Рішення

від 08.07.2015 по справі 915/1034/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 915/1034/15

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: Лопушанський О.І., довіреність б/№ від 06.11.2015 р.,

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1034/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", 54025, м. Миколаїв, пр.-т. Героїв Сталінграду, 113,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія " СТ- Росток", 57140, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Іванівка, вул. 8 Березня, 18 ,

про: повернення майна та стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулось до господарського суду Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "СТ- Росток" з позовом, в якому просить вилучити у відповідача сівалку зернову пневматичну (Lеmken) солитер-12/1200 К-05, 2010 р.в., заводський номер №273358 та передати її Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг»; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «СТ-Росток» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» штраф в сумі 150 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що майно, про витребування котрого пред'явлено позов, утримується відповідачем без достатніх правових підстав, оскільки відповідач в порушення умов п.3.2. договору не повернув позивачу його майно, яке було передане на зберігання згідно з договором зберігання від 20.08.2012 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Вимоги ухвали суду від 18.06.2015 року не виконав, відзив по суті заявлених позовних вимог суду не надав, позов не спростував.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позові повністю.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

На умовах укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "СТ- Росток" договору зберігання від 20.08.2012 року, позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання та зобов'язався повернути у схоронності техніку, асортимент, кількість та вартість якої визначається сторонами у специфікації.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що майно за цим договором передається йому на зберігання терміном до 15.03.2013 року.

На виконання умов договору та згідно до специфікації до договору від 20.08.2012 року позивач передав відповідачу на зберігання сівалку зернову пневматичну (Lemken) солитер-12/1200 К-DS, 2010 р.в., заводський номер №273358, загальною вартістю 999 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі.(а.с.9)

Відповідно до п.1.4. договору зберігання сторони погодили, що до зберігача не переходить право власності на майно, яке передається йому на зберігання за цим договором.

Згідно п.7.1. договору зберігання цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їхніми печатками і діє до закінчення строку зберігання згідно п.2.1. цього договору.

У відповідності до п.3.2.5 договору зберігання, відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення дії цього договору повернути позивачу майно зі зберігання у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

В силу п.5.1. договору зберігання майно передаватиметься позивачем на зберігання відповідачу та повертатиметься після зберігання відповідачем позивачу на території виставкового майданчика позивача, який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду, 113.

Господарським судом встановлено, що відповідач не повернув позивачу його майно, яке було передане на зберігання. Договір припинив свою дію 15.03.2013 року. Майно мало бути повернуто відповідачем позивачу до 18.03.2013 р. включно. Прострочення по виконанню даного зобов'язання почалось з 19.03.2013 року.

Пунктом 3.1.5 договору зберігання сторони визначили, що позивач має право у будь-який час вимагати у відповідача повернення переданого йому на зберігання майна.

Керуючись п.3.1.5. договору зберігання позивач 27.02.2015 року направив відповідачу цінним листом з описом вкладення вимогу про повернення майна №73 від 27.02.2015 р. Дана вимога була одержана відповідачем 05.03.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та опис вкладення, яка залишилась без належного реагування відповідачем.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 949 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання.

Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що відповідач безпідставно володіє спірним майном, тому вимоги позивача щодо вилучення у відповідача сівалки зернової пневматичної (Lеmken) солитер-12/1200 К-05, 2010 р.в., заводський номер №273358 та передачі її Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «СТ-Росток» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» штрафу в сумі 150 000,00 грн., господарський суд дійшов таких висновків:

Пунктом 4.2. договору зберігання передбачено, що у разі порушення відповідачем строків виконання своїх обов'язків згідно п.3.2.5. п.3.2. договору зберігання, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1% від вартості майна за кожен день порушення. Прострочення по поверненню відповідачем майна позивачу почалось з 19.03.2013 р. та триває по сьогоднішній день.

Таким чином, розмір штрафу згідно п. 4.2. договору зберігання за порушення п.3.2.5. та п.3.2. договору складає: 999 000,00 (вартість майна)*1%(розмір штрафу)*730 днів (з 19.03.13 по 19.03.15)=7 292 700 грн.

Проте, враховуючи розмір судового збору, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф згідно п.4.2. договору лише в сумі 150 000 грн., тобто лише 2% від належної суми штрафу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Таким чином, підлягає задоволенню повністю й вимога в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія " СТ- Росток" штрафу у розмірі 150000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «СТ-Росток» (57140, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Іванівка, вул. 8 Березня, 18, код в ЄДРПОУ 37599971) сівалку зернову пневматичну (Lemken) солитер-12/1200 К-DS, 2010 р.в., заводський номер №273358 та передати її товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (54025, м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду, 113, ЄДРПОУ 30976452).

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «СТ-Росток» (57140, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Іванівка, вул. 8 Березня, 18, код ЄДРПОУ 37599971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (54025, м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду, 113, ЄДРПОУ 30976452) штраф в сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «СТ-Росток» (57140, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Іванівка, вул. 8 Березня, 18, код в ЄДРПОУ 37599971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (54025, м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду, 113, ЄДРПОУ 30376452) 22980 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн.00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 13.07.2015 року.