Рішення

від 14.04.2009 по справі 37/166пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

14.04.09 р.                                                                                                      

Справа № 37/166пд                              

Господарський суд Донецької області

у складі головуючого  судді Попкова Д.О.,

суддів Підченко Ю.О., Джарти В.В., при помічнику судді Левшиної Я.О., розглянув

у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою ОСОБА_1, м.

Єрусалим в особі представника ОСОБА_2, м. Донецьк

до Відповідача 1: Товариства з

обмеженою відповідальністю „Металекс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код

31335699

до Відповідача 2: Акціонерного

банку „Факторіал- Банк” в особі Донецької філії Акціонерного банку „Факторіал-

Банк”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34755165

про: визнання недійсними

договорів  №07-Г від 04.09.2007р.,  №142 від 04.09.2007р., №142з від

04.09.2007р.,

за участю:

представника Позивача - не

з'явився;

представника Відповідача 1 - не

з'явився;

представника Відповідача 2 - Яроцька

Л.О. за довіреністю №43 - 13 від 09.02.09;

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК

України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове

засідання відкладалось з  04.09.2008р. на

16.09.1008, з 16.09.2008р. на 

30.09.2008р., з 30.09.2008р. на 

09.10.2008р., з 09.10.2008р. на 

13.11.2008р.,  10.11.2008р.

провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України було зупинено, 30.03.2009р. -

поновлено із призначенням до розгляду на 14.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 м. Єрусалим в особі

представника ОСОБА_2, м. Донецьк (далі - Позивач)  звернувся до Господарського суду Донецької

області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Металекс”, м. Донецьк (далі - Відповідач 1) та Акціонерного банку „Факторіал-

Банк” в особі Донецької філії Акціонерного банку „Факторіал- Банк”, м. Донецьк

(далі - Відповідач 2) про визнання недійсними договорів  №07-Г від 04.09.2007р.,  №142 від 04.09.2007р., №142з від 04.09.2007р.

В обґрунтування позовних вимог

Позивач посилається на те що договори №07-Г від 04.09.2007р.,  №142 від 04.09.2007р., №142з від 04.09.2007р.

є такими, що порушують його корпоративні права 

відносно Відповідача 1 та не відповідають вимогам діючого законодавства

України, оскільки з боку Відповідача 1 укладалися незаконно призначеним

директором.

На підтвердження вказаних обставин

Позивач  надає договори №07-Г від

04.09.2007р.,  №142 від 04.09.2007р.,

№142з від 04.09.2007р.

Нормативно свої вимоги Позивач

обґрунтовує посиланням на ст.ст. 97, 99, 203, 215, 321 Цивільного кодексу

України. 

Позивач надав додаткові документи

для залучення до матеріалів справи (а.с. а.с. 28-39, 72-74, 100 т.1,

а.с.а.с.1-15, 19 т.2 ).

Відповідач 1 у судові засідання не

з'являвся, відзиву  не надав,

процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального

кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання

шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною

згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців (а.с.а.с.81-83 т.1). Обізнаність Відповідача 1 про судовий

розгляд підтверджується також повідомленнями про отримання поштової

кореспонденції (а.с.а.с. 42, 84, 104 т.1, 17 т.2, 30 т.2).

Відповідач 2 надав відзив на

позовну заяву №31-4-2/383 від 03.08.2008р. (а.с.а.с.44,45 т.1), в якому проти

позову заперечив, посилаючись на: надання Відповідачем 1 перед укладанням

спірних договорів всіх належних документів на підтвердження право- і

дієздатності керівника Відповідача 1 вчиняти такі договори та невизначеність у

позові конкретних норм законодавства, яким суперечать спірні договори.

Відповідачем 2 надані додаткові документи

для залучення у матеріали справи (а.с.а.с. 46-67, 91-98, 107-163 т.1).

Представники Позивача та

Відповідача 2 у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути

спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними

в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної

кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Позивачем, Відповідачем 1

документи та неявка їх представників у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33

Господарського процесуального кодексу України, істотним чином  не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні

представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду

докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3.4. статуту

Товариства з обмеженою відповідальністю „Металекс”, м. Донецьк в редакції

2004р. (а.с.а.с.130-142 т.2) Позивач був його учасником із часткою у розмірі

50%.

За статутом Відповідача 1 в

редакції 2007р. (а.с.а.с.120-129 т.1) частка Позивача визначена у розмірі 3%

(п. 6.2.)

Як вбачається із довідки з ЄДРПОУ

(а.с.119 т.1), протоколу №8 від 04.01.2007р. (а.с.110 т.1), наказу №1-к від

04.01.2007р. (а.с.111 т.1) директором Товариства з обмеженою відповідальністю

„Металекс”, м. Донецьк призначено Узуна О.Г.

21.08.2007р. були проведені збори

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Металекс” на яких було

прийняті рішення про: відкриття відновлюваної кредитної лінії, надання в заставу

по кредитній лінії основних засобів, надання повноважень директору Товариства з

обмеженою відповідальністю „Металекс”, м. Донецьк Узуну О.Г. на підписання

кредитного договору, договору застави та інших документів стосовно кредитного

договору та договору застави. За результатами зборів було складено відповідний

протокол № 17 (а.с.109 т.1)

04.09.2007р. між Відповідачем 2 як

кредитодавцем та Відповідачем 1 як позичальником укладено договір на надання

відновлювальної кредитної лінії №07-Г (а.с.а.с. 8-14 т.1), згідно п.1.1 якого,

Кредитодавець при наявності вільних власних кредитних ресурсів зобов'язується

надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах

забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру

використання - кредит.

04.09.2007р. між Відповідачем 2 як

іпотекодержавцем  та Відповідачем 1 як

іпотекодавцем укладено іпотечний договір №142 (а.с.а.с. 15-21 т.1), згідно

п.1.1 якого, цей договір забезпечує виконання вимоги іпотекодавцем зобов'язань

в повному обсягу перед 

Іпотекодержателем, що випливають з Кредитного договору про надання

відновлювальної кредитної лінії №07-Г, по поверненню суми кредиту в розмірі

1950000,00грн. в строк з 04.09.2007р. по 03.02.2009р., сплати відсотків за

користування кредитними коштами, сплати комісійних, можливих неустойок та

збитків в порядку та на умовах, передбачених Договором кредиту.

04.09.2007р. між Відповідачем 2 як

іпотекодержавцем  та Відповідачем 1 як

іпотекодавцем укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя №142з

(а.с.а.с. 22-24 т.1), згідно п.1.1 якого, іпотекодавець передає, а  Іпотекодержательприймає право продажу

нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №142 від

04.09.2007р.

02.10.2007р. укладений договір про

внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №07-Г від

04.09.2007р. (а.с.55 т.1), укладений договір №01 про внесення змін до

іпотечного договору №142 від 04.09.2007р. (а.с.67 т.1).

Майновий обіг між Відповідачами за

кредитним договором підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.а.с.

91-98 т.1), а згідно довідки Відповідача 2 від 03.10.2008р. №516 (а.с.108 т.1)

у Відповідача існує заборгованість за кредитом у сумі 2500000грн.,

простроченими відсотками - 281539,43грн. та нарахованою на відповідну дату

пенею - 18008,08грн.

Посилаючись на протиправне

зменшення його частки у статутному фонді Відповідача 1, незаконне призначення

директора, який укладав спірні договори, Позивач звернувся до суду з

розглядуваним позовом.

Як вбачається із наданих Позивачем документів

(а.с.а.с.73 т.1, а.с.а.с.2-10 т.2) ним ініціювалися інші судові провадження

щодо захисту та відновлення корпоративних прав стосовно Відповідача 1.

Відповідач 1 у судові засідання не

з'являвся, відзиву  не надав,

процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального

кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові

засідання. 

