Ухвала

від 03.07.2014 по справі 922/2107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" липня 2014 р.Справа № 922/2107/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій", м. Харків до Приватного підприємства "Екас", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 33 493 984,03 грн. Приватного підприємства "Екас", м. Харків Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій", м. Харків визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Сухова Т.М., довіреність №56 від 16.06.2014 р.

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Смуригін О.О., довіреність б/н від 10.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство банк "Меркурій", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Екас", м. Харків (відповідача) заборгованість в розмірі 93 984,03 грн., з яких: 31 146 627,80 грн. залишок простроченої заборгованості за кредитом, 2 238 535,93 грн. заборгованість за простроченими процентами, 51 199,95 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 16 213,31 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 41 407,04 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №02/1-25К-34 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 17.05.2013 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2014 р. у даній справі було прийнято зустрічний позов Приватного підприємства "Екас", м. Харків до ПАТ банку "Меркурій" м. Харків про визнання недійсним договору №02/1-25К-34 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 17.05.2013 р. Позивач за зустрічним позовом також просить суд стягнути з відповідача судовий збір за подання зустрічного позову.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд первісний позов задовольнити, а також просить суд задовольнити заяву позивача про забезпечення позову вх.№20689 від 20.06.2014 р. шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачеві за первісним позовом на праві власності, а також на грошові суми, що належать останньому та знаходяться у банківських установах України. Крім того, позивач за первісним позовом просить суд заборонити відповідачеві за первісним позовом у термін, починаючи з дати винесення судовим рішенням законної сили, розпоряджатися безпосередньо або через своїх представників на будь-яких підставах, у будь-якій формі, належним йому на праві власності майном.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач за первісним позовом послався на той факт, що відповідач за первісним позовом порушив умови договору №02/1-25К-34 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 17.05.2013 р. щодо строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що відповідач взагалі не виконає умови вищезазначеного договору.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні та у відзиві на позов вх.№22362 від 01.07.2014 р. просить суд у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а також заперечує проти задоволення заяви позивача за первісним позовом щодо забезпечення позову. Зустрічний позов підтримує, просить суд задовольнити.

Суд, розглянувши заяву позивача за первісним позовом про забезпечення позову, дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 зазначеної Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В пункті 9 Постанови також зазначено, що якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні (пункт 9 Постанови).

Згідно з пунктом 1 зазначеної Постанови особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, позивачем за первісним позовом до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів того, що майно, яке є у відповідача за первісним позовом може зникнути або зменшитись за кількістю чи погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а грошові суми, які є у відповідача за зустрічним позовом, можуть бути витрачені відповідачем за первісним позовом не для здійснення розрахунків з позивачем за первісним позовом. Крім того, позивачем за первісним позовом не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем за первісним позовом дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем за первісним позовом, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Слід також зазначити, що в пункті 7.1. Постанови зазначено, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. При цьому відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, будь-які відомості щодо номерів рахунків, назви банківських або інших кредитно-фінансових установ, в яких вони відкриті, в даній заяві відсутні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивач за первісним позовом документально не підтвердив наявності достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та не довів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. За таких обставин, у задоволенні заяви позивача за первісним позовом про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів та інше.

Беручи до уваги необхідність витребування від відповідача за зустрічним позовом відзиву на зустрічний позов з документами в його обґрунтування, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ПАТ банку "Меркурій" про забезпечення позову відмовити.

2. Розгляд справи відкласти на "22" липня 2014 р. на 10:30 год.

3. Зобов'язати ПАТ банк "Меркурій" надати відзив на зустрічний позов з документами в його обґрунтування.

4. Попередити сторони про те, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами або залишити позов без розгляду, порядку ст. ст. 75, 81 ГПК України.

5. Звернути увагу сторін на те, що суд має право стягувати в доход державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадіслання у встановлений строк відзиву на позовну заяву або витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону (п. 5 ст.83 ГПК України).

Суддя О.В. Макаренко