Вирок

від 21.07.2015 по справі 522/5743/14-к

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 522/5743/14-к

Номер провадження: 1-кп/511/64/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.20121.07.2015м.Роздільна

Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючогосудді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_7

обвинуваченої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Роздільна Одеської області, громадянка України, заміжної, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої , має вищу освіту - в 2003 році закінчила Одеський економічний університет за спеціальністю облік та аудит, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 120131700200000655 від 04.09.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , як службова особа, одержала неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища за наступних обставинах.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_8 , будучи службовою особою, працювала на посаді головного бухгалтеру централізованої бухгалтерії відділу освіти Роздільнянської райдержадміністрації (надалі РДА) з 20.01.2010 року.

Відділ освіти районної державної адміністрації є структурним підрозділом державної адміністрації, який є складовою одиницею місцевого органу виконавчої влади, утворений головою районної державної адміністрації та підпорядковується голові Державної адміністрації та управлінню освіти обласної державної адміністрації. В своєї діяльності службові особи райдержадмінстрації в тому числі і головний бухгалтер централізованої бухгалтерії РДА повинні додержуватися вимог Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про освіту», Постанов КМУ, Положення «Про відділ освіти РДА», посадових обов`язків, дотримання фінансової дисципліни тощо.

Так, згідно Постанови КМУ № 116 від 2 лютого 2011 року «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладання податком на додану вартість» та Постанови КМУ № 1591 від 22.11.2004 року «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» відділ освіти, як складовий орган виконавчої влади Роздільнянської РДА, забезпечує організацію харчування школярів шляхом щорічного укладання договорів з підприємцями про закупівлю продуктів харчування для загальноосвітніх закладів району за державні кошти.

Відповідно до річного плану закупівель продуктів харчування та норм харчування централізована бухгалтерія відділу освіти Роздільнянської РДА здійснює розрахунок за видами і кількістю продуктів харчування на дитину по кожній школі.

Наказом начальника відділу освіти Роздільнянської РДА № 6 від 20.01.2010 року ОСОБА_8 призначена на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Роздільнянської РДА.

Згідно з посадовою інструкцією ОСОБА_8 мала обов`язки, в тому числі:

-організовувала роботу централізованої бухгалтерії; здійснювала загальне керівництво діяльністю працівників бухгалтерії і несла персональну відповідальність за результатами роботи;

-своєчасно складання необхідної бухгалтерської звітності та подання у встановлені терміни до відповідних органів;

-готування інформації, а також проектів наказів та розпоряджень відповідно до своїх повноважень, після видання яких організація контролю за їх виконанням.

Так, ОСОБА_8 маючи намір на незаконне збагачення та отримання неправомірної вигоди з ФОП ОСОБА_5 , за вчасне підготування та направлення платіжних доручень на перерахування Управлінням державної казначейської служби України у Роздільнянському районі Одеської області грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 за закупівлю останньою продуктів харчування для загальноосвітніх закладів району, замкнула на собі організацію збору вказаних документів на підготовки до їх підписання.

Повідомивши про це у травні 2013 року ОСОБА_5 , яка 06.10.2011 року зареєструвалася як приватний підприємець (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та здійснювала закупівлю продуктів харчування для загальноосвітніх закладів району, ОСОБА_8 маючи єдиний умисел на одержання від неї неправомірної вигоди, запропонувала останній сплачувати їй частину грошових коштів від суми, яка буде перерахована ОСОБА_5 за закуплені продукти харчування для загальноосвітніх закладів району за держані кошти.

Прийнявши пропозицію ОСОБА_8 , ОСОБА_5 23.09.2013 року о 12 годині 30 хвилин перебуваючи на вул.. Котовського в м.Роздільна Одеської області передала ОСОБА_8 , а остання отримала 2000 гривень НБУ, в якості неправомірної вигоди із перерахованих ОСОБА_5 . Управлінням державної казначейської служби України у Роздільнянському районі Одеської області грошових коштів за забезпеченням харчуванням шкільних закладів у літній період 2013 року. Вказані грошові кошти ОСОБА_5 передала ОСОБА_8 за вчасне підготування та направлення останньою платіжного доручення на перерахування Управлінням державної казначейської служби України у Роздільнянському районі Одеської області ОСОБА_5 коштів за забезпеченням харчуванням шкільних закладів у літній період 2013 року.

Продовжуючи свої злочинні дії, обумовлені єдиним злочинним умислом, та направлені на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 09.10.2013 року близько 14 години 55 хвилин, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, розташованому в будівлі відділу освіти Роздільнянської РДА Одеської області за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. К.Маркса,17, одержала від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 4400 гривень, за вчасне підготування та направлення ОСОБА_8 платіжного доручення на перерахування на розрахунковий рахунок останньої грошових коштів за поставлений товар згідно договору про закупівлю товарів за вересень 2013 року, які привласнила та мала можливість розпорядитися ними на власний розсуд.

У цей же день у кабінеті ОСОБА_8 працівниками міліції та прокуратури було проведено обшук, у ході якого вилучено вказані грошові кошти загальною сумою 4400 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину у скоєнні даного злочину визнала повністю та пояснила, що дійсно 23.09.2013р. та 09.10.2013р. отримала грошові кошти від ОСОБА_5 . На той час вона працювала головним бухгалтером централізованої бухгалтерії відділу освіти Роздільнянської РДА.

Так, дійсно у вересні 2013 року вона отримала від ОСОБА_5 , біля магазину «Фуршет» 2000грн., потім 09.10.2013 року в своєму кабінеті 4400грн., останній раз був зафіксований робітниками міліції. Зазначала, що до обов`язків головного бухгалтера входило ведення всіх договорів, здача звітів, здійснення контролю за бухгалтерською діяльністю. З ФОП « ОСОБА_11 » відділом освіти заключалися договори на поставку продуктів харчування для шкіл та таборів. Спочатку вказаною діяльністю займалася мати потерпілої ОСОБА_12 , а починаючи з 2011 р. ОСОБА_5 . Потерпілій ОСОБА_5 та за своєчасну їх оплату була надала можливість обслуговувати від 12-18 шкіл. Гроші вона отримувала від ОСОБА_5 для себе особисто за належне оформлення фінансових документів, наданих ОСОБА_5 , оскільки остання самостійно це робити не вміла та для закупівлі канцтоварів. Так, 23.09.2013 року у зв`язку з тим, що підприємець ОСОБА_5 не вміла робити розрахунки по харчуванню по кожній дитині, остання надала їй 2000 грн., за те, щоб ці розрахунки зробили їй в бухгалтерії. При передачі вказаної суми ОСОБА_5 поряд нікого не було, які купюри нею надавались вона не пам`ятає. Надалі в жовтні 2013 року потерпіла ОСОБА_5 принесла до її кабінету гроші в розмірі 4400 грн. за складення звітності, але до грошей вона не доторкалася. Про отримання від ОСОБА_5 нею будь-яких винагород, ані начальник відділу освіти Сухий, ані бухгалтер ОСОБА_13 та інші особи, не знали. Гроші отримувала за виконану роботу, витрачала їх на придбання паперу та канцелярських товарів так як це все не фінансується. На своєї посаді вона не приймала ніяких управлінських функцій, не визначала підприємства які будуть годувати школи, отримавши розпорядження начальника, готувала договори на приватних підприємців, які займалися харчуванням шкіл в тому числі на ФОП « ОСОБА_11 ». Тендера на укладання угод при неї не проводилося, при працевлаштуванні на свою посаду всі підприємці вже працювали. Крім того пояснювала свою роботу по зазначеним договорам та сплати грошей за них: в 20-х числах підприємці повинні надавати накладні, які передавались в фінансове управління бухгалтеру з питання харчування, потім оформлювалось платіжне доручення, яке підписувала вона та начальник відділу освіти, вказані документи надсилались до казначейства, яке потім здійснювало проплату рахунків. В останній час казначейство не завжди вчасно перераховувало гроші, але якщо на рахунку гроші були, їх ніколи не затримували. Затримка перерахування грошей потерпілій ОСОБА_5 була всього лише один раз, усі останні рази гроші нараховувалися своєчасно. Всі договори робила за вказівкою начальника, так як на роботі посада юриста вільна. Пояснювала, що у потерпілої ОСОБА_5 нічого не вимагала, факт отримання вказаних сум відбувався тільки 2 рази.

При цьому обвинувачена категорично заперечувала факт отримання нею неправомірної вигоду в інтересах третіх осіб та починаючи з 2011 року.

Разом з тим, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні, не заперечуючи проти вчинення ОСОБА_8 отримання неправомірної вигоди від неї, висловлювала свою позиції щодо кваліфікації дій обвинуваченої не за ч. 2 ст. 368 КК України, а за ч. 4 ст. 368 та ст. 364 КК України за наступних обставинах.

Так, потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_8 , як головний бухгалтер відділу освіти, щомісячно незаконно вимагала в неї незаконну винагороду систематично, починаючи з грудня 2011 року і до жовтня 2013 року включно. При цьому ОСОБА_8 , повідомила її про те, що у разі не сплати нею грошових коштів від суми в розмірі від 5% до 10 % від отриманих коштів, які надійшла на її рахунок за організацію харчування, то вона розірве договір та її не допустять до організації харчування дітей. Щомісяця вона змушена була передавати ОСОБА_8 суми від 4000 до 5000грн., залежно від об`єктів харчування. ОСОБА_8 вказувала, що вказані грошові кошти вона бере не для себе, а для керівництва РДА. Наполягала, що сплачені нею грошові кошти, складали від 5 то 10 відсотків від отриманих нею бюджетних коштів; які вона починаючи з 2011 року сплачувала регулярно, а потім у зв`язку з курсом долара та різким підвищенням цін в тому числі і на бензин не мала такої можливості.

Крім того повідомляла, що дійсно вона погодилася та сплачувала грошові кошти, оскільки у разі відмови з нею не були би підписані договори надалі. Неодноразово після того як вона переставала сплачувати ОСОБА_8 кошти за забезпечення харчуванням дитячого табору при школах, остання починала вимагати чеки за поставку продуктів харчування не маючи на те ніяких повноважень. Після розмови з ОСОБА_8 в кафе «Бузковий туман» з приводу питання зниження сум щомісячних виплат, вона знову вимагала від неї незаконну вигоду, за якою вона повинна була сплатити їй 2000грн. 23.09.2013 року при зустрічі біля супермаркету «Фуршет» ОСОБА_14 отримала від неї грошові кошти в сумі 2000 грн.

Далі, 09.10.2013 року перебуваючи в приміщенні міліції, вона надала свої особисті грошові кошти в розмірі 4400грн., які в її присутності та присутності понятих були переписані номера купюр та гроші помічені спеціальним порошком. Оброблені гроші в розмірі 4400 грн. вона отримала для передачі ОСОБА_8 . В той же день приблизно в обід, після того як вона подзвонила ОСОБА_14 вона повідомила останній, що у неї є гроші і вона в черговий раз готова їх принести. Тоді ж в службовому кабінеті ОСОБА_8 отримала від неї помічені гроші в розмірі 4400 грн., які вона залишила за вказівкою обвинуваченої на столі під папкою.

Допитані під час судового розгляду свідки надали фактично аналогічні пояснення, що вони безпосередніми очевидцями подій не були, при цьому пояснивши суду наступне.

Так, свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона оцевидцем вимагання або отримання ОСОБА_8 будь-яких грошових коштів не була. Крім того свідок пояснила, що вона працювала директором школи №2 м.Роздільна Одеської області з 1997 року на протязі 17 років. Будучи на посаді директора школи, ОСОБА_12 орендувала буфет в приміщенні зазначеної школи та працювала на підставі договору, укладеною між нею та відділом освіти. 01.06.2013 року дія договору з Толоковою закінчилася. Коли почався навчальний рік в вересни 2013 року, то у ОСОБА_5 не було повного пакета документів на оренду буфета, у зв`язку з чим буфет не працював. 20.09.2013 року голова Роздільнянської районної державної адміністрації затвердив дозвіл на роботу буфетів, але не було незалежної оцінки. 04.11.2013 року надійшов наказ про припинення роботи буфета у зв`язку з відсутністю всього пакета документів. 14.02.2014 року був затверджений договір головою Роздільнянської РДА на дозвіл оренди буфета ОСОБА_5 , але після цього вона повинна була заключити договір з відділом освіти. Дозвіл на оренду надавав відділ освіти, якій підписувався начальником відділу освіти. Їй відомо, що ОСОБА_8 договори не підписувала.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона виконувала обов`язки директора школи № 1 смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області з 10.11.2013 року. На той період дійсно працював буфет від СПД «Полуєктова», яка і займалася харчуванням дітей у школі та організацією роботи буфету. Їжу готувала саме підприємець у себе та її привозила до школи. Хто надає дозвіл підприємцям на роботу буфета їй не відомо. В 2013 року Роздільнянська РДА повідомила, що оскільки відсутні всі документи, то буфет працювати не має можливості. З чим зазначене було повязане їй не відомо. Якій період часу в 2013 року не працював буфет, вона не пам`ятає. До ОСОБА_17 були тільки слова подяки за роботу. Проте, що з ОСОБА_17 хтось вимагав гроші її було не відомо та вона не скаржилася на це. З ОСОБА_8 спілкувалася тільки по роботі, а з ОСОБА_5 взагалі не була знайома. З приводу отримання неправомірної вигоди їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона ніякої неправомірної вигоди нікому не надавала. Крім того пояснила, що з 2004 року вона працює поваром та є приватним підприємцем ПП «Кречківська», при цьому орендує буфет в школі № 1 та № НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , завозить продукти харчування для цього та кормить дітей. Пояснювала, що продукти для їжі вона покупала за свої гроші, оформлювала документи та договори, складала калькуляцію, затверджувала норми. Договір на харчування вона підписувала з начальником відділу освіти Роздільнянської РДА по кожний школі окремо. Всі документи вона приносила та здавала бухгалтеру по харчуванню. В кінці кожного місяця згідно наданих накладних на товар складався документ, якій підписувався директором школи та ставилася печатка, після цього вказані документи здавалися до бухгалтерії відділу освіти та проводилася їх оплата на картрахунок. .

Крім того свідок ОСОБА_18 суду також пояснила, що з 2010 року вона знає ОСОБА_8 як головного бухгалтера відділу освіти і спілкується з нею тільки по роботі. Короленко від неї ніяких грошей не вимагала, та вона їй грошей не надавала. Їй нічого не відомо про передачу грошей ОСОБА_5 для ОСОБА_8 . Також ОСОБА_8 не вимагала через неї грошей з ОСОБА_5 так як з останньою вона ніяких відношень не має. Вона також не отримувала грошей від ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_8 та з цього приводу нічого пояснити не може. Жодної розмови між нею як підприємцем та ОСОБА_8 про перерахунок 5% від суми сплачених грошей, між ними не було та вона не знає про що йде мова. Також їй було відоме, що поки не буде всіх документів - буфети працювати не будуть. Не підтвердила в судовому засіданні пояснення потерпілої про те, що ОСОБА_19 неодноразово через неї намагалася отримати грошові кошти за харчування дітей та організацію роботи буфетів.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він працює начальником відділу освіти Роздільнянської РДА з 2010 року . ОСОБА_8 тривалий час працювала у відділі освіти головним бухгалтером централізованої бухгалтерії відділу, організовувала роботу в бухгалтерії та відповідала за її роботу. Характеризує її як дуже порядну людину, яка неодноразово заохочувалася. В неї в підпорядкуванні було від 7 до 12 бухгалтерів, роботу яких вона очолювала. Ніяких питань та зауважень до неї ніколи не було, була тільки подяка за роботу, оскільки все робилось дуже вчасно та чітко. Особисто йому нічого не відомо з приводу отримання будь-яких грошей ОСОБА_8 від підприємців.

Крім того свідок пояснив, що на протязі 2012-2013 року відділ освіти заключав договори з СПД, в тому же числі з ОСОБА_5 по харчуванню дітей. Даній договір підписував особисто він та підприємець, але складанням договорів та оформленням паперів до них займалися відповідні фахівці. Даними договорами та всією документацією займається бухгалтер по харчуванню, а ОСОБА_8 їх переглядала, як керівник.

09.10.2013 року ОСОБА_20 знаходився в своєму робочому кабінеті та про факт отримання хабару ОСОБА_8 від ОСОБА_5 йому було не відоме. Дізнався про події - проведення слідчих дії від працівників правоохоронних органів. Про те, що ОСОБА_8 вимагала від ОСОБА_5 гроші, йому було не відоме. Від ОСОБА_5 вимагалося своєчасне надання документів, але від неї постійно була затримка в наданні документів до оплати. Пояснив наявність у столі ОСОБА_8 чистих аркушів бумаги з його підписом тим, що раніше це був його стіл, який в подальшому поставили ОСОБА_19 в кабінет тому там могли загубитися вказані аркуші паперу.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що працює на посаді бухгалтера відділу освіти Роздільнянської РДА з лютого 2012 року являється бухгалтером по матеріальним цінностям та займається орендою шкільних приміщень, займається нарахуванням оплати по буфетам. ОСОБА_8 знає, як головного бухгалтера відділу освіти РДА В червні місяці 2013 року не були укладені договори на роботу буфетів, тому вони не працювали. Пояснювала порядок роботи - договори складала ОСОБА_8 і їх перевіряла, після цього вони йшли в роботу та їх підписував начальник відділу освіти. По вказівці начальника відділу освіти ОСОБА_20 вона особисто повідомила всі школи про закриття роботи буфетів. Їй особисто нічого не відомо про отримання або вимагання грошей ОСОБА_19 у підприємців в тому числі у ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що являється приватним підприємцем з 2007р. та займається організацією харчуванням дітей в школах, як і ОСОБА_5 .. З ОСОБА_8 вона знайома тільки як головним бухгалтером відділу освіти Роздільнянської РДА, ніяких особистих стосунків вона з нею не мала. Вона як СПД здійснювала організацію гарячого харчування дітям в школах на підставі договорів. Договір на вказаний вид діяльності укладався та підписувався начальником відділу освіти ОСОБА_20 та нею. З неї жодного разу не вимагали ніякої винагороди в розмірі 5-10% від перерахованої суми та їй особисто нічого не відомо про отримання та вимагання грошей.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що вона є матір`ю потерпілої та їй дуже добре відомо про те, що ОСОБА_8 неодноразово вимагала у її доньки відсоток за отримані кошті за організацію дитячого харчування в школі, але особисто при передачі грошей 23 вересня та 2 жовтня 2013 року вона не була. Вказувала, що її донька платила вказані кошти ОСОБА_8 починаючи з 2011р., спочатку 5 відсотків, а потім сказали платити 10 відсотків. Гроші вона була вимушена сплачувати, оскільки їй би не дали можливість надалі працювати. Також повідомила, що сама передавала гроші ОСОБА_22 та намагалася з цього приводу з ним спілкуватися та погрожувала, що вони підуть до міліції.

Свідок ОСОБА_23 , пояснила, що вона була присутня в якості понятої в вересні 2013 року при помітці грошей, при цьому в її присутності переписали номера та серії купюри, посипали гроші порошком, та підписувала протокол. Після цього вони разом з другою понятою та співробітниками міліції поїхали в м.Роздільна у відділ освіти, де на столі під папкою в кабінеті ОСОБА_8 міліція знайшла помічені гроші та після цього бралися змиви з рук, які клалися в пакет, опечатувалися та підписувалися. Коли проводили лампою над руками ОСОБА_8 , то бачила відмітки та легке свідчення на пальцях рук.

Друга понята ОСОБА_24 також була допитана в судовому засіданні, надала аналогічні пояснення та пояснила, що вона бачила в міліції як переписували гроші в присутності ОСОБА_5 , потім їх помічали та передали останній. Надалі вони всі разом вона, друга понята, ОСОБА_5 та працівники міліції поїхали в м. Роздільна у відділ освіти, де в кабінеті у ОСОБА_8 були знайдені гроші, які при просвічуванні світилися. На думку свідка долоні рук ОСОБА_8 теж світилися, але точно вона не пам`ятає, оскільки все було дуже давно та в неї поганий зір, а в той час вона була без окулярів. Протоколи всі підписала вона та друга понята.

Суд вважає, що всінаведені свідчення свідків, крім пояснень свідка ОСОБА_12 , у повній мірі узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, тому підстав для того, щоб не довіряти свідкам - судом не встановлено, оскільки як потерпіла так і обвинувачена підтвердили в судовому засіданні про відсутність будь-якої зацікавленості зазначених осіб та запевнили про відсутність можливості оговору з їх боку.

Суд не може прийняти як без заперечливий доказ показання свідка ОСОБА_12 в частині вимагання грошей ОСОБА_19 ; сплати неправомірної вигоди ОСОБА_8 . ОСОБА_5 починаючи з 2011 року та отримання грошей ОСОБА_25 , оскільки як встановлено в судовому засіданні, вказаний свідок є матір`ю потерпілої та тому є зацікавленою особою в справах доньки; та без всієї іншої сукупності доказів по справі прийти до однозначного висновку про доведення вказаних фактів тільки на показах зазначеного свідка - неможливо. Покази свідка ОСОБА_12 в останній частині узгоджуються з іншими доказами по справі, а тому приймаються судом до уваги.

Крім показань свідків та обвинуваченої вина останньоїу скоєні інкримінованого їй злочину, висунутого на підставі зміненого обвинувачення,підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Так, згідно заяви потерпілої ОСОБА_5 від 04.09.2013р., остання звернулася до ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та зазначала, що саме ОСОБА_8 вимагає у неї неправомірну винагороду за укладення договорів на закупівлю продуктів харчування та своєчасну сплату вказаних послуг та своєю заявою ОСОБА_11 надає згоду на участь в слідчих діях (т 2 а.с. 208-209; т. 3 а.к.п. 27).

За даним фактом 04.09.2013р. зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12013170020000655 з правовою кваліфікацією ст. 368 ч. 4 КК України та розпочато досудове розслідування прокуратурою Одеської області (т. 2 а.с. 210; т. 3 а.к.п. 26).

Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ № 353606 підтверджується, що ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.10.2011р. та має реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 39).

ФОП ОСОБА_5 є платником податків, що підтверджується довідкою № 2441 від 13.06.2012р., Свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 , виданих Роздільнянської МДПІ Одеської області, та повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску, виданим 06.12.2011р. Пенсійним фондом України в Роздільнянському районі (а.с. 40, 42, 43 т.2).

Діяльність ФОП ОСОБА_5 щодо поставки, прийняття та оплати товарів саме продуктів харчування для загальноосвітніх закладів між зазначеним підприємцем та відділом освіти Роздільнянської РДА підтверджується укладеними договорами б/н та дат за 2013 роки (а.с. 44-71 т. 2), у відповідності до яких ОСОБА_5 зобов`язана забезпечити поставку продуктів харчування зі всіма необхідними товарно-транспортними документами та відповідної якості, кількості та відповідності, а замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари , приймати товари, проводити оплату. Крім того замовник має право повернути рахунок виконавцеві без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів та достроково розірвати договір.

Також наявність договірних стосунків між відділом освітою та ФОП ОСОБА_5 підтверджується наявними накладними (т. 2 а.к.п. 114-125).

Протоколом отримання добровільно наданого предмету від 03.10.2013р підтверджується факт добровільної передачі потерпілою ОСОБА_5 старшому слідчому ОСОБА_26 грошових коштів загальної сумою 4400грн, десятьма купюрами номіналом по 100грн та сімнадцятьма купюрами номіналом по двісті гривень (а.с. 72 т.2).

Згідно протоколу огляду речей від 03.10.2013р. та протоколом помітки та вручення грошових коштів вбачається, що 03.10.2013р. співробітником СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_26 були оглянуті, надані ОСОБА_5 10 купюр номіналом по 100грн. та 17 купюр номіналом по 200грн, загальною сумою 4400 гривень, з яких були зняті ксерокопії (а.с. 73 т. 2).

Зроблені копії, оглянутих 27 купюр загальною сумою 4400 гривень, приєднані до протоколу огляду речей від 03.10.2013р. Ними є по 100грн - серії БР 5682255, МА 7743707, КЙ 0215558, ЕЮ 8634503, ВЗ 1752854, ЕШ 9400953, ГХ 0475548, КМ 9358600, ГЦ 6555928, МЗ 1773504 та по 200грн серії та номера: ВЗ 5421325, ЄЩ 5258703, ЕШ 6116410, АБ 2698575, ЕФ 4987697, ЕЗ 4563900, ЄЩ 4452569, ЄЄ 2547800, ВИ 5672647, ЗД 8151560, ЕБ 2846181, АЗ 3913816, ВЄ 5072935, АЄ 3993982, ЄФ 3140810, ЗД 8140591, ЕЩ 1375791. (а.с. 74-80 т. 2 ).

З протоколу помітки та вручення грошових коштів від 09.10.2013 року вбачається, що 09.10.2013р. 10 купюр номіналом по 100грн. та 17 купюр номіналом по 200грн, загальною сумою 4400 гривень були помічені спеціальним люмінесцентним порошком. Зразок препарату, яким було помічено зазначені гроші був упакований в паперовий конверт, який опечатано контрольною стрічкою. Надалі заздалегідь помічені вказані грошові кошти з допомогою лампи, яка випромінює ультрафіолетове освітлення, були просвічені. В ультрафіолетовому освітленні на грошових коштах спостерігається характерне світіння голубуватого кольору. Після чого грошові кошти вручені ОСОБА_5 в присутності понятих для використання при документуванні факту вимагання та отримання неправомірної вигоди ( т.2 а. с. 81).

Згідно протоколу огляду із застосуванням відеозапису місця події від 09.10.2013р., яким є кабінет головного бухгалтеру відділу освіти Роздільнянської РДА та розміщений на другому поверсі будинку № 17 по вул. К.Маркса в м. Роздільна вбачається, що на місці події знаходиться ОСОБА_8 та на робочому столі якої під червоною папкою виявлено грошові кошти номіналом по 100грн. 10 купюр та по 200грн. 17 купюр, загальною сумою 4400грн., а саме: по 100грн - серії БР 5682255, МА 7743707, КЙ 0215558, ЕЮ 8634503, ВЗ 1752854, ЕШ 9400953, ГХ 0475548, КМ 9358600, ГЦ 6555928, МЗ 1773504 та по 200грн серії та номера: ВЗ 5421325, ЄЩ 5258703, ЕШ 6116410, АБ 2698575, ЕФ 4987697, ЕЗ 4563900, ЄЩ 4452569, ЄЄ 2547800, ВИ 5672647, ЗД 8151560, ЕБ 2846181, АЗ 3913816, ВЄ 5072935, АЄ 3993982, ЄФ 3140810, ЗД 8140591, ЕЩ 1375791.

Оглядом цих грошових коштів було встановлено, що вони є саме тими коштами, оскільки номера та серії співпали, які були вручені ОСОБА_5 , відповідно до протоколу огляду речей від 03.10.2013р. та протоколу помітки та вручення грошових коштів від 09.10.2013 року та передані ОСОБА_8 . Під час освітлення виявлених 4400 гривень лампою з ультрафіолетовим випромінюванням виявлені світіння голубого кольору (т. 2 а.с. 84-89).

З протоколу освідування особи від 09.10.2013 року вбачається, що під час освітлення долоней рук ОСОБА_8 за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням будь-якого стороннього свічення виявлено не було, якій за допомогою ватних тампонів з правої та лівої рук були зроблені змиви, після чого поміщені в окремі прозорі поліетиленові файли та опечатані в паперових конвертах (т.2 а.с. 82-83).

Крім того, під час огляду місця події 09.10.2013р. серед інших речей були вилучені грошові кошти в сумі 9100грн., по яким зроблений покупюрник, і як встановлено в ході судового розгляду, зазначені грошові кошти ніякого відношення до отримання неправомірної винагороди не мають. Крім іншого, також було вилучено: 3 аркуша з особистими записами, копія листа головному редактору газети «Одеські вісті», копія квитанції № 127 від 11.11.2011, квитанція № 11/Q-12 від 26.09.2013, договір з ФОП ОСОБА_27 без дати укладення, акт виконаних робіт до даного договору, додаток № 1 до даного договору; рахунок-фактура б\н на 25000 гривень 1 арк., акт виконаних робіт без дати та підпису ОСОБА_20 -1 арк., рахунок-фактура від 11.03.2011, акт виконаних робіт від 11.03.2010 два чисті аркуші формату А4 з підписами та відбитком круглої мастичної печаті ФОП ОСОБА_28 , рішення Роздільнянської райради № 613-5 від 20.09.2013; рішення Роздільнянської райради № 612-5 від 20.09.2013, рішення Роздільнянської райради № 611-5, 610-5,609-5,614-5 в кількості 4 арк., клопотання ОСОБА_5 від 07.05.2013; клопотання Полуектової від 07.05.2013, клопотання ОСОБА_18 від 07.05.2013, клопотання ОСОБА_5 від 07.05.2013; акт передачі обладнання в монтаж «ТОВ «Сервіз-НЗ»», акт здавання-приймання робіт без номеру дати, договір на виготовлення проектно-кошторисної документації, чисті аркуші паперу формату А4 з підписами та видбітками круглої мастичної печатки ФОП ОСОБА_18 в кількості 27 аркушів, лист формату А4 з рукописними записами з однієї сторони та друкованими записами зі зворотної сторони, половина аркушу формату А4 з рукописними записами; договір про закупівлю товарів 2013р ТОВ «Лерандук» без дати, номеру, суми договору на 2 арк.; договір про закупівлю товарів з ОСОБА_5 без дати, номеру, ціни на 2 арк.; договір про закупівлю товарів 2013р з СПД ОСОБА_29 без дати, номеру,суми на 2 арк. без печаті Земського; договір про закупівлю товарів 2013р з СПД « ОСОБА_30 » без дати, номера,суми договору з печаттю та підписом Почтаренко на 2 арк.; договір № 5544 без дати з СПД Єгоровим на 3 арк. та додатком до договору на 1 арк., копія свідоцтва платника податків Єгорова, СПД Єгорова; договір № 5544 без дати з СПД ОСОБА_31 на 3 арк. та додаток до нього на 1 арк., чистий лист формату А4 з підписами схожими на підписи начальника відділу освіти Роздільнянської РДА Одеської області ОСОБА_20 на 24 арк.; телефонний довідник коричнево золотистого кольору « WB» з особистими записами; видаткова накладна № СК 758 Сервіскомплект 12 1 арк., договір на закупівлю товарів без дати, номеру, предмету договору з ТОВ «Сервіскомплект 12» з підписами та печатями на 3 аркушах, паспорт ОСОБА_8 .

Зазначені речові докази були оглянуті в судовому засіданні.

Виявлені в ході обшуку від 09.10.2013 року 10 банкнот номіналом 100 гривень, кожна та 17 купюр номіналом 200грн кожна, загальною сумою 4400 гривень, гумові рукавички були оглянуті, упаковані та скріплені печаткою.

З висновку з криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин № 5650/17 вбачається, що вилучені 09.10.2013р. під час обшуку в кабінеті головного бухгалтеру відділу освіти Роздільнянської РДА ОСОБА_8 в м. Роздільна банкнот номіналом по 100грн 10 штук та по 200 гривень 17 штук, загальною сумою 4400 гривень і на гумових рукавичках є спеціальна хімічна речовина люмінесцентний порошок. На ватних тампонах зі змивами з правої та лівої долонь ОСОБА_8 є мікрокількість люмінесцентної речовини, визначити чи є дана речовина спеціальною хімічною речовиною люмінесцентним порошком не представляється можливим. Спеціальна люмінесцентна речовина, виявлена на грошових купюрах та на гумових рукавичках має загально родову приналежність із зразком ( т.2 а. п.107-110).

З протоколу від 04.11.2013 року, складеного працівником управління ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за результатами проведення аудіо та відео контролю за вчиненням злочину вбачається, що на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області співробітниками ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області відносно ОСОБА_8 проведений негласний розшуковий захід із застосуванням відео та аудіо документування розмов між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за результатами якого встановлено, що 23.09.2013р. о 12-30год. ОСОБА_5 зустрілася з ОСОБА_8 біля супермаркету «Фуршет» у м. Роздільна та передала останній 2000грн. за перерахування бюджетних коштів за табір влітку 2013р. (т. 2 а.с. 133).

В ході проведення негласної слідчої дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ) встановлено, що згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 04.11.2013р. ОСОБА_5 20.09.2013р. зателефонувала ОСОБА_8 та зазначила, що занесе їй гроші у сумі 10% за табір, на що ОСОБА_8 погодилася. Також вбачається, що розмови про гроші між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відбувалися ще 23.09.2013р. та 25.09.2013р. Крім того ОСОБА_8 вела розмови 23.09.2013р. з ОСОБА_32 з приводу роботи буфетів та оформлення на них договорів (т. 2 а.с. 128-130).

Згідно протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 08.11.2013р., складеного працівником управління ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вбачається, що 09.10.2013р. о 09-30год. співробітниками міліції за рішенням прокурора були використані заздалегідь помічені грошові кошти в сумі 4400грн, які добровільно надала ОСОБА_5 . Помітка здійснювалася спеціальним люмінесцентним порошком у присутності понятих та ОСОБА_33 . Далі, 09.10.2013р. о 14-30 години ОСОБА_34 прийшла до робочого кабінету ОСОБА_8 , де остання вимагала та отримала в якості незаконної винагороди грошові кошти в сумі 4400грн (заздалегідь помічені), які знаходились під папкою червоного кольору. Після того як ОСОБА_5 вийшла з кабінету, до кабінету ОСОБА_8 зайшли співробітники міліції та прокуратури, які знайшли вказані вище 4400гривень та на них встановлені ознаки наявності люмінесцентного порошку; грошові кошти були вилучені (т. 2 а.с. 126-127).

З протоколу від 04.11.2013 року, складеного працівником управління ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за результатами проведення аудіо та відео контролю за особою вбачається, що на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області співробітниками ВДСБЕЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області відносно ОСОБА_8 проведений негласний розшуковий захід із застосуванням відео та аудіо документування, згідно якого встановлено, що 09.10.2013р. о 13-10год. ОСОБА_5 зустрілася з ОСОБА_8 в кафе напроти відділу освіти, де вони обговорювали питання зниження виплат грошових коштів ОСОБА_35 за організацію здійснення харчування дітей в таборі з 10 до 5 відсотків, на що ОСОБА_8 повідомила, що передасть інформацію «наверх». Крім того ОСОБА_34 повідомила, що може принести ОСОБА_19 грошові кошти за вересень, а ОСОБА_8 стала погрожувати нібито фразою керівництва «не нравиться меняйте, поставим своих предпринимателей». Також ОСОБА_34 розповіла, що отримала 87 тис.грн., та має віддати 4400грн, на що ОСОБА_8 відповіла, що суму не пам`ятає, а ОСОБА_34 повідомила, що занесе їй гроші в сумі 4400грн. Надалі, 09.10.2013р. о 14-50год ОСОБА_34 прийшла до робочого кабінету ОСОБА_8 де передала на робочій стіл останній грошові кошти в сумі 4400грн, які знаходились під папкою червоного кольору (т. 2 а.с. 131-132).

Додатками до двох протоколів про проведення аудіо та відео контролю за особою від 04.11.2013р. є відеокасета та флеш-носій, відтворення змісту яких відбулося в судовому засіданні. Згідно змісту вказаних доказів підтверджується факт отримання ОСОБА_8 від ОСОБА_5 23.09.2013р. та 09.10.2013р. грошових сум (т.2 а. с. 131-133, та 90, 149).

Крім того, Наказом № 06 від 20.01.2010р. по відділу освіти Роздільнянської РДА ОСОБА_8 була призначена на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти з 20.01.2010р.(т. 2 а.с. 92).

Згідно п. 2 посадової інструкції головного бухгалтеру відділу освіти РДА, з якою ОСОБА_8 ознайомлена під підпис, остання займалася організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю, керувала співробітниками бухгалтерії, в тому числі мала такі обов`язки: організовує роботу централізованої бухгалтерії; здійснює загальне керівництво діяльністю працівників бухгалтерії і несе персональну відповідальність за результатами роботи; своєчасно складає необхідну бухгалтерську звітность та подає її у встановлені терміни до відповідних органів; готує інформацію, а також проекти наказів та розпоряджень відповідно до своїх повноважень, після видання яких організувала контроль за їх виконанням ( т. 2 а.с. 103-105).

Усінаведені докази у повній мірі узгоджуються між собою та іншими доказами посправі,дослідженими судом, тому суд приходить до висновку про необхідність покладення їх в основу вироку.

Посилання захисника обвинуваченої на необхідність кваліфікації дій останньої за ч. 2 ст. 190 КК України є неспроможними з огляду на наступне.

Так, відповідальність за одержання хабара (неправомірної вигоди) настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу (абзац перший пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво».

Статтею 190 КК України передбачена відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Суд вважає, що кваліфікувати дії як шахрайство можливо лише за отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов`язання лише у тому разі, коли особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов`язання не виконувати.

Натомість, обвинуваченою, з використанням свого службового становища, пов`язаного з вчасним поданням документів для перерахування бюджетних грошей підприємцям, було отримано неправомірну вигоду для себе за вчинення дій в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , оскільки згідно Договорів замовник має право повернути рахунок виконавцеві без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів та достроково розірвати договір, на що також неодноразово наголошувала і потерпіла в судовому засіданні. Тобто дії обвинуваченої зводилися до належної підготовки та подачі документів до казначейства для можливості своєчасного перерахування та отримання грошей потерпілою, тобто виконання дій, від яких залежав кінцевий результат у вигляді отримання бюджетних коштів, з використанням службового становища з метою отримання неправомірної вигоди, що і було нею зроблено тобто зобов`язання виконано.

Крім того, посилання потерпілої та її представника на необхідність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 368 КК України та ст. 364 КК України та отримання неправомірної вигоди обвинуваченої не за двома епізодами злочину в 2013р., а починаючи з 2011 року, суд також вважає не спроможними з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження. а саме: обвинувального акту, ОСОБА_8 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України за дії, вчинені 23.09.2013р. та 09.10.2013р.

Щодо посилань потерпілої на необхідність кваліфікації дій обвинуваченої як вимагання неправомірної вигоди, то суд зазначає наступне.

Вимагання хабара може бути поставлено за провину лише у тому разі, якщо винна особа з метою одержання хабара, погрожуючи вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам та законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар, щоб запобігти шкідливим наслідкам законним інтересам. Інакше, законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом давання хабара, є однією з основних (визначальних) і обов`язкових ознак вимагання хабара (правові позиції, викладені в постановах Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від: 4 жовтня 2012 року, 23 травня 2013 року, 30 травня 2013 року, справи N 5-14кс12, N 5-13кс13, N 5-14кс13).

Всі письмові документи, подані ОСОБА_5 на обгрунтування своєї позиції, а саме: особисті записи ОСОБА_8 з текстом «20174,00 та 300,00 долг с 05.»; наказ ЗОШ № 2 про усунення порушень та винесення догани кухарю ОСОБА_12 ; витяги з протоколів засідання профспілкового комітету ЗОШ № 2; Договір та додатки до споживчого кредиту, отриманого ОСОБА_5 ; особисті записки потерпілої; звіти про дебетовим та кредитовим операціях рахунку ОСОБА_5 ; Лист на адресу ОСОБА_5 з відділу освіти щодо необхідності надання документів; Накази, протоколи засідань робочої групи та акти з додатками відділу освіти щодо організації харчування учнів; Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти від 06.02.2015р.; накладні на придбання одноразового посуду ( т. 2 а.к.п. 7а та 7б; а.к.п. 164; а.к. 161-163; а.к.п. 180-186; а.к.п. 211; а.к.п. 212-231; 249; 250-268; а.к. 269-274; т. 3 а.к.п. 35-43), суд вважає такими, що не доводять події кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченої, її форму вини, мотив та мету скоєного з огляду на наступне.

Так, статтею 99 ч.ч. 1 та 2 КПК України передбачено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок, тощо.

У відповідності до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (стаття 86 КПК України).

Отже, суд вважає, що всі вище перелічені документи, як того вимагає діючий кримінально-процесуальний закон, не підтверджують обставин, на які посилається потерпіла, та не є належними, допустимими та відкритими по справі, а тому зазначені документи не можуть вважатися судом належними, достатніми та допустимими доказами, які беззаперечно доводять вину ОСОБА_8 в вимаганні неправомірної винагороди для керівництва РДА та третіх осіб починаючи з 2011 року, а тому судом не принимаются до уваги.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а у відповідності до ч. 3 цієї норми закону - суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Зміна обвинувачення в суді є, згідно з положеннями ст. 338 КПК України, прерогативою прокурора.

Як свідчать матеріали кримінального провадження, прокурором під час судового розгляду кримінального провадження в суді обвинувачення було змінено (т. 3 а.к.п. 11-14), але тільки в частині встановлення фактичних обставин справи, при цьому прокурор не скористався своїм правом щодо збільшення обсягу пред`явленого обвинувачення, висунення додатково обвинувачення та перекваліфікації дій.

Відтак, доводи потерпілої та її представника, що дії обвинуваченої суд мав кваліфікувати за ч. 4 ст. 368 та ст. 364 КК України, є безпідставними та неспроможними, оскільки судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення, як те і вимагається наведеними вище нормами кримінального процесуального закону України .

Відповідно до положень пункту 1 примітки до статті 364 КК України службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Суд вважає, що встановлені судом обставини, свідчать, що ОСОБА_8 здійснювала функції працівника влади з організації роботи бухгалтерії, належного оформлення фінансових документів, пов`язаних з використанням бюджетних коштів, та відповідала за роботу підлеглих, отже, була службовою особою, оскільки у відповідності до ст.ст. 1, 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація, як і її структурний підрозділ, є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Таким чином, судом робиться висновок, що із нормативних приписів заборони одержувати незаконну вигоду, випливає, що службові особи, до яких відноситься і головний бухгалтер відділу освіти райдержадміністрації, який повинен додержуватися фінансової дисципліни та є відповідальним за належне та вчасне використання бюджетних коштів, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вина обвинуваченої, в межах висунутого обвинувачення, повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції, діючої на час скоєння злочину), оскільки ОСОБА_8 дійсно вчинила одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної та відсутність обставини, що обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання вини та щире каяття, наявність двох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Судом також враховується, що обвинувачена скоїла кримінальний злочин середньої тяжкості, одружена (т. 2 а.с. 135), має не утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка хворіє та знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом зниження кровотоку хребетних артерії на 50%, синдром вегето-судинної дистонії та т.і. (т. 2 а.с. 136, 137), характеризується виключно задовільно як по місцю роботи так і проживання (т. 2 а.с. 244-247), має хворих батьків - матір ОСОБА_36 , яка знаходиться на диспансерному обліку з захворюваннями ВСД та батько ОСОБА_37 (т. 2 а.с. 241-242); звільнилася із займаної посади головного бухгалтера за власним бажанням (т. 2 а.с. 235, т. 3 а.с. 9-10); неодноразово нагороджувалася керівництвом району грамотами за плідну працю (т. 2 а.с. 237, 238); намагалася повернути потерпілій грошові кошти в сумі 2000грн, які отримала від неї неправомірно, але остання відмовилася (т. 2 а.с. 239, т. 1 а.с. 244-245), сплатила під час розгляду справи всі судові витрати, в тому числі і за проведення експертизи (т. 2 а.с. 234).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому враховуючи мету покарання, неминучість та невідворотність покарання, попередження скоєння злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, суспільно-небезпечний характер діяння, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи вимоги ст.ст.50, 65 КК наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе безізоляції від суспільства з призначенням судом основного покарання в межах санкції статті у вигляді штрафу та призначенням додаткового покарання - позбавленням права обіймати певні посади на певний строк.

При цьому суд вважає, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати як посади пов`язані з адміністративно-господарською так і організаційно-розпорядчими функціями, належить застосувати до обвинуваченої, оскільки ОСОБА_8 як головний бухгалтер безпосередньо відповідала та виконувала зазначені обов`язки одночасно. Застосування в даному випадку до обвинуваченої зазначеного додаткового покарання буде слугувати меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю.

Суд вважає, що призначення інших видів покарання обвинуваченій, передбачених санкцією інкримінованої статті, не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі винної та ступеню її вини, та вважає, що призначення саме такого виду покарання буде достатньо до її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 144000грн та моральної шкоди в розмірі 56000 грн., суд вважає таким, що підлягає задоволенню частково (т. 2 а.к.п. 162-165).

Ст.55 КПК України передбачено, що потерпілим визнається особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В обгрунтування майнової шкоди цивільний позивач посилалася на щомісячні сплати ОСОБА_19 сум неправомірної вигоди, починаючи з 2011 року, всього у розмірі 64000грн; вилучення вказаних коштів від родини; постійні борги оскільки брала кредити для сплати 5-10% ОСОБА_8 та наявна заборгованість перед банками у розмірі 80000грн.

Суд вважає, що для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вказаної норми, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 р.).

Суд вважає, що наявність отриманих кредитів ОСОБА_5 та наявна заборгованість перед банком не може бути в даному випадку підставою для задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки з вказаних фінансових документів вбачається, що вони були отримані для споживчих цілей. Крім того, наявність сплати 64000грн. ОСОБА_5 починаючи з 2011 року належними доказами не підтверджено. Крім того, суд вважає, що неправомірна грошова вигоди, сума якої знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: 4400грн не може бути матеріальною шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК, оскільки у відповідності до ст. 100 КПК України підлягає поверненню власнику. Щодо претензій матеріального плану відносно отриманих 23.09.2013р. ОСОБА_8 грошових коштів в розмірі 2000грн., то суд наголошує, що вказані вимоги позивачем не заявлені, тому судом не розглядаються та задоволенню не підлягають. Також потерпілою не доведено факту втрати свого бізнесу будь-якими належними та допустимими доказами. Щодо необхідності компенсування витрат, пов`язаних з придбанням одноразового посуду (згідно наданих накладних потерпілою за 2013р.), то суд вважає, що згідно Договорів не передбачена компенсація зазначених коштів, тому в цій частині позові вимоги є необгрунтованими та не доведеними.

Отже, оскільки під час судового розгляду судом не встановлено наявність всіх вищезазначених умов, а саме, відсутні докази наявності самої шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, тому суд вважає, що цивільний позивач не довів свої вимоги, як передбачено ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за завдану майнову шкоду, вважає, що цивільний позов в цій частині є недоведеним та необгрутованим, підстави для відшкодування матеріальної шкоди відсутні, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог цивільного позивача з приводу моральної шкоди.

Так, згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини. Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

При визначенні грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину душевних страждань цивільного позивача потерпілої по справі, яка внаслідок протиправних дій обвинуваченої, які виразилися в отриманні неправомірної винагороди, ОСОБА_5 спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що вона перенесла душевні страждання, хвилювання, змушена була звертатися з різними скаргами до відповідних осіб в тому числі і до правоохоронних органів, що негативно відобразилося на її самопочутті та були порушені нормальні життєві зв`язки, крім того, судом враховується, що погіршення здібностей потерпілої та позбавлення її можливості їх реалізації - не відбулося; докази саме вимагання неправомірної винагороди суду не надані, крім того судом враховується характер правопорушення два епізоди отримання грошових коштів, тобто скоєння умисного злочину середньої тяжкості, та приймаючи до уваги матеріальне становище обвинуваченої, яка не працює, особистого доходу не має, утримує двох неповнолітніх дітей, а тому з врахуванням доведеності, розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює моральну шкоду завдану позивачу в розмірі 5000 грн., в іншій частині позову суд вважає необхідним відмовити.

Відповідно до ч.1 п. п.12, 14 ст.368 КПК України, до питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку належить, зокрема і питання щодо процесуальної долі майна, на яке накладено арешт, речових доказів і документів та вирішити питання щодо заходів забезпечення.

Так, під час судового розгляду справи, ухвалою суду від 03.02.2015р. був накладений арешт на земельну ділянку, розташовану на території Єреміївської сільської ради загальною площею 5,5га для ведення фермерського господарства ( за межами населеного пункту) державний акт за № 011053001786, кадастровий номер №5123981700:01:003:0761, яка належить на праві власності ОСОБА_8 (а.к.п. 222-223). Крім того, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду від 11.10.2013р. був також накладений арешт на грошові кошти, що належать особисто обвинуваченій, у розмірі 9100грн ( т. 3 а.к.п.28-30).

У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку встановлення, що майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Суд вважає, що арешт, накладений на майно обвинуваченої підлягає скасуванню, оскільки покарання за скоєний злочин не передбачає конфіскацію майна, спеціальна конфіскація не застосовується, цивільний позов задоволений частково, а з урахуванням співмірності задоволених вимог та вартості арештованого майна, суд вважає за недоцільне проводити звернення стягнення на арештоване майно в рахунок задоволення позову, тому арешт грошей та земельної ділянки належить скасувати.

Згідно із п.5 ч.9 ст.100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

Відповідно до ч.5 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне не застосовувати спеціальну конфіскацію, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що грошові кошти у розмірі 4400 грн. належать потерпілій, а тому їх необхідно повернути їй.

Долю інших речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а саме вважає за необхідне письмові докази, флеш карти залишити на зберіганні в матеріалах провадження; паспорт обвинуваченої та належні їй грошові кошти повернути власнику.

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування, на виконання ухвали слідчого судді, відносно обвинуваченої ОСОБА_8 була внесена застава, яка складала 22940,00грн. та яка в подальшому не була звернена в дохід держави (т.3 а.к.п. 31-34 та а.к.п. 25).

У відповідності до п. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що вказана застава підлягає поверненню заставодавцю після набранням вироку законної сили.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченої, передбачений ст. 194 ч. 5 КПК України сплинув та під час судового розгляду не продовжувався і не обирався; також сплинули терміни застосування тимчасового відсторонення від посади.

Також, у відповідності до акту № 5650/17 по кримінальному провадженню існують судові витрати за проведення криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин № 5650/17 у сумі 1713,60грн. (т.2 а.с. 111). Але під час судового провадження, зазначені судові витрати повністю відшкодовані обвинуваченою шляхом сплати на відповідний рахунок, тому в цій частині суд вважає, що судові витрати сплачені під час розгляду справи та повторному стягненню не підлягають ( т.2 а.к.п. 234).

Керуючись ст.ст. 96-2 ч. 5, 100, 174, 182, 194, 369-376, 392, 393, 395 КПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_38 визнати винною у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 18700грн., з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без застосування спеціальної конфіскації.

Стягнути з ОСОБА_8 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 25.05.2001р. Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої АДРЕСА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

В задоволенні інших вимого цивільного позову відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 11.10.2013р. на вилучені в ході обшуку:

- грошові кошти, належні ОСОБА_5 , в розмірі 4400грн (10 купюр номіналом по 100грн кожна та 17 купюр номіналом по 200грн кожна;

- грошові кошти в розмірі 9100грн., належні ОСОБА_8 ;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_8 .

Речові докази - грошові кошти на суму 4400 гривен (10 купюр номіналом по 100грн кожна серії та номера: БР 5682255, МА 7743707, КЙ 0215558, ЕЮ 8634503, ВЗ 1752854, ЕШ 9400953, ГХ 0475548, КМ 9358600, ГЦ 6555928, МЗ 1773504 та 17 купюр номіналом по 200 гривень кожна серії та номера: ВЗ 5421325, ЄЩ 5258703, ЕШ 6116410, АБ 2698575, ЕФ 4987697, ЕЗ 4563900, ЄЩ 4452569, ЄЄ 2547800, ВИ 5672647, ЗД 8151560, ЕБ 2846181, АЗ 3913816, ВЄ 5072935, АЄ 3993982, ЄФ 3140810, ЗД 8140591, ЕЩ 1375791) - які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури м.Одеса - після набрання вироком суду законної сили повернути власнику ОСОБА_5 .

Речові докази - грошові кошти в сумі 9100грн з серією та номерами купюр, а саме: по 100 грн. ЗЕ 6856852, БТ 8052237, ГВ 0895199, КК 0969203, КС 4231705, ЕВ 5592057, ЗВ 7020294, КК 7842709, ГЙ 2781915, ВЦ 7879922, ГБ 3874564, ГЦ 3367826, АЖ 4357726, ЗД 4771990, КВ 3295880, ВЦ 7848012, ЕВ 8655534, ГЖ 2007793, КВ 2323390; номіналом по 50 грн. ИМ 8712017, КТ 4619609, КА 7497463, ВБ 6597941, КТ 5093787, КГ 5890947, КК 6267640, ЗА 5031938, КА 9233991, КА 4290559, КД 4375748, АБ 4990342, ЕД 3767604, КД 9625988, ЕЮ 4693464, ГЖ 8813095, КР 906518, ЕШ 5840645, ЕЧ 5354370, КИ 1316793, КХ 3097004, ЗВ 7271709, ЗД 7652986, КМ 3280894, ЗД 6564908, БФ 6614395, КС 4580474, КН 0069976, ЗД 9639607, ЗА 7633610, КЦ 5191715, ВЖ 8438866, ЗГ 8573801, ВБ 1797563, КЙ 2112486, КП 6801053, КЛ 8684263, КЄ 2141731, КВ 3867312, КВ 8263990, ЗВ 0631429, КЦ 7404111, ВЦ 9309233, КД 1909773, ЗЙ 6202749, ЕА 5289350, КА 9294721, КН 8555138, ЗД 9153422, КЖ 1147757, КГ 9771395, КЖ 8290478, ЕЕ 3274036, ЕЦ 1279657, КК 3298078, ЄЛ 4859577, ЕХ 5809852, КП 6662506, ЕС 6991441, ЗУ 6760809, ЕЩ 6872785, ЕД 5030449, КФ 7504412, ЕЧ 1705172, КР 0623821, КА 3840106, КБ 6975053, ВЗ 6182100, ИП 3438950, КХ 1541388, ДП 6761639, КЛ 3841801, ЗВ 9180072, ЕФ 7443747, КФ 1643499, КУ 2985261, КХ 1825163, ВЦ 6477409, КХ 2061110, ВВ 4175956, КЙ 5275805, КТ 1662492, КФ 1237248, КМ 4723842, ЕЄ 0484035, ЕЗ 8420546, КР 0284730, ЗД 5197913, ВД 6082088, ЕХ 7822752, КЕ 0036539, КР 6193271, КИ 2742843, КД 9449915, КЕ 9987608, ЕЦ 2799061, ЕГ 3104017, КП 5122541, ЗБ 7933648, ЗБ 4356629 та номіналом по 200грн - ЕД 5315976, ЗГ 1039759, ЗА 9512453, ЄШ 5440460, ЕД 8654675, ЄШ 9131349, ЕЮ 5217997, ЗБ 3281626, ВХ 0783466, ЄЩ 4046705, ЗЕ 7394839 - які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури м.Одеса - після набрання вироком суду законної сили повернути власнику ОСОБА_8 .

Речовий доказ паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на імя ОСОБА_8 , який зберігається в камері схову речових доказів прокуратури м. Одеси - після набрання вироком суду законної сили повернути власнику ОСОБА_8 .

Речові докази - 3 аркуша з особистими записами, копія листа головному редактору газети «Одеські вісті», копія квитанції № 127 від 11.11.2011, квитанція № 11/Q-12 від 26.09.2013, договір з ФОП ОСОБА_27 без дати укладення, акт виконаних робіт до даного договору, додаток № 1 до даного договору; рахунок-фактура б\н на 25000 гривень 1 арк., акт виконаних робіт без дати та підпису ОСОБА_20 -1 арк., рахунок-фактура від 11.03.2011, акт виконаних робіт від 11.03.2010 1 арк., два чисті аркуші формату А4 з підписами та відбитком круглої мастичної печаті ФОП ОСОБА_28 , рішення Роздільнянської райради № 613-5 від 20.09.2013 1 арк.; рішення Роздільнянської райради № 612-5 від 20.09.2013 1арк., рішення Роздільнянської райради № 611-5, 610-5,609-5,614-5 в кількості 4 арк., клопотання ОСОБА_5 на 1 арк. від 07.05.2013; клопотання Полуектової від 07.05.2013 на 1арк., клопотання ОСОБА_18 від 07.05.2013 на 2 арк., клопотання ОСОБА_5 від 07.05.2013 на 1 арк.; акт передачі обладнання в монтаж «ТОВ «Сервіз-НЗ»» на 2 арк., акт здавання-приймання робіт без номеру дати на 1 арк., договір на виготовлення проектно-кошторисної документації на 3 арк., чисті аркуші паперу формату А4 з підписами та видбітками круглої мастичної печатки ФОП ОСОБА_18 в кількості 27 аркушів, лист формату А4 з рукописними записами з однієї сторони та друкованими записами зі зворотної сторони, половина аркушу формату А4 з рукописними записами; договір про закупівлю товарів 2013р ТОВ «Лерандук» без дати, номеру, суми договору на 2 арк.; договір про закупівлю товарів з ОСОБА_5 без дати, номеру, ціни на 2 арк.; договір про закупівлю товарів 2013р з СПД ОСОБА_29 без дати, номеру,суми на 2 арк. без печаті Земського; договір про закупівлю товарів 2013р з СПД « ОСОБА_30 » без дати, номера,суми договору з печаттю та підписом Почтаренко на 2 арк.; договір № 5544 без дати з СПД Єгоровим на 3 арк. та додатком до договору на 1 арк., копія свідоцтва платника податків Єгорова, СПД Єгорова; договір № 5544 без дати з СПД ОСОБА_31 на 3 арк. та додаток до нього на 1 арк., чистий лист формату А4 з підписами схожими на підписи начальника відділу освіти Роздільнянської РДА Одеської області ОСОБА_20 на 24 арк.; телефонний довідник коричнево золотистого кольору « WB» з особистими записами; видаткова накладна № СК 758 Сервіскомплект 12 1 арк., договір на закупівлю товарів без дати, номеру, предмету договору з ТОВ «Сервіскомплект 12» з підписами та печатями на 3 аркушах. залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у вигляді додатків до протоколів огляду, а саме: відеокасета та флеш-носій після набранням вироку законної сили залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження ( т. 2 а.к.п. 90, 149).

Скасувати арешт на земельну ділянку, розташовану на території Єреміївської сільської ради загальною площею 5,5га для ведення фермерського господарства ( за межами населеного пункту) державний акт за № 011053001786, кадастровий номер №5123981700:01:003:0761, яка належить на праві власності ОСОБА_8 , який був накладений ухвалою Роздільнянського районного суду від 03.02.2015р., (а.к.п. 222-223).

Заставув розмірі 22940,00 гривен, внесену ОСОБА_39 згідно ухвали Приморського районного судуОдеської області від 11.10.2013 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністраціїУкраїни в Одеській області № 37310014000123 в ГУ ДКСУ в Одеській області, код отримувача - 26302945, код банку отримувача - 000828011, отримувач ТУ ДСА України в Одеській області згідно квитанції № 45 від 14.10.2013 року в якості застави за ОСОБА_8 - повернути заставодавцю ОСОБА_40 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 13 листопада 1997 року Роздільнянським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 після набрання вироком суду законної сили ( т. 3 а.к.п. 25).

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченої та передбачений ст. 194 ч. 5 КПК України, вважати таким, що сплинув. Інший запобіжний захід до засудженої до набрання вироком законної сили не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1