Ухвала

від 23.10.2012 по справі 25/553

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 25/553 23.10.12 За позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Автокооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»

про звільнення земельної ділянки, -

За розглядом подання Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві у справі №25/553

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін та учасників:

від прокуратури: не з'явились;

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №225-КР-1347 від 30.08.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (голова правління)

ОСОБА_3 (представник за довіреністю від 18.10.2012р.);

від ДВС: ОСОБА_4 (представник за довіреністю №826/6 від 22.10.2012р.)

В судовому засіданні був присутній вільний слухач ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом про звільнення Автокооперативом по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»(надалі -відповідач, боржник, Автокооператив «Південний») незаконно займаної земельної ділянки площею 600 м. кв., яка розташована в м. Києві по вул. Я. Качури 93.

26.11.2009р. в справі №25/553 було винесено рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010р. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010р. та Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. було залишено без змін.

01.10.2010р. Господарським судом міста Києва було видано накази про примусове виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р.

Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві звернувся до суду з поданням про роз'яснення рішення від 26.11.2009р., в якому просить суд роз'яснити в ході виконання рішення суду чи підлягає вилученню або внесенню до державного земельного кадастру інформація про звільнення земельної ділянки по вул. Я.Качури, 93 в м. Києві по виконанню наказу №25/553 виданого 01.10.2010р. Господарським судом міста Києва про зобов'язання Автокооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»звільнити земельну ділянку площею 600 м.кв., що розташована за адресою м. Київ, вул. Я.Качури, 93.

Підставою для звернення державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві з поданням про роз'яснення рішення від 26.11.2009р. в справі №25/553 зазначено те, що земельна ділянка, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Я.Качури, 93, згідно Договору оренди від 19.04.2011р., надана в оренду Автокооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний», про що внесено інформацію до земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру, а тому у державного виконавця виникає питання, зокрема, чи підлягає вилученню з Державного земельного кадастру, Поземельної книги та Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку або внесення до них, інформація (запис) щодо звільнення земельної ділянки по вул. Я.Качури, 93 в м. Києві по виконанню наказу №25/553 виданого 01.10.2010р. Господарським судом м. Києва про зобов'язання Автокооператив по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»звільнити земельну ділянку площею 600 м.кв., що розташована за адресою м. Київ вул. Я.Качури, 93.

Згідно зі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду. Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.

Ухвалою від 12.10.2012р. подання Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було призначено до слухання на 23.10.2012р.

В судове завсідання 23.10.2012р. представники прокуратури не з'явились, заяв та пояснень до суду не надіслали.

В судовому засіданні 23.10.2012р. ОСОБА_5, як представником ОСОБА_6, було заявлено клопотання про залучення до участі у виконавчому провадженні ОСОБА_6, посилаючись при цьому на той факт, що землекористувач ОСОБА_6 позбавлений можливості здійснювати свої права як стягувача у данному виконавчому провадження, а тому не може в повній мірі реалізувати свої права.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Проо виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Поняття «сторін»визначене статтею 21 Господарського процессуального кодексу України, де зазначено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, сторона як виконавчого провадження так і судового процессу, це учасник цього процессу, тобто юридична чи фізична особа, яка приймала участь при розгляді справи судом. Тобто, зазначеними нормами встановлено коло осіб, які можуть бути учасниками виконавчого провадження та судового процесу, і сторони які не брали участі у судовому процесі не можуть бути учанисниками у виконавчому провадженні та бути залучені до нього.

Керуючись викладеним судом відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про залучення до участі у виконавчому провадженні ОСОБА_6.

Розглянувши подання Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали. Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

У п. 2 листа Вищого арбітражного суду України від 11.12.2000 р. №01-8/739 «Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Законів України «Про державну виконавчу службу»та «Про виконавче провадження»зазначено, що запроваджено обов'язок судді роз'яснювати рішення, ухвалу за заявою сторони чи державного виконавця. Отже, в разі надходження такої заяви суд не може відмовити у роз'ясненні відповідного судового акта, зокрема, за тим мотивом, що такий акт, на думку суду, не потребує роз'яснення.

Отже, з огляду на викладене, обов'язок господарського суду щодо роз'яснення рішення випливає з діючого законодавства та таке роз'яснення не повинно змінювати зміст рішення та відомості, викладені у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК і ст. 86 ГПК.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»(надалі -ЗУ «Про виконавче провадження»), а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено матеріалами подання 17.03.2011р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до 75 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Отже, обов'язком державного виконавця згідно діючого законодавства є вжиття всіх передбачених законом заходів для фактичного та повного виконання рішення суду. Тому, після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем повинні вживатись всі дії спрямовані на повне задоволення законних інтересів стягувача, які згідно Закону України «Про виконавче провадження»покладаються саме на органи державної виконавчої служби.

Оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусовим виконанням рішень інших органів (посадових осіб) і полягає в сукупності дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, то весь обов'язок по виконанню судового рішення покладено саме на державного виконавця.

А тому, державний виконавець в межах наданих йому повноважень зобов'язаний вжити всіх заходів до повного виконання рішення суду від 26.11.2009р.

На виконання постанови державного виконавця від 13.05.2011р. боржником на адресу відділу направлено лист №31 від 12.05.2011 в якому повідомлялося, що Автокооператив «Південний»заборонив членам кооперативу користуватися земельною ділянкою, яка знаходиться за межами земельної ділянки котра передана кооперативу у користування Рішенням Київської міської ради №1114/4552 від 08.07.2010, розміром 2,63 га за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 38-А, у зв'язку з чим просять закінчити виконавче провадження.

Державним виконавцем встановлено, що рішенням Київської міської ради боржнику у користування виділено земельну ділянку площею 2,63 га за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 38-А, однак за рішенням суду боржника зобов'язано звільнити земельну ділянку площею 600 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Я.Качури, 93.

06.06.2011р. державним виконавцем на адресу Автокооперативу «Південний»направлено вимогу якою зобов'язано боржника виконати рішення суду в самостійному порядку в строк до 20.06.2011р. 08.07.2011р. на адресу боржника повторно направлено вимогу державного виконавця якою зобов'язано боржника виконати рішення суду в самостійному порядку в строк до 22.07.2011р.

У встановлений термін боржником рішення суду виконано не було, про що складено акт державного виконавця від 22.07.2011р., на підставі якого, 22.07.2011р. державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 1020,00 грн.

26.09.2011р. на адресу боржника знову було направлено вимогу державного виконавця про зобов'язання боржника самостійно виконати рішення суду в строк до 10.10.2011р.

За результатом розгляду вимоги державного виконавця 06.10.2011р. на адресу відділу надійшов лист від боржника про виконання рішення суду, в якому повідомлялось, що керівництвом Кооперативу «Південний»заборонено його членам користуватися згаданою земельною ділянкою, яка знаходиться за межами земельної ділянки по вул. Симиренка, 38-А площею 2,63 га, яка в свою чергу виділена у користування Автокооперативу «Південний»рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради №1114/4552 від 08.07.2010р. Таким чином, на даний час, земельна ділянка площею 2,63 га по вул. Симиренка, 38-А в м. Києві перебуває у користуванні Автокооперативу «Південний», що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 19.04.2011р. укладеним між Автокооперативом «Південний»та Київською міською радою строком на 10 років та актом приймання-передачі земельної ділянки від 26.04.2011р. Крім того, 18.11.2010р. відділом землевпорядкування Святошинського району м. Києва складено акт, яким визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).

06.10.2011р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

14.09.2012р. на адресу державної виконавчої служби надійшло звернення прокурора Святошинського району м. Києва щодо проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу №25/553 виданого 01.10.2010р. Господарським судом м. Києва про зобов'язання Автокооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»звільнити земельну ділянку площею 600 м.кв., що розташована за адресою м. Київ вул. Я.Качури, 93. В зверненні було зазначено, що 21.09.2012р. начальником відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві проведено перевірку матеріалів згаданого виконавчого провадження, в ході якої встановлено, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що Автокооператив «Південний»оформив оренду земельної ділянки у встановленому порядку за адресою м. Київ, вул. Симиренка, 38, однак, виходячи з резолютивної частини виконавчого документа, звільненню підлягає земельна ділянка площею 600 кв.м. за адресою: м. Київ вул. Я.Качури, 93, про підтвердження права користування якою боржником, до відділу, не подавалося жодних документів. Таким чином, на підставі викладеного, встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем не в повному обсязі перевірено факти можливого фактичного виконання рішення суду боржником, не вжито всіх заходів примусового виконання, оскільки адреси земельної ділянки яка надана в оренду боржнику (м. Київ, вул. Симиренка, 38) та земельної ділянки, яка підлягає звільненню за рішенням суду (Київ вул. Я.Качури, 93) не співпадають.

21.09.2012р. начальником відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві винесено постанову, якою дії державного виконавця, по виконанню наказу №25/553 виданого 01.10.2010р. Господарським судом м. Києва, визнано такими, що вчинені з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.10.2011р. за ВП №25364289 - скасовано та зобов'язано державного виконавця відновити виконавче провадження по виконанню наказу №25/553 виданий 01.10.2010 Господарським судом м. Києва про зобов'язання Автокооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»звільнити земельну ділянку площею 600 м.кв., що розташована за адресою м. Київ вул. Я.Качури, 93.

21.09.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що відповідно до норм Земельного кодексу України відомості про користування земельною ділянкою вносяться до Державного земельного кадастру. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: а) Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги та порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1021, підставою виникнення та припинення прав на земельну ділянку є внесення відповідних записів до Поземельної книги та Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку.

Як встановлено матеріалами справи та поданням державного виконавця роз'яснення рішення суду від 26.11.2009р. щодо вилучення або внесення до державного земельного кадастру інформації про звільнення земельної ділянки Автокооперативом «Південний»по вул. Я. Качури, 93 в м. Києві, необхідне державному виконавцю задля можливості повного фактичного виконання рішення суду.

Отже, Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів (стаття 193 Земельного кодексу України).

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (стаття 194 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (стаття 79 Земельного кодексу України»).

Статтею 78 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом (стаття 204 Земельного кодексу України).

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010р. №25/553 та Вищого господарського суду України від 14.092010р. №25/553 зазначено, що в результаті перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Держкомінспекції було встановлено, що станом на 06.02.2009р. Автокооператив по експлуатації індивідуальних гаражів і стоянок «Південний»самовільно займає земельну ділянку площею 600 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Я. Качури, 93 у Святошинському районі м. Києва, яка відповідно до будинкової книги зареєстрована за гр. ОСОБА_7

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010р. встановлено, що Прокурор Святошинського району м. Києва листом від 10.02.2010р. №29-к звернувся до ГУ Держкомзему у місті Києві щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні Автокооперативом «Південний»земельної ділянки по вул. Симиренка 38-А.

За результатом опрацювання зазначеного листа прокурора, ГУ Держкомзему у місті Києві листом від 18.02.2010р. №763 повідомило, що на момент проведення перевірки частина земельної ділянки по вул. Я.Качури, 93, що зареєстрована за ОСОБА_6 (технічний паспорт на житловий будинок по вул. Я. Качури, 93, який зареєстрований 06.02.1987р. №20656) орієнтовною площею 0,09 га використовується Автокооперативом «Південний»для влаштування тимчасового паркувального майданчика (площею близько 0,06 га) і складування будівельних матеріалів (площею близько 0,3 га) та відповідно до Державного земельного кадастру була помилково проінвентаризована за Автокооперативом «Південний»(кадастровий номер 75:344:011п) за адресою вул. Симиренка 38-А у Святошинському районі м.Києва.

Відомості, яким чином потрапила частина земельної ділянки площею 0,08 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_6 до землекористування Автокооперативу «Південний»в ГУ земельних ресурсів відсутні.

До того ж, як додаток до вказаних письмових пояснень ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) додано реєстр земельних ділянок (витяг з бази даних Державного земельного кадастру станом на 15.06.2010р.) та план схему з яких вбачається, що за Автокооперативом «Південний»обліковується земельна ділянка, яка на план схемі-визначена, як 75:344:11, але відсутні відомості про вид права, на підставі якого ця ділянка займається автокооперативом. Земельна ділянка 75:344:11п, яка визначена як заштрихована на план-схемі відповідно до розшифровки знаходиться у землекористуванні Автокооперативу «Південний»по вул. Симиренка, 38-А, але вона знаходиться на стадії розробки оформлення прав (стадія -проект: оренда 10 років).

Отже, як встановлено Постановою Київського апеляційного господарського суду спірна земельна ділянка входить до земельної ділянки Автокооперативу «Південний», який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, але у кооперативу та у ОСОБА_6 документи, що посвідчують право власності чи право користування землею відсутні.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснюючи рішення, суд не може змінювати при цьому його зміст. Тобто, не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК.

Тому, викладені в рішенні суду фактичні обставини та досліджені при розгляді справи докази, при роз'ясненні судом змісту рішення, не можуть бути змінені або оцінені інакше ніж як про це вказано в рішенні.

Отже, аналізуючи викладене та зважаючи на обставини досліджені судами в Рішенні від 26.11.2009р., Постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010р. та Постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2010р., станом на час розгляду подання Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, дослідження питання щодо внесення до бази даних Державного земельного кадастру або виключення з бази даних Державного земельного кадастру інформації щодо зайняття (користування) Автокооперативом «Південний»земельної ділянки по вул. Я. Качури, 93 в м. Києві не здійснювалось, а тому, в силу положень ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суд не може роз'яснити рішення від 26.11.2009р., в ході його виконання, з питань які не досліджувались при розгляді справи по суті.

Оскільки реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, а державний реєстр земель в свою чергу складається, з поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, то необхідно зазначити про те, що:

- поземельна книга -це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь (п. 1 Постанови Кабінету міністрів України №1021 від 09.09.2009р. «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»);

- книга записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) -це документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (п. 1 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі Постанови Кабінету міністрів України №1021 від 09.09.2009р. «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»);.

Пунктом 6 цієї ж Постанови встановлює, що Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку. А п. 8 зазначено, що одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Відповідальність за достовірність, повноту та актуальність відомостей поземельних книг та книг записів у паперовому та в електронному вигляді покладається на заступника керівника територіального органу Держземагентства, відповідального за ведення державного реєстру земель (пункти 11 та 9 цієї ж Постанови).

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги (пункт 13 цієї Постанови).

У разі виявлення технічних помилок у Поземельній книзі територіальний орган Держземагентства забезпечує виправлення допущених технічних помилок за заявою власника (користувача) земельної ділянки. Технічні помилки у Поземельній книзі, виявлені посадовою особою, безоплатно виправляються у десятиденний строк, про що власнику (користувачу) земельної ділянки надсилається письмове повідомлення про внесення відповідних змін. Виправлення технічних помилок здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до автоматизованої системи та формування з її використанням нових аркушів Поземельної книги. (пункт 22, 24, 26 зазначеної вище Постанови).

У разі виявлення технічних помилок у Книзі записів власник (користувач) земельної ділянки повідомляє про це територіальному органу Держземагентства, який здійснював такий запис. У разі підтвердження факту наявності таких помилок територіальний орган Держземагентства забезпечує їх виправлення. Технічні помилки у розділах Книги записів, виявлені посадовою особою, виправляються безоплатно у десятиденний строк, про що власнику (користувачу) земельної ділянки надсилається письмове повідомлення про внесення відповідних змін (п. 17, 19 Постанови).

Отже, діючим законодавством обов'язок по внесенню та вилученню інформації щодо зайняття чи звільнення земельної ділянки покладено на Державне агентство земельних ресурсів.

З урахуванням викладених правових норм, внесення інформації до державного земельного кадастру або вилучення інформації з державного земельного кадастру щодо звільнення земельної ділянки Автокооперативом «Південний»по вул. Я. Качури, 93 в м. Києві має здійснюватись в порядку передбаченому діючим законодавством, уповноваженим органом в обов'язок якого, покладено вчинення таких дій.

Керуючись Земельним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Подання Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві у справі №25/553 про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. задовольнити частково.

2. Роз'яснити рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. у справі №25/553 таким чином, що внесення до Державного земельного кадастру або вилучення інформації з Державного земельного кадастру щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Автокооперативом «Південний»по вул. Я. Качури, 93 в м. Києві має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним законодавством.

3. В іншій частині в задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві у справі №25/553 про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов