Ухвала

від 13.07.2015 по справі 807/218/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 року Справа № 876/9027/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Кухтея Р.В., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у справі позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.12.2012 року № 000291/22-0/33142018, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42 572,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 116,00 грн. та № 000292/15-0/33142018, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 66 448,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 621,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області від 19.12.2012 року № 000291/22-0/33142018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42572,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8116,00 грн. та №000292/15-0/33142018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 66448,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3621,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Ужгородська міжрайонної державна податкова інспекція оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року ТОВ «Індустрія деревообробки» задекларовано податку на додану вартість (з врахуванням уточнюючих розрахунків), що підлягає сплаті до бюджету у сумі 134810 грн. та податку, що підлягав бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у сумі 1161612 грн. та що підлягав бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів 0 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року не встановлено його заниження чи завищення.

Проведеною перевіркою на підставі п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.3, п.198.( ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями збільшено суму податкового зобов'язання за січень місяць 2011 року в сумі 10112 грн., за лютий місяць 2011 року в сумі 2626 грн., та зменшено суму податкового кредиту за квітень місяць 2011 року в сумі 27189 грн.; за травень місяць 2011 року в сумі 7418 грн.; за червень місяць 2011 року і сумі 3949 грн.; за липень місяць 2011 року в сумі 2667 грн.; за вересень місяць 2011 року в сум 16083 грн.; за жовтень місяць 2011 року в сумі 10306 грн.; за грудень місяць 2011 року в сум 2155грн.; за січень місяць 2012 року в сумі 444 грн.; за лютий місяць 2012 року в сумі 1 1655 грн. за березень місяць 2012 року в сумі 7478 грн.; за квітень місяць 2012 року в сумі 3832 грн.; з травень місяць 2012 року в сумі 6785 грн.; за червень місяць 2012 року в сумі 2710 грн. (рядок 17,18, 19 Декларації), що призвело до виникнення суми ПДВ, що підлягає сплаті (р.25 Декларації на загальну суму ПДВ 109132 грн., у зв'язку з тим, що залишок від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) за вищевказані період приймав участь у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступник звітних (податкових) періодів (рядок. 23.1, 23.2)

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового)періоду та сумою податкового кретину такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строю встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, урахуванням змін та доповнень, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення податкового боргу з податку, що виник попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкової кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

ТОВ «Індустрія деревообробки» в порушення п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкової кодексу України занизило суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) по декларації за січень 2011 року в розмірі ПДВ 10112 грн., за лютий 2011 року розмірі ПДВ 2626 грн., за квітень 2011 року в розмірі ПДВ 27189 грн., за травень 2011 року розмірі ПДВ 7418 грн., за червень 2011 року в розмірі ПДВ 3949 грн., за липень 2011 року розмірі ПДВ 2667 грн., за вересень 2011 року в розмірі ПДВ 9806 грн., за жовтень 2011 року розмірі ПДВ 10306 грн., за грудень 2011 року в розмірі ПДВ 2155 грн., за січень 2012 року розмірі ПДВ 444 грн., за лютий 2012 року в розмірі ПДВ 11655 грн., за березень 2012 року розмірі ПДВ 7478 грн., за квітень 2012 року в розмірі ПДВ 3832 грн., за травень 2012 року розмірі 1ІДВ 6785 грн., за червень 2012 року в розмірі ПДВ 2710 грн.

Враховуючи вищевикладене, та показники податкових декларацій ТОВ «Індустрія деревообробки» з ПДВ, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, результати попередніх перевірок податкових декларацій з ПДВ, встановлено, що товариство «Індустрія деревообробки» занизило суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27, рядок 25 податкової декларації з ПДВ) на суму 42572грн. (в т.ч. за січень 2011 року - на 10112 грн., за березень 2012 року - на 19133 грн., за квітень 2012 року - на 3832 грн., за травень 2012 року - на 6785 грн., за червень 2012 року - на 2710 грн.) та завищило суму бюджетного відшкодування (рядок 23 ) [податкової декларації з ПДВ) на суму 66448грн. (в т.ч. за квітень 2011 року - на 28935грн., за травень 2011 року - на 23029грн., за жовтень 2011 року - на 2992 грн., за листопад 2011 року - на 10306 грн., за грудень 2011 року - на 742 грн., за лютий 2012 року - на 444грн.); вказані заявлені до відшкодування 66448 грн. ПДВ було відшкодовано товариству ТОВ «Індустрія деревообробки» 01 (згідно картки особового рахунку з податку на додану вартість).

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Ужгородською МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, про що 07.09.2012 року складено акт №818/22-0/33142018. На підставі даного акту 21 вересня 2012 року складено податкове повідомлення-рішення №195/22-0/33142018, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 109 тис. 132 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 14 тис. 465 гривень, разом - 123 тис. 597 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено і як результат розгляду даної скарги - скасовано повідомлення в частині 112,00 гривень податку на додану вартість та 2 728,00 грн. штрафної санкції, про що свідчить рішення ДПС від 10.12.2012 року № 2259/10/10-244 про результати розгляду скарги, яке отримане скаржником 11.12.2012 року. Як результат розгляду скарги позивача № 268 від 05.10.2012 року та на підставі рішення ДПС від 10.12.2012 року № 2259/10/10-244, 19.12.2012 року товариству вручені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 000291/22-0/33142018, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42 572,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 116,00 грн. та № 000292/15-0/33142018, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 66 448,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 621,00 грн., які товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» також оскаржені. 17.01.2013 року товариство отримало рішення ДПС України від 14.01.2013 року вих.№456/6/10-2115, якою йому відмовлено в задоволенні зазначеної скарги.

Також судом встановлено, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» порушило п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 109 132,0 грн. ПДВ. Перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Індустрія деревообробки» до податкового кредиту з ПДВ віднесло 32779 грн., що не підтверджені оригіналами податкових накладних, в т.ч. за квітень 2011 року - 8 036 грн., за травень 2011 року - 442 грн., за червень 2011 року - 1 320 грн., за вересень 2011 року - 422 грн., за жовтень 2011 року - 1 460 грн., за грудень 2011 року - 2155грн., за січень 2012 року - 444 грн., за лютий 2012 року - 4 362 грн., за березень 2012 року - 811 грн., за квітень 2012 року - 3 833грн., за травень 2012 року - 6 785грн., за червень 2012 року - 2 710грн.

Відповідно до акту перевірки від 07.09.2012 №818/22-0/33142018 на підставі п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму - податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2011 року на 10 112 грн., за лютий 2011 року - на 2 626 грн., зменшено суму податкового кредиту за квітень 2011 року на 27 189 грн., за травень 2011 року - на 7 418 грн., за червень 2011 року - на 3 949 грн., за липень 2011 року - на 2 667 грн., за вересень 2011 року - на 16 083 грн., за жовтень 2011 року - на 10 306 грн., за грудень 2011 року - на 2 155 грн., за січень 2012 року - на 444 грн., за лютий 2012 року - на 11 655 грн., за березень 2012 року - на 7 478 грн., за квітень 2012 року на 3 832 грн., за травень 2012 року - на 6 785 грн., за червень 2012 року - на 2710 грн. За період діяльності з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року ТОВ «Індустрія деревообробки» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 177 7831 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року встановлено їх заниження у сумі 12 738 грн., в т.ч. січень 2011р. - 10112 грн., лютий 2011р. - 2 626грн.

Відповідно до акту перевірки, заниження податкового зобов'язання виникло за рахунок допущення підприємством, на думку податкового органу, наступних порушень податкового законодавства: відповідно до акту перевірки, до перевірки надано договір комісії № 3 від 15.10.2010 р., який укладено між ТОВ «Індустрія деревообробки» (комітент) та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» (33142018, м. Стрий, - комісіонер) на експорт меблів (столи). Комісіонер самостійно експортує продукцію, передану відповідно до договору комісії. Комісіонер зобов'язується надати звіт комітенту та передати копію рахунку фактури, наданого покупцю товару, завіреного печаткою комісіонера, копію СМК, надати копію ВМД. ТОВ «Індустрія деревообробки» надано до перевірки акти прийому-передачі робіт та послуг б/н від 01.01.2011 р. та №3 від 14.02.2011 р. У вищевказаних актах прийому-передачі зазначено, що комітентом передано на комісію меблі, собівартість яких згідно даних бухгалтерського обліку складає: ВМД № 00515 від 01.01.2011 року на суму 50 561,78 грн.; ВМД № 000886 від 15.02.2011 року на суму 13 131,56 грн.

Як свідчать дані ВМД, договір комісії між (комітент) та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» (комісіонер) укладений 15.10.2010 р., а контракт між нерезидентом Нууіnkаs Varasto (Фінляднія) та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» №20/09/2010-МІІ укладений 20.09.2010 р. Фактично, контракт з нерезидентом Нууіnkаs Varasto (Фінляднія) укладений раніше, тобто ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» на момент укладання договору комісії з комітентом вже мала правові відносини з вищевказаним нерезидентом.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що немає підстав вважати, що укладення комісіонером зовнішньо - економічного контракту відбулося за дорученням комітента в його інтересах. Реалізація меблевої продукції ВАТ «Меблевий комбінат» Стрий» не пов'язана з виконанням договору комісії № 3 від 15.10.2010р.

Також встановлено, що ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» раніше уклавши контракт, через нестачу в асортименті продукції власного виробництва, звернувся до ТОВ «Індустрія деревообробки» з пропозицією укласти договір комісії, на що останнє погодилося для збільшення обсягу реалізації продукції та отримання доходу. Тому суд вірно вважав, що в ході перевірки безпідставно зроблено висновок, що укладення комісіонером зовнішньо-економічного контракту відбулося за дорученням комітента в його інтересах, а реалізація меблевої продукції ВАТ «Меблевий комбінат» Стрий» не пов'язана з виконанням договору комісії № 3 від 15.10.2010р.

Вірним є висновок суду про безпідставність збільшення податкових зобов'язань ТОВ «Індустрія деревообробки» на 12 тис. 738 гривень.

З'ясовано також, що за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року ТОВ «Індустрія деревообробки» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2 963 001 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року встановлено його завищення всього у сумі 102 671 грн. Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Індустрія деревообробки з ТОВ «Ліспром-Сервіс», згідно договору купівлі-продажу №12-2011 від 21.03.2011 року, відповідно до якого, ТОВ «Ліспром-Сервіс» реалізовувало сировину ТОВ «Індустрія деревообробки» для виробництва меблевої продукції. За перевірений період ТОВ «Ліспром-Сервіс» згідно накладних реалізовано ТОВ «Індустрія деревообробки» дошки букові, пиломатеріали букові на загальну суму 198 560 грн., в т.ч. ПДВ 33 093 грн.

Відповідно до акту перевірки, згідно матеріалів, отриманих від ВПМ ДПІ у м. Ужгороді матеріалах (вх. № 653/7 від 06.09.2012р.) засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Ліспром-Сервіс» являється ОСОБА_1 Працівниками ВПМ здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_1 та встановлено, що він не проживає за зазначеною адресою, його місцезнаходження невідоме. ТОВ «Ліспром-Сервіс» зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, в ході виїзду за вказаною адресою, працівниками ВПМ ДПІ у м. Ужгороді встановлено, що ТОВ «Ліспром-Сервіс» не знаходиться за юридичною адресою, його засновники, службові особи чи будь-які представники, первинні документи бухгалтерського обліку, що пов'язані із здійсненням господарської діяльності - відсутні. Згідно податкової звітності у ТОВ «Ліспром-Сервіс» відсутні власні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення основного виду діяльності (лісопильне та стругальне виробництво; просочення деревини), так як згідно поданого звіту 1-ДФ, середньоспискова чисельність становить: за 1кв. 2011р. - 1 чол., за 2 кв. 2011р. - 1 чол., за 3 кв. 2011р. - 1 чол., за 4кв. 2011р. - 1 чол. Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Ліспром-Сервіс» не подає звіт 1-ДФ до Великоберезнянського відділення Ужгородської МДПІ з 01.01.2012року, що свідчить про відсутність найманої робочої сили.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Індустрія деревообробки з ТОВ «Ліспром-Сервіс», згідно договору купівлі-продажу №12-2011 від 21.03.2011 року, відповідно до якого, ТОВ «Ліспром-Сервіс» реалізовувало сировину ТОВ «Індустрія деревообробки» для виробництва меблевої продукції. За перевірений період ТОВ «Ліспром-Сервіс» згідно накладних реалізовано ТОВ «Індустрія деревообробки» дошки букові, пиломатеріали букові на загальну суму 198 560 грн., в т.ч. ПДВ 33 093 грн.

А тому податковий орган зробив висновок, що придбання ТМЦ та податковий кредит ТОВ «Ліспром-Сервіс» сформованй від сумнівних постачальників, а фінансово-господарська діяльність ТОВ «Ліспром-Сервіс» спрямована на надання податкової вигоди третім особам СГД вигодонабувачам, в т.ч. і ТОВ «Індустрія деревообробки».

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що такі твердження ДПС не заслуговують на увагу, оскільки, факти отримання ТМЦ від ТОВ «Ліспром-Сервіс» підтверджуються належними документами, а саме: договір №12-2011 від 21.03.2011 року, специфікація від 21.03.2011 року, товаро-транспортні накладні, податкові накладні, таким чином у податкового органу відсутні підстави вважати реальність (товарність) господарських операцій фіктивною. Вірнним є висновок суду, що зменшення податкового кредиту товариства за період з 01.01.2011 року по 31.06.2012 року на загальну суму 33 093,00 гривень є безпідставним.

Встановлено також, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надала Ужгородській МДПІ акт від 05.06.2012 р. №323/3-22-30-37166865 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МК-Візар», з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ТОВ «Вітрила Колор», , ТОВ «Компанія «Бітіком», , за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року», яким встановлено, що постачальником продукції ТОВ «МК-Візар» є ТОВ «Вітрила Колор». Відповідно до висновку акту позапланової перевірки від 05.06.2012 р. № 323/3-22-30-37166865 ТОВ «МК-Візар» не підтверджено податковий кредит, отриманий від постачальників ТОВ «Вітрила Колор», ТОВ «Компанія «Бітіком» та податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації ТМЦ покупцю ТОВ «Індустрія деревообробки» за вересень-жовтень 2011р. Проведеною перевіркою встановлено, що придбання ТМЦ від постачальника ТОВ «МК-Візар» не пов'язано з господарською діяльністю підприємства, тобто ТОВ «Індустрія деревообробки» завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період.

Також суд вірно залишив поза увагою твердження відповідача щодо наявності встановлених перевіркою порушень, оскільки, в якості документа, якій слугує підтвердженням перевезення ТМЦ від ТОВ «МК-Візар» до ТОВ «Індустрія деревообробки» є «накладні на вантаж» та акти здачі-прийняття (надання послуг), що підтверджують факти перевезення, здійснених ТОВ «Транспортна компанія «САТ». Суд вірно вважав, що зменшення податкового кредиту на 7 тис. 935 гривень є безпідставним.

Проведеною перевіркою встановлено, що до податкового кредиту ТОВ «Індустрія деревообробки» включено придбання дизпалива на загальну суму 9 817,50 грн., в т.ч. ПДВ 1 636,25 грн. від ТОВ «Харрісон Ойл Імпекс» по податкових накладних від 08.10.2011 р. №1008 на суму ПДВ 1 168,75 грн., від 19.10.2011р. №1009 на суму ПДВ 467,50 грн., що не пов'язане з господарською діяльністю підприємства. В порушення п.198.3.ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Індустрія деревообробки» завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 р. в розмірі ПДВ 1 636 грн. Підставою зменшення податкового кредиту слугував висновок про те, що придбане директором товариства дизпаливо згідно авансових звітів матеріально-відповідальною особою ОСОБА_2, не пов'язане з господарською ТОВ «Індустрія деревообробки», оскільки перевіркою встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» орендує легковий автомобіль «Mitsubishi Outlander» у ТОВ «Корнелія трейд», згідно укладеного договору оренди №ІД-9-07 від 29.12.2006р., сума орендної плати в місяць становить 1 тис. 800 гривень в т.ч. ПДВ; на підприємстві відсутній склад ПММ; крім того, придбане паливо по вищевказаних чеках не оприбутковано матеріально-відповідальною особою. Перевіркою не встановлено, що придбане пальне використовувалося для заправки легкового автомобіля «Mitsubishi Outlander», для якого потрібен бензин, тоді як ОСОБА_2 придбавав для товариства дизпаливо. Відповідно до договору оренди № 1-08, укладеного 01.12.2008 року між ЗАТ «Перечинський лісокомбінат» та ТОВ «Індустрія деревообробки» останнє отримало у тимчасове платне користування серед іншого й вантажні автомобілі МАЗ, КАМАЗ, УРАЛ. Наявність вказаних автомобілів на підприємстві залишилася поза увагою службової особи податкового органу. Дані автомобілі у жовтні місяці 2011 року за рахунок у директора товариства заправлялися дизпаливом для роботи, пов'язаної з розробленням лісосіки. Згідно пояснень представника позивача, через відсутність у лісі фізичної можливості заправити автомобіль на АЗС та враховуючи необхідність заправки орендованого трактору, вказані авто заливали пальне, як в основний паливний бак, так й в додаткові ємності за наказом директора

Суд вірно вважав, що зменшення податкового кредиту на 1 тис. 636 гривень є безпідставним.

В ході проведення перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ «Індустрія деревообробки» включено до податкового кредиту послуги по організації участі в ярмарці, які не пов'язані з господарською діяльністю та отримані від ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок у загальній сумі 136 135 грн., в т.ч. 4кв. 2011р. - 66 332 грн., 1 кв.2012р. - 69 803 грн. (Дт 84 Кт 631, Д-т 641 К-т631). Відповідно, за результатами вказаних господарських операцій до складу податкового кредиту було включено 27тис. 226 гривень. Перевіркою встановлено, що в актах про надання послуг не зазначено перелік робіт, які надані ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», крім того, у вищевказаних актах про надання послуг у графі «від виконавця» та графі «від замовника» підписи не ідентифіковані.

Однак, судом встановлено, що такі висновки суперечать первинним документам наявним у матеріалах справи, зокрема: умовам участі у виставці, заявкам-договорам, актам про наданням послуг, податковим накладним, звітів про використання коштів, виданих на відрядження, участь позивача та його представників у зазначеній виставці також підтверджується посвідченнями про відрядження та проїзними квитками податковими накладними, а тому суд зроблено вірний висновок, що зменшення податкового кредиту на 27 тис. 226 гривень є безпідставним.

Також перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, саме: ТОВ «Індустрія деревообробки» до податкового кредиту з ПДВ віднесло 32 779грн., що не підтверджені оригіналами податкових накладних, в т.ч. за квітень 2011 року - 8 036 грн., за травень 2011 року - 442 грн., за червень 2011 року - 1320 грн., за вересень 2011 року - 422 грн., за жовтень 2011 року - 1 460 грн., за грудень 2011 року - 2 155грн., за січень 2012 року - 444 грн., за лютий 2012 року - 4 362 грн., за березень 2012 року - 811 грн., за квітень 2012 року - 3 833грн., за травень 2012 року - 6785грн., за червень 2012 року - 2 710грн. Отже, зменшення податкового кредиту на 32 тис. 779 гривень 48 копійок є безпідставним

Розглядаючи спір суд вірно зазначив, що відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 1 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.36 ПК п. 14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Також суд вірно зазначив, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №000291/22-0/33142018 та №000292/15-0/33142018 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуально права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року по справі 807/218/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2015 року