Ухвала

від 13.07.2015 по справі 2а-9090/12/2670

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В.,- розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» до ДПІ про визнання протиправними дій,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 березня 2015 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, якою цей суд скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 квітня 2013 року про відмову в задоволенні позову й ухвалив нову про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства», що, на думку заявника, підтверджується рішення суду касаційної інстанції від 28 березня 2013 року (справа № К28968/10).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Зі змісту судового рішення, про перегляд якого подано заяву, та судового рішення, наданого для порівняння, можна дійти висновку, що в них йдеться не про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, а про застосування різних (відмінних) норм матеріального права, що не призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень.

Так, у першому випадку, суд касаційної інстанції у контексті фактичних обставин справи перевіряв правильність застосування пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України , відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, а в другому випадку, - правильність застосування норм податкового законодавства щодо грошових зобов'язань, розрахованих органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до положень податкового законодавства, які регулюють порядок призначення і проведення планової виїзної перевірки, за наслідками якої приймаються і надсилаються платникові податків податкові повідомлення-рішення.

З викладеного випливає, що рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене ним за інших фактичних обставин справ, не містять проявів застосування одних і тих самих норм, не підтверджують наявність неоднакового їх застосування у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, в допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

З огляду на викладене, та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.Ф. Волков

О.В. Кривенда