Постанова

від 15.10.2015 по справі 904/4275/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 року Справа № 904/4275/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді : Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛАТІКО ТРЕЙД", м.Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015 р. у справі № 904/4275/15

за позовом Приватного підприємства "ІНТЕРПЛАСТ", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛАТІКО ТРЕЙД", м.Дніпропетровськ,

про стягнення 121 410,34 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство В«ІнтерпластВ» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Салатіко ТрейдВ» про стягнення 121 410,34 грн., з яких: 98 094,00 грн. - основний борг, 10 701,06 грн. - пеня, 1 471,41 грн. - штраф, 549,71 грн. - 3% річних, 10 594,16 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015р. у справі №904/4275/15 (суддя - Мілєва І.В.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Салатіко ТрейдВ» на користь Приватного підприємства В«ІнтерпластВ» 121 410,34 грн., з яких: 98 094,00 грн. - основний борг, 10 701,06 грн. - пеня, 1 471,41 грн. - штраф, 549,71 грн. - 3% річних, 10 594,16 грн. - інфляційні втрати. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Салатіко ТрейдВ» на користь Приватного підприємства В«ІнтерпластВ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2428,21 грн., про що видати наказ.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Відповідач вважає, що поставки здійснені поза Договором, тобто були бездоговірними. Посилається на відсутність у товаросупровідних документах посилань на Договір. Визначений в п. 1.6 предмет Договору, на думку відповідача, не може братись до уваги, оскільки визначає лише родове поняття товару. Також вказав, що строк оплати за поставлений товар не настав, так як позивач, керуючись п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, повинен був пред'явити вимогу відповідачу з метою встановлення строку виконання останнім свого зобов'язання з оплати товару. В своїй апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015р. по справі №904/4275/15 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_3 від 23.09.2015р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сизько І.А.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.09.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.10.2015р., зобов'язавши позивача з'явитись до відповідача та провести взаєморозрахунок за договором поставки №22122014 від 22.12.2014р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 15.10.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 22.12.2014р. між Приватним підприємством В«ІнтерпластВ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Салатіко ТрейдВ» (покупець) було укладено договір поставки № 22122014 (далі - Договір)(а.с. 14-17).

Згідно з п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Зі змісту Договору вбачається, що визначення асортименту, кількості товару, строку поставки та іншого, що узгоджується сторонами, зазначається у специфікації та підтверджується (товарно-транспортною) або видатковою накладною. Специфікація (специфікації) є невід'ємною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 1.2. договору).

Предметом договору є салати свіжі (п. 1.6. договору), що відповідає найменуванню товару, що був фактично поставлений..

Відповідно до п.9.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується 31.12.2015р., але не раніше виконання всіх зобов'язань сторонами та/або пов'язаних з виконанням умов даного договору (п. 9.2. договору).

Позивач послався на те, що на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 98 094,00 грн. згідно з видатковими накладними:

- видаткова накладна № РН-0000158 від 30.01.2015р. на суму 14 832,00 грн. (а.с.18);

- видаткова накладна № РН-0000182 від 02.02.2015р. на суму 26 136,00 грн. (а.с.19);

- видаткова накладна № РН-0000213 від 07.02.2015р. на суму 9 735,60 грн. (а.с.20);

- видаткова накладна № РН-0000214 від 07.02.2015р. на суму 4 838,40 грн. (а.с.21);

- видаткова накладна № РН-0000244 від 10.02.2015р. на суму 23 424,00 грн. (а.с.22);

- видаткова накладна № РН-0000288 від 11.02.2015р. на суму 1 560,00 грн. (а.с.23);

- видаткова накладна № РН-0000301 від 11.02.2015р. на суму 5 856,00 грн. (а.с.24);

- видаткова накладна № РН-0000307 від 18.02.2015р. на суму 5 856,00 грн. (а.с.25);

- видаткова накладна № РН-0000322 від 21.02.2015р. на суму 5 856,00 грн. (а.с.26), а відповідач свого обов'язку з оплати отриманого товару не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 98 094,00 грн., що й стало причиною звернення позивача до суду. Видаткові накладні №№РН-0000158, РН-000182, РН-0000214, РН-0000301 не містять підпису та печатки відповідача, але факт отримання товару за вказаними накладними доведено доказами по справі, в їх сукупності.

В апеляційній скарзі відповідач просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на наступне. Видаткові накладні № РН-0000158 від 30.01.2015р. на суму 14 832,00 грн., № РН-0000182 від 02.02.2015р. на суму 26 136,00 грн., № РН-0000214 від 07.02.2015р. на суму 4 838,40 грн., № Рн-0000301 від 11.02.2015р. на суму 5856,00грн., за думкою відповідача, є такими, що не підтверджують господарські операції, оскільки оформленні без дотримання обов'язкових реквізитів, передбачених нормативно-правовими актами України.

Колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача з наступних підстав. Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.07.2015р. відповідач подав до суду пояснення і вказав, що не спростовує факт отримання товару на загальну суму 98 094,00 грн. Крім того, при перегляді справи в суді апеляційної інстанції, обидві сторони склали акти звірення взаєморозрахунків з яких вбачається, що заборгованість складає саме 98 094грн. (а.с. 183-184), таким чином, доведена наявність заборгованості за видатковими накладними №№РН-0000158, РН-0000182, РН-0000213, РН-0000214, РН-0000244, РН-0000288, РН-0000301, РН-0000307, РН-0000322. Вказані господарські операції були також відображені в податковому обліку як позивача, так і відповідача (а.с. 54-71, 141-150).

Згідно з пунктом 1.6. Договору, предметом Договору є салати свіжі. Видаткові накладні містять в графі найменування товару написи В«салат іспанськийВ» , В«салат європейськийВ» , тобто вказаний товар підпадає під загальне поняття В«салати свіжіВ» . Відповідно до п.1.2 договору, визначення асортименту та кількості товару підтверджується видатковою накладною. Товар за видатковими накладними було передано в період дії договору № 22122014, укладеного 22.12.2014р. між Приватним підприємством В«ІнтерпластВ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Салатіко ТрейдВ» (покупець). Крім того, як позивач, так і відповідач у судових засіданнях підтвердили факт існування лише одного укладеного між ними договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зі змісту статті 599 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відповідач доказів оплати отриманого товару на суму 98 094,00 грн. до суду не надав, тому суд правомірно стягнув вказану суму з відповідача.

Також, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 701,06 грн. та штраф у розмірі 1 471,41 грн. станом на 06.05.2015р.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Згідно з п. 6.6, 6.7. договору сторони узгодили, що за порушення господарських зобов'язань у часті сплати поставленого товару покупцем, з метою припинення або попередження повторення порушень цих зобов'язань з боку покупця, до покупця застосовується оперативно-господарська санкція у вигляді штрафної неустойки у розмірі 1,5% від загальної суми простроченого зобов'язання (вартості неоплаченої партій товару). Постачальник має право нарахувати дану оперативно-господарську санкцію у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. У випадку несвоєчасної оплати за товар в порядку ст. 5.4. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення постачальника про сплату пені.

Відповідно до п.5.4 Договору, оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ. Розрахунки між постачальником та покупцем здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переведення покупцем коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% оплати вартості кожної окремої партії товару, не пізніше 21 календарних днів.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 549,71грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 594,16 грн. станом на 06.05.2015р., що нараховані в межах строку, передбаченого ч.6 ст.232 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на доведеність факту прострочення виконання зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 10 701,06 грн. пені, 1 471,41 грн. штрафу, 549,71 грн. 3% річних, 10 594,16 грн. інфляційних втрат законно та обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Судовий збір стягнуто судом першої інстанції з відповідача на користь позивача в розмірі 2428,21грн., що відповідає вимогам статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛАТІКО ТРЕЙД", м.Дніпропетровськ, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2015 року по справі №904/4275/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 20.10.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

ОСОБА_4