Рішення

від 18.07.2015 по справі 904/4275/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.15р. Справа № 904/4275/15 За позовом Приватного підприємства "ІНТЕРПЛАСТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛАТІКО ТРЕЙД", м.Дніпропетровськ

про стягнення 121 410,34 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Риженко О. С., довіреність б/н віж 24.12.2014р.

від відповідача: Гнатенко Ю. Є., довіреність № 04/06 від 04.06.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Інтерпласт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салатіко Трейд" про стягнення 121 410,34 грн., з яких: 98 094,00 грн. - основний борг, 10 701,06 грн. - пеня, 1 471,41 грн. - штраф, 549,71 грн. - 3% річних, 10 594,16 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 22122014 від 22.12.2014р., в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 20.05.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 08.06.2015р.

04.06.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

08.06.2015р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.06.2015р.

30.06.2015р. розгляд справи відкладено на 16.07.2015р.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2014р. між Приватним підприємством "Інтерпласт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салатіко Трейд" (покупець) було укладено договір поставки № 22122014 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

За цим договором визначення асортименту, кількості товару, строку поставки та іншого, що узгоджується сторонами, зазначається у специфікації та підтверджується (товарно-транспортною) або видатковою накладною. Специфікація (специфікації) є невід'єсною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 1.2. договору).

Предметом договору є салати свіжі (п. 1.6. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 9.1. договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується 31.12.2015р., але не раніше виконання всіх зобов'язань сторонами та/або пов'язаних з виконанням умов даного договору (п. 9.2. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 98 094,00 грн. згідно з видатковими накладними:

- видаткова накладна № РН-0000158 від 30.01.2015р. на суму 14 832,00 грн. (а.с. 18);

- видаткова накладна № РН-0000182 від 02.02.2015р. на суму 26 136,00 грн. (а.с. 19);

- видаткова накладна № РН-0000213 від 07.02.2015р. на суму 9 735,60 грн. (а.с. 20);

- видаткова накладна № РН-0000214 від 07.02.2015р. на суму 4 838,40 грн. (а.с. 21);

- видаткова накладна № РН-0000244 від 10.02.2015р. на суму 23 424,00 грн. (а.с. 22);

- видаткова накладна № РН-0000288 від 11.02.2015р. на суму 1 560,00 грн. (а.с. 23);

- видаткова накладна № РН-0000301 від 11.02.2015р. на суму 5 856,00 грн. (а.с. 24);

- видаткова накладна № РН-0000307 від 18.02.2015р. на суму 5 856,00 грн. (а.с. 25);

- видаткова накладна № РН-0000322 від 21.02.2015р. на суму 5 856,00 грн. (а.с. 26), а відповідач свого обов'язку з оплати отриманого товару не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 98 094,00 грн., що й стало причиною звернення позивача до суду.

04.06.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на наступне. Видаткові накладні № РН-0000158 від 30.01.2015р. на суму 14 832,00 грн., № РН-0000182 від 02.02.2015р. на суму 26 136,00 грн., № РН-0000214 від 07.02.2015р. на суму 4 838,40 грн., № Рн-0000301 від 11.02.2015р. на суму 5856,00 грн. є такими, що не підтверджують господарські операції, оскільки оформленні без дотримання обов'язкових реквізитів, передбачених нормативно-правовими актами України.

16.07.2015р. відповідач подав до суду пояснення, вказав, що не спростовує факт отримання товару на загальну суму 98 094,00 грн..

Водночас вважає, що договір поставки не може бути підставою для виникнення прав та обов'язків відповідача з оплати товару, оскільки видаткові накладні не містять посилання на договір. Відповідач вважає, що строк виконання зобов'язань з оплати за поставлений товар не настав. Такі твердження відповідача спростовуються наступним.

У пункті 1.6. договору визначено предмет договору: салати свіжі. Видаткові накладні містять в графі найменування товару написи «салат іспанський», «салат європейський», тобто вказаний товар підпадає під загальне поняття «салати свіжі». Відповідно до п.1.2 договору визначення асортименту та кількості товару підтверджується видатковою накладною. Товар за видатковими накладними було передано в період дії договору № 22122014, укладеного 22.12.2014р. між Приватним підприємством "Інтерпласт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салатіко Трейд" (покупець). Як позивач, так і відповідач у судових засіданнях підтвердили факт існування лише одного укладеного між ними договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України ).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України ).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України ).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України ).

Відповідач доказів оплати отриманого товару на суму 98 094,00 грн. до суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар є правомірними та підлягають задоволенню у розмірі 98 094,00 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 701,06 грн. та штраф у розмірі 1 471,41 грн. станом на 06.05.2015р.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України ).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України ).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі ст. ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України ).

Відповідно до п. 6.6, 6.7. договору за порушення господарських зобов'язань у часті сплати поставленого товару покупцем, з метою припинення або попередження повторення порушень цих зобов'язань з боку покупця, до покупця застосовується оперативно-господарська санкція у вигляді штрафної неустойки у розмірі 1,5% від загальної суми простроченого зобов'язання (вартості неоплаченої партій товару). Постачальник має право нарахувати дану оперативно-господарську санкцію у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. У випадку несвоєчасної оплати за товар в порядку ст. 5.4. цього договору, покупець страчує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення постачальника про сплату пені.

Оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ. Розрахунки між постачальником та покупцем здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переведення покупцем коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% оплати вартості кожної окремої партії товару, не пізніше 21 календарних днів (п.5.4 договору).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 549,71 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 594,16 грн. станом на 06.05.2015р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що мало місце прострочення виконання зобов'язання, є правовірними та такими що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 10 701,06 грн. пені, 1 471,41 грн. штрафу, 549,71 грн. 3% річних, 10 594,16 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню на загальну суму 121 410,34 грн., з яких: 98 094,00 грн. - основний борг, 10 701,06 грн. - пеня, 1 471,41 грн. - штраф, 549,71 грн. - 3% річних, 10 594,16 грн. - інфляційні втрати.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат(п.2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року становить 1 218 грн. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 428,22 грн. згідно з платіжним дорученням № 347 від 06.05.2015р., замість 2 428,21 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,01 грн. (2428,22 грн. - 2428,21 грн.). Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За викладеного, з державного бюджету України підлягає поверненню позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2428,21 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салатіко Трейд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, буд. 50, ідентифікаційний код 38954567) на користь Приватного підприємства "Інтерпласт" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, 3, кв. 59, ідентифікаційний код 32798474) 121 410,34 грн ., з яких: 98 094,00 грн. - основний борг, 10 701,06 грн. - пеня, 1 471,41 грн. - штраф, 549,71 грн. - 3% річних, 10 594,16 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салатіко Трейд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, буд. 50, ідентифікаційний код 38954567) на користь Приватного підприємства "Інтерпласт" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, 3, кв. 59, ідентифікаційний код 32798474) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2428,21 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Приватному підприємству "Інтерпласт" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, 3, кв. 59, ідентифікаційний код 32798474) із державного бюджету України судовий збір розмірі 0,01 грн. , перерахований згідно з платіжним дорученням № 347 від 06.05.2015р., яке знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.07.2015

Суддя І.В. Мілєва