Рішення

від 09.11.2007 по справі 2-3677/07

ТОРЕЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-3677/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2007 року Торезький

міський суд Донецької області в складі:

головуючого                                         Стріжакової

Т.В.

при секретарі                                         Косолапової

В.В.

за участю позивача                               ОСОБА_1

за участю відповідача                           ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні у місті Торезі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

визнання права власності на 1/2 частину квартири , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовною заявою про

визнання права власності на 1/2 частину квартири,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Свої

вимоги мотивувала тим,  що вона

знаходилася у зареєстрованому шлюбу з відповідачем.  10 березня 2000 року шлюб був розірваний,  від шлюбу мають повнолітнього сина. У період

спільного проживання вони разом придбали квартиру,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,  яка згідно довідки БТІ м. Тореза від

29.10.2007 року №695 зареєстрована за ОСОБА_2. на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1996 року. У даній квартирі

вони проживали сім'єю,  після чого

спільно з відповідачем збиралися її продавати. Але протягом останнього часу

відповідач не бажає продавати квартиру, 

крім того перешкоджає користуванню нею. Він змінив замки,  ключі від квартири знаходяться у відповідача,  зв'язку з чим вона повинна з сином проживати

у матері у її будинку. Відповідач у добровільному порядку відмовляється

вирішувати це питання. Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину

квартири,  яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивачка дала пояснення,  аналогічні викладеним у позові,  вимоги свої вточнила,  просила визнати за нею та за відповідачем

право спільної часткової власності на квартиру, 

яка розташована адресою: АДРЕСА_1, 

в рівних частках по Vi частині,  оскільки

квартира була придбана ними за спільні кошти у шлюбі.

У судовому засідання відповідач вимоги позивачки визнав

повністю,  пояснив,  що дійсно вказана квартира була придбана ними

з позивачкою у період їх шлюбу,  за

спільні кошти,  не заперечує проти

визнання за позивачкою ОСОБА_1. та ним права власності на 1Л частину квартири,  яка розташована адресою: АДРЕСА_1.

Вислухавши позивачку, 

відповідача,  дослідивши матеріали

справи,  судом фактично встановлено,  що згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу

між ОСОБА_2.

та ОСОБА_1 шлюб розірваний, 

про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено

відповідний актовий запис за НОМЕР_1від 10 березня 2000 року,  після реєстрації розірвання шлюбу їм

присвоєні прізвища: ОСОБА_2,  ОСОБА_1

(а.с. 5). Згідно із довідкою Торезького бюро технічної інвентаризації по

архівним даним квартира,  яка розташована

за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2. на підставі Договору

купівлі-продажу від 31.10.1996 року, 

посвідченого Торезької державною нотаріальною конторою по реєстраційному

НОМЕР_2 та зареєстрованого у БТІ по реєстраційному номеру НОМЕР_3 (а.с. 6).

Відповідно до  ст.

328 ЦК

України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема з правочинів. Право власності

вважається набутим правомірно,  якщо інше

прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не

встановлена судом.  Відповідно до  ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права

власності,  якщо це право оспорюється або

не визнається іншою особою,  а також у

разі втрати ним документа,  який

засвідчує його право власності.

Відповідно до  ст.

60 Сімейного Кодексу України майно, 

набуте подружжям супругами

зачас шлюбу,  належить

дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

З матеріалів справи вбачається,  що подружжям - відповідачем та

позивачем,  які перебували у шлюбі,  за спільні кошти була придбана квартира,  розташована за адресою: АДРЕСА_1,  яка зареєстрована за відповідачем на підставі

Договору купівлі-продажу, 

зареєстрованого у БТІ,  відповідач

не надав заперечень проти позову,  визнав

позовні вимоги повністю,  тому вказана

квартира є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до  ст.

70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної

власності подружжя,  частки майна дружини

та чоловіка є рівними,  якщо інше не

визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В

судовому засіданні встановлено, 

що вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя,  яке розірвало шлюб; не здобуто відомостей про

наявність договору між подружжям або наявність шлюбного контракту про розмір

часток майна кожного із них; кожен визнав рівність їх часток у спільній

сумісній власності; документи оформлені тільки на відповідача,  через що іншими особами не визнається право

власності позивачки на її частину квартири, 

чим обмежуються її права на її частину власності квартири; тому суд

вважає,  що спірна квартира,  розташована за адресою: АДРЕСА_1,  належить позивачці та відповідачу у рівних

долях,  по 1/2 частині,  й вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.  ст. 328, 357, 392 ЦК України,   ст.  ст. 60, 62, 63, 70 Семейного кодексу України,  

ст.  ст. 15,  30, 62, 75, 202, 202-1, 203 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1, 

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  та

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження,  право спільної часткової

власності на квартиру,  розташовану за

адресою: АДРЕСА_1,  в рівних частках по

1/2 частині за кожним.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано

протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга

подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, 

якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження,  але

апеляційна скарга не була подана у строк, 

рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги рішення,  якщо

не скасовано,  набирає законної сили

після розгляду справи апеляційним судом.