Ухвала

від 18.11.2015 по справі 811/4080/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2015 р. м. Київ К/800/38203/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Cмоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Пилипенко Катерини Іванівни на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за позовом фермерського господарства Пилипенко Катерини Іванівни до державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и л а: Фермерське господарство Пилипенко Катерина Іванівна звернулось до суду з позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8791192 від 07 грудня 2013 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області Реп'яхом Василем Валентиновичем.

Зобов'язано державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області Реп'яха Василя Валентиновича вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку (кадастровий номер 3522582400:02:000:9013), що розташована на території Гаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за Договором про зміни та доповнення до договору оренди землі від 11 грудня 2008 року, зареєстрованого 25 грудня 2008 року за №040837200038, укладеним між Кіровоградською районної державною адміністрацією, в особі її голови: Буртака Миколи Олексійовича, та фермерським господарством Пилипенко Катерини Іванівни, в особі: Сушка Василя Васильовича.

Присуджено позивачу судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області грошові кошти в розмірі 69,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 09 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, фермерське господарство Пилипенко Катерина Іванівна звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 04 жовтня 2007 року №607-р фермерському господарству Пилипенко Катерині Іванівні передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 10 га,а саме: ріллі, строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі зазначеного розпорядження між позивачем та Кіровоградською районною державною адміністрацією 11 грудня 2008 року укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України 25 грудня 2008 року за №040837200038.

Головою Кіровоградської районної державної адміністрації 13 листопада 2012 року прийнято розпорядження №1111-р, пунктом 1 якого зазначено про внесення змін до договору оренди в частині збільшення терміну дії договору на 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації, а також в частині встановлення орендної плати у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки землі на рік, шляхом укладення додаткової угоди договору оренди землі.

На виконання вищезазначеного розпорядження між позивачем та Кіровоградською районною державною адміністрацією 27 листопада 2012 року укладено договір про зміни та доповнення до договору оренди від 11 грудня 2008 року.

Позивач 20 грудня 2012 року звернувся до органу, уповноваженого на той час на проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень - Головного управління Держземагентсва у Кіровоградському районі Кіровоградської області, із заявою про реєстрацію договору про зміни та доповнення до договору оренди, але реєстрація проведена не була з невідомих причин.

У зв'язку з цим, позивач повторно, з метою реєстрації договору про зміни та доповнення до договору оренди, звернувся до органу, уповноваженого на проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень - реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області із заявою, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 07 грудня 2013 року №8791192 про відмову у державній реєстрації права оренди земельної ділянки за позивачем з посиланням на те, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору оренди) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 5-5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до статті 4-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності чи територіальної громади на вказані земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Так, судами встановлено, що позивачем при поданні заяви про реєстрацію договору про зміни та доповнення до договору оренди від 11 грудня 2008 року, який зареєстровано

у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України

25 грудня 2008 року за №040837200038, було долучено розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 13 листопада 2012 року №1111-р про внесення змін до договору оренди, до повноважень якого на момент укладення зазначеного договору та звернення позивача із заявою про його реєстрацію, належала передача земельних ділянок в оренду.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення з мотивів відсутності факту державної реєстрації права власності органу місцевого самоврядування на вказану земельну ділянку, а суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність дій реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції, а відтак - безпідставно скасував рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу фермерського господарства Пилипенко Катерини Іванівни задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 09 липня 2015 року у справі - скасувати.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за позовом фермерського господарства Пилипенко Катерини Іванівни до державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: