Рішення

від 02.03.2007 по справі 19/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/5

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.03.07 р.                                                                               Справа № 19/5                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Чудакової В.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Щербатюк Л.В.,  за довіреністю   

Від відповідача:  Тимофєєв О.М., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” м. Донецьк

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 62 580,80 грн. та пені в сумі 5 023,27грн.

           Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів                       м. Донецьк, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” м. Донецьк, про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 62 580,80 грн. та пені в сумі              5 023,27грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, акт № 9 від 11.10.2006р. проведення перевірки виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік; лист Донецького міського центру зайнятості № 02-09/3609 від 08.11.2006р., лист Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Донецька № 02-06/4440-08 від 07.11.2006р.; розрахунок суми позову; ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.12.2006 р. у справі № 3/418.

20.02.2007р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 02-41/6676 від 20.02.2007р.), в якому відповідач проти позову заперечив, зазначив, що відповідно до Статуту основним видом діяльності ТОВ “ЩИТ” є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, у зв'язку з чим ним у відповідності до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” в органі ліцензування – Міністерстві внутрішніх справ України  - було отримано ліцензію                № 179699 на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності  та ліцензію № 179700 на надання послуг з охорони громадян. Повідомив, що у Товаристві в 2005р. середня чисельність працівників становила 208 чоловік, з яких 197 чоловік були прийняті на посаду охоронців. Зазначив, що у відповідності до п.4.7 наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України  від 14.12.2004р. № 145/1501, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2004р. за № 1678/10277 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої діяльності, надання послуг з охорони громадян”, не залучаються до охоронної діяльності громадяни, які за станом здоров'я і фізичного розвитку  відповідно до висновку закладу охорони здоров'я  не можуть виконувати обов'язки з охорони майна або громадян. Пояснив, що під час проведення планової перевірки Товариства Головним управлінням МВС України в Донецькій області 19.10.2006р. з приводу дотримання ліцензійних умов було складено акт перевірки , яким встановлено що у деяких працівників відповідача відсутні довідки медичних закладів відносно стану здоров'я , які б посвідчували право охоронців виконувати обов'язки з охорони майна, а також звернено увагу на можливість надання послуг з охорони державного, колективного та приватного майна, охорони громадян тільки фізично та психічно здоровими працівниками,  що повинно підтверджуватись відповідними довідками з медичних закладів. Наполягає на тому, що прийняття інваліда на роботу прямо суперечить особливим вимогам ліцензування. Також, вважає, що даний позов мав бути поданий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

27.02.2007р. до матеріалів справи надійшов додаток до відзиву на позовну заяву (вх. № 02-41/8172 від 27.02.2007р.), в якому відповідач повідомив, що під час проведення перевірки ТОВ “ЩИТ” були надані документи, які свідчать про працевлаштування одного інваліда – Кондрат'єва Є.М.  – на посаду начальника відділу кадрів, а саме був наданий наказ № 89 від 03.08.2005р., що враховано позивачем не було.  Також зазначив, що при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів до середньооблікової чисельності не включаються певні категорії працівників, діяльність яких пов'язана з особливими та тяжкими умовами, які не можуть виконувати інваліди.  Послався на ст. 19 Закону України “Про автомобільний транспорт”, ст. 15 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст. 21 Закону України “Про електроенергетику”, ст. 16 Закону України “Про поштовий зв'язок”, ст. 41 Закону України “Про телекомунікації”. Наполягає, що у відповідача відсутня правова підстава для сплати відповідачу адімінстративно-господарських санкцій, тому що працевлаштування інвалідів, за своєю правовою природою не є господарською діяльністю відповідача.

Під час судових засідань були досліджені: розрахунок суми позову, Акт № 9 від 11.10.2006р. проведення перевірки виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік; лист Донецького міського центру зайнятості № 02-09/3609 від 08.11.2006р., лист Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Донецька № 02-06/4440-08 від 07.11.2006р.; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; довідка   № 101-568 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; розрахунок сплати штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005рік ТОВ ЩИТ” м. Донецьк; розрахунок сплати пені на суму штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштуванні інвалідів за 2005 рік ТОВ ЩИТ” м. Донецьк; відзив на позовну заяву (вх. № 02-41/6676 від 20.02.2007р.), витяг із статуту ТОВ “ЩИТ”; протокол № 5 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю  “Щит” від 28.07.2005р., свідоцтво про державну реєстрації сер. АОО № 306487, довідка № 7-22-389 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; ліцензія сер. АБ № 179699, ліцензія сер. АБ № 179700, колективний договір, укладений між ТОВ “ЩИТ” і трудовим колективом на 2003 – 2008р.; акт планової (позапланової) перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов від 19.10.2006р. № 193-06; посадова інструкція забезпечення пропускного режиму на об'єкті; порядок оформлення та прийому на роботу в підрозділ охорони ТОВ “ЩИТ”; постанови Верховного суду України від 17.01.2006р. у справі  № 13/189 та від 24.01.2006р. у справі № 11/268;  копія наказу від 03.08.2005р. № 89 “Про приймання працівників”; копія штатного розпису ТОВ “ЩИТ” станом на 01.01.2005р., копія довідки сер. МСЕ - № 236640; копія витягу з трудової книжки гр. Кондрат'єва Є.М.,  витяг з наказу № 72 від 22.08.2006р.   

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши  матеріали справи,  заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом

      В с т а н о в л е н о.

Ухвалою Господарського суду Донецької області  від 20.12.2006 р. у адміністративній справі № 3/418 закрито провадження у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Щит” про стягнення штрафних санкцій в сумі 66 959,06 грн., як таке, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого   постановою   Кабінету   Міністрів  України  від 26.09.2002р.  № 1434:

Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому (пункт 1);

Основними завданнями Фонду  є:

участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів;

здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (пункт 3);

Фонд відповідно до покладених на нього завдань,  зокрема,  здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3  пункту 4);

Фонд має право,  зокрема, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт  3  пункту 5).

У  приписах  пункту 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 28.12.2001р.  №  1767  визначено, що:

“Контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства.

У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.”

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

          Згідно п.2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 28.12.2001р.  №  1767, підприємства,   на  яких  працює  8  і  більше  чоловік, реєструються  у  відділеннях  Фонду  соціального захисту інвалідів за  своїм  місцезнаходженням і  щороку  не  пізніше 1 лютого  подають  до  зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування   інвалідів   за   формою,   що    затверджується наказом   Мінпраці   за   поданням   Фонду   та   погоджується   з Держкомстатом.

Відповідачем в порушення п. 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 28.12.2001р.  №  1767, не подано до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2005рік.

11.10.2006р. спеціалістами Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в присутності директора ТОВ “ЩИТ” Клягіна С.Г. проведена перевірка  виконання ТОВ “ЩИТ” нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Перевіркою встановлено, що  середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу по ТОВ “ЩИТ”  у 2005 році становила 208 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить “0” осіб; кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 8 осіб.  Середньорічна заробітна плата штатного працівника – 7 822,60 грн.; нараховані санкції в сумі 62 580,80 грн.; нарахована пеня за 180 діб на суму 3 518,24 грн.  ТОВ “Щит” не виконало норматив по працевлаштуванню інвалідів за 2005 рік та не сплатило штрафні санкції в сумі 62 580,80 грн., та пеню в сумі 3 518,24 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 9 від 11.10.2006р. проведення перевірки виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік, який підписаний без заперечень директором ТОВ “ЩИТ” Клягіним С.Г.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII.

Відповідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції  сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу по ТОВ “ЩИТ” у 2005 році, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів ТОВ “ЩИТ” складав 8 осіб та  не виконувався відповідачем.

Розмір середньорічної  заробітної плати на підприємстві відповідача за 2005 рік становить 7 822,60 грн., таким чином, сума штрафних санкцій за 8 робочих місць, не зайнятих інвалідами дорівнює 62 580,80грн.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України,  підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

На вимогу суду відповідачем не додано до матеріалів справи доказів подання до Донецького міського центру зайнятості щомісячних звітів по формі 3-ПН, в яких містилася інформація про наявність та кількість вакантних посад на яких можуть працювати інваліди.

          Відповідно до наявних у матеріалах справи листа Донецького міського центру зайнятості № 02-09/3609 від 08.11.2006р., листа Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Донецька № 02-06/4440-08 від 07.11.2006р., відповідач не повідомляв державну службу зайнятості та органи соціального захисту населення  про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та про потребу підприємства у 2005 році в працевлаштуванні інвалідів, що також не оспорюється відповідачем.  

Відповідачем також не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов'язку встановленого Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а саме – включення відповідних заходів до колективного договору, інформування Фонду соціального захисту інвалідів, Управління праці та соціального захисту населення про потребу в інвалідах, визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та ін.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 5 023,27 грн. за період з 15.04.2006р. по 27.12.2006р.  з використанням ставки Національного банку України в розмірі 9,5% чинної до 10.06.2006р.

Суд зазначає, що пеня розрахована невірно.

В період з 15.04.06 р. по 27.12.2006 р. розмір облікової ставки НБУ змінювався, що не враховано позивачем при розрахуванні пені.

Так,  згідно Постанови Національного банку України № 275 від 09.08.2005р. з 10 серпня 2005р. був встановлений розмір облікової ставки на рівні 9,5% річних.  Листом Національного банку України № 14-011/1373-6039 від 06.06.2006р. з 10 червня 2006р. розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5% річних.

Отже, розмір пені, нарахованої внаслідок несплати відповідачем  штрафних санкцій в сумі 67 604,07 грн., - становить 4 609,71 грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано документи, які підтверджують працю на підприємстві інваліда третьої групи Кондратьєва Є.М.

Суд зазначає, що відповідно до наказу № 89 від 03.08.2005р.( та запису в трудовій книжці)  інвалід третьої групи Кондратьєв Є.М. прийнятий до ТОВ “ЩИТ” на посаду начальника відділу кадрів  з 03.08.2005р., тобто працював на підприємстві менш ніж півроку (4 місяці 29 днів), тобто неповний рік.

         Посилання відповідача на те, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” є  надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, у зв'язку з чим воно  не могло  і не може створити робочі місця для інвалідів, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно Довідки Головного управління статистики у Донецькій області                          № 7-22-389, ТОВ “ЩИТ” внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ( код 24069083), основний вид діяльності –слідча діяльність та забезпечення безпеки.

Товариству з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” Міністерством внутрішніх справи України  видані Ліцензія № 179699 серія АБ для здійснення діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та Ліцензія № 179700 серія АБ для здійснення діяльності з надання послуг з охорони громадян.

Відповідно ст. 8 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні,  організаційні,  технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання  зобов'язаний  провадити  певний  вид господарської діяльності,  що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. У ліцензійні  умови щодо видів господарської діяльності,  для провадження  яких   необхідні   спеціальні   знання,   включаються кваліфікаційні  вимоги  до  працівників суб'єктів господарювання - юридичних  осіб  та   (або)   до   фізичних   осіб   -   суб'єктів підприємницької діяльності.

          Підтвердженням наявності особливих вимог до працівників підприємств, які здійснюють діяльність по охороні державної та іншої власності, є Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства внутрішніх справ  України від 14.12.2004р. № 145/1501 “Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян”, згідно п. 1.3.6. яких персоналом охорони є працівники суб'єктів охоронної діяльності,  які  досягли  18-річного  віку,  перебувають  у штаті суб'єкта  господарювання  на  посадах,  безпосередньо пов'язаних з організацією  та  здійсненням  охорони,  а  також  фізичні особи - підприємці, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим цими  Ліцензійними  умовами  і  безпосередньо  виконують функції з організації та/або здійснення заходів охорони.

          Але ж, відповідачем не наведено норми закону, якою встановлені для підприємств, що займаються охоронною діяльністю,  пільги щодо обов'язку працевлаштування інвалідів, або пільги  стосовно виконання нормативу, встановленого ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”.

Відповідач стверджує, що, оскільки  інваліди не можуть виконувати певні роботи з огляду на їх стан здоров'я, тяжкі або специфічні умови виконання робіт, з урахуванням специфіки господарювання окремих суб'єктів, законодавцем були встановлені винятки щодо працевлаштування інвалідів. При цьому посилається на Закони України “Про автомобільний транспорт”,  “Про залізничний транспорт”,  “Про електроенергетику”,  “Про поштовий зв'язок”,  “Про телекомунікації”.

Наполягає, що на підприємстві, на посаді водіїв працює 12 осіб, які не повинні враховуватися при розрахуванні нормативу працевлаштування інвалідів, з огляду на ст. 19 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

    Так, відповідно ст. 19 Закону України “Про автомобільний транспорт», в редакції, що діяла в 2005 році,  до персоналу  автомобільного  транспорту   загального користування належать  працівники,  які  безпосередньо  здійснюють надання послуг автомобільного транспорту загального користування.  Створення робочих  місць   для   працевлаштування   інвалідів проводиться   перевізниками  у   розмірі  4  відсотків  загальної чисельності працюючих, крім водіїв.  Перелік категорій  і  посад  працівників,  які  належать   до персоналу   автомобільного транспорту  загального  користування, затверджується Кабінетом Міністрів України.        

          Суд зазначає, що охоронці Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” не можуть бути віднесені  до  персоналу автомобільного або залізничного транспорту, працівників поштового  зв'язку та сфери телекомунікацій або електроенергетики в розумінні вищенаведених законів.

          ТОВ “Щит” не є перевізником, в розумінні Закону України “Про автомобільний транспорт”, не має ліцензії на цей вид діяльності; також як і не є підприємством залізничного транспорту, поштового зв”язку, сфери телекомунікацій.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та обов”язок його виконання, визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII.

          Чинним законодавством не встановлено для підприємств, що займаються охоронною діяльністю,  жодних виключень  щодо обов'язку працевлаштування інвалідів, або пільг  стосовно виконання нормативу, встановленого ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”. Особливості господарської діяльності підприємства та відповідні умови праці не можуть бути підставою для зменшення  або звільнення від виконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування,  встановленого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Наполягання відповідача, що у нього відсутня правова підстава для сплати відповідачу адіміністративно-господарських санкцій, суд вважає безпідставним, з огляду на те, що в  позовній заяві позивачем не вимагається стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій. Позивач просить стягнути з ТОВ “ЩИТ” штрафні санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, обов”язковість сплати яких передбачено ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в редакції, що діяла в 2005 році.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 р. в сумі               62 580,80 грн. та пені в сумі 4 609,71 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 413,56 грн. слід відмовити.

         Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, покладаються  на відповідача.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст.2, 42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд, -

                                                             В И Р І Ш И В:

   Задовольнити частково позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ”               м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 62 580,80грн. та пені в сумі 5 023,27грн.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” м. Донецьк на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк штрафні санкції за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 62 580,80 грн. та пеню в сумі 4 609,71 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЩИТ” м. Донецьк  у доход державного бюджету державне мито в сумі 671,90 грн.

          У залишку вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

За погодженням сторін в судовому засіданні 02.03.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.03.2007р.

Суддя                                                                         Дучал Н.М.                               

Надруковано в 3 екземплярах:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу.