Рішення

від 15.07.2015 по справі 227/5181/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Є.у.№227/5181/13

№22-ц/778/2052/15 Головуючий у 1 інстанції: Притуляк С.А.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі Бурак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Перспектива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, в процесі розгляду змінили підстави позову.

Позивачі зазначали, що 15 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Перспектива" було укладено договір оренди, належної ОСОБА_4 на праві власності земельної ділянки площею 5,3500 га, розташованої на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, строком на 7 років.

Орендодавець за спірним договором оренди - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вони є її спадкоємцями. Враховуючи зміну підстав позову, позивачі визначають відсутність у ньому істотних умов, передбачених положеннями статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) - форми платежу та порядку внесення орендної плати, відповідальності за її несплату; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження об'єкта чи його частини; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а також тим, що вказані договори не відповідають типовому договору оренди землі, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220. Крім того, наголошують на тому, що всупереч ч.4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", договору оренди землі та умовам спірних договорів, сторонами не складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Також в якості підстави для визнання недійсними договорів оренди вони визначають їх невідповідність положенням ч.2 т. 19 Закону "Про оренду землі", а саме визначення строку дії цих договорів без урахування періоду ротації сівозміни і розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, впорядкування угідь та передбачає заходи щодо охорони земель. Крім того, вказують на порушення їх прав пунктом 39 спірного договору оренди землі, оскільки ним не визначено чи є перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, підставою для зміни умов або розірвання договору.

Посилаючись на ці обставини, просили задовольнити їх позовні вимоги.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2013 року рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року скасовано.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" про визнання недійним договору оренди земельної ділянки задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,3500га., розташованої на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, укладений 15 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива" та зареєстрований у Державному реєстрі земель 15 жовтня 2008 року за №4АА007251040817400464.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива" повернути земельні ділянки що розташовані на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області площею: 2,6747га., кадастровий номер НОМЕР_1, та 2,6747га., кадастровий номер НОМЕР_2 (що разом складає 5,3500га.) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 21 січня 2015 року рішення апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

За положеннями ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть фізичної особи-орендодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, у тому числі право на отримання орендної плати, якщо інше прямо не передбачено у самому договорі.

Таким чином, окрім права власності на земельну ділянку спадкоємці померлої успадкували у відповідності до ст. 1218 ЦК України і права та обов'язки спадкодавця за договором оренди.

Судом установлено, 15 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Перспектива" було укладено договір оренди, належної їй на праві власності земельної ділянки площею 5,3500 га, розташованої на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, строком на 7 років(а.с. 9-11, 38-39).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті спадщину у встановленому порядку прийняли діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 , у тому числі й спірну земельну ділянку у рівних частках.

Звертаючись до суду з даним позовом про недійсність договору оренди землі, позивачі посилались на відсутність певних істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-78цс13, яка відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язкової для всіх судів України.

За умовами пунктів 9 та 10 договору оренди землі від 15 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Перспектива" нарахування річної орендної ставки здійснюється за ставкою орендної платі - 2,5 % від грошової вартості земельної ділянки. Обчислення розмірі орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (а.с. 38). У п. 31 договору зазначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта чи його частини несе орендар (орендодавець ).

З 15 жовтня 2008 року і по день своєї смерті ОСОБА_4 та ТОВ «Перспектива» виконувалися умови договору. Питання про визнання недійсним цього договору вона не ставила.

Позивачі вважають, що договір необхідно визнати недійсним, оскільки в договорі не зазначені такі істотні умови договору як форма платежу (грошова, натуральна або відробіткова), порядок її внесення орендної плати та не визначена відповідальність за несплату орендної плати; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження об'єкта чи його частини; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; існуючи обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Проте, у порушення ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України позивачі не надали суду доказів чи дійсно порушено права позивачів відсутністю у оскаржуваному договорі оренди умови щодо форми та порядку внесення орендної плати, відповідальності за її несплату, наявності обмеження/обтяження на орендовану земельну ділянку, розроблення проекту відведення, визначення сторони яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини, визначення строку дії договору без врахування періоду ротації основної сівозміни.

Оскільки позивачі не довели те, що відсутністю у договорі зазначених умов дійсно порушені їх права та у чому саме в даному випадку полягає порушення їх законних прав, позов задоволенню не підлягає.

Між тим, суд першої інстанції, дійшовши до правильного висновку про відмову у позові неправильно застосував положення ст. 263 ЦПК України. Тому рішення суду першої інстанції підлягає у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України зміні в частині правового обґрунтування відмови у позові. Апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки підстав для скасування судового рішення та задоволенню позову колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 136, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року у цій справі змінити:

Відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з інших підстав правового обґрунтування.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: