Ухвала

від 09.07.2015 по справі 804/2433/13-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

9 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального управління Міндоходів (далі - СДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд» до СДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 березня 2015 року залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року й ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, СДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 44.6, 44.7 статті 44, підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК), підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 344/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 4 липня 2013 року і від 24 квітня 2014 року (справи № К-42055/10 і № К/800/29370/13).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, СДПІ посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року (справа № К/800/29370/13). Проте це рішення не може братися до уваги, оскільки у зазначеній справі суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту фактичних обставин справи скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншому рішенні (від 4 липня 2013 року, справа № К-42055/10), висновку про те, що кошти, отримані від продажу, обміну або іншого способу відчуження веселів, векселедавець яких визнаний банкрутом, повинні оподатковуватися на загальних підставах, а не окремо за правилами оподаткування операцій торгівлі цінними паперами, суд касаційної інстанції дійшов з огляду на час здійснення операцій купівлі-продажу векселя, які, як встановили суди попередніх інстанцій, відбулися після визнання векселедавця банкрутом, складу сторін та умов договорів купівлі-продажу векселя, відсутності передавального напису (індосаменту) на цьому векселі чи договорів поруки.

У рішенні, про перегляд якого подана заява, висновок про те, що облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями торгівлі векселями, які були об'єктом розгляду у цій справі, платник податку має вести окремо від інших доходів і витрат, суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що векселя, після того як їх емітенти були визнанні банкрутами, відповідно до положень частини першої статті 198 Цивільного кодексу України, частини першої статті 5 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» не перестали бути цінними паперами, оскільки залишились юридичні особи, які індосували їх і відповідають перед їх законним володільцем солідарно.

З наведеного випливає, що правозастосування в судовому рішенні, наданому для порівняння, ґрунтувалося на фактичних обставинах, відмінних від обставин оспореного рішення, що виключає наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

З огляду на вкладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.В. Кривенда