Ухвала

від 16.07.2015 по справі 533/93/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/93/15-к Номер провадження 11-кп/786/439/15Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Куліш В. М.

Категорія: ст. 286 ч.2 Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Куліша В.М.

суддів: Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.

з секретарем: Костюченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2015 року по кримінальному провадженню № 12014170000000402 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кушка Тахта-Базарського району Республіки Туркменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, розлученого, працюючого начальником зміни з оперативного управління УДП «Укрхімтрансаміак», інваліда 3 групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

з участю: прокурора Зоріна В.С.,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся обвинувачений ОСОБА_2, який у поданій апеляційній скарзі прохає пом'якшити йому призначене за вироком Козельщинського районного суду від 17.04.2015 року покарання, обравши щодо нього покарання у виді 3 років позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2-3 роки.

Вважає, що призначене покарання є занадто суворим, а місцевий суд при його обранні не врахував усіх обставин, в тому числі, пом'якшуючих.

Покликається на те, що злочин ним вчинено неумисно, а наслідків, які він потягнув, обвинувачений не бажав та не міг передбачити.

Звертає увагу на те, що свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, його каяття є щиросердним і вважає це за пом'якшуючу обставину.

Посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він сам отримав травми, не пам'ятає обставини події, є інвалідом 3 групи.

Вказує, що при постановленні вироку судом першої інстанції, на його думку, не було прийнято до уваги те, що його дружина хворіє на онкологічне захворювання, має невеликий дохід в розмірі пенсії інваліда 2 групи та потребує проходження курсів лікування. не наполягала на суворому покаранні і потерпіла ОСОБА_5.

Оскільки він є соціально адаптованою особою, має сім'ю, виключно позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, жодного разу не притягувався до відповідальності, шкода потерпілим відшкодована, а вони самі у суді першої інстанції прохали суворо його не карати, вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

З аналогічною за змістом апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції також звернувся захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3

Інші учасники судового провадження вирок місцевого суду не оскаржували, письмових заперечень на апеляційні скарги до початку судового розгляду не подавали.

Вироком Козельщинського районного суду від 17.04.2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та засуджено до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Позов прокурора прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління Козельщинської РДА до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 задоволено та стягнуто з обвинуваченого 2213,00 грн. витрат на стаціонарне лікування.

Цивільний позов ОСОБА_5 до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду за заявою потерпілої.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави в сумі 1537,50 грн.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком районного суду ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 керував автомобілем «ЗАЗ Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1.

Близько 16 години автомобіль під його керуванням рухався на 57 кілометрі +587,1 метрів по автомобільній дорозі «Полтава-Олександрія» поблизу с. Оленівка Козельщинського району Полтавської області в напрямку м. Полтави. Порушуючи п.10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 не переконавшись в безпеці виконуваного маневру, перетнув суцільну лінію (п.1.1 розділу 34 Правил.), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, виїхав на смугу зустрічного напрямку, де допустив зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «ЗАЗ-11030740» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ-11030740» ОСОБА_6, отримавши тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки, яка призвела до розриву серця з масивною внутрішньою крововтратою, загинув на місці події. Потерпіла ОСОБА_4, яка була пасажиром автомобіля «ЗАЗ Daewoo» отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритих переломів правої ключиці в середній третині та закритого перелому обох кісток лівого передпліччя в нижній третині.

Заслухавши суддю-доповідача Куліша В.М., пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляції, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які прохали звільнити обвинуваченого від відбування покарання, застосувавши стосовно нього ст. 75 КК України, міркування прокурора Зоріна В.С., який, враховуючи позицію потерпілих, вважав за можливе задовольнити апеляції сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляцій, колегія суддів знаходить що вони підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, у якому він обвинувачується, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку. Кваліфікація дій обвинуваченого учасниками кримінального провадження не оспорюється, а тому колегія суддів вважає її правильною.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд покликаючись на вимоги ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання - вчинення злочину вперше, щире каяття та добровільне відшкодування завданої потерпілим шкоди, ставлення обвинуваченого до скоєного діяння, позицію потерпілих, які не мають претензій до ОСОБА_2, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Водночас, заслуговують на увагу доводи апелянтів, щодо можливості застосування до обвинуваченого ст.75 КК України

За змістом вказаної норми, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив необережний злочин, визнав свою вину, відшкодував завдану шкоду, також те, що він є інвалідом 3-ої групи, має скрутне матеріальне та сімейне становище, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно.

Зазначені обставини та дані про особу обвинуваченого, з врахуванням висловленої в апеляційному суді думки потерпілих та прокурора, які просили пом'якшити покарання обвинуваченому, відшкодування ним шкоди потерпілим, істотно знижують ступінь небезпечності винної особи для суспільства і на думку колегії суддів дають підстави для того, щоб зробити висновок про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_2 змінити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2 ст.75 КК України, та відповідно до вказаної норми закону звільнити його від відбування основного покарання визначеного Козельщинським районним судом у виді 3 років позбавлення волі, - з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І :

Куліш В.М. Голубенко Н.В. Денисенко Л.М.