Згідно отриманого на запит суду

витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

(а.с.а.с.81-83 т.1) Відповідач 1 перебуває в стані припинення підприємницької

діяльності.

Відповідач 2 проти позовних вимог

заперечує з підстав, викладених у відзиві №31-4-2/383 від 03.08.2008р.

(а.с.а.с.44,45 т.1)

Виходячи з принципу повного,

всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги

Позивача до Відповідачів  такими,  що не підлягають задоволенню, враховуючи

наступне:

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного

кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського

процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного

способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34

Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного

права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього

права (інтересу) з боку відповідача.

Обов'язковість доведення наявності

факту порушення спірної угодою прав та/або інтересів позивача узгоджується і з

позицією Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4.

Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з

визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111.

Як вбачається із матеріалів справи,

Позивач безпосередньо не є стороною, або вигодонабувачем чи зобов'язаною особою

за спірними договорами, що, у світлі положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу

України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, які визначають угоду

як підставу для виникнення у її сторін кореспондуючих прав та обов'язків,

зумовлює висновок суду про те, що спірні договори безпосередньо не впливає на

права та обов'язки Позивача.

В свою чергу, посилання Позивача на

наявність у нього статусу учасника Відповідача 1, що має відповідні

корпоративні права, також не створює підстав (незалежно від розміру частки у

статутному фонді) для  виникнення певних

суб'єктивних прав або інтересів щодо спірних угод, оскільки згідно із ст. 167

Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України „Про господарські

товариства” та ст. 116 Цивільного кодексу України обсяг прав учасника

товариства не включає у собі можливість оспорювати угоди, укладені товариством,

або набувати прав чи обов'язків за такими угодами виключно в силу наявності

корпоративних прав.

Відтак, оскільки безпосередньо  спірні договори не зачіпають прав та

інтересів Позивача, у тому числі - корпоративних щодо Відповідача 1 (їх обсяг

та зміст не перебувають в залежності від спірного договору), а Статут

Відповідача 1 і за умов наявності у власності частки розміром 50% від

статутного фонду не надає Позивачеві права 

подавати позовні заяви на захист інтересів   Товариства з обмеженою відповідальністю

„Металекс”, суд дійшов висновку про відсутність у Позивача відповідного

матеріального права (інтересу), що має бути захищене шляхом подання

розглядуваного позову.

Відсутність у Позивача

суб'єктивного права об'єктивно унеможливлює наявність порушення цього

відсутнього права і застосування будь-яких способів судового захисту та

зумовлює відмову у задоволені вимог, що узгоджується із позицією Вищого

господарського суду України, викладеної в п. 2.2.1. Рекомендації Президії „Про

практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з

корпоративних відносин” від 28.12.2007р. № 04-5/14 (статус учасника товариства

(учасник в ТОВ чи акціонер в ВАТ\ЗАТ) щодо прав на оспорювання угод товариства

в розглядуваному випадку принципової різниці не має).

Таким чином, суд відмовляє у

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Металекс” та Акціонерного банку „Факторіал - Банк” в особі Донецької філії АБ

„Факторіал-банк”.

Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок

Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних

вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Металекс”, м. Донецьк

(ідентифікаційний код 31335699) та Акціонерного банку „Факторіал - Банк” в особі

Донецької філії АБ „Факторіал-банк”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34755165)

про визнання недійсними договору № 07-Г від 04.09.2007р. про надання

відновлювальної кредитної лінії від 04.09.2007р.,  іпотечного договору  № 142 від 04.09.2007р. та договору № 142з про

задоволення вимог іпотекодержателя (з відкладальною умовою) від 04.09.2007р. у

повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили

після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання

апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного

строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде

скасовано.

За згодою присутнього Відповідача 2

у судовому засіданні 14.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину

рішення.

Повний текст судового рішення

підписано 14.04.2009р.

3.Рішення може бути оскаржене через

Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів

з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня

набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                           

Попков Д.О.