Ухвала

від 20.07.2015 по справі 916/3202/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 липня 2015 року Справа № 916/3202/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Малетича М.М.,

розглянувши касаційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі№916/3202/14 господарського суду Одеської області за позовомФонду комунального майна Ізмаїльської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор" простягнення 38 710 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради звернувся до господарському суді Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор" про стягнення неустойки в сумі 38 710 грн. 60 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2014 р. у справі №916/3202/14 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 32 375 грн. 69 коп. неустойки та 1 527 грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. вказане рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2014 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2015 р. у справі №916/3202/14 касаційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв'язку з тим, що скаржником не було додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

Позивач повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі №916/3202/14.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 р. подану вдруге касаційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради не прийнято до розгляду і повернуто заявнику з підстав відсутності доказів надіслання її копії іншій стороні у справі (п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України).

Скаржник втретє звернувся до господарського суду касаційної інстанції з аналогічною касаційною скаргою та клопотанням про відновлення строку на її подання.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду прийнята 20.01.2015 р., отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 09.02.2015 р. (понеділок).

Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради втретє звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду прийнята 20.01.2015 р. у справі №916/3202/14 згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті - 17.06.2015 р., тобто із значним пропуском строку, встановленого для її подання.

У своєму клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказує на те, що подані ним касаційні скарги було повернуто ухвалами Вищого господарського суду України від 17.03.2015 р. та від 19.05.2015 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України відповідно. За таких обставин заявник втретє звернувся з касаційною скаргою, що передбачено ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, а, отже, на його думку, дана касаційна скарга має бути прийнята до розгляду.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності, або відсутності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Разом з цим, позивачем в своєму клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. не зазначено жодних причин пропуску такого строку, а лише викладені обставини повернення двох попередніх касаційних скарг.

Крім того, сам скаржник стверджує, що ним було надіслано копію касаційної скарги відповідачу, але помилково не було додано доказів такого надсилання при повторній подачі цієї касаційної скарги.

Вказане додатково свідчить про те, що у заявника не було необхідності вчиняти будь-які дії, що потребують тривалого часу, для усунення обставин, які зумовили повернення поданої вдруге касаційної скарги.

Враховуючи викладене, позивачем не наведено причин пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги.

Отже, можливість вчасного подання Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі №916/3202/14 залежала від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, а тому згідно з приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як зазначено в п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі №916/3202/14.

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі №916/3202/14 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням №1 від 09.02.2015 р., та у розмірі 304 (триста чотири) грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням №35 від 06.04.2015 р.

Справу №916/3202/14 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді А.С. Ємельянов

М.М. Малетич