Постанова

від 13.07.2015 по справі 905/4165/14-908/4743/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа№ 905/4165/14-908/4743/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

прокурора:не з'явився;

позивача 1:Костюченко М.Є., за довіреністю;

позивача 2:не з'явився;

відповідача:Тихонов В.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області

на рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015

у справі № 905/4165/14-908/4743/14 (головуючий суддя: Отрош І.М.)

за позовом Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного підприємства "Артемсіль"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"

про зобов'язання здійснити операцію з перерахування грошових коштів у розмірі 164 800 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 905/4165/14-908/4743/14 у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Заступника прокурора Донецької області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 905/4165/14-908/4743/14 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Синиці О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 13.07.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному та перебування судді Шевченко Е.О., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 905/4165/14-908/4743/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до провадження справу № 905/4165/14-908/4743/14.

13.07.2015 прокурор та позивач 2 в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи прокурор та позивач 2 повідомлені належним чином.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З метою не порушення та не обмеження скаржника у здійсненні прав, передбачених п. 1 ст. 6 § 1, ст. 8, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

13.07.2015 представник позивача 1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора і просив суд її задовольнити.

13.07.2015 представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 905/4165/14-908/4743/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача 1 та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

23.10.2009 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" та ДП "Артемсіль" було укладено договір на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання №1023/01-06 (надалі - "Договір"), предметом якого є відкриття банком клієнту поточного (поточних) рахунків (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до Договору від 27.02.2012) №26002302030095 з валютою рахунку 980, №26002302030095 з валютою рахунку 840, №26002302030095 з валютою рахунку 978 та №26002302030095 з валютою рахунку 643, та здійснення їх розрахунково-касового обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього Договору, за що Банк отримує плату за фактично надані клієнту послуги у розмірі встановленому чинними на момент надання послу Тарифами та спеціальними Тарифами для окремих операцій Банку (розділ 1 Договору "Предмет договору").

Відповідно до положень ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 2.2 Договору розрахункові документи клієнта, що надійшли до Банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження, а розрахункові документи, що надійшли після операційного дня, виконуються Банком наступного робочого дня.

Пунктом 3.1.3 Договору передбачено обов'язок Банк своєчасно здійснювати розрахункові операції у відповідності до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та іншими нормативними актами, що регулюють порядок здійснення таких операцій, а пунктом 3.4.1 Договору визначено право клієнта самостійно, з дотриманням вимог чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та цього Договору, розпоряджатися наявними на його поточних рахунках грошовими коштами.

20.06.2014 позивач 2 звернувся до відповідача з платіжними дорученнями №1361 від 20.06.2014 на суму 14 800 000,00 грн., №1362 від 20.06.2014 на суму 50 000 000,00 грн., №1363 від 20.06.2014 на суму 50 000 000,00 грн. та №1364 від 20.06.2014 на суму 50 000 000,00 грн., відповідно до яких просив перерахувати кошти з рахунку №26002302030095, відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк", на рахунок №2600302511554, відкритий у Філії Акціонерного Банку "Укрексімбанк" у м. Донецьку, з призначенням платежу - на здійснення господарської діяльності, що підтверджується відміткою Банку про їх отримання.

З виписки по особову рахунку ДП "Артемсіль" від 25.06.2014 вбачається, що за період з 11.06.2014 по 24.06.2014 на рахунку позивача 2 був наявний вхідний залишок коштів у розмірі 169 614 217,21 грн. та вихідний залишок коштів у розмірі 169 615 059,49 грн.

Отже, на момент подання позивачем 2 Банку платіжних доручень №1361 від 20.06.2014, №1362 від 20.06.2014, №1363 від 20.06.2014 та №1364 від 20.06.2014 на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемсіль" була достатня сума коштів для їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник в зв'язку з тим, що виконуючи господарську діяльність позивач 2 мав намір здійснити переказ грошових коштів з відкритого у Банку рахунку на користь своїх контрагентів, але відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання №1023/01-06 від 23.10.2009 обмежив право клієнта розпоряджатися своїми грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, а саме - не виконав платіжні доручення №1361 від 20.06.2014, №1362 від 20.06.2014, №1363 від 20.06.2014 та №1364 від 20.06.2014, з чим позивач 2 категорично не погоджується та вважає відповідні дії Банку протиправними, адже введення у банку тимчасової адміністрації не повинно впливати на здатність підприємства виконувати свої зобов'язання перед контрагентами, а тому прокурор просить зобов'язати Банк здійснити операцію з перерахування грошових коштів у сумі 164 800 000,00 грн. з поточного рахунку позивача 2, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк, на розрахунковий рахунок отримувача №2600302511554, відкритий у філії АТ "Укрексімбанк" в м. Донецьку.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Положеннями статті 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Частиною 1 статті 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Отже, починаючи з 09.03.2011 р. (дата набрання чинності Законом України від 04.11.2010 р. № 2677-VI про внесення змін) випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.09.2014 прийнято рішення №79 про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, відповідно до якого на підставі постанови Правління Національного банку України №545 від 02.09.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до категорії неплатоспроможних", керуючись пунктом 2 частини 5 статті 12 та статтею 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішено розпочати процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" з ринку та запровадити в ньому тимчасову адміністрацію починаючи з 03.09.2014.

До того ж, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 №838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №158 від 24.12.2014 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк".

Відповідно пунктів 3 та статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття "кредитор банку" - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Положенням частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Отже, станом на дату порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо виконання поданих позивачем 2 платіжних доручень Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" не було віднесене до категорії неплатоспроможних, а тому зобов'язане було дотримуватись порядку здійснення розрахункових операцій, визначеного нормативно-правовими актами та умовами Договору.

В той же час, місцевим господарським судом вірно було встановлено, що на дату звернення Прокурора до суду (10.11.2014) у відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація, а станом на дату прийняття судом оскаржуваного рішення у відповідача відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.

Враховуючи положення зазначених норм законодавства, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач 2 є кредитором банку щодо майнового зобов'язання з перерахування грошових коштів та з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, вимоги прокурора не підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 905/4165/14-908/4743/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 905/4165/14-908/4743/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 905/4165/14-908/4743/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова