.12.2008 року, зареєстрованого 25.12.2008 року за №040837200038, укладеним між Кіровоградською РДА та ФГ ОСОБА_2, на користь позивача стягнені судові витрати в розмірі 69 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач Держреєстратор РС Кіровоградського РУЮ подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Кіровоградської РДА №607-р від 04.10.2007 року ФГ ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення - ріллі - загальною площею 10 га, на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі розпорядження між позивачем та Кіровоградською РДА 11.12. 2008 року укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України 25.12.2008 року за №040837200038, а також зареєстрований у державному реєстрі земель, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3522582400:02: 000: 9013.

13.11.2012 року головою Кіровоградської РДА прийнято розпорядження №1111-р В«Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянокВ» , пунктом 1 якого, зокрема, вирішено внести зміни до договору оренди від 11.12.2008 року в частині збільшення терміну оренди до 25 років, а також в частині встановлення нового розміру орендної плати, на підставі якого між позивачем та Кіровоградською РДА 27.11.2012 року укладено Договір про зміни та доповнення до договору оренди від 11.12.2008 року.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 20.12.2012 року зазначений Договір ФГ ОСОБА_2 передано на державну реєстрацію до Головного управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, який повернуто позивачу з підстави зміни законодавства, що регулює процедуру державної реєстрації права оренди нерухомого майна.

22.11.2013 року представник ФГ ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Кіровоградського УЮ Кіровоградської області з заявою та додатками про проведення державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку та державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за Договором про зміни та доповнення до договору оренди землі від 27.11.2012 року.

7.12.2013 року за наслідками розгляду заяви позивача, Держреєстратор РС Кіровоградського РУЮ прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №8791192, яким відмовив у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок, за ФГ ОСОБА_2 з підстав, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення №8791192 від 07.12.2013 року протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладання договору оренди земельної ділянки від 27.11.2012 року між Кіровоградською РДА та ФГ ОСОБА_2, процедура державної реєстрації регулювалась Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року.

На виконання положень даного Порядку позивач звернувся до Управління Держкомзему України з заявою здійснити реєстрацію договору оренди земельної ділянки, яку разом з договором оренди повернуто ФГ ОСОБА_2 без проведення реєстраційних дій з мотивів зміни в чинному законодавстві.

Підстави відмови та її обґрунтованість колегією суддів не досліджуються, оскільки правомірність даної відмови не є предметом судового оскарження.

01.01.2013 року набрали чинності зміни до законодавства, що регулює питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внаслідок чого Порядок №1021 втратив чинність.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право користування (оренди) є похідним та реєструється тільки після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених ст. 4-1 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

Абзацом 7 ч.1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

На виконання вказаних положень законодавства 22.11.2013 року орендар ФГ ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Кіровоградського УЮ Кіровоградської області із заявою про державну реєстрацію договору оренди землі від 27.11.2012 року;

За наслідками розгляду заяви позивача, відповідачем 07.12.2013 року прийнято рішення №8791192 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень , яким відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок за ФГ ОСОБА_2 ,оскільки заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діє з 01.01.2013 року, далі ЗК України), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Такими органами відповідно до чинного законодавства України та Указу Президента України "Про Державне агентство земельних ресурсів України" є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагенство України), яке є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності; та його територіальні органи.

Згідно пп.6-1 п.4 Указу Держземагенство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Із матеріалів справи видно, що суд першої інстанції , визнаючи відмову державного реєстратора протиправною, виходив з того, що Кіровоградська РДА є належним орендодавцем, оскільки відносини щодо оренди земельної ділянки виникли до набрання змін ст.122 ЗК України.

При цьому суд першої інстанції не прийняв до уваги приписи ст. 93 ЗК України, згідно якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ст. 125,126 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, та посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Положеннями ст. 210, ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом, такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації; права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, з огляду на відсутність державної реєстрації договору оренду, укладеного 27.11.2012 року, підстави вважати, що орендні відносини виникли з моменту його укладання, відсутні. З огляду на загальновизнані принципи дії закону в часі, колегія суддів доходить висновку, що відносини щодо переходу права користування земельною ділянкою (орендні відносини) виникають з моменту державної реєстрації права оренди, а не з моменту укладання відповідного договору.

За приписами п.5-2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" подання заяви про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності, визнано підставою для відмови у проведенні державної реєстрації речового права.

За таких обставин відмова відповідача у державній реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки є вмотивованою та правомірною, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про проведення реєстраційних дій, відповідно до положень ст.122 ЗК України Кіровоградська РДА не мала повноважень приймати рішення по відношенню до зазначеної земельної ділянки, зокрема, надавати її в оренду чи власність.

Відповідно до викладеного, у державного реєстратора відсутні підстави щодо державної реєстрації договору оренди, оскільки на момент звернення орендаря до реєстраційного органу була відсутня державна реєстрація первісного права власності на дану земельну ділянку за Кіровоградською РДА.

Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.1 п.3 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова