Постанова

від 15.07.2015 по справі 5008/1818/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа № 5008/1818/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32 (вих. № 138-2/1-03/601 від 17.06.2015 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 05.06.2015 року у справі № 5008/1818/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород, вул. Острівна, 9-А, (код ЄДРПОУ 00845648)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від скаржника - Шмаюн Н.В. - представник за довіреністю;

від заявника - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

розпорядник майном боржника - не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу колегії суддів не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.06.2015 року у справі № 5008/1818/2011 (суддя В.І.Карпинець) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до боржника Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" про визнання банкрутом затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ПАТ "Племінний завод Закарпатський", укладену між боржником ПАТ "Племінний завод Закарпатський", в особі його керівника та кредиторами, в особі голови комітету кредиторів, схвалену комітетом кредиторів протокольним рішенням від 29.04.2015 року; повноваження арбітражного керуючого Пазини Р.О., як розпорядника майном боржника призначеного відповідно до ухвали суду від 15.01.2013 року припинено; провадження у справі про банкрутство припинено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції скаржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.06.2015 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в затвердженні судом мирової угоди, затвердженої комітетом кредиторів боржника 29.04.2015 року, справу направити на розгляд до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном, стягнути з боржника судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не надано оцінки тому, що затверджена мирова угода суттєво порушує права кредиторів, зокрема, скаржника, оскільки за її умовами частина заборгованості боржника перед кредитором відстрочується на необґрунтовано великий термін, а потім ще й розстрочується, а частина - взагалі списується.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 26.06.2015 року справу за № 5008/1818/2011 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Костів Т.С., Марку Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 15.07.2015 року.

13.07.2015 року від представника скаржника надійшло обґрунтування вимог апеляційної скарги, в яких він додатково зазначає, що скаржник не приймав участі у судовому засіданні, на якому затверджувалася мирова угода, а тому не мав можливості надати свої заперечення щодо неї; комітетом кредиторів не обґрунтована не можливість погашення заборгованості, яка згідно умов мирової угоди списується; не отримано згоди скаржника на списання вказаної заборгованості; скаржника не запрошено на засідання комітету кредиторів, що порушує його права як кредитора боржника.

Арбітражним керуючим 15.07.2015 року подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що законом не обмежено в строках розстрочки заборгованості чи її відстрочення, а сама мирова угода, що затверджена комітетом кредиторів містить усі істотні умови визначені ст. 37 Закону про банкрутство та враховує інтереси кожного із кредиторів, відтак підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

15.07.2015 року боржником подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що умови мирової угоди встановлюють рівні умови для кредиторів однієї черги, а її реалізація не буде ущемляти права інших кредиторів; списання ж вимог кредиторів віднесених до шостої черги реєстру вимог кредиторів передбачено щодо усіх кредиторів, а не виключно скаржника. Зазначає і те, що 27.05.2015 року розгляд справи відкладався судом першої інстанції з метою ознайомлення усіх кредиторів з текстом мирової угоди, однак скаржник своїм правом не скористався та не надав заперечень щодо її умов. При цьому, зазначає, що підстав для відмови у затвердженні мирової угоди не було, оскільки в даному випадку дотримано порядок її укладення; зокрема, її текст погоджено заставним кредитором та податковим органом за місцем знаходження боржника, а вимоги першої черги, що не забезпечені заставою майна боржника відшкодовані.

Головою комітету кредиторів 14.07.2015 року подано телеграму про відкладення розгляду справи, однак 15.07.2015 року вказана телеграма відкликана з метою недопущення затягування розгляду справи.

У судовому засіданні 15.07.2015 року скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови, натомість інші сторони та учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, та керуючись вимогами ст. 102 ГПК України, яка встановлює строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відтак, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, у зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.06.2015 року у справі № 5008/1818/2011 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому норми вказаного закону мають пріоритет перед іншими законодавчими актами.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Із врахуванням того, що провадження у справі про банкрутство ВАТ "Племінний завод Закарпатський" порушено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 20.12.2011 року і станом на час винесення оскаржуваної ухвали не було прийнято постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, до вказаних правовідносин підлягають до застосування положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.05.2015 року арбітражним керуючим подано до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником та кредиторами боржника, якими згідно умов угоди виступають кредитори, що визнані такими у відповідності до ухвали Господарського суду Закарпатської області по даній справі від 03.12.2014 року, в особі голови комітету кредиторів, що обраний згідно рішення комітету кредиторів згідно протоколу від 29.01.2015 року.

Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (ст. 1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Колегія суддів зазначає, що мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

При цьому, мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону (ч. 4 ст. 37 ЗУ про банкрутство).

Із тексту мирової угоди поданої на затвердження вбачається, що вона є новацією зобов'язань між боржником та кредиторами і з моменту її затвердження господарським судом виконання зобов'язань боржникa перед кредиторами відбувається в порядку та спосіб, що визначені нею.

Предметом даної угоди є правовідносини, що виникають між кредиторами та боржником щодо відстрочки виконання відповідних грошових зобов'язань, розстрочки виконання відповідних грошових зобов'язань, прощення (списання) боргів, (погашення заборгованості перед кредиторами, вимоги яких належать до першої черги, окрім вимог, що забезпечені заставою, умовами даної мирової угоди в частині відстрочення, розстрочення та списання (прощення) не врегульовуються), інших способів погашення зобов'язань боржника в порядку, встановленому чинним законодавством України та даною угодою.

Мировою угодою встановлюється порядок та умови погашення вимог, що забезпечені заставою, вимог другої та наступних черг. Вимоги кредиторів першої черги (вимоги забезпечені заставою) погашаються боржником до 01.06.2016 року. Джерелом погашення вимог кредиторів першої черги (вимоги забезпечені заставою боржника) буде виробничо-господарська діяльність боржника, стягнення дебіторської заборгованості, продаж предмету застави, кошти засновника тощо.

Колегія суддів зазначає, про виконання умов мирової угоди в частині погашення заборгованості перед кредиторами першої черг на загальну суму 80 677, 84 грн., в тому числі щодо понесених судових витрат, пов'язаних з провадження у справі про банкрутство та витрат на оплату праці арбітражного керуючого, за період виконання ним обов'язків розпорядника майном.

Подана на затвердження мирова угода містить положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника перед усіма кредиторами, вимоги яких визнано господарським судом згідно черговості. Мирова угода погоджена податковим органом за місцем знаходження боржника - Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді.

Окрім того, 13.05.2015 року ТОВ „Торгово-промисловий центр", як заставний кредитор, надав згоду на укладення мирової угоди у справі № 5008/1818/2011 про банкрутство ПАТ „Племінний завод Закарпатський" на умовах запропонованих комітетом кредиторів ПАТ "Племінний завод "Закарпатський".

Щодо порядку укладення мирової угоди колегія суддів зазначає наступне.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

22.01.2015 року на загальних зборах кредиторів ПАТ "Племінний завод "Закарпатський" створено комітет кредиторів у складі: Публічного акціонерного товариства „Берегівський комбінат хлібопродуктів"; Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Комплекс"; Товариства з обмеженою відповідальністю „Діагональ"; Товариства з обмеженою відповідальністю „Грано"; Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5; Українського-американського спільного підприємства „Ай-Бі-І-Барва" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий центр".

Головою комітету кредиторів боржника обрано представника ПАТ „Берегівський комбінат хлібопродуктів", в особі його керівника Дороша Ю.М., що відображено в протоколі засідання комітету кредиторів ПАТ "Племінний завод "Закарпатський" від 29.01.2015 року та прийнято рішення про схвалення і підписання мирової угоди.

В матеріалах справи містяться докази повідомлення членів комітету кредиторів, боржника та розпорядника майном про засідання комітету кредиторів, що відбулося 29.04.2015 року.

На засіданні комітету кредиторів, 29.04.2015 року проведеного за участю голови комітету кредиторів та присутніх уповноважених осіб від членів комітету кредиторів: ПАТ „Берегівський комбінат хлібопродуктів"; ТОВ „Агро Комплекс"; ТОВ „Діагональ"; ФОП ОСОБА_5; Українського-американського СП „Ай-Бі-І-Барва" та ТОВ „Торгово-промисловий центр", а також присутніх уповноважених представників боржника та розпорядника майном, прийнято рішення про схвалення та підписання мирової угоди на умовах запропонованих комітетом кредиторів; запропоновано кредитору ТОВ „Торгово-промисловий центр", вимоги якого забезпечені заставою, надати пропозицію щодо висловлення письмової згоди на укладення мирової угоди та щодо направлення мирової угоди до податкового органу за місцем знаходження боржника для її погодження. Протокол засідання комітету кредиторів ПАТ "Племінний завод "Закарпатський" від 29.04.2015 року підписано всіма присутніми особами.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

За своєю суттю мирова угода фіксує умови врегулювання обов'язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-яким законними способами, наслідком чого має стати припинення провадження у справі про банкрутство.

Із врахуванням зазначеного, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що умови поданої на затвердження мирової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, вказана угода містить усі істотні умови, щодо розміру, порядку і строків виконання зобов'язань боржника, відстрочки, розстрочки та прощення боргів (їх частини), сторонами дотримано порядку укладення зазначеної угоди, а її укладення спрямоване на впровадження системи заходів по відновленню платоспроможності боржника, а відтак відсутні підстави для відмови у її затвердженні.

В спростування доводів скаржника слід також зазначити, що положення Закону про банкрутство не встановлюють обмежень щодо строку розстрочення чи відстрочення зобов'язань, щодо списання (прощення) боргів чи їх частини, при цьому, для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги, що в даному випадку дотримано сторонами угоди.

Згідно ч. 1 ст. 40 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарським суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено мирову угоду.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам відповідає.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням зазначеного, а також того, що доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1818/2011 від 05.06.2015 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32 (вих. № 138-2/1-03/601 від 17.06.2015 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1818/2011 від 05.06.2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 17.07.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.