Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/24680/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/24680/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух"

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс»

Про стягнення 1 911 966,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача: Руденко В.Б.

від відповідача: Мельник Т.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слух" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 1 911 966,00 грн. збитків (неодержаного прибутку).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що оскільки відповідачем було неправомірно відключено позивачу комунальні послуги та забезпечення технічного постачання електроенергії у нежитловому приміщенні № 92 в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві згідно договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного 15.05.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух", та договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного 16.04.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух", позивач поніс збитки, в зв'язку з неможливістю проводити свою статутну діяльність, а саме, надавати медичні послуги населенню та здійснювати отоларингологічні операції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.14. порушено провадження у справі № 910/24680/14 та призначено її до розгляду на 25.11.14.

Ухвалою суду від 25.11.14. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 11.12.14.

05.12.14. позивачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи, розгляд якого судом було відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

11.12.14. відповідачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14680/14 та направлення матеріалів даної справи до прокуратури міста Києва для перевірки та клопотання про витребування від позивача оригіналу договору оренди нежитлового приміщення від 21.06.14. Розгляд даних клопотань судом було відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Крім того, в судовому засіданні 11.12.14. відповідачем було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві, та подано клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи, розгляд якого судом було відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

В судових засіданнях 11.12.14., 16.12.14., 18.12.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерви до 16.12.14., 18.12.14., 23.12.14. про що сторони були повідомлені під розписку.

22.12.14. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.12.14. позивачем подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.12.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 25.12.14.

В судовому засіданні 25.12.14. суд дійшов висновку про призначення по справі № 910/24680/14 судової економічної експертизи, про що прийняв відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.14. зупинено провадження у справі № 910/24680/14 на час проведення судової економічної експертизи та отримання висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.15. поновлено провадження у справі № 910/24680/14, для задоволення клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів зобов'язано позивача надати певні документи, наголошено на тому, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Слух" необхідно оплати вартості призначеної експертизи, зупинено провадження у справі № 910/24680/14 на час проведення судової економічної експертизи та отримання висновку експерта, матеріали справи № 910/24680/14 направлено в Київський науково-дослідний інститут судових експертиз для подальшого проведення судової економічної експертизи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.12.14. у справі № 910/24680/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.15. після поновлення провадження у справі було виправлено описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.12.14. у справі № 910/24680/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.15. провадження у справі № 910/24680/14 було зупинено на час проведення судової економічної експертизи та отримання висновку експерта, а матеріали справи № 910/24680/14 було направлено в Київський науково-дослідний інститут судових експертиз для подальшого проведення судової економічної експертизи.

26.06.15. матеріали справи № 910/24680/14 повернулись до Господарського суду міста Києва разом з висновком № 2120/15-45 від 12.06.15. експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.15. поновлено провадження у справі № 910/24680/14 та призначено її до розгляду на 09.07.15.

В судовому засіданні 09.07.15. позивачем подано додаткові письмові пояснення по справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі та направлення матеріалів справи до Прокуратури міста Києва для здійснення перевірки, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Клопотання обґрунтовано посиланням відповідача на факт підробки договору оренди № 21/06/14 від 21.06.14., укладеного між ТОВ "Кордіал" (орендодавець) та ТОВ "Слух" (орендар) відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться в будинку під № 56, розташованому по вулиці Ломоносова в місті Києві, загальною площею 347,1 кв.м., перший поверх, номер 92.

Відповідно до приписів ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

З матеріалів справи № 910/24680/14 вбачається, що предметом спору між сторонами є стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу неправомірним відключенням відповідачем надання комунальних послуг та забезпечення технічного постачання електроенергії у нежитловому приміщенні № 92 в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві згідно договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного 15.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух", та договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного 16.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух".

Договір оренди № 21/06/14 від 21.06.14. не є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.

Після прийняття судового рішення у справі № 910/24680/14 Господарського суду міста Києва жодна із сторін не позбавлена права звернутись у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, якщо певна обставина, встановлена вироком суду в кримінальному провадженні, яке набрало законної сили, матиме істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті.

Щодо клопотання відповідача про витребування від позивача оригіналу Договору оренди № 21/06/14 від 21.06.14., суд зазначає, що оскільки воно мотивоване підробкою договору оренди № 21/06/14 від 21.06.14., який, як відзначалось судом, не є предметом розгляду даної справи, то і клопотання про витребування доказів, подане 11.12.14., задоволенню не підлягає. При цьому судом взято до уваги наданий позивачем лист № 53/15аз від 01.03.15. Голосіївського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, з якого вбачається, що станом на 16.03.15. відсутні кримінальні провадження зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розстлідувань за фактами протиправних дій службових осіб ТОВ "Слух".

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.15. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справив зв'язку з тим, що лише 08.07.15. йому надано довіреність на представництво інтересів відповідача.

Позивач проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні 09.07.15. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи, а саме: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Разом з тим, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд звертає увагу відповідача на те, що суд обмежений строками вирішення спору по суті, встановленими приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом враховано, що на підставі поданої до Господарського суду міста Києва 06.07.15. через відділ діловодства заяви представника відповідача Шушняк Наталії Олександрівни (довіреність № 460 від 15.12.14. зі строком дії до 15.12.15.) про ознайомлення з матеріалами справи № 910/24680/14, 07.07.15. зазначеного представника було ознайомлено з матеріалами справи 910/24680/14.

В судовому засіданні 09.07.15. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 09.07.15. проти позову заперечував.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/24680/14.

В судовому засіданні 09.07.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що оскільки відповідачем було неправомірно відключено позивачу комунальні послуги та забезпечення технічного постачання електроенергії у нежитловому приміщенні № 92 в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві згідно договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного 15.05.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух", та договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного 16.04.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух", позивач поніс збитки, в зв'язку з неможливістю проводити свою статутну діяльність, а саме, надавати медичні послуги населенню та здійснювати отоларингологічні операції.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.14. у справі № 910/16102/14 встановлено наступне.

15.05.12. між ТОВ "Ліко-Житлосервіс" (виконавець) та ТОВ "Слух" (споживач), як орендарем нежитлового приміщення в житловому будинку згідно попереднього договору від 01.03.12., було укладено договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір 1) предметом якого є забезпечення виконавцем надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 56 по вулиці Ломоносова у місті Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

У відповідності до п. 8.4 Договору 1 дострокове припинення договору за ініціативою однієї із сторін припускається якщо така сторона письмово повідомила іншу сторону не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів.

25.12.13. між ТОВ "Кордіал" (орендодавець) та ТОВ "Слух" (орендар) було укладено договір оренди № 01/12/13 відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться в будинку під № 56, розташованому по вулиці Ломоносова в місті Києві, загальною площею 347 кв.м., перший поверх, номер 92 відповідно до технічного паспорту, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 25.12.13.

16.04.14. між ТОВ "Ліко-Дитлосервіс" (власник мереж) та ТОВ "Слух" (споживач) було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача (далі - Договір 2) відповідно до умов якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії.

30.04.14. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "Слух" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 42874010 за умовами розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до нього, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

Так, даним рішенням було встановлено, що визначене в п. 8.4 Договору 1 право на дострокове розірвання договору за ініціативою однієї із сторін без будь-яких причин суперечить положенням законодавства України, а тому згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України такий пункт Договору підлягає визнанню недійсним, внаслідок чого правові підстави вважати Договір 1 таким, що припинив свою дію згідно листа відповідача від 10.06.14. № 194, відсутні, а доказів припинення його дії з підстав, визначених п. 8.2 Договору 1 матеріали справи не містять, що згідно положень 8.1 Договору 1 свідчить про продовження його дії та чинність станом на 11.09.14.

Далі зазначеним рішенням було встановлено, що наявними в матеріалах справи № 910/24680/14 документами (платіжними дорученнями, актами, квитанціями, рахунками та укладеним 30.04.14. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та ТОВ "Слух" договором про постачання електричної енергії № 42874010) підтверджується належне виконання позивачем, як споживачем спірних послуг, взятих на себе за такими правочинами обов'язків, то підстави для припинення надання відповідних послуг з підстав, визначених положеннями таких договорів відсутні.

Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.14. у справі № 910/16102/14 визнано недійсним пункт 8.4 договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного 15.05.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух" та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" відновити надання комунальних послуг та забезпечення технічного постачання електроенергії у нежитловому приміщенні № 92 в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві згідно договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного 15.05.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух", та договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеного 16.04.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слух".

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/16102/14 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі № 910/24680/14, не можуть йому суперечити.

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.14. у справі № 910/16102/14, то встановлені у ньому факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

У відповідності до свого Статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 3 від 18.07.12.), позивач здійснює наступну господарську діяльність: у сфері охорони здоров'я людини, торгівлі і послуг, виробничо-господарської діяльності, будівництва, фінансово-економічної діяльності, рекламної і видавничої діяльності, інформатики та комп'ютеризації.

Таким чином, в зв'язку з ненаданням комунальних послуг та забезпечення технічного постачання електроенергії у нежитловому приміщенні № 92 в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві, позивач був позбавлений можливості проводити свою статутну діяльність.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).

Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права.

Як зазначалось вище, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії відповідача мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 33/230-07 від 20.03.2008 р.).

Для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставини справи, для вирішення справи по суті, Господарським судом міста Києва на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України було призначено по справі № 910/24680/14 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально неможливість провадити медичну діяльність та спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Слух" (04215, м. Київ, проспект Свободи, б. 24-Б, кв. 153; ідентифікаційний код 35017568) збитків (фактичні витрати та/або упущена вигода) Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А; ідентифікаційний код 30303467) у зв'язку з відключенням (ненаданням) комунальних послуг та забезпечення технічного постачання електроенергії в приміщенні (нежилому приміщенні) загальною площею 347,1 кв.м. в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві за період з 11.07.14. по 06.10.14.? У разі підтвердження спричинення збитків - визначити їх розмір за період з 11.07.14. по 06.10.14.

Тобто визначення розміру збитків поставлено в залежність від наявності документального їх підтвердження.

Висновком експерта № 2120/15-45 від 12.06.15. за результатами проведення судово-економічної експертизи вказано на те, що дослідження проведено методами документальної перевірки, зіставлення, економічного аналізу для побудови моделі визначення упущеної вигоди. Методом документальної перевірки перевірені повнота та правильність заповнення реквізитів документів, фінансової звітності, відповідність записів в документах вимогам чинних законодавчих і нормативних актів України. Зіставлялись дані первинних документів та аналітичних бухгалтерських регістрів, із застосуванням економічного аналізу та моделювання проведено розрахунок упущеної вигоди (неотриманих доходів). Експертом детально вказано які саме документи ним досліджувались при здійсненні експертизи та зауважено, що всі витребувані ним документи було представлено на дослідження.

Зазначеним висновком експерта встановлено, що сума збитків (фактичних витрат та/або упущеної вигоди), спричинених Товариству з обмеженою відповідальністю «Слух» (04215, м. Київ, проспект Свободи, б. 24-Б, кв. 153; ідентифікаційний код 35017568) Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А, ідентифікаційний код 30303467) у зв'язку з відключенням (ненаданням) комунальних послуг та забезпечення технічного постачання електроенергії в приміщенні (нежитловому приміщенні) загальною площею 347,1 кв.м в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві, за період з 11.07.14. по 06.10.14. розрахунково підтверджується в розмірі 1 570 684,37 грн.

Судом здійснено оцінку зазначеного висновку експерта та встановлено, що висновок експерта № 2120/15-45 від 12.06.15. містить повні відповіді на порушені питання, які відповідають іншим фактичним даним, у даному висновку узгоджується дослідницька частина та підсумковий висновок, а сам висновок є обґрунтованим та узгоджується з іншими матеріалами справи.

Встановлені висновком судової експертизи факти, підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" щодо спричинення йому збитків Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» у зв'язку з відключенням (ненаданням) комунальних послуг та забезпечення технічного постачання електроенергії в приміщенні (нежилому приміщенні) загальною площею 347,1 кв.м. в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві за період з 11.07.14. по 06.10.14.

Крім того, вказаний висновок судової експертизи спростовує заперечення, викладені в письмовому відзиві відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог.

При цьому суд відзначає, що оскільки судовим рішенням у справі № 910/16102/14 було надано правову оцінку листу №44 від 12.07.14., яким позивач звернувся до відповідача з претензією відновити надання послуг з водо- та електропостачання у спірному приміщенні у зв'язку із їх безпідставним відключенням, то період для стягнення збитків визначено позивачем правомірно.

Доказів зворотного відповідачем не надано.

Щодо доводів відповідача, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву, судом враховано те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.14. у справі № 910/16102/14 встановлено, що відповідно до Договору № 21/06/14 оренди нежитлового приміщення з правом викупу від 21.06.14., із строком дії до 21.05.16. (п. 3.1 такого договору) підтверджується перебування спірного приміщення (нежилого приміщення загальною площею 347,1 кв.м. в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві) в користуванні ТОВ "Слух" на правах оренди.

Вказане рішення, як відзначалось судом, набрало законної сили, не змінено і не скасовано .

При цьому, посилання відповідача на факт підробки договору оренди № 21/06/14 від 21.06.14., не приймається судом до уваги, оскільки не є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, позивачем доведено протиправну поведінку відповідача (що встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.14. у справі № 910/16102/14), наявність та розмір завданих збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками і виною відповідача, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" про стягнення з відповідача збитків в розмірі 1 570 684,37 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню, в іншій частині в стягненні 341 281,70 грн. збитків суд відмовляє з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 44 ГПК України).

Приписами ст. 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, б. 58-А; ідентифікаційний код 30303467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" (04215, м. Київ, проспект Свободи, б. 24-Б, кв. 153; ідентифікаційний код 35017568) 1 570 684 (один мільйон п'ятсот сімдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 37 коп. - збитків, 31 413 (тридцять одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 69 коп. - витрат по сплаті судового збору, 20 365 (двадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 03 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.15.

Суддя Т.М. Ващенко