Постанова

від 13.07.2015 по справі 910/24496/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа№ 910/24496/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Селівон Д.О., за довіреністю;

відповідача:Мойсейченко О.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014

у справі № 910/24496/14 (головуючий суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Плюс"

до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/24496/14 позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Плюс" від 13.10.2014 № 2645 щодо здійснення переказу на рахунок ТОВ "Моноліт Плюс" 26004307159 в ПАТ "ДІАМАНТБАНК" коштів у розмірі 2 739 384,37 грн. з рахунку ТОВ "Моноліт Плюс" № 260013011549 в ПАТ "Європейський газовий банк".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Плюс" судовий збір в сумі 54 787 грн. 69 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство „Європейський газовий банк" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/24496/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк" по справі №910/24496/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Мартюк А.І. суддів: Зубець Л.П., Новікова М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. колегією у зазначеному складі справу № 910/24496/14 прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.03.2015р.

23.03.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р., в зв'язку з перебуванням головуючого судді по справі Мартюк А.І. на лікарняному, призначено повторний авторозподіл справи № 910/24496/14.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк" по справі №910/24496/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Шевченко Е.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/24496/14 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.04.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 № 910/24496/14 у справі № 910/24496/14 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк" на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 у справі №910/24496/14 прийнято до провадження.

27.04.2015 в судовому засіданні було оголошено перерву до 28.05.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 розгляд справи відкладено на 13.07.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. та Рудченко С.Г. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/24496/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

13.07.2015 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

13.07.2015 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/24496/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

03.06.2010 між ТОВ "Моноліт Плюс" (далі - позивач, клієнт) та ПАТ "Європейський газовий банк" (далі - відповідач, ПАТ "Єврогазбанк", банк) було укладено договір банківського рахунку № 1549(надалі - договір), за умовами якого банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Банк відкриває клієнту поточний рахунок № 260013011549 в національній валюті України та іноземних валютах (далі - Рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Дія цього договору буде поширюватись також на будь-які інші поточні рахунки, що будуть відкриті банком клієнту в майбутньому протягом строку дії цього договору, якщо інше не буде обумовлено банком та клієнтом при відкритті таких рахунків.

Додатком до договору є додаткова угода № 1, відповідно до якої банк надає клієнту право на користування програмно-технічним комплексом "Клієнт-Банк" "iFOBS" для електронних платежів і дистанційного обслуговування.

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.3 і 2.3.4 договору банківського рахунку банк зобов'язаний:

- вчиняти для клієнта операції, що передбачені цим договором;

- за розпорядженням клієнта перераховувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа;

- своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства України і актів НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи спір у справі виник в зв'язку з тим, що з початку червня 2014 року ПАТ "Європейський газовий банк" в односторонньому порядку зупинив обслуговування ТОВ "Моноліт Плюс" і з тих пір не виконав жодного розпорядження клієнта. Неодноразові звернення до Відповідача з законними вимогами про виконання його доручень, зокрема щодо сплати податків, були проігноровані, тобто банк тривалий час порушує умови укладеного договору.

З оскаржуваного рішення вбачається, що задовольняючи позовні вимоги позивача та відхиляючи заперечення відповідача щодо неможливості належним чином виконати взяті на себе зобов'язання за договором в зв'язку з тим, що Постановою Правління НБУ № від 16.07.2014 № 424 ПАТ "Європейський газовий банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 17.07.2014 до банку введено тимчасову адміністрацію, а пізніше виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 111 від 13.10.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК"" до 17.11.2014 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають в силу п.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012р., місцевий господарський суд дійшов висновку проте, що вимога позивача до відповідача не є майновою вимогою, а є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а отже, позивач не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно пунктів 3 та статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття "кредитор банку" - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Положенням частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.

Враховуючи положення зазначених норм законодавства, позивач є кредитором відповідача щодо майнового зобов'язання з перерахування коштів та з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (пункт 1 частини 5 статті 36) заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки, на момент звернення позивача з позовом до суду та на момент винесення оскаржуваного рішення у відповідача діє тимчасова адміністрація, то вимоги позивача не підлягають задоволенню з урахуванням приписів пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/24496/14 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому відповідно до положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Європейський газовий банк"

задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/24496/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „Моноліт Плюс" відмовити.

4. Матеріали справи № 910/24496/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